КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2011 № 61/23
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs17215591) ) ( Додатково див. рішення господарського суду м. Києва (rs13793489) )
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
позивача – Михалевич А.М., Смикало Я.Й.;
відповідача – Пахомов Ю.О., Чернікова О.С.;
третьої особи 1 – не з’явилися;
третьої особи 2 – не з’явилися;
третьої особи 3 – не з’явилися;
третьої особи 4 – Утіралова А.М.;
третьої особи 5 – не з’явилися
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-96"
на рішення господарського суду м. Києва від 04.02.2011
у справі № 61/23 (суддя – Івченко А.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-96"
треті особи
1. Головне управління комунальної власності міста Києва Київської міської державної адміністрації;
2. Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна;
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Денді - Карбон";
4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Констеб - Лтд";
5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Галс –К Лтд"
про визнання недійсним свідоцтва про право власності
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД" (далі - позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-96" (далі – відповідач), третя особа – Головне управління комунальної власності міста Києва Київської міської державної адміністрації (далі – третя особа-1) та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 21.01.2010 просив визнати право власності на нежиле (адміністративне) приміщення, яке складається з трьох блоків №№ 290, 390, 490 по 200 кв. м. кожний (загальна площа 600 кв. м.), розташованих на дев’ятому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, Лабораторний провулок, 1; визнати недійсним свідоцтво про право власності серії НП № 010001840, видане ТОВ "Олімп-96", яке посвідчує, що нежиле приміщення в частині – адміністративне (блоки №№ 290, 390, 490) площею 617.100 (591.90) кв. м., яке знаходиться за адресою м. Київ, пров. Лабораторний, 1, (літера А), належить ТОВ "Олімп-96" на праві колективної власності та зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна за реєстровим № 230-П від 20 липня 1999 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.12.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 61/23.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.01.2011 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна (далі – третя особа-2), Товариство з обмеженою відповідальністю "Денді - Карбон" (далі – третя особа-3), Товариство з обмеженою відповідальністю "Констеб - Лтд" (далі – третя особа-4) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Галс –К Лтд" (далі – третя особа-5).
Рішенням господарського суду м. Києва від 04.02.2011 у справі № 61/23 позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 04.02.2011 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати, та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, наслідком чого є задоволення позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2011 апеляційна скарга прийнята до провадження, а розгляд справи № 61/23 призначено на 12.04.2011.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 04.02.2011 у справі № 61/23 без змін.
В засідання суду, призначене на 12.04.2011, представники третіх осіб 1, 2, 3, 5 не з’явився та не повідомили суд про причини неявки, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Неявка в судове засідання зазначених представників, які повідомлені належним чином, не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-4, суд встановив:
Між Фондом державного майна України та Товариством покупців інституту бізнесу, менеджменту і перепідготовки кадрів Держкомгеології України 30.05.1994 був укладений договір купівлі - продажу державного майна - цілісного майнового комплексу Інституту бізнесу, менеджменту і перепідготовки кадрів Держкомгеології України, який знаходиться за адресою м. Київ, пров. Лабораторний, б. 1, на земельній ділянці 0,25 га.
Згідно з протоколом № 4 від 07.07.1994 зборів товариства покупців Інституту бізнесу, менеджменту і перепідготовки кадрів Держкомгеології України, 07 липня 1994 року були прийняті рішення створити товариство з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД"; головою зборів товариства (Президента) обрати Нагорнюка Б.В., генеральним директором обрати Якимчука М.А.
Згідно з Актом прийому - передачі майна цілісного майнового комплексу від 13.07.1994, укладеного між Фондом державного майна України та Товариством покупців інституту бізнесу, менеджменту і перепідготовки кадрів Держкомгеології України, цілісний майновий комплекс Інституту бізнесу, менеджменту і перепідготовки кадрів Держкомгеології України за адресою: м. Київ, пров. Лабораторний, б. 1, було передано від Фонду державного майна України до Товариства покупців інституту бізнесу, менеджменту і перепідготовки кадрів Держкомгеології України.
Відповідно до Свідоцтва про власність від 13.07.1994, реєстраційний номер П-321, виданого Фондом державного майна України, Товариство покупців інституту бізнесу, менеджменту і перепідготовки кадрів Держкомгеології України стало власником цілісного майнового комплексу Інституту бізнесу, менеджменту і перепідготовки кадрів Держкомгеології України за адресою м. Київ, пров. Лабораторний, б. 1.
З матеріалів справи вбачається, що 22.07.1994 було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД".
02.09.1994 між Інститутом бізнесу, менеджменту і перепідготовки кадрів Держкомгеології України в особі ректора Нагорнюка Б.В. та ТОВ "Карбон ЛТД" в особі генерального директора Якимчука Н.А. було укладено Акт прийому - передачі будівлі по пров. Лабораторному, 1, згідно з яким Інститут бізнесу, менеджменту і перепідготовки кадрів Держкомгеології України, передав, а ТОВ "Карбон ЛТД" прийняло приміщення за адресою: м. Київ, пров. Лабораторний, б. 1, загальною площею 7240 кв. м.
19.01.1996 між ТОВ "Галс-К Лтд" та ТОВ "Карбон ЛТД", від імені якого діяв генеральний директор товариства Якимчук М.А., було підписано Засновницький договір про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-96", згідно з п. 2.4 якого (з урахуванням змін і доповнень від 22.12.1997) частина, яка повинна була вноситися позивачем, становить 10% (десять відсотків) Статутного фонду – 109314 (сто дев’ять тисяч триста чотирнадцять) грн. 00 коп. – і повинна була вноситься у вигляді майна – адміністративного приміщення, а саме – 3-х (трьох) блоків (№№ 290, 390, 490) по 200 квадратних метрів кожний, розташованих на дев’ятому поверсі будівлі № 1 по Лабораторному провулку у м. Києві.
16.07.1996 Московською районною державною адміністрацією м. Києва було зареєстровано ТОВ "Олімп-96".
26.12.1997 між позивачем та відповідачем підписано акт прийому - передачі майна, за яким ТОВ "Карбон ЛТД" передає ТОВ "Олімп-96" адміністративне приміщення, яке складається з трьох блоків за №№ 290, 390, 490 по 200 кв. м. кожний (загальна площа 600 кв. м.), розташованих на дев’ятому поверсі належній ТОВ "Карбон ЛТД" будівлі за адресою: м. Київ, Лабораторний пров., 1. На момент передачі, тобто станом на 26.12.1997, вартість переданого майна складала 109314,00 грн.
09.11.1998 Головним управлінням майном Київської міської державної адміністрації видано Наказ № 494-В "Про оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна", з якого вбачається, що на виконання розпорядження Голови Київської міської державної адміністрації від 02.10.96 № 1563 (ra1563017-96) "Про затвердження тимчасового Порядку видачі свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна" наказано: п. 1) оформити ТОВ "Олімп-96" право власності на об’єкт нерухомого майна, зазначений у додатку (справа № 1907); п. 2) видати свідоцтво про право власності згідно з п. 1 цього наказу.
У додатку до наказу 494-В від 09.11.1998 зазначено об’єкт нерухомого майна, на який оформляється право власності ТОВ "Олімп-96" з видачею свідоцтва про право власності: нежиле приміщення в частині – адміністративне, вбудоване в нежилий будинок, площею 617,10 кв. м., яке розташоване за адресою: Лабораторний провулок, 1, літера А, Московський район. Також наведено перелік документів, на підставі яких оформляється право власності, а саме: 1) заява ТОВ "Олімп-96" від 18.09.1998 № 907; 2) довіреність ТОВ "Олімп-96" від 29.06.1998; 3) Свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ "Олімп-96" від 16.07.1996 № 09728; 4) довідка Київського міського управління статистики від 08.12.1997 № 40643; 5) Протокол зборів учасників ТОВ "Олімп-96" від 19.01.1996 № 1/96; 6) Витяг з Протоколу № 14 зборів учасників ТОВ "Карбон ЛТД" від 20.02.1997; 7) Протокол зборів учасників ТОВ "Олімп-96" від 22.12.1997 № 2-97; 8) Статут ТОВ "Олімп-96", затверджений загальними зборами учасників ТОВ "Олімп-96" (Протокол № 1 від 19.01.1996); 9) Зміни та доповнення до Статуту ТОВ "Олімп-96", затверджені зборами учасників ТОВ "Олімп-96" (Протокол № 2-97 від 22.12.1997); 10) Засновницький договір про створення ТОВ "Олімп-96", затверджений загальними зборами учасників ТОВ "Олімп-96" (Протокол № 1 від 19.01.1996); 11) Зміни та доповнення до Засновницького договору про створення ТОВ "Олімп-962, затверджені зборами учасників ТОВ "Олімп-96" (Протокол № 2-97 від 22.12.1997); 12) Акт прийому-передачі майна від ТОВ "Карбон ЛТД" до ТОВ "Олімп-96" від 26.12.1997; 13) Акт прийому - передачі будинку по Лабораторному провулку, № 1 від 02.09.1994; 14) Свідоцтво про власність від 13.07.1994 за № П-321; 15) Лист Державного комітету України по геології і використанню надр від 26.12.1994 № 01-21-19-23; 16) Наказ Державного комітету України по геології і використанню надр від 28.11.1991 № 25 "Про перетворення Філіалу інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів в Інститут бізнесу, менеджменту і перепідготовки кадрів"; 17) Договір купівлі - продажу державного майна від 30.05.1994; 18) технічна документація БТІ від 20.02.1998.
10.11.1998 Головним управлінням майном Київської міської державної адміністрації видано Свідоцтво про право власності на нежиле приміщення Серії НП № 010001840, яке посвідчує, що нежиле приміщення в частині – адміністративне (блоки №№ 290, 390, 490) площею 617,100 кв. м., яке розташоване за адресою: Лабораторний провулок, будинок № 1, літера А, належить ТОВ "Олімп-96" на праві колективної власності.
З листа Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" № 193 (И-2011) від 05.01.2011 вбачається, що станом на 04.01.2011, згідно з даними Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (далі - Бюро) по нежитловому фонду за адресою пров. Лабораторний, 1 на праві власності зареєстровано нежилі приміщення в частині – адміністративні (блоки №№ 290, 390, 490) загальною площею 591,9 кв. м. за ТОВ "Олімп-96" на підставі свідоцтва про право власності, виданого 10.11.1998 (із змінами, внесеними наказом Головного управління комунальної власності м. Києва № 392-В від 03.06.09).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач не став учасником відповідача, а отже Засновницький договір про створення ТОВ "Олімп-96" не є правовою підставою для передачі ТОВ "Карбон ЛТД" нежилих приміщень у власність ТОВ "Олімп-96" як внеску до статутного фонду відповідача.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" та п. 5.15 – 5.17 Статуту ТОВ "Карбон ЛТД" виконавчим органом товариства є дирекція, яку очолює генеральний директор. Дирекція вирішує всі питання діяльності Товариства.
Рішенням зборів учасників ТОВ "Карбон ЛТД" було вирішено надати директору ТОВ "Карбон ЛТД" повноваження підписувати від імені товариства статутні документи при створенні нових товариств. Вищевказане рішення зборів було зафіксовано у Протоколі зборів учасників ТОВ "Карбон ЛТД" № 6 від 28.02.1995.
Відповідно до п. п. "з" п. 5.6. Статуту ТОВ "Карбон ЛТД" повноваження генерального директора може бути обмежено, оскільки ним не можуть бути укладеними договори на суму, що перевищує по курсу 50 000 доларів США.
Вбачається, що на момент підписання Засновницького договору ТОВ "Олімп-96" частка ТОВ "Карбон ЛТД" складала 1 679 216 000 карбованців, що станом на 19.01.1996 складало 9 186,08 доларів США, тобто суму, що не перевищує 50 000,00 доларів США.
Згідно п. 9.4. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.1999р. № 02-5/111 (v_111800-99) відповідно до статті 41 Закону України "Про господарські товариства" (що кореспондується із ст. 59 цього закону) до компетенції загальних зборів акціонерного товариства віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства. Цією нормою передбачено не укладення договорів, а їх затвердження. Тому якщо господарським судом буде з'ясовано, що установчими документами акціонерного товариства право органу цього товариства на укладення договору не обмежено, тобто такий орган підписав договір без порушення наданих йому повноважень, то сам лише факт незатвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним. Оскільки норма ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" кореспондується із ст. 59 цього закону, слід вважати що норми вказані у наведеному вище Роз'ясненні також застосовуються і до товариств з обмеженою відповідальністю.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що директор ТОВ "Карбон ЛТД" Якимчук М.А. мав повноваження підписувати протокол № 1/96 від 19.01.1996 учасників ТОВ "Олімп-96" про створення ТОВ "Олімп-96", а також Статут та Засновницький договір ТОВ "Олімп-96", де частка ТОВ "Карбон ЛТД" у статутному фонді ТОВ "Олімп-96" складала 1 679 216 000 карбованців, тобто рішення про створення ТОВ "Олімп-96" та передачу адміністративних приміщень у власність ТОВ "Олімп-96" у якості внеску до статутного фонду Позивачем була зроблена із додержанням норм законодавства та Статуту ТОВ "Карбон ЛТД".
Задовольняючи позовні вимоги стосовно визнання недійсним свідоцтва про право власності серії НП № 010001840, суд першої інстанції виходив з того, що зазначене свідоцтво було видане з порушенням вимог пп. "а" п. 4.1. Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 N 121 (z0399-98) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.06.1998 за N 399/2839 (z0399-98) , пп. 4.1., 10.3. Тимчасового порядку видачі свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Голови Київської міської державної адміністрації від 02.10.1996 № 1563 (ra1563017-96) , а тому є недійсним.
Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки свідоцтво про право власності на об’єкт майна не є правовстановлюючим документом.
Так, відповідно до ст. 21 Закону України "Про власність" в редакції від 28.02.1995р., право колективної власності виникає на підставі добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод. Підтверджує цю норму положення ст. 128 ЦК УРСР в редакції від 06.10.1995, згідно якої право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про власність", статті 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.
Так, в даному випадку, правовстановлюючими документами є цивільно - правова угода, як це .передбачено ст. 128 ЦК УРСР в редакції від 06.10.1995 та ст. 21 Закону України "Про власність" в редакції від 28.02.1995, якими в даному випадку є: Засновницький договір ТОВ "Олімп-96" та Статут ТОВ "Олімп-96" в редакції 1996 року, підписані його учасниками ТОВ "Галс-К ЛТД" та ТОВ "Карбон ЛТД", зареєстрований 16.07.1996 Московською районною державною адміністрацією м. Києва, та акт прийому-передачі від 26.12.1997, підписаний комісією у складі представників ТОВ "Галс-К ЛТД" (Назаренко А.Я., Юр'єва Г.Е., Лобачева Н.З.) та ТОВ "Карбон ЛТД" (Якимчук М.А., Нагорнюк Б.Е., Чернишевич І.П.).
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що свідоцтво про право власності лише підтверджує вже існуюче право власності ТОВ "Олімп-96" на оспорюване адміністративне приміщення, а його скасування не призведе до втрати права власності.
Відмовляючи відповідачу в задоволенні заяви про застосування строку позовної давності, суд першої інстанції виходив з того, що позивач дізнався про порушення відповідачем його права у 2008 році, а отже відповідно до норм Цивільного кодексу України (435-15) (2004 року) позовна заява була подана позивачем у межах встановленого законом строку загальної позовної давності тривалістю у три роки.
Проте, на час підписання Засновницького договору та Статуту ТОВ "Олімп-96", акту прийму-передачі майна та видачі оспорюваного свідоцтва про право власності діяв Цивільний кодекс Української РСР (1540-06) (1963 року).
Статтею 71 ЦК УРСР встановлено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Згідно зі статтею 83 ЦК УРСР позовна давність не поширюється: на вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав, крім випадків, передбачених законом; на вимоги державних організацій про повернення державного майна з незаконного володіння колгоспів та інших кооперативних та інших громадських організацій або громадян; на вимоги вкладників про видачу вкладів, внесених у державні трудові ощадні каси і в Державний банк СРСР; у випадках, встановлюваних законодавством Союзу РСР, і на інші вимоги.
Таким чином, ст. 83 ЦК УРСР встановлено вичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється, і до цього переліку не входять вимоги про визнання недійсними актів органів місцевого самоврядування. Отже, чинне на той час цивільне законодавство не передбачало жодних винятків щодо застосування позовної давності до позовних вимог про визнання права власності за Товариствами з обмеженою відповідальністю та про визнання недійсними актів органів місцевого самоврядування.
Наведене також підтверджується Роз'ясненням Вищого арбітражного суду від 26.01.2000 № 02-5/35 (v5_35800-00) "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", згідно якого: чинним законодавством України не передбачено винятків щодо застосування позовної давності до вимог про визнання актів недійсними як форми захисту цивільних прав. Тому до таких позовів застосовується загальний строк позовної давності, встановлений статтею 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) (в редакції від 01.01.2004) його правила про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Враховуючи те, що у даній справі строк позовної давності закінчився ще до 01.01.2004, то будь - які правила Цивільного кодексу України (435-15) (в редакції, чинній з 01.01.2004) про позовну давність не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.
Оскільки на час прийняття Цивільного кодексу України (435-15) строк позовної давності для захисту права, яке позивач вважає порушеним, сплив, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку має бути застосовано положення 80 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) , відповідно до якого закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
Так, в суді не було надано переконливих доказів на предмет поважності причин пропуску строку позовної давності, позивач не довів того факту, що посадові особи ТОВ "Карбон ЛТД" не знали про перехід права власності на спірні нежилі приміщення до відповідача, та про оформлення цього права. Доводи про те. що позивач дізнався про порушене його право у 2008 році, є необґрунтованими, оскільки не доведені належними доказами.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, судом першої інстанції були з’ясовані не в повному обсязі, порушені норми матеріального та процесуального права, а за таких обставин рішення суду першої інстанції від 04.02.2011 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.
Відповідно до статті 49 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, судові витрати, пов’язані зі сплатою державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 546,57 грн. відшкодовуються за рахунок позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-96" задовольнити.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 04.02.2011 у справі № 61/23 скасувати та прийняти нове рішення.
3. У позові відмовити повністю.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД"(01133 м. Київ, пров. Лабораторний, 1, код ЄДРПОУ 21647378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-96"(01133 м. Київ, пров. Лабораторний, 1, код ЄДРПОУ 23539546) 546 (п’ятсот сорок шість) грн., 57 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.
5. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.
6. Матеріали справи № 61/23 повернути до господарського суду м. Києва.
7. Копію постанови надіслати сторонам та третім особам.
Головуючий суддя
Судді
15.04.11 (відправлено)