5002-2/5109-2010 Про стягнення неустойки за порушення грошових зобов'язань за договором про надання послуг - 07.04.2011 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Дельта-Лоцман" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 26 січня 2011 року у справі № 5002-2/5109-2010

за позовом державного підприємства "Дельта-Лоцман" (вул. Лягіна, 27,Миколаїв,54017)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішсервіс" (вул. Кірова, 51,Керч,98312)

про стягнення 6531,08 доларів США (51660,19 грн.)

Державне підприємство "Дельта-Лоцман" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішсервіс" про стягнення 4 238,33 доларів США пені, 2 292,75 доларів США штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами укладено договір від 24.12.2007 року №136/П-07, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов’язання за заявами відповідача надавати послуги. Договором передбачено, що відповідач повинен своєчасно здійснювати оплату.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2011 року у справі № 5002-2/5109-2010 позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішсервіс" на користь державного підприємства "Дельта-Лоцман" 2 132, 57 дол. США пені. В частині стягнення 2 105, 76 дол. США пені та 2 292, 75 дол. США штрафу відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись із вказаним рішенням, державне підприємство "Дельта-Лоцман" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2011 року у справі № 5002-2/5109-2010 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

02 березня 2011 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу від відповідача, яким просять рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 06 квітня 2011 року представники позивача та відповідача підтримали свої доводи та заперечення у повному обсязі, оголошено перерву по справі до 07 квітня 2011 року.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 24 грудня 2007 року між державним підприємством "Дельта-лоцман" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Зовнішсервіс" (відповідач) укладено договір № 136/П-07 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору позивач по справі взяв на себе зобов'язання за заявками відповідача надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морським каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай-Чорне море (далі - БДЛК, ХМК та ГСХ), а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги.

Пунктом 2.2.3. Договору відповідач зобов'язався робити своєчасну оплату відповідно до умов цього договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України.

Згідно з пунктом 5.3. Договору, за несвоєчасну оплату рахунків відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 4.2.2. договору встановлено, що остаточна оплата здійснюється відповідачем на протязі 5 банківських днів з дня отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунку.

Відповідно до пункту 5.4. Договору, "Агент" несе повну матеріальну відповідальність перед "Підприємством" за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті, так і в ВКВ.

Відповідно до укладеного договору позивач у квітні-липні 2010 року надав послуги з лоцманського проведення та послуги служби регулювання руху суден суднам, які знаходилось під агентуванням відповідача.

Для оплати наданих послуг відповідачу було виставлено рахунки, які оплачені відповідачем з порушенням строків, встановлених пунктом 4.2.2. Договору, що і стало підставою для звернення із позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Так, господарський суд Автономної Республіки Крим задовольнив позовні вимоги ДП "Дельта-лоцман" лише в частині стягнення пені, нарахованої з урахуванням статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, вказавши при цьому, що цей Закон є спеціальною нормою, що регулює нарахування пені саме за порушення грошових зобов'язань. Таким чином, на думку позивача, судом необґрунтовано відмовлено у стягненні пені у сумі 2105,76 доларів США.

Крім того, судова колегія вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у стягненні штрафу у сумі 2292,75 доларів США з тих підстав, що законодавець чітко врегулював, що за несвоєчасність виконання грошового зобов'язання можливо стягнення лише пені.

Відповідно до розрахунку, розмір нарахованої відповідачу пені складає 4238,33 доларів США, штрафу - 2292,75 доларів США. Загальна сума штрафних санкцій складає 6 531,08 доларів США.

Згідно загальних положень Статуту Державного підприємства "Дельта-лоцман", позивач є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності, та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України.

Відповідно до пункту 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

В силу пункту 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною другою статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у розмірі: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

При цьому, названа норма не визначає, який саме характер (майновий чи грошовий) носить зобов'язання, строки виконання якого порушені (постанова ВГСУ від 27.01.2009 року № 15/287-08).

Тобто є такими, що суперечать законодавству висновки суду про те, що за несвоєчасність виконання грошового зобов'язання можливо стягнення лише пені, а не штрафу.

Пунктом 4 названої статті встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як вбачається з частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Положення статті 551 Цивільного кодексу України мають пріоритетне застосування над положеннями Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) , як такі, що прийняті пізніше.

Також відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (постанова ВГСУ від 12.05.2010 року № 50/38-10).

Таким чином, судова колегія вважає, що в даному випадку доводи господарського суду Автономної Республіки Крим про обмеження законодавцем розміру пені виключно подвійною ставкою НБУ необґрунтованими, та такими, що суперечать наведеним вище нормам законодавства.

Отже, застосування частини 2 статті 231 Господарського кодексу України та стягнення з відповідача пені у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення та штрафу у розмірі семи відсотків вказаної вартості є правомірним.

По-перше, відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Положення статті 551 Цивільного кодексу України мають пріоритетне застосування над положеннями Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) , як такі, що прийняті пізніше. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

По-друге, однією із сторін за договором № 136/П-07 від 24.12.2007 року є суб'єкт господарювання, що належить до державного сектора економіки (ДП "Дельта-лоцман"), який підпадає під дію частини 2 статті 231 Господарського кодексу України. При цьому, названа норма не визначає, який саме характер (майновий чи грошовий) носить зобов'язання, строки виконання якого порушені, тому висновки про неможливість стягнення штрафу за порушення виконання зобов’язання ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2 частини 1), 104, 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Апеляційну скаргу державного підприємства "Дельта-Лоцман" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2011 року у справі № 5002-2/5109-2010 скасувати частково.

3. Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішсервіс" (98312, м. Керч, вул. Кірова, 51, ЄДРПОУ 25133423, МФО 324548, р/р 26008301391995 у ПІБ м. Керч, Bank of New York. New York. USA Acc. №890-0060-077 Kerch Branch, SWIFT CODE: UPIBUAUX PROMINVESTBANK OF UKRANE, KIEV, UKRANE Beneficial: "VNESHSERVICE" LTD ACC 26008301391995) на користь державного підприємства "Дельта-Лоцман" (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПОУ 25374003, р/р 26007001010084, МФО 326739 філія ВАТ "Державний Експортно-імпортний Банк України" у м. Миколаєві, р/р 26007001010084 вал. 980, р/р 26007001010084 вал. 840, The State Export-Import Bank of Ukraine Jsc, Nikolaev branch 25-A, Dekabristov str., 54017, Nikolaev, Ukraine, SWIFT: EXBSUAUXMYK, MFO 326739, Account: 26007001010084) 4 238,33 доларів США пені, 2 292,75 доларів США штрафу, всього –6 531,08 доларів США.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішсервіс" (98312, м. Керч, вул. Кірова, 51, ЄДРПОУ 25133423, МФО 324548, р/р 26008301391995 у ПІБ м. Керч, Bank of New York. New York. USA Acc. №890-0060-077 Kerch Branch, SWIFT CODE: UPIBUAUX PROMINVESTBANK OF UKRANE, KIEV, UKRANE Beneficial: "VNESHSERVICE" LTD ACC 26008301391995) на користь державного підприємства "Дельта-Лоцман" (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПОУ 25374003, р/р 26007001010084, МФО 326739 філія ВАТ "Державний Експортно-імпортний Банк України" у м. Миколаєві, р/р 26007001010084 вал. 980, р/р 26007001010084 вал. 840, The State Export-Import Bank of Ukraine Jsc, Nikolaev branch 25-A, Dekabristov str., 54017, Nikolaev, Ukraine, SWIFT: EXBSUAUXMYK, MFO 326739, Account: 26007001010084) 65,31 доларів США державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.