18/2494 Про стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням умов договору оперативної оренди обладнання - 29.03.2011 Прийняття

В грудні 2010 року ТОВ "Пері Україна" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом в якому просило стягнути з ТОВ "ПаКо" на його користь 293 951,50 грн. заборгованості за неналежне виконання відповідачем умов договору оперативної оренди обладнання № 2590/C-4/08-2009 від 28.08.2009 року.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 25.01.2010 року позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ТОВ "ПаКо" на користь ТОВ "Пері Україна" 293 951,50 грн. заборгованості, 2 939,52 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 25.01.2010 року, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду.

ТОВ "Пері Україна" у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить скаргу ТОВ "ПаКо" залишити без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області від 25.01.2010 року – без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2011 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Представник відповідача в судове засідання 29.03.2011 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомлено. Про час, дату та місце проведення засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 29.03.2011 року заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну ТОВ "ПаКо" залишити без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області – без змін.

В судовому засіданні, яке відбулось 29.03.2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду по справі № 18/2494.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "ПаКо" слід відмовити, а рішення господарського суду Черкаської області – залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України (1798-12) . Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом між ТОВ "Пері Україна" (орендодавець) та ТОВ "ПаКо" (орендар) було укладено договір оперативної оренди обладнання № 2590/C-4/08-2009 від 28.08.2009 року (договір), згідно якого позивач зобов’язався надати відповідачу у тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку (в тому числі окремі елементи опалубки, спеціалізовану тару для її транспортування), іменовану надалі "обладнання", асортимент, кількість і вартість якого вказуються в актах прийому –передачі, що є невід’ємною частиною цього договору (а. с. 13-19).

Згідно із пунктом 2.1 договору передача обладнання в оренду здійснюється на підставі актів прийому-передачі.

Відповідно до пункту 3.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30 листопада 2009 року, а в частині повернення обладнання, оплати орендної плати та інших платежів –до повного виконання орендарем своїх обов’язків за цим договором. Продовження строку дії даного договору здійснюється шляхом підписання відповідної додаткової угоди до нього. У разі відсутності додаткової угоди про продовження строку дії даного договору він припиняє свою чинність в строк, зазначений в цьому пункті.

Сторони додатковими угодами № 1 від 30 листопада 2009 року та № 2 від 28 лютого 2010 року до договору оперативної оренди обладнання за №2590/С-4/08-2009 від 28 серпня 2009 року продовжили строк дії договору до 31 травня 2010 року.

На виконання умов договору позивачем було передано відповідачу в оренду обладнання, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі: № 00449–Р від 31 серпня 2009 року, № 00476–Р від 16 вересня 2009 року, № 00504–Р від 25 вересня 2009 року, № 00549–Р від 16 жовтня 2009 року, № 00551–Р від 19 жовтня 2009 року, № 00562–Р від 20 жовтня 2009 року, № 00577 – Р від 23 жовтня 2009 року, № 00662–Р від 03 грудня 2009 року та № 00027–Р від 18 січня 2010 року (а. с.94-112).

Отримання від позивача вищевказаного обладнання не заперечується відповідачем у своїй апеляційній скарзі.

У відповідності до пункту 4.1.1. договору орендна плата нараховується за повний календарний місяць по факту знаходження обладнання у орендаря (згідно актів прийому–передачі), а у разі використання обладнання не повний календарний місяць –орендна плата нараховується за фактичну (згідно пункту 4.3. даного договору) кількість днів знаходження обладнання в оренді (згідно актів прийому–передачі).

Відповідно до пункту 4.1.5 договору орендар сплачує орендну плату щомісячно. За перші 30 календарних днів оренди орендар сплачує орендну плату у вигляді 100% попередньої оплати.

Згідно із пунктом 4.1.6. договору орендна плата може сплачуватись на розсуд орендаря наступним чином:

4.1.6.1 у вигляді 100% попередньої оплати загальної орендної плати за місяць (із врахуванням фактичної кількості обладнання, що знаходиться у орендаря). Строк оплати –до 26 числа оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця, або

4.1.6.2 із відстрочкою на період 26 календарних днів з моменту закінчення оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця.

У відповідності до пункту 4.2.1. договору ставка орендної плати (без ПДВ) за один місяць складає 4% від вартості переданого в оренду обладнання. Дана ставка застосовується виключно при умові оплати орендарем орендної плати відповідно до п. 4.1.6.1. даного договору.

4.2.2 ставка орендної плати (без ПДВ) за один місяць складає 4,5% від вартості переданого в оренду обладнання. Дана ставка застосовується виключно при умові оплати орендарем орендної плати відповідно до п. 4.1.6.2. даного договору.

У відповідності до пункту 4.2.4. у разі несвоєчасної сплати орендарем орендної плати (наявності простроченої заборгованості, незалежно від її розміру) її ставка (без ПДВ) складає:

- 5,5% від вартості переданого в оренду обладнання за один місяць. Вказана ставка встановлюється з 1–го числа календарного місяця, в якому виникла заборгованість;

- 6,5% від вартості переданого в оренду обладнання за один місяць. Вказана ставка встановлюється при наявності простроченої заборгованості більше 60 календарних днів (з 1–го числа календарного місяця, наступного за тим, в якому виникла заборгованість).

Загальний розмір орендної плати за період з серпня 2009 року по травень 2010 року становив 596 128 грн. 62 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання – здавання наданих послуг: № 1491 від 31 серпня 2009 року на суму 1 698,66 грн., № 1675 від 30 вересня 2009 року на суму 48 284,04 грн., № 1829 від 31 жовтня 2009 року на суму 57 934,08 грн., № 1936 від 30 листопада 2009 року на суму 70 691,64 грн., № 2083 від 31 грудня 2009 року на суму 82 568,70 грн., № 0040 від 31 січня 2010 року на суму 40 549,38 грн., № 0100 від 28 лютого 2010 року на суму 75 108,84 грн., № 0208 від 31 березня 2010 року на суму 72 781,68 грн., № 0311 від 30 квітня 2010 року на суму 69 784,08 грн., № 0444 від 31 травня 2010 року на суму 76 727,52 грн. (а. с. 22 - 30, 34).

Слід зазначити, що акти приймання – здавання наданих послуг № 0311 від 30 квітня 2010 року та № 0444 від 31 травня 2010 року були надіслані відповідачу для їх підписання, що підтверджується описами вкладення в цінний лист ( а. с. 33, 37).

Однак відповідач вищевказані акти позивачу не повернув і не надіслав мотивованої відмови від їх підписання.

Згідно із пунктом 4.1.4. орендар зобов’язаний підписати і повернути орендодавцю один підписаний оригінал акту наданих послуг до 20 числа місяця, наступного за оплачуваним (за який нарахована орендна плата).

У разі неповернення (несвоєчасного неповернення) підписаного акту наданих послуг і відсутності письмової мотивованої відмови орендаря від підписання цього акту (із доданням відповідного розрахунку на підставі підписаних сторонами актів прийому –передачі обладнання), такий акт і сума орендної плати в грошовому вираженні вважається беззастережно визнаними орендарем, а послуга є такою, що прийнята в повному обсязі (на указану в акті суму).

Як вбачається із копій банківських виписок, та не заперечується відповідачем у своїй апеляційній скарзі, ТОВ "ПаКо" частково оплатило орендну плату в розмірі 302 177,12 грн. (а. с. 38- 45).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості перед позивачем по орендній платі у розмірі 293 951,50 грн., згідно умов договору оперативної оренди обладнання № 2590/С-4/08-2009 від 28 серпня 2009 року.

Згідно приписів статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахування особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При такому положенні коли відповідач в порушення умов договору за оренду переданого позивачем обладнання розрахувався частково, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 293 951,50 грн. боргу є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Що стосується доводів відповідача, з приводу того, що розгляд даної справи в судовому засіданні 25.01.2011 року в суді першої інстанції відбувався за відсутності представників ТОВ "ПаКо", чим порушено процесуальні права відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18 вересня 1997 року № 02-5/289 (v_289800-97) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов’язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Слід зазначити, що відповідач не був позбавлений можливостей надати суду відзив на позов та відповідні письмові докази в спростування доводів позивача.

Посилання відповідача на те, що всі акти приймання – здавання наданих послуг за оренду опалубки за період з серпня 2009 року по березень 2010 року включно на загальну суму 449 617,02 грн. не були підписані уповноваженою особою ТОВ "ПаКо", а тому вони не мають юридичної сили і відповідно у відповідача не виникло жодних зобов’язань стосовно оплати по договору, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Як вбачається із вищевказаних актів, вони підписані уповноваженими представниками відповідача та скріплені печаткою ТОВ "ПаКо", а відтак, за наявності на документі відтиску печатки сторони спору, інша сторона не має підстав для перевірки повноважень особи, що підписала відповідний документ.

Звідси випливає, що наявність відтиску печатки на документі свідчить про наділення особи, яка його підписала, відповідними повноваженим і інша сторона звільняється від ризику (наслідків) підписання спірного документа особою без належних повноважень.

Відповідно до положень частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не заперечував дійсність підписів на актах приймання – здавання наданих послуг за оренду опалубки за період з серпня 2009 року по березень 2010 року, включно, та не ставив питання про призначення судової почеркознавчої експертизи щодо зазначених підписів.

Посилання в апеляційній скарзі на підроблення актів є припущенням відповідача, які не знайшли свого підтвердження під час перегляду в апеляційному порядку і спростовуються матеріалами справи, а останнім не доведено протилежне.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 25.01.2011 року у справі № 18/2494 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.