810/1893/15 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств - 26.03.2019 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2015 (суддя - Приходько Н.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 (головуючий суддя - Губська Л.В., судді: Ісаєнко Ю.А., Оксененко О.М.) у справі № 810/1893/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (далі - ТОВ "Фоззі-Фуд") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Києво-Святошинська ОДПІ) від 05.11.2015 №70926552202, №70826552202, №71026552202.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Києво-Святошинська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2015, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог Києво-Святошинська ОДПІ посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 139, 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідач посилається на те, що враховуючи податкову інформацію щодо постачальників ТОВ "Фоззі-Фуд", останнім не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями шляхом надання належним чином оформлених первинних документів, відсутність у його контрагентів необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з отримання товарно-матеріальних цінностей та послуг від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності.

Також податковий орган зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки беззаперечним доказам, що за спірними операціями лише оформлювались документи без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок "безтоварності" спірних операцій між контрагентами позивача та власне позивачем, є юридично дефектними та не створюють правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність формування спірних сум податкових вигод.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Фоззі-Фуд" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, Києво-Святошинською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Фоззі-Фуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Шен-Сервіс" за січень, лютий 2014 року, ТОВ "Рибпром" за лютий 2014 року, ТОВ "Ребег плюс" за січень 2014 року, ТОВ "Компанія "Главк" за лютий 2014 року, ПП "Бестком" за лютий 2014 року, ТОВ "Марані Україна" за лютий 2014 року, ФОП ОСОБА_5 за березень 2014 року, ТОВ "Бурян" за березень 2014 року, ТОВ "Санта-Віта-Трейд" за березень 2014 року, ТОВ "Добродія Фудз" за березень 2014 року, ПП "Фрутлайн Плюс" за березень 2014 року, ПП "Бессарабія-В" за січень, лютий, березень 2014 року, ТОВ "Системи розвитку бізнесу" за січень, лютий, березень 2014 року, ТОВ "Юмін Агро" за березень 2014 року, ТОВ "Пікаділлі" за лютий 2014 року.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт від 29.08.2014 №455/10-13-22-03/32294926, в якому відображено висновок про порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 79529932 грн.; підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим безпідставно віднесено до складу валових витрат суму у розмірі 397649660 грн., та занижено податок на прибуток підприємств, який підлягає сплаті до державного бюджету, на загальну суму 43214950 грн., у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей у ряду суб'єктів господарювання з огляду на непідтвердження товарного характеру здійснених поставок.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на акт Арцизької ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області №383/22-35434347 від 24.06.2014 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Бессарабія-В", з питань правомірності нарахування податкового кредиту, та податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ЄКО-ГРЕЙН" за період з 01.09.2012 по 30.09.2013, з ТОВ "КЕЛМЕР" за період з 01.11.2013 по 28.02.2014, з ТОВ "УП-АЛЬЯНС" за період з 01.02.2014 по 31.03.2014"; довідку ДПІ у Соломянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.07.2014 №739/26-58-22-01-17/38138341 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Системи розвитку бізнесу" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року"; довідку Лівобережної ОДПІ міста Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №2700/2203/38198051 від 30.07.2014 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "ЮМІН АГРО" щодо непідтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ "Тех Пром" та ТОВ "САПСАН ЮГ" за березень 2014 року та повноти їх відображення в податковому обліку"; акт "Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_5 за лютий-березень 2014 року" від 22.07.2014 №805/04-67-17-03; акт ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області №278/22-03/38013278 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Шен-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ТОВ "Леотрейдінг Нью" за січень 2014 року та із ТОВ "Енергія Інвест Нью" за лютий 2014 року; акт №236/22-03/32846847 від 30.05.2014 ДПІ у Києво-Святошинському районі про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ТД Рибпром" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ТОВ "Ріма-Торг" за листопад 2013 року, лютий 2014 року та ТОВ "А.В.А.Н.Г.А.Р.Д." за жовтень 2013 року; акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бурян" з питань взаємовідносин із ТОВ "Фоззі-Фуд" за березень 2014 року" №303/26-52-22-05/37880966 від 10.07.2014; податкової інформації щодо діяльності товариств "Ребег плюс" і "Пікаділлі" та їх контрагентів, в яких відображено висновок про відсутність у них в достатній кількості майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов'язань перед контрагентами; зазначено відсутність задекларованих податкових зобов'язань у спірні податкові періоди; діяльність підприємств спрямована на отримання податкової вигоди третіх осіб та не направлена на досягнення реальних економічних результатів, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з отримання товарно-матеріальних цінностей та послуг від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності; за ланцюгом між постачальниками позивача та їх попередніми контрагентами відсутні факти здійснення господарських операцій.

На підставі названого акту перевірки, Києво-Святошинською ОДПІ 19.04.2014 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№0002252201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання із податку на прибуток на 43214950 грн. за основним платежем і на 21607475 грн. за штрафними санкціями;

№0002262201, згідно з яким збільшено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 79529932 грн. за основним платежем і на 39764968 грн. за штрафними санкціями;

№0002272201, згідно з яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 170202553 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що господарські операції по придбанню позивачем товарно-матеріальних цінностей та послуг у спірних контрагентів є реальними, фактично відбулися, у зв'язку з чим прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України (2755-17) .

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Крім того, всі витрати мають бути здійснюваними саме для і в межах господарської діяльності, а не з іншими цілями.

Відповідно, витрати на придбання активів, здійснені без мети їх використання в господарській діяльності або придбання таких активів поза межами господарської діяльності платника не дають права на відповідні врахування цих витрат (зокрема зі сплати податку на додану вартість у ціні придбаних товарів, послуг) у податковому обліку.

В свою чергу, господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Також, слід враховувати, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а також оформлення такого руху (господарських операцій) належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості.

Як з'ясовано судами, у період, що був охоплений проведеною перевіркою, позивач перебував у договірних відносинах із ТОВ "Шен-Сервіс", ТОВ "Рибпром", ТОВ "Ребег-Плюс", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Бурян", ПП "Бессарабія-В", ТОВ "Системи розвитку бізнесу", ТОВ "Юмін Агро", ТОВ "Пікаділлі", ТОВ "Компанія "Главк", ПП "Бестком", ТОВ "Марані Україна", ТОВ "Санта-Віта-Трейд", ТОВ "Добродія Фудз", ПП "Фрутлайн Плюс".

Так, 12.12.2013 між ТОВ "Фоззі-Фуд" (покупець) та ПП "Бессарабія-В" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №12/12-2013-1ш, за умовами якого продавець зобов'язується передати окремими партіями у власність покупця соняшникову олію, з насіння соняшника врожаю 2013 року, українського походження, а покупець - прийняти товар та оплати його на умовах, визначених договором.

Крім того, 17.12.2013 між ТОВ "Фоззі-Фуд" (покупець) та ПП "Бессарабія-В" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №17/12-2013-1ш, за яким продавець зобов'язується передати окремими партіями у власність покупця шрот соняшниковий з насіння соняшника врожаю 2013 року, українського походження, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором.

26.09.2013 між ТОВ "Фоззі-Фуд" (покупець) та ТОВ "Системи розвитку бізнесу" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №3009, згідно умов якого продавець зобов'язується передати окремими партіями у власність покупця олію соняшникову нерафіновану українського походження врожаю 2013 року, а покупець - прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором.

Також, 11.10.2013 ТОВ "Фоззі-Фуд" (покупець) уклало із ТОВ "Системи розвитку бізнесу" (продавець) договір купівлі-продажу №1110, за яким продавець зобов'язується передати окремими партіями у власність покупця олію соєву, українського походження, врожаю 2013 року, а покупець - прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

28.02.2014 між ТОВ "Фоззі-Фуд" (покупець) та ТОВ "Юмін Агро" (продавець) укладено договір №28-02/14, згідно якого продавець зобов'язаний поставити та передати у власність покупця, а покупець - оплатити та прийняти олію соняшникову нерафіновану, що вироблена із насіння врожаю 2013 року.

Крім того, 12.03.2014 ТОВ "Фоззі-Фуд" (покупець) уклало із ТОВ "Юмін Агро" (продавець) договір №12-03/14, згідно умов якого продавець зобов'язаний поставити та передати у власність покупця, а покупець - оплатити та прийняти олію соняшникову нерафіновану, що вироблена із насіння врожаю 2013 року.

Позивачем у січні 2014 року було придбано у ТОВ "Ребег-Плюс" овочі (петрушку, кріп, щавель, кінзу, цибулю, салат, редиску, шпинат тощо) згідно договорів поставки від 28.08.2012 №2630 та №3052.

За умовами цих договорів постачальник зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець (ТОВ "Фоззі-Фуд") - прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

ТОВ "Фоззі-Фуд" перебувало у договірних відносинах із ФОП ОСОБА_5 за договорами поставки рослин: №406/КО/13-ПН від 17.12.2013 та №40-КО/14-С від 20.01.2014.

Згідно названих договорів постачальник ФОП ОСОБА_5 зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець (ТОВ "Фоззі-Фуд") - прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

У той же час, ТОВ "Фоззі-Фуд" перебувало у договірних відносинах із ФОП ОСОБА_5 за договорами про надання маркетингових послуг від 20.01.2014 №04/01-14 та від 15.12.2013 №407/НЧ/13-ПН, претензій щодо реальності яких податковим органом не висловлено.

У січні 2014 року ТОВ "Фоззі-Фуд" укладено два договори поставки із ТОВ "Бурян", зокрема, №3308 від 20.01.2014 та №2835 від 30 .01.2013, за яким позивачем було придбано овочі (петрушку, кріп, базилік, шпинат, м'яту, кінзу, щавель, салат, пастернак, фенхель тощо).

30.03.2012 ТОВ "Фоззі-Фуд" уклало із ТОВ "Шен-Сервіс" договір №02-300312/1 на виконання аутсорсингових робіт із комплексного технічного обслуговування і експлуатації об'єктів нерухомості. За умовами цього договору виконавець (ТОВ "Шен-Сервіс") зобов'язується на свій ризик виконувати комплексне технічне обслуговування об'єктів нерухомості замовника, роботи по ремонту і обслуговуванню таких об'єктів, а також інженерних мереж, внутрішніх електричних мереж, мереж тепло- і водопостачання, каналізаційних мереж і інші роботи, перелік і вартість яких узгоджені сторонами додатково, шляхом виконання планових, поточних і, в разі необхідності, аварійних робіт, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити відповідні роботи.

Між тими ж сторонами укладено договори про надання послуг із щоденного прибирання нежитлових приміщень, а саме: №03-300312/2 від 30.03.2012, №1-ГСП06/12 від 30.03.2012, №03-200513/4 від 01.06.2013, №03-300312/7 від 30.03.2012, №884-ГСП-6/12 від 30.03.2012, №03-300312/11 від 30.03.2012

ТОВ "Фоззі-Фуд" перебувало у господарських відносинах з ТОВ "Пікаділлі" (постачальник) на підставі договору поставки №2064/1243 від 20.09.2011 щодо придбання фруктів та овочів.

01.06.2012 ТОВ "Фоззі-Фуд" уклало договір поставки №2500 із ТОВ "ТД Рибпром", за яким постачальник (ТОВ "ТД Рибпром") зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець (ТОВ "Фоззі-Фуд") - прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору (риба). За умовами договору товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами договору в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Кількість товару та асортимент конкретної партії вказується в замовленні, узгодженому сторонами. Обов'язковою є наявність оформлених у встановленому порядку відповідної накладної та податкової накладної, а також відповідність цін у накладній діючій специфікації. Поставка здійснюється постачальником автотранспортом на умовах DDP Інкотермс 2010 (якщо інше не передбачене додатковою угодою сторін).

Крім того, між тими ж самими сторонами 22.05.2013 укладено договір №2471 із умовами подібними до узгоджених у договорі №2500 від 01.06.2012.

На підтвердження реальності господарських операції позивачем надано копії укладених договорів, податкових та видаткових накладних, витратних накладних, товарно-транспортних накладних, залізничних товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, банківських виписок, актів приймання-передачі, специфікацій, посвідчення про якість та сертифікатів якості, звіти про результати досліджень, висновки про державної санітарно-епідеміологічної експертизи, карантинні сертифікати та акти фіто санітарного контролю,рахунки-фактури, накладні на внутрішнє переміщення, тощо.

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

Києво-Святошинською ОДПІ і, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Відповідачем, у свою чергу, не подано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення "Фоззі-Фуд" розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На підтвердження подальшої реалізації придбаної у ПП "Бессарабія-В" продукції позивачем надано копії контрактів укладених із ALFA TRADING LIMITED (№PO409 від 13.01.2014, №PO452 від 18.02.2014, №PO455 від 24.02.2014), Planexim Trading LLP (№PO1-1SL від 27.02.2014, №PO485.1 від 18.03.2014, №PO488.1 від 20.03.2014), ELITA GIDA SAN.VE TIC A.S (№3 від 02.01.2014, №4 від 07.03.2014), Planexim S.L (№19/12 від 25.12.2013, №29/01 від 29.01.2014, №12/02 від 12.02.2014, №24/03 від 24.03.2014, №08/01 від 08.01.2014, №20/01 від 20.01.2014, №30/01 від 30.01.2014, №05/03 від 05.03.2014, №17/02 від 17.02.2014), DVS Company LTD (№07-02/14 від 07.02.2014, №13-03/14 від 13.03.2014), рахунків-фактур, вантажних митних декларацій, банківських виписок по особовому рахунку позивача на підтвердження перерахування коштів товариству "Фоззі-Фуд" за експортними договорами.

На підтвердження подальшої реалізації придбаної у ТОВ "Системи розвитку бізнесу" продукції позивачем на експорт надано копії контрактів укладених із Nobleyson Management Limited, банківських виписок, рахунків-фактур, вантажних митних декларацій

Реалізація придбаної у ТОВ "Юмін Агро" продукції проводилась на експорт за договором із нерезидентом DVS Company LTD, що підтверджується митними деклараціями №504010000/2014/641 (дата перетину кордону 06.03.2014) та №504010000/2014/705 (дата перетину кордону 19.03.2014)

Також під час перевірки товариства "Фоззі-Фуд" досліджувалися операції такого підприємства із ТОВ "Компанія "Главк", ПП "Бестком", ТОВ "Добродія Фудз", ТОВ "Марані Україна", ТОВ "Санта-Віта-Трейд", ПП "Фрутлайн Плюс", за наслідками чого констатовано наявність первинних документів, податкових накладних, транспортних документів і документів підтверджуючих якість продукції тощо, також зазначено, що дійсність операцій підтверджено результатами зустрічних звірок, і, як наслідок, констатовано реальність операцій позивача із такими контрагентами. При цьому, первинні документи, податкові накладні, документи стосовно транспортування і якості продукції за договорами із названими суб'єктами господарювання наявні у матеріалах справи.

Щодо можливості отримання і відправки товариством "Фоззі-Фуд" продукції на території порту "Южний" та Ізмаїльського морського торговельного порту судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Фоззі-Фуд" у відносинах безпосередньо із портами не перебувало. Позивач здійснював транспортування товару до терміналів, а у подальшому товар експедирувався брокером, який перебуває у відносинах із терміналом, водночас термінал, відповідно, перебуває у договірних відносинах із портом. На підтвердження зазначених обставин, позивачем надано копію договору на митно-брокерське обслуговування ТОВ "Фоззі-Фуд" із ТОВ "Новотіс" №23/01-2014 від 23.01.2014, за умовами якого замовник (ТОВ "Фоззі-Фуд") доручає, а виконавець (ТОВ "Новотіс") - приймає на себе зобов'язання забезпечити виконання послуг по експедируванню і митному декларуванню зернових вантажів та продуктів переробки, які відправляються на експорт, через термінали ТОВ "Рисоіл-Юг" та ТОВ "ТИС-Контейнерний термінал".

Стосовно відправки товару з Ізмаїльського порту представником позивача наголошено, що організацію цього здійснювало ПП "Бессарабія-В" на підставі договору доручення №12-12/13 від 13.12.2013. За таким договором повірений зобов'язується від імені і за рахунок довірителя здійснити комплекс послуг по відправці на експорт вантажу довірителя через склад, розташований у місті Ізмаїл по вул. Болградське шосе, 8а. Крім того, між ТОВ "Фоззі-Фуд" та ПП "Бессарабія-В" укладено договори на транспортно-експедиційне обслуговування №1 від 28.06.2013 та №10 від 10.07.2013, за якими виконавець (ПП "Бессарабія-В") зобов'язався забезпечити виконання послуг щодо експедирування рослинних олій та шроту, які відправляються на експорт через Ізмаїльський морський торговельний порт.

Щодо відправки товарів із інших портів, товариство надало договір на експедирування та митне оформлення вантажу №0110 від 01.10.2013, укладений позивачем з ТОВ "Транс Конкордія", за яким останній зобов'язався забезпечити виконання послуг із експедирування і митного декларування рослинних олій, які відправляються замовником через термінали ТОВ "Олсідз Блек Сі" та ТОВ "Тис-Контейнерний термінал". Також надано копії договорів з ТОВ "Евері" №20/09-f-13 від 20.09.2013 та №20/09-f-13 від 20.09.2013 щодо транспортно-експедиційного обслуговування і надання послуг по накопиченню й перевалці зернових, зернобобових, олійних культур і продуктів їх переробки через елеваторний комплекс ТОВ "Евері" за адресою: місто Миколаїв, вулиця Проектна, 1-а; договорів №FT-16-о/1506 від 15.06.2013 та №FT-15-о/1506 від 15.06.2013 з тим самим контрагентом щодо надання послуг із приймання і перевантаження олії соєвої та рослинної, накопичення вантажу за цими договорами здійснюється в резервуарах виконавця за адресою: місто Миколаїв, вул. Гражданська, 117 (термінал). Крім того, надано договір експедирування та митного оформлення вантажів, укладений позивачем із ТОВ "Транс Конкордія" та ТОВ Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина".

Крім того, позивачем надано копії довіреностей, оформлених працівникам ТОВ "Фоззі-Фуд", які приймали товар від постачальників ПП "Бессарабія-В", ТОВ "Системи розвитку бізнесу", ТОВ "Юмін Агро", а також копії наказів про відрядження та посвідчень про відрядження осіб, як відряджалися у с. Нові Біляри Комінтернівського району та у місто Ізмаїл Одеської області для виконання договірних зобов'язань із ПП "Бессарабія-В".

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами Києво-Святошинської ОДПІ під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.