5011-62/7816-2012 Про відшкодування шкоди в порядку регресу - 12.09.2012 Прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2012 року відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», які відбулись 20.04.2012 року в частині збільшення статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на загальну суму 570 806 833,80 грн. шляхом закритого (приватного) розміщення додаткових простих акцій існуючої номінальної вартості у кількості 5 708 068 338 штук за рахунок додаткових внесків акціонерів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_5 звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2012 року у справі № 5011-62/7816-2012 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 прийнято до провадження.

Розпорядженнями секретаря Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суддів.

Відповідач заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2012 року у справі № 5011-62/7816-2012 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивачем заявлені клопотання про витребування доказів, а саме: оригінал або належним чином завірену копію безумовної фінансової гарантії від УніКредит Банк Австрія АГ, яка була надана для покриття кредитних ризиків за кредитами та заборгованістю клієнтами в доларах США на суму USD 1 201 832 тисяч, що була випущена відповідно до Постанову Правління НБУ від 03.11.2009 року № 650 (v0650500-09) «Про стимулювання кредитування економіки України»; оригінал або належним чином завірену копію дозволу виданого Національним банком України, який надає право використовувати безумовну фінансову гарантію від УніКредит Банк Австрія АГ, яка була надана для покриття кредитних ризиків за кредитами та заборгованістю клієнтів в доларах США на суму USD 1 201 832 тисяч при розрахунку резервів під кредитні ризики з 31 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

ОСОБА_5 заявлено клопотання про залучення Національного Банку України в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, з посиланням на необхідність пояснень останнього, оскільки вони, на думку позивача, можуть вплинути на права та обов'язки відповідача, так як безпосередньо Національний Банк України може дати обґрунтовані пояснення щодо звітності Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», та пояснення щодо невиконання відповідних нормативних актів відповідачем, що може підтвердити твердження позивача.

ОСОБА_5 заявлено клопотання про призначення економічної експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання: чи було дотримано коефіцієнти та правильно класифікований кредитний портфель Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» згідно законодавства України, зокрема Положення Національного банку України № 279 від 06.07.2000 року «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих витрат за кредитним операціями банків» формування резервів за кредитними договорами наданими Закритому акціонерному «Корпорація Укржилбуд», Закритому акціонерному товариству «ІСА Прайм Девелопменнтс», Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮАйПІ Лтд.»? Чи було збільшено статутний капітал Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на загальну суму 570 806 833,80 грн. шляхом закритого (приватного) розміщення додаткових простих акцій існуючої номінальної вартості у кількості 5 708 068 338 штук за рахунок додаткових внесків - для покриття збитків господарсько-фінансової діяльності ПАТ «Укрсоцбанк»?

Призначити незалежну науково-правову експертизу, на вирішення якої поставити питання: Чи було дотримано Публічним акціонерним товариством «Уксоцбанк» законодавства України, зокрема акти Національного Банку України в частині формування резервів за кредитними операціями за кредитами наданими Закритому акціонерному товариству «Корпорація Укжилбуд», Акціонерному товариству закритого типу «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшин», Закритому акціонерному товариству «ІСА Прайм Девелопменнтс», Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮАйПІ Лтд.»?

Також позивачем подано заяву про забезпечення позовних вимог шляхом заборони Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку проводити будь-які дії, спрямовані на реєстрацію випуску акцій Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на загальну суму 570 806 833,80 грн. у кількості 570 806 833,80 штук, на підставі рішення Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» від 20 квітня 2012 року.

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» заперечує проти зазначених клопотань.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

20.04.2012 року були проведені річні загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», прийняті на яких рішення оформлені протоколом № 1 від 20.04.2012 року. /а.с. 25-60, т. 1/.

На вказаних загальних зборах, вищим органом товариства було прийнято, зокрема, рішення про збільшення розміру статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на загальну суму 570 806 833,80 грн. шляхом закритого (приватного) розміщення додаткових простих акцій існуючої номінальної вартості у кількості НОМЕР_1 штук за рахунок додаткових внесків акціонерів.

Відповідно до виписок про стан рахунку у цінних паперах НОМЕР_2 виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінтайм», ОСОБА_5 є акціонером Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» з кількістю акцій 1 000 штук, номінальною вартістю по 0,10 грн. кожна. /а.с. 24, т. 1/.

18.04.2012 року ОСОБА_5 (довіритель) було надано довіреність ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на представництво довірителя у стосунках із Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», а також перед іншими фізичними та юридичними особами, державними органами і посадовими особами з питань, пов'язаних із захистом прав та представництвом довірителя у взаємовідносинах, що виникли чи будуть виникати у ОСОБА_5 як акціонера Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», у тому числі, при підготовці та проведенні загальних зборів акціонерів 20.04.2012 року. При цьому, у зазначеній довіреності визначено, що ОСОБА_10 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 2, т. 2/.

Так, згідно п.п. 5.2., 5.3. Положення «Про загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариством «Укрсоцбанк», затвердженого рішенням № 1 від 08.04.2011 року Загальних зборів акціонерів (далі - Положення), для реєстрації акціонерів та їх представників, які прибули для участі у загальних зборах, визначення наявності чи відсутності кворуму загальних зборів призначається реєстраційна комісія, до повноважень якої віднесена перевірка повноважень та здійснення реєстрації акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах. /а.с. 76-90, т. 2/.

Пунктом 7.1. Положення у день проведення загальних зборів перед їх початком реєстраційна комісія проводить реєстрацію акціонерів (їх представників), що прибули для участі у Загальних зборах.

Пунктом 7.4. Положення реєстраційній комісії надано право відмовити в реєстрації акціонеру (його представнику) у разі відсутності в акціонера (його представника) документів, які ідентифікують особу акціонера (його представника), а у разі участі представника акціонера - також документів, що підтверджують повноваження представника на участь у загальних зборах.

Реєстраційною комісією річних загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» було прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 2 від 20.04.2012 року, про відмову ОСОБА_10 в реєстрації для участі у загальних зборах внаслідок невідповідності зареєстрованого місця проживання ОСОБА_10, що вказано в довіреності, аналогічним даним, що зазначені у паспорті, який наданий представником при реєстрації. /а.с. 117, т. 2/.

Договір оренди квартири від 20 вересня 2010 року, на який посилається апелянт, до суду першої інстанції наданий не був, хоча останній стверджує про розгляд цього питання під час розгляду у суді першої інстанції.

Натомість договір оренди квартири від 20 вересня 2010 року поданий до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд критично оцінює зазначений доказ.

У відповідності до абз. 5 ч. 3 ст. 39 Закону України «Про акціонерні товариства», п. 7.6. Положення позивач у випадку відмови одному з його представників у реєстрації для участі у загальних зборах акціонерів не був позбавлений права та можливості замінити свого представника або взяти участь у зборах вищого органу товариства особисто.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності перешкод у вчиненні дій, встановлених абз. 5 ч. 3 ст. 39 Закону України «Про акціонерні товариства», п.7.6. Положення.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до пункту 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статті 167 Господарського кодексу України випливає, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Корпоративні відносини регулюються, зокрема Цивільним кодексом України (435-15) , Законом України «Про господарські товариства» (1576-12) .

За статтею 25 Закону України «Про акціонерні товариства» кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: участь в управлінні акціонерним товариством; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Аналогічні права акціонерів передбачені у ст. 4.3. Статуту Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк». /а.с. 81-112, т. 2/.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Статтею 32 зазначеного Закону передбачено, що загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.

Приписами ст. 33 зазначеного Закону до виключної компетенції загальних зборів віднесено, зокрема, внесення змін до статуту товариства; прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства.

За змістом п. 17 Постанови № 13 від 24.10.2008 року (v0013700-08) Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень органів господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року під поняттям «охоронювані законом інтереси», що вживається в законах України, слід розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об'єктивний і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і Законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності.

Тобто, діючим законодавством акціонеру надано право оскаржити рішення органу товариства, якщо воно порушує його права та охоронювані законом інтереси.

За змістом ст. 34 Закону України «Про акціонерні товариства» та п. 12.5. Статуту Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники.

Згідно із ст. 39 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонер може брати участь на загальних зборах акціонерного товариства через свого представника, яким може виступати фізична особа або уповноважена особа юридичної особи, а також уповноважена особа держави чи територіальної громади. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором, депозитарієм, зберігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, чи в іншому передбаченому законодавством порядку. Надання довіреності на право участі та голосування на загальних зборах не виключає право участі на цих загальних зборах акціонера, який видав довіреність, замість свого представника.

Відповідно до Постанови № 13 від 24.10.2008 року (v0013700-08) Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.

За змістом п. 11 вказаної постанови при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено. Аналогічна позиція викладена у листі б/н від 01.08.2007 року Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

При цьому, якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову (п.19 Постанови № 13 від 24.10.2008 року (v0013700-08) Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

Згідно п. 21 постанови № 13 від 24.10.2008 року (v0013700-08) Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» при вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

Враховуючи, що на загальних зборах акціонерів, які відбулись 20.04.2012 року були присутні акціонери, які у сукупності володіють 12419431672 акціями, що складає 97,83%, тобто збори були повноважними для прийняття рішень відповідно до ст. 41 Закону України «Про акціонерні товариства», в той час як частка ОСОБА_5 у статутному капіталі Публічного акціонерного товариством «Укрсоцбанк» становить не більше 0,0000079%, а відтак - присутність всіх представників позивача на загальних зборах акціонерів відповідача, які відбулись 20.04.2012 року, істотно не вплинула б на прийняття зборами рішення, зокрема, і щодо збільшення статутного фонду господарського товариства.

У відповідності до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі - іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Позивач у встановленому законодавством порядку не навів та не довів належно допустимими доказами, як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанції, порушення його прав або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тягар доказування Законом покладено на позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Разом з цим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Загальними зборами акціонерів було прийнято рішення збільшити розмір статутного капіталу ПАТ «Укрсоцбанк» на загальну суму 570 806 833,80 грн. шляхом закритого (приватного) розміщення додаткових простих акцій існуючої номінальної вартості у кількості 5 708 068 338 штук за рахунок додаткових внесків акціонерів («ЗА» -12118558766 голос1в, або 97,57740198 % від загальної кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах).

Частиною першою статті 15 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що статутний капітал товариства збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до п.п. 1, 2 глави 1 розділу 2 Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженого рішенням № 387 Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22 лютого 2007 року (z0280-07) , джерелами збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства можуть бути: додаткові внески (вклади); реінвестиція дивідендів; спрямування прибутку до статутного капіталу, а шляхами (способами) збільшення його розміру є або збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості або збільшення номінальної вартості акцій.

Частиною 5 цієї статті 15 Закону встановлено, що збільшення статутного капіталу акціонерного товариства для покриття збитків не допускається.

Тобто, основною умовою для встановлення факту можливого порушення, законодавчо встановленої, заборони відносно збільшення статутного капіталу акціонерного товариства є наявність збитків.

Під збитками розуміється перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені витрати згідно Інструкції яка діяла на дату складання та подання Банком звітності, «Про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 року № 480 (z0032-08) .

За даними фінансового звіту ПАТ «Укрсоцбанк» за 2011 рік вбачається отримання банком чистого прибутку у розмірі 14 853 146,05 грн.

З даного питання, загальними зборами було прийнято рішення про затвердження фінансового звіту ПАТ «Укрсоцбанк» за 2011 рік, зокрема з чистим прибутком у розмірі 14 853 146,05 грн. («ЗА» - 12342116157 голосів, або 99,37746334 % від загальної кількості акціонерів, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах) та затверджено його розподіл за наступними напрямками: на виплату дивідендів за привілейованими акціями - 25,1 тис. грн.; відрахування до резервного фонду - 742,66 тис. грн.; відрахування до інших фондів банку - 14 085,39 тис. грн.

За вказане рішення проголосували 12160791422 голоси (97,91745503 % від загальної кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах).

Відповідно до статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства» до виключної компетенції загальних зборів віднесено, зокрема, прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства.

Статтю 42 зазначеного Закону передбачено, що рішення загальних зборів з питань, передбачених пунктами 2-7, 23 частини другої статті 33 Закону, приймається більш як трьома чвертями голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з відповідного питання акцій.

Отже, рішення про збільшення статутного капіталу ПАТ «Укрсоцбанк» прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Разом з цим, одним з основних економічних засобів і методів грошово-кредитної політики при регулюванні обсягу грошової маси є визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків, які встановлюються Національним Банком України (ст.ст. 25, 26 Закону України «Про Національний Банк України»).

Пунктом 9.6. «Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків», затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 06 липня 2000 року № 279 (z0474-00) , передбачено, що у разі порушення банком порядку створення і використання резерву під кредитні ризики до нього застосовуються заходи впливу згідно зі статтею 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та нормативно-правовими актами Національного банку з питань застосування заходів впливу.

Отже, питання порядку формування комерційними банками резервів в тому числі і заходи відповідальності за порушення вказаного порядку є виключною компетенцією Національного Банку України, та не належить до повноважень суду.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Що ж до заявлених клопотань, то вони задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Щодо клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає, як таке, що не відповідає вимогам частини 2 статті 38 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Таким чином, клопотання про залучення третьої особи задоволенню не підлягає, оскільки дані правовідносини не впливають на права або обов'язки Національного Банку України. Тим паче, для дачі пояснень залучення до участі у справі в якості сторони чинний Господарський процесуальний кодексу України (1798-12) не вимагає.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Не може розглядатись як судова експертиза у розумінні статті 1 Закону та статті 41 Господарського процесуального кодексу України дане вченими тлумачення законодавчих актів, пов'язане з наявністю у цих актах неясностей, неузгодженостей, суперечностей чи інших недоліків. Документ, виданий за результатами тлумачення вченими правової норми, доказового значення не має і посилатись на нього в обґрунтування рішення не можна. (постанова Пленуму Вищого господарського суду України. Зазначене знайшло своє відображення у постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» № 4 від 23 березня 2012 року (v0004600-12) .

Таким чином, підстав для призначення судової експертизи колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, в тому числі, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору.

Відповідно до змісту п.1 Постанови №16 від 26.12.2011 року (v0016600-11) Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зважаючи на викладене апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання.

Разом з цим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду хоче звернути увагу апелянта на положення статті 22 Господарського процесуального кодексу України, за якою сторони мають добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2012 року у справі № 5011-62/7816-2012.