Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

при секретарі: Кравчук О.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Північук Л.І.,

від відповідача - Коровяковська Т.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Національного комплексу «Експоцентр України» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 року (судді: Гулевець О.В., Любченко М.О., Пригунова А.Б.)

за позовом Національного комплексу «Експоцентр України»

до Корпорації «Українська універсальна промислова біржа»

про стягнення 100 000, 00 грн.

Національний комплекс "Експоцентр України" (далі за текстом -НК "Експоцентр України") звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Корпорації "Українська універсальна агропромислова біржа" про стягнення штрафу у розмірі 100 000 грн. 00 коп. В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов Договору № 36-2, оскільки демонтаж та вивіз виставки здійснювався останнім з порушенням передбачених цим Договором строків, що підтверджується відповідними актами від 24.06.2010 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 року у справі № 61/309 (суддя Івченко А.М.) в позові відмовлено. Обґрунтовуючи рішення місцевий господарський суду зазначив, що надані позивачем акти фіксують лише факт виїзду автомобілів з території центру і в них відсутня будь-яка інформація про вивезення автомобілями експонатів та сільськогосподарської техніки, що, відповідно до умов Договору № 36-2, було б підставою для притягнення відповідача до відповідальності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2011 року у справі № 61/309 (головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді: Гаврилюк О.М., Мальченко А.О.) апеляційну скаргу НК "Експоцентр України" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 року -без змін. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано, зокрема, необґрунтованістю заявлених позовних вимог та відсутністю підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2012 року у справі № 61/309 касаційну скаргу НК "Експоцентр України" задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2011 року та рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 року у справі № 61/309 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Направляючи справу на новий розгляд, господарський суд касаційної інстанції вказав на необхідність встановлення моменту виконання зобов'язання (момент звільнення виставкових площ та його документальне оформлення) сторонами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 року у справі № 61/309-57/27 (головуючий суддя - Гулевець О.В., судді: Любченко М.О., Пригунова А.Б.) в задоволенні позову відмовлено повністю. Зазначене рішення мотивовано ст. ст. 530, 629, 901 ЦК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2012 року у справі № 61/309-57/27 (головуючий суддя -Буравльов С.І., судді: Андрієнко В.В., Вербицька О.В.) апеляційну скаргу НК "Експоцентр Україна" залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 року - без змін. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано, зокрема, відсутністю підстав для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.08.2012 року у справі № 61/309 касаційну скаргу НК «Експоцентр Україна» задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2012 року скасовано та направлено справу до Київського апеляційного господарського суду.

Розпорядженням № 02-15/569 від 23.08.2012 року справу передано на розгляд судді Сітайло Л.Г.

Розпорядженням від 27.08.2012 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді - Алданова С.О., Дикунська С.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 року розгляд апеляційної скарги призначено 10.09.2012 року.

В судове засідання 10.09.2012 року з'явились представники позивача та відповідача

Представник позивача підтримав доводи, викладенні в апеляційній скарзі, та просив скасувати рішення суду від 10.04.2012 року.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01 травня 2010 року НК "Експоцентр України" та Корпорація "Українська універсальна агропромислова біржа" уклали Договір № 36-2 (далі за текстом -Договір) про виконання комплексу узгоджених заходів, послуг та робіт щодо проведення ХХІІ Міжнародної агропромислової виставки-ярмарку "АГРО-2010" (далі за текстом - виставка) на території позивача (м. Київ, проспект академіка Глушкова, 1).

Пунктом 1.2 цього Договору сторони встановили терміни проведення виставки, які становлять, зокрема:

- монтажні роботи: 13.06. -14.06.2009 (з 9.00 до 20.00 год.);

- підготовчі роботи до відкриття: 15.06.2010 (з 8.00 до 12.00 год.);

- офіційне відкриття виставки: 15.06.2010 о 12.00 год.

- робота виставки: 15.06. -19.06.2010 (з 10.00 до 18.00 год.);

- демонтажні роботи: 20.06.2010 (з 9.00 до 12.00 год.).

Умовами пункту 4.13 Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасного звільнення виставкових площ, як зазначено у Додатку № 2, відповідач сплачує на користь позивача штраф у розмірі 100 000 грн. 00 коп.

Колегія суддів погоджується з твердженням апелянта щодо порушення відповідачем строків демонтажу виставки та вивіз майна експонентів з території позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до норм яких, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підтвердження обставин, наведених в обґрунтування заявлених позовних вимог, а саме вивіз учасниками виставки експонентів та сільськогосподарського техніки з порушенням встановлених умовами Договору строків, позивач надав Акт від 24.06.2010 року, з якого вбачається, що з території позивача виїжджали автомобілі учасників виставки, зокрема ТОВ "Амако" та ПП Костюченко.

Участь ТОВ «Амако» не заперечується відповідачем і підтверджується листом останнього від 31.05.2010 року № 96-02/50-09 про заїзд експозиційної техніки та технологічного транспорту ТОВ «Амако».

Як вбачається з матеріалів справи, 19.06.2010 року ТОВ «Амако» підписано Акт, згідно з яким прийнято роботи та послуги від відповідача. Проте, колегія суддів зазначає, що вказаний Акт засвідчує лише надання відповідачем комплексу робіт, але не зазначає строк звільнення виставкових площ.

Колегія суддів зазначає, що Акт прийому-передачі закритої та відкритої виставкових площ ХХІІ Міжнародної агропромислової виставки-ярмарку «АГРО-2010» від 21.06.2010 року не може бути прийнятий як доказ додержання відповідачем умов договору, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Пунктом 8 Додатку № 2 до Договору сторони погодили, що демонтаж і вивезення експонатів, демонтаж виставкових стендів відповідача та вивезення виставкового обладнання відбувається: у павільйонах та відкритих виставкових майданчиках біля павільйонів -19.06 з 18-00 до 20-00 год., 20.06. -21.06. з 9-00 до 20-00 год.; у відкритих майданчиках інших -19.06. з 18-00 до 20-00 год.

Згідно із п. 9 Додатку № 2 до Договору сторони погодили, що оформлення актів приймання-передачі виставкових та технологічних площ, зняття показів електролічильників та водомірів відбудеться: у павільйонах та відкритих виставкових майданчиках біля павільйонів -20.06 о 20-00 год.; у відкритих майданчиках інших -19.06. о 20-00 год.

На підтвердження своїх заперечень відповідачем надано акт від 22.06.2010 року, який, нібито передано в руки заступнику генерального директора НК «Експоцентр України» Литвинову П.М. 22.06.2010 року. Проте, як підтверджується листом непрацездатності від 21.06.2010 року серії АВЕ № 073387, Литвинов П.М. перебував на лікарняному з 21.06.2010 року по 24.06.2010 року.

Крім того, відповідачем, листом № 96-02/50-09 від 31.05.2010 року, зазначено, що строки демонтажу експозиції встановлюються з 20.06.2010 року по 23.06.2010 року.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, як організатор виставки і замовник послуг на території позивача, не дотримався строків проведення демонтажних робіт, встановлених умовами Договору.

Частиною 1 ст. 216 та ч. 2 ст. 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і у порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та задоволення позову.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно, не всебічно та не об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга комплексу «Експоцентр України» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 року - скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Апеляційну скаргу Національного комплексу «Експоцентр України» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 року у справі № 61/309-57/27 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 року у справі № 61/309-57/27 скасувати та постановити нове.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Корпорації "Українська універсальна агропромислова біржа" на користь Національного комплексу «Експоцентр України» штраф в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп.

Матеріали справи № 61/309-57/27 повернути до господарського суду міста Києва.