33/5005/3396/2012 Про зобов'язання укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж - 27.08.2012 Прийняття

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровська область

про зобов'язання укласти договір,

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2012р. року (суддя Рудовська І.А.) позов задоволено.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" укласти Договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 7СВ12 в редакції Публічного акціонерного товариства "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго".

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" суму 1 073 грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення суду мотивоване ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України (436-15) , Законом України «Про електроенергетику» (575/97-ВР) .

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що отриманий від Позивача 17.02.2012р. проект договору щодо спільного використання технологічних мереж не містить ціни договору та інших істотних та обов'язкових умов його укладання. Сторонами не узгоджено Додатки №№ 1, 5, 6 до Договору, а саме однолінійну схему технологічних електричних мереж, розрахунок умовних одиниць технологічних електричних мереж, баланс надходження електроенергії у мережі ПАТ «ЦГЗК» та відпуску споживачам ПАТ «ЕК «Дніпрообленерго».

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі та зазначив, що вперше проект договору надійшов від позивача 05.10.2010р. Проект договору не був підписаний відповідачем і був повернутий позивачу листом від 21.01.2011р. разом із направленими для погодження однолінійною схемою технологічних електричних мереж, розрахунком умовних одиниць технологічних електричних мереж, балансом надходження електроенергії у мережі ПАТ «ЦГЗК» та відпуску споживачам ПАТ «ЕК «Дніпрообленерго», які необхідні для складання кошторису. Позивач відповіді не надав, а повторно 17.02.2012р. направив проект договору. Відповідач проект не підписав у зв'язку з непогодженням однолінійної схеми технологічних електричних мереж, розрахунку умовних одиниць технологічних електричних мереж, балансу надходження електроенергії у мережі ПАТ «ЦГЗК» та відпуску споживачам ПАТ «ЕК «Дніпрообленерго». Оскільки сторонами не погоджено істотних умов договору, то суд безпідставно зобов'язав відповідача укласти договір. Просить рішення суду скасувати та в позові відмовити.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав. Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону. Просить рішення суду залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представником позивача заявлено клопотання про заміну сторони спору з Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»на Публічне акціонерне товариства «ДТЕК «Дніпрообленерго»у зв'язку з перейменуванням. Дане клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

ПАТ "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" 11.02.2012 р. направило на адресу відповідача для підписання та скріплення печаткою проект договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 7СВ12 в двох примірниках з додатками, розробленого на основі типового договору, затвердженого ПКЕЕ (z0417-96) . Проект договору з додатками було отримано відповідачем 16 лютого 2012 року, що підтверджується повідомленням.

Оскільки відповідач у передбачений договором строк не надав відповіді позивач звернувся з позовом до суду.

Колегія суддів не погоджується з рішенням господарського суду, яким позовні вимоги задоволені у зв'язку з наступним.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, закріплений у ст.3 ЦК України (435-15) , який розкривається в ст.627 ЦК України (435-15) .

Даний принцип гарантує стороні право на укладання договору на підставі волевиявлення.

Оскільки даний принцип встановлено законом, то обмеження цього принципу можливе лише законом, тобто обов'язок укласти договір може випливати лише з закону.

Так, частиною 3 статті 179 ГПК України передбачено дві підстави за наявності яких укладання господарського договору є обов'язковим для сторін. По-перше - якщо договір заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання в силу закону (у випадках передбачених законом); по-друге -існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладання договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів влади або органів місцевого самоврядування.

Колегія суддів зазначає, що укладання договору про спільне використання технологічних електричних мереж не базується на державному замовленні і передбачено нормативно-правовим актом -Правилами користування електричною енергію (z0417-96) , а не законом. Жодним законом не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання -споживача електроенергії власника електричних мереж на укладання даного виду договору.

Тому, укладання договору про спільне використання технологічних електричних мереж, в даному випадку здійснюється на основі вільного волевиявлення сторін, у відповідності до ст.184 ГК України (436-15) шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст.181 ГК України (436-15) та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування типового договору.

Згідно ст.181 ГК України (436-15) , господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (435-15) .

Як встановлено матеріалами справи і зазначалося вище, позивач направив відповідачу проект договору з додатками, однак відповідач проект не підписав у зв'язку з недосягненням згоди щодо всіх істотних умов. Протокол розбіжностей не склав. Проект договору повернув позивачу після звернення останнього до суду, додавши окремо свої пропозиції щодо деяких істотних умов договору.

З цього випливає, що сторони не досягли згоди щодо укладання договору.

Статтею 187 ГК України передбачено укладання господарських договорів за рішенням суду. Згідно даної норми, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що як ч.3 ст. 179 ГК України так ст. 187 ГК України пов'язують обов'язковість укладання договору лише у випадку прямо передбаченому законом, а не будь-яким нормативно-правовим актом.

Оскільки договір про спільне використання технологічних електричних мереж не відноситься до договорів за державним замовленням, обов'язковість укладання даного договору не передбачена законом, угода сторін щодо розгляду даного спору судом відсутня, попереднього договору, з якого випливало б зобов'язання укласти даний договір, сторонами не укладалося то даний спір не може бути предметом розгляду суду.

Крім того колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.180 ГК України (436-15) , зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Пунктом 5.17 Правил користування електричною енергією (z0417-96) передбачені істотні та обов'язкові умови для укладення договорів про спільне використання технологічних електричних мереж.

Однак, як вбачається з матеріалів справи сторонами не погоджено додаток №6 "Кошторис обґрунтованих річних витрат", а позивачем до договору взагалі додано зразок додатку №6. В той же час у вказаному додатку повинні міститися істотні умови договору, оскільки від вихідних даних додатку №6 залежить розмір плати за спільне використання технологічними електричними мережами.

Відсутня і однолінійна схема електропостачання (Додаток № 1), яка є істотною умовою. В даному додатку до проекту договору наведено лише перелік елементів електроустаткування, засобів обліку та інших елементів зазначення яких в однолінійній схемі є обов'язковим. Сама ж схема з зазначенням елементів електроустаткування відсутня.

Відсутність в договорі погодження всіх істотних умов є підставою, яка унеможливлює укладання договору.

За таких обставин, оскільки господарський суд при розгляді справи не дав належної оцінки вищезазначеним обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права, то рішення господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Витрати з судового збору покласти на позивача.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 25, 49, 101 - 103, 105 ГПК України, суд-

Здійснити заміну Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»в особі Криворізьких міських електричних мереж на Публічне акціонерне товариства «ДТЕК «Дніпрообленерго»в особі Криворізьких міських електричних мереж.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровська область задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 травня 2012 року у справі №33/5005/3396/2012 скасувати та прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Публічне акціонерне товариства «ДТЕК «Дніпрообленерго»в особі Криворізьких міських електричних мереж ( м. Кривий Ріг, пр.. К.Маркса, 41) на користь Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»(м. Кривий Ріг) 536 грн.50 коп. витрат з судового збору за подання апеляційної скарги.