813/1517/16 Про залишення без розгляду позовної заяви до Державного реєстратора - приватного нотаріуса - 19.03.2019 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Ніколіна В.В., Качмара В.Я., Старунського Д.М. від 15.08.2018 у справі №813/1517/16 за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кулиняка Ігоря Ярославовича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЛІКО", Товариство з обмеженою відповідальністю "Естейт Кепітал Груп" про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кулиняка Ігоря Ярославовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ТОВ "Естейт Кепітал Груп", ТОВ "Елліко" про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропуском скаржником строку на апеляційне оскарження та надано десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк скаржником подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що копію ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду позивач не отримував, оскільки така на його адресу не надсилалась, повідомлення про вручення поштового відправлення, що знаходиться в матеріалах справи, ним особисто не підписувалось, незважаючи на наявність зазначеного у ньому прізвища "ОСОБА_2", про оскаржувану ухвалу він дізнався лише 22 червня 2018 року після ознайомленням із матеріалами справи.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не зазначено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом процесуального права просить її скасувати на направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що про наявність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції дізнався лише у червні 2018 року після ознайомленням із матеріалами справи. Вказує, що не отримував її копії, та на невідповідність підпису на повідомленні про вручення поштового відправлення, що підтверджується копією паспорта позивача. Посилається на рішення ЄСПЛ з приводу права на справедливий суд.

У відзиві на касаційну скаргу треті особи просять судове рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до частини третьої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого судового рішення) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до ст. 295 КАС України (в чинній редакції) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Із матеріалів справи вбачається, що копію ухвали суду першої інстанції отримано скаржником 07 вересня 2016 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Апеляційну скаргу подано 26 червня 2018 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

З приводу неотримання 07 вересня 2016 року копії оскаржуваної ухвали, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 89 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою КМ України від 05.03.2009 року №270 (270-2009-п) (далі - Правила) реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються одержувачам за умови пред'явлення ними паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина.

Згідно п. 106 під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.

Отже, поштове відправлення повинно бути вручено працівником поштового відділення особі, якій воно адресовано із зазначення працівником прізвища одержувача на повідомленні про вручення.

У суду відсутні підстави не вважати належним повідомлення про вручення поштового відправлення.

Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Також колегія суддів звертає увагу, що позивач ознайомився з матеріалами справи та подав апеляційну скаргу після спливу майже двох років з постановлення оскаржуваної ухвали, що свідчить про незацікавленість позивача у розгляді даної справи та байдужості до своїх процесуальних прав та обов'язків.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності.

Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

В даному випадку, колегія суддів не знаходить підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.