7/26/5022-382/2012 Про зупинення провадження справи до набрання законної сили рішенням господарського суду у іншій справі - 15.08.2012 Прийняття

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ, в особі відділення Тернопільської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Тернопіль, за № 604/1400-04-2 від 13.07.2012 р. (вх. № 366 від 30.07.2012 р.),

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 10 липня 2012 року

у справі № 7/26/5022-382/2012 (суддя М.С.Стадник)

порушеній за позовом

Позивача: Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ, в особі відділення Тернопільської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Тернопіль,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Диво», м. Тернопіль,

Про: стягнення 18999277,56 грн. заборгованості, з яких: 17250000,00 грн. поточна заборгованість за кредитом, 7456,99 грн. пеня за прострочений кредит, 1496020,48 грн. прострочена заборгованість з оплати за кредит, 73300,09 грн. пеня за прострочену плату за кредит, та 172500,00 грн. комісія за управління кредитом та стягнення судового збору.

За участю представників:

Від апелянта/позивача: Гончарова У.І. -п/к за довіреністю б/н від 13.05.2011 р.,

Від відповідача: Яненко О.Ю. -п/к за довіреністю № 01-793 від 26.06.2012 р.

Представникам роз'яснено права та обов'язки сторін, які визначені у ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів -не надходило.

Представники подали спільне письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів»від 30.07.2012р., дану справу передано на розгляд колегії суддів, у складі: Данко Л.С. (суддя-доповідач), судді Давид Л.Л., судді Юрченко Я.О.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 року прийнято апеляційну Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ, в особі відділення Тернопільської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Тернопіль, № 604/1400-04-2 від 13.07.2012р. (вх. № 366 від 30.07.2012 р.), на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 10 липня 2012 року у справі № 7/26/5022-382/2012 (суддя М.С.Стадник) до провадження та розгляд справи призначено на 15.08.2012 року. Про день, час та місце розгляду даної справи сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази -оригінали повідомлень про вручення поштового відправлення знаходяться в матеріалах справи).

Представник скаржника прибув, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просить ухвалу місцевого суду від 10.07.2012р. у справі № 7/26/5022-382/2012 про зупинення провадження до набрання законної сили рішенням господарського суду Тернопільської області у справі № 1/49/5022-562/2012 скасувати.

Представник відповідача прибув, проти апеляційної скарги заперечив, вважає, що місцевим судом правомірно зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням господарського суду Тернопільської області у справі № 1/49/5022-562/2012, оскільки дана справа пов'язана зі справою № 7/26/5022-382/2012. Пояснив, що спірний кредитний договір та додатки до нього не відповідають вимогам закону, оскільки з боку ТОВ "Диво" угоди укладенні з порушенням установчих документів, що потягло за собою порушення банківського законодавства, а недотримання вимог законодавства призвело до порушення прав позичальника коштів, просить суд залишити в силі ухвалу місцевого суду від 10.07.2012 р., а апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 7/26/5022-382/2012.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено колегією суддів, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 10.07.2012р. у справі № 7/26/5022-382/2012 (суддя М.С.Стадник) було зупинено провадження до набрання законної сили рішенням господарського суду Тернопільської області у справі № 1/49/5022-562/2012.

Не погоджуючись з даною ухвалою господарського суду Тернопільської області від 10.07.2012р., скаржник: Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», м. Київ, в особі відділення Тернопільської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Тернопіль, звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального та матеріального права, оскільки виносячи оскаржувану ухвалу, судом було безпідставно та неправильно застосовано положення ст. 79 ГПК України, щодо права на зупинення провадження у справі.

Крім того, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не вказано, чому саме і які саме обставини, що мають значення для вирішення справи № 7/26/5022-382/2012, мають бути встановлені у справі про визнання недійсним кредитного договору, однак не можуть бути встановлені господарським судом самостійно в межах даної справи (№ 7/26/5022-382/2012).

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, ухвалу господарського суду Тернопільської області від 10.07.2012р. по справі № 7/26/5022-382/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у справі № 7/26/5022-382/2012 є стягнення заборгованості в сумі 18999277,56 грн. за кредитним договором № 16/10-К від 29.12.2010р. укладеного між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Диво»(том І, а. с. 12-18).

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні господарського суду Тернопільської області порушено провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Диво»до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»про визнання кредитного договору № 16/10-К від 29.12.2010р. не дійсним, тобто того ж договору за яким у справі № 7/26/5022-382/2012 стягується заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Згідно п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 (v0018600-03) від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судам першої інстанції", пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, при цьому іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Отже, при розгляді справи № 1/49/5022-562/2012 по суті будуть встановлені факти щодо дійсності Кредитного договору та додатків до нього, так як товариство стверджує, що з боку ТзОВ "Диво" угоди укладенні з порушенням установчих документів, а саме: Протоколів № 17 загальних зборів ТзОВ «Диво»від 27.12.2011р., № 10 від 24.12.2010р., так як на момент подання Товариством Банку довідки про установчі документи (Додаток до кредитного Договору № 5), не було вчинено посилань на документи та не подавалися до Банку, які регламентували повноваження директора, згідно Статуту, не вказувалося та не подавалося до Банку документів про призначення/обрання керівного складу ТзОВ «Диво».

Разом з тим, Товариство стверджує, що Банк в односторонньому порядку застосовував підвищену процентну ставку за користування кредитними коштами, а саме: фактичне збільшення процентної ставки за кредитним договором № 16/10-К складає 17,5%, однак Банк, в односторонньому порядку, без згоди Товариства та в порушення умов встановлених цим договором, в квітні 2011р. (з 07.04.11р. по 19.04.11р.) збільшив процентну ставку до 19,5%, в листопаді 2011р. (з 07.11.11р. по 30.11.11р.) до 18,5%, грудні 2011р. (з 01.12.11р. по 27.12.11р.) до 18,5%, з 29.12.11р. по 31.12.11р. до 22,5% та січні 2012р. (з 01.01.12р. по 12.01.12р.) до 22,5%, що є порушенням в односторонньому порядку зі сторони Банку умов Кредитного договору, що суперечить приписам ЦК України (435-15) та ГК України (436-15) , оскільки одностороння зміна умов договору не допускається.

ТзОВ «Диво»вважає, що вирішення судового спору про визнання недійсним Кредитного договору, в т.ч. в частині односторонньої зміни Банком процентної ставки у справі № 1/49/5022-562/2012 є пов'язаним із справою № 7/26/5022-382/2012, так як у справі № 7/26/5022-382/2012 Банк стягує за цим Договором суму кредиту, в т.ч. процентів за збільшеними ним в односторонньому порядку розмірами.

З огляду на те, що суд не має можливості самостійно, на підставі наявних доказів, встановити його дійсність, а тому розгляд даної справи можливий тільки після набрання законної сили рішення господарського суду у справі № 1/49/5022-562/2012.

Також колегія суддів зазначає, що визнання кредитного договору недійсним своїм наслідком має двосторонню реституцію, передбачену ст. 216 ЦК України, тобто, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, -відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи № 7/26/5022-382/2012, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 18999277,56 грн. заборгованості, яка включає в себе: 17250000,00 грн. поточної заборгованості за кредитом (тіло кредиту), 7456,99 грн. пені за прострочений кредит, 1496020,48 грн. простроченої заборгованості з оплати за кредит, 73300,09 грн. пені за прострочену плату за кредит та 172500,00 грн. комісії за управління кредитом.

Отже, у разі визнання кредитного договору недійсним повністю та (або) частково, боржник зобов'язаний повернути Банку лише суму тіла кредиту без виплати відсотків. Натомість Банк зобов'язаний повернути всю суму сплачених боржником відсотків за договором кредиту.

Отже, у суду першої інстанції були правові підстави для зупинення провадження у справі № 7/26/5022-382/2012.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегією суддів встановлено, що Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк», м. Київ, в особі відділення Тернопільської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Тернопіль, при поданні апеляційної скарги № 604/1400-04-2 від 13.07.2012 р. (за вх. № 366 від 30.07.2012 р.) на ухвалу місцевого суду про зупинення провадження у справі № 7/26/5022-382/2012 сплачено судовий збір згідно меморіального ордеру № 37220 від 13.07.2012 р. у розмірі 551,00 грн.

Документами, які вважаються належними доказами зарахування судового збору до державного бюджету, зазначено у п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15 (z0050-93) (з подальшими змінами). Меморіальний ордер до числа таких документів не віднесено.