Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів:

за участю секретаря судового засідання:

представників сторін:

позивача: Кучер М.К. (дов. від 13.09.10 № 2606-НЮ);

Макарчик Л.Л. (дов. від 13.09.10 № 2606-НЮ);

відповідача: не з’явився;

третя особа: Кошовий С.В. (дов. від 04.01.10 № 14-28/18),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця"

на рішення Господарського суду Київської області від 21.10.2010

у справі № 10/187-10 ( .....)

за позовом Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця"

до Управління праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації

третя особа відповідача Головне управління Державного казначейства України у Київській області

про стягнення 572166,94 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.10.10 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що судом не надано оцінки доводам позивача стосовно того, що відповідно до положень частини 5 статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт" для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатись пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Управління праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації в судове засідання, яке відбулося 27.12.10, повноважних представників не направило. Однак, його було повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 25.11.10, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75 (v0075600-02) .

Крім того, про належне повідомлення відповідача у справі про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається своєчасне отримання представником Управління праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації ухвали суду від 25.11.10.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 (v_289800-97) із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Суд вважає, що нез’явлення відповідача в засідання суду не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.12.10 №01-23/1/4 у справі № 10/187-10 змінено склад судової колегії в зв’язку з відставкою судді Григоровича О.М.. Розгляд справи здійснюється судом у наступному складі: Ропій Л.М. – головуючий суддя, судді: Гольцова Л.А., Рябуха В.І.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частинами 5, 6 ст. 51 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами; будь-які зобов’язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов’язаннями; витрати державного бюджету на покриття таких зобов’язань не можуть здійснюватися.

У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам:

1) дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення;

2) субвенція на здійснення програм соціального захисту;

3) субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою;

4) субвенція на виконання інвестиційних проектів;

5) інші субвенції (частина 1 статті 97 Бюджетного кодексу України).

Згідно з п.п. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 та статті 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів на державну програму соціального захисту, яка передбачає компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В частині 2 ст. 1 Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб" зазначено, що поставки товарів, робіт і послуг для пріоритетних державних потреб забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються до цього; обсяги коштів для закупівлі зазначених товарів, робіт і послуг передбачаються в Законі про Державний бюджет України на поточний рік та визначаються Кабінетом Міністрів України відповідними рішеннями про використання позабюджетних джерел фінансування.

Статтею 38 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та Додатком № 7 до вказаного Закону (2154-17) передбачено компенсацію за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг за проїзд окремих категорій громадян в розмірі по обласним бюджетам окремо по кожній області України.

Для обласного бюджету Київської області на 2010 рік виділено кошти з Державного бюджету на суму 52170,2 тис. грн.

Відповідно до п. 7, п. 18 ст. 15 та п. 15 ст. 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п. 12 ст. 7 та п. 15, 16 ст. 9 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", та інших законодавчих актів, зазначені вище категорії населення користуються правом на пільговий проїзд залізничним транспортом.

Статтею 9 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян при пасажирських перевезеннях, у тому числі приміського сполучення, можуть передбачатись пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізниці за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг. Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" від 04.03.02 № 256 (256-2002-п) встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги.

Згідно з п.п. 2, 3, 5, 8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.02 № 256 (256-2002-п) (далі –Порядок), фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів затверджених у обласних та районних бюджетах на зазначені цілі.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісячно готують дані про нараховані суми щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд підприємствам-постачальникам відповідних соціальних послуг і направляють їх до фінансових органів районних державних адміністрацій. Фінансові органи районних державних адміністрацій на підставі отриманих актів щомісячно готують реєстри нарахованих сум щодо компенсаційних виплат на пільговий проїзд окремих категорій громадян та направляють їх фінансовим органам обласних державних адміністрацій, які після отримання коштів субвенцій, надають органам Державного казначейства України платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів. Отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються на рахунки постачальників відповідних соціальних послуг.

Відповідно до п. 6 Порядку (256-2002-п) фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києва та Севастополя.

Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що загальний обсяг виплат з місцевих бюджетів на державну програму соціального захисту, яка передбачає компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, не може перевищувати розміру затверджених субвенцій, тобто компенсація витрат позивача з перевезення пільгових категорій громадян повинна здійснюватися виключно в межах обсягів затверджених у місцевому бюджеті державних субвенцій.

Пунктом 3 Типового положення про головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.00 № 1498 (1498-2000-п) встановлено, що основними завданнями управління є, зокрема, забезпечення на відповідній території реалізації державної політики у сфері соціально-трудових відносин, безпечної життєдіяльності, оплати, охорони і належних умов праці, зайнятості, пенсійного забезпечення, соціального захисту та обслуговування населення, в тому числі громадян, які потребують допомоги з боку держави; забезпечення в межах своїх повноважень дотримання законодавства про соціальний захист населення.

Позивач в позовній заяві зазначає, що ним на виконання вимог вказаних вище нормативних актів, якими встановлені пільги окремим категоріям громадян, за період з січня по червень 2010 року було здійснено перевезення окремих категорій громадян за пільговими тарифами, у зв’язку з чим він поніс витрати на суму 572 166 грн. 94 коп., які відповідач зобов’язаний відшкодувати.

Вказана вище сума понесених залізницею витрат підтверджується: підсумковими звітами про перевезення пільгових категорій громадян у приміському та дальньому сполученні по ДН 1-Київ за період січень – червень 2010 року; розрахунками витрат на відшкодування збитків, пов’язаних з наданням пільг за період з січня по червень 2010 року; обліковими формами статистичної та бухгалтерської звітності, оформленими у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.09 № 1359 (1359-2009-п) , та актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, за вищевказаний період.

Матеріали справи свідчать, що між ДТГО "Південно-Західна залізниця" та головним розпорядником коштів місцевого бюджету – Управлінням праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації було укладено договір від 30.06.10 № ПЗ/ДН1-106243/НЮ.

Замовник (відповідач) здійснює розрахунок з постачальником послуг (перевізником) на підставі отриманих від нього щомісячних звітів щодо надання послуг на підставі акта звірки розрахунків за надані послуги, підписаного сторонами з 1 січня 2010 року. Оплата проводиться у п’ятиденний строк після надходження коштів на рахунки, на підставі рахунків фактичних витрат перевезення пільгових категорій громадян, складених залізницею. Термін дії договору встановлюється з дати його підписання і діє до 31 грудня 2010р. (п. 3.2., 3.3., 6.1. договору № ПЗ/ДН1-106243/НЮ).

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, є безпідставними посилання позивача, що договір № ПЗ/ДН1-106243/НЮ не може бути доказом по даній справі та підставою для розрахунків, оскільки був підписаний позивачем тільки 15.07.10, тобто саме з цієї дати останній може розповсюджуватись на правовідносини сторін. За пунктом 3.2. договору замовник здійснює розрахунок з постачальником послуг (перевізником) на підставі отриманих від нього щомісячних звітів щодо надання послуг на підставі акта звірки розрахунків за надані послуги, підписаного сторонами з 1 січня 2010 року.

До матеріалів справи не додано актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги за період з січня по червень 2010 року, підписаних відповідачем.

Крім того, відповідач суму заборгованості не визнає, посилаючись на те, що ДТГО "Південно-Західна залізниця" не виконує вимог щодо розмежування витрат між м. Фастовом та Фастівським районом. Заперечення відповідача належними доказами позивачем спростовані не були.

Суд також звертає увагу на те, що з огляду на наведені вище законодавчі акти компенсація витрат позивача з перевезення пільгових категорій громадян повинна здійснюватися виключно в межах обсягів затверджених у місцевому бюджеті державних субвенцій.

Підпунктом 2.5.1. договору від 30.06.10 ПЗ/ДН1-106243/НЮ встановлено, що розмір субвенції з державного бюджету на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян складає 100 000,00 грн. При цьому, позивачем заявлено до стягнення витрати на суму 572 166 грн. 94 коп.

Статтею 60 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" передбачено, що Державне казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів у порядку, визначеному Державним казначейством України за погодженням із Міністерством фінансів України, і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Державного казначейства України, та у разі їх відповідності бюджетним паспортам.

Розпорядники бюджетних коштів беруть зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету.

При цьому зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати за спожиті житлово-комунальні послуги та компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Будь-які зобов'язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України (2542-14) та цим Законом (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини четвертої цієї статті), не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до пояснень Головного управління Державного казначейства України у Київській області та листа Фастівського управління Державного казначейства ГУ ДКУ у Київській області від 18.10.10 № 14-06/166, станом на 01.10.10 фінансових зобов’язань відповідача перед позивачем зареєстровано всього на суму 42632,00 грн. Згідно з підписаними актами звірок з Козятинською дирекцією залізничних перевезень на суму 42 631,27 грн. було профінансовано 42 626,26 грн. Таким чином, кредиторська заборгованість на 01.10.10 складає 5,74 грн.

Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.

За таких умов рішення Господарського суду Київської області від 21.10.10 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Рішення Господарського суду Київської області від 21.10.10 у справі №10/187-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

2. Матеріали справи №10/187-10 повернути до Господарського суду Київської області.