Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Гольцова Л.А.

Рябуха В.І.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача - не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу освіти Коропської районної державної адміністрації Чернігівської області

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.08.2010

у справі № 8/51 (Оленич Т.Г. .....)

за позовом Відділу освіти Коропської районної державної адміністрації Чернігівської області

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області

про визнання недійсними постанов про накладення штрафу

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 за № 01-23/1/2 склад колегії суддів змінено.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 14.12.2010 розгляд апеляційної скарги відкладено на 27.12.2010.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.08.2010 у справі № 8/51 провадження у справі в частині визнання недійсною постанови № 6 від 01.03.2010 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування припинено; в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсною постанови № 7 від 01.03.2010 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що на підставі ч.2 ст. 2, ч.2 ст. 4 КАС України, ст. 4 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів; оскільки постановою заступника начальника Інспекції № 41 від 28.07.2010 скасовано постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування № 6 від 01.03.2010, то у зв’язку з врегулюванням спору між сторонами, предмет спору відсутній, тому провадження у справі в частині визнання незаконною та скасування постанови № 6 від 01.03.2010 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України; враховуючи аналіз чинного законодавства, що регулює порядок діяльності органів Державної архітектурно-будівельної інспекції, суд дійшов висновку, що рішення про прийняття постанови № 7 прийнято відповідачем в межах визначених законом його компетенції та повноважень; позивач не довів встановленими засобами доказування відсутність порушень державних будівельних норм при реконструкції школи, тобто відсутність в його діях правопорушення, за яке було застосовано штраф.

Позивач в апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.08.2010 у справі № 8/51 у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсною постанови № 7 від 01.03.2010 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування скасувати з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким скасувати постанову відповідача № 7 від 01.03.2010 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

Підстави апеляційної обгрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, відповідачем не дотримано вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.4 ст. 2, ст. 4 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" від 14.10.1994 № 208/94-ВР (далі – Закон № 208), п.4 Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995 (244-95-п) (далі – Положення), оскільки у протоколі від 22.02.2010 не вказано, які саме правопорушення встановлені перевіркою, з детальним їх викладом, зазначенням глави, розділу, параграфу державних стандартів, норм і правил, проектних рішень тощо, вимоги яких порушено та у постанові не наведено конкретний перелік норм чинного законодавства, стандартів, норм і правил, проектних рішень тощо, які порушило підприємство.

Скаржник стверджує, що всупереч вимогам п.5 зазначеного Положення (244-95-п) постанова про накладення штрафу була прийнята без дослідження відповідних доказів, які підтверджують вчинення правопорушення, а протокол, як такий, що складений з порушенням вимог законодавства, не може бути належним доказом, підтверджуючим правопорушення та підставою для винесення постанови про застосування відповідальності.

Також скаржник стверджує, що під час складання протоколу та постанови № 7 від 01.03.2010 відповідачем не зроблено детального розрахунку нарахувань в сумі 71 384,70 грн., у зв’язку з чим не дотримано вимог ст. 3 Закону № 208, Постанови № 244, ч.3 Положення про порядок накладання штрафів (244-95-п) .

Скаржником надіслано клопотання від 08.11.2010 про залучення доказів до матеріалів справи, яке апеляційним господарським судом задоволено.

Також у зазначеному клопотанні скаржник посилається на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.06.2010 у справі № 2а-1932 та те, що не зважаючи на лист позивача, що з настанням тепла, у березні – квітні місяці, вказані у приписі від 22.02.2010 недоліки будуть усунені, і на початку квітня роботи по цегляній кладці були виконані, 01.03.2010 відповідачем винесена постанова про накладення штрафу.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем до суду першої інстанції подано позов, у якому позивач просив визнати незаконними та скасувати постанови №№ 6, 7 від 01.03.2010, винесені першим заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області та припис від 14.01.2010, виготовлений головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області; у разі задоволення позовних вимог, судові витрати покласти на відповідача.

У порядку ст. 22 ГПК України 09.04.2010 позивачем подане клопотання про зменшення позовних вимог, у якому позивач зменшив позовні вимоги та просив визнати незаконними та скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування № 6 та № 7 від 01.03.2010.

Як вбачається із матеріалів справи, 14.01.2010 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області винесено позивачу припис, у зв’язку з встановленням порушення у результаті перевірки реконструкції Понорницької школи, смт Понорниця, вул. Московська, 22, - виявлена невідповідність закінченого будівництвом об’єкта вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил; запропоновано до 15.02.2010 усунути порушення, виявлені на об’єкті (проектну документацію закласти до страхового фонду України, зовні встановити цегляну кладку віконних блоків).

17.02.2010 головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області складено протокол про встановлення правопорушення у результаті перевірки стану реконструкції Понорницької школи, смт Понорниця, вул. Московська, 22, - ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів інспекції ДАБК.

Постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області від 01.03.2010 № 6 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування", на підставі протоколу від 17.02.2010, накладено на позивача штраф у сумі 850,00 грн.

Постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області № 41 "Про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 01.03.2010 № 6" від 28.07.2010, на підставі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 2а-1932/10/2570 від 11.06.2010, скасовано постанову від 01.03.2010 № 6.

22.02.2010 позивачу було винесено припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області про виявлені порушення на реконструкції Понорницької школи смт Понорниця, вул. Московська, 22 та зазначено, що розгляд справи буде проведено 01.03.2010; у розділі: "Особливі умови" вказано до 01.03.3010 надати довідку виконаних робіт в інспекцію ДАБК в Чернігівській області. Представник позивача припис одержав 22.02.2010, про що свідчить його підпис на приписі.

Згідно з протоколом, складеним головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області 22.02.2010, при перевірці реконструкції Понорницької школи смт Понорниця, вул. Московська, 22, встановлено правопорушення: виконання будівельних робіт, що не відповідає державним стандартам і правилам.

Постановою № 7 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування" від 01.03.2010 за правопорушення – виконання будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам, правилам при реконструкції Понорницької ЗОШ І-ІІІ в смт Понорниця, Коропського району – п.3.2 ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва", ч.4 ст. 20 Закону України "Про планування і забудову територій" на підставі протоколу від 22.02.2010, зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, згідно із Законом № 208 (208/94-ВР) та Положенням про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (244-95-п) , накладено на позивача штраф у сумі 71 384,70 грн.

Як передбачено главою 2. Основні об’єкти будівництва. Реконструкція Понорницької ЗОШ І-ІІІ ступенів зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, складеного у ціні на 12.02.2009, кошторисна вартість будівельних робіт становить 713,847 тис. грн. (а.с. 8, 2т.).

Відповідно до ст. 1 Закону № 208 підприємства, їх об’єднання, установи та організації (далі – підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі – будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення, зокрема, виконання будівельних робіт, що не відповідають будівельним нормам, державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, - у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт.

Згідно з п.п. 4, 5 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 № 225 (225-93-п) зі змінами, Держархбудінспекція та її територіальні органи виконують функції, зокрема, здійснення вибіркової перевірки, розгляд справ про правопорушення у сфері містобудування і прийняття відповідних рішень.

Статтею 3 Закону № 208 встановлено, що рішення посадової особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.2 Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (244-95-п) зі змінами штрафи накладаються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю (далі – інспекції) на підприємства, їх об’єднання, установи та організації, що допустили правопорушення у сфері містобудування (далі – підприємства), за результатами контрольних перевірок, а також перевірок, проведених за зверненнями заінтересованих юридичних або фізичних осіб.

Позивач матеріалами справи не довів того, що ним не були допущені правопорушення, встановлені контрольними перевірками, за результатами яких на позивача накладено штраф постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області від 01.03.2010 № 7.

Із доводами апеляційної скарги немає підстав погодитись, як із такими, що не відповідають нормам чинного законодавства та не грунтуються на матеріалах справи, враховуючи викладене та наступні обставини.

Згідно з п.7 Положення (244-95-п) рішення посадової особи інспекції про накладення штрафу оформляється постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, складеною за формою згідно з додатком № 3.

Як свідчить зміст постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області № 7 від 01.03.2010, у цій постанові зазначені пункт та назва ДБН, частина статті Закону України "Про планування і забудову територій" від 20.04.2000 № 1699-ІІІ (1699-14) .

Як вбачається з положень п.5 Положення (244-95-п) , питання про накладення штрафу розглядається із врахуванням, крім протоколу, також інших необхідних матеріалів, зокрема, відомостей про попередні порушення тощо; та обставина, що у протоколі від 22.02.2010 не вказано конкретних пунктів державних стандартів, не позбавляє законної сили постанови інспекції про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

Згідно з п.3 Положення (244-95-п) вартість виконаних з порушенням робіт для розрахунку розміру штрафу визначається відповідно до порядку визначення вартості будівництва і проектно-вишукувальних робіт, що встановлюється Мінрегіонбудом.

Як вказано у постанові від 01.03.2010 № 7, розрахунок штрафу здійснено на підставі зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва. Оскільки скаржник, заперечуючи вказаний розрахунок, не наводить інший, на його думку правильний розрахунок штрафу, то такі його заперечення є голослівними, у зв’язку з чим не можуть бути прийняті до уваги.

Позивачем у листі від 11.02.2010 за № 01-15/76 було повідомлено відповідачу, що встановлені недоліки на об’єкті (без зазначення які саме) будуть усунені після настання потепління в березні-квітні 2010р., однак, як вже зазначалось, позивачем не надано доказів на спростування наявності недоліків, які були виявлені відповідачем.

З врахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав, встановлених нормами чинного законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.08.2010 у справі № 8/51 залишити без змін, а скаргу без задоволення.

2. Справу № 8/51 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

28.12.10 (відправлено)