Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Царук І. О.

за участю представників:

від позивача: Ядловський Р. Ю. - представник за довіреністю № 3797/01-12 від 30.12.2011р.

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: Шакірова А. Ю. - представник за довіреністю № 156/01-12 від 12.09.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Національного університету державної податкової служби України

на рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2011р.

у справі № 41/454 (суддя Спичак О. М.)

за позовом Національного університету державної податкової служби України

до Товарної біржі "Центральна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово - юридична академія"

про стягнення 306 898 грн.

Позов заявлено про стягнення з відповідача коштів в сумі 3060898 грн., які були сплачені відповідачу третьої особою та які відповідач, як посередник, за укладеним між позивачем, відповідачем та третьою особою договору купівлі -продажу майна № 15/07-08-2 від 15.07.2008р., не перерахував на користь позивача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2011р., у справі №41/454, повний текст якого підписаний 19.12.2011р., в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду ґрунтується на тому, що, враховуючи той факт, що в порушення приписів чинного законодавства (ст. 657 ЦК України) спірний договір сторонами нотаріально не посвідчений, в силу приписів ст. 220 ЦК України такий договір є нікчемним.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Національний університет державної податкової служби України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2011р. у справі №41/454 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційні скарзі заявник посилається на те, що суд першої інстанції при вирішенні спору по суті дійшов помилкового висновку про нікчемність спірного договору.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представники позивача та третьої особи надали пояснення, в яких апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, та просили рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

15.07.2008р. позивач, як продавець, відповідач, як покупець, та третя особа, як посередник, уклали договір купівлі-продажу майна № 15/07-08-2 (далі Договір) (а.с.7-10 т.1), пунктом 1.1 якого узгодили, що відповідно до результатів аукціону, проведеного в м. Києві 15 липня 2008 р. на товарній біржі "Центральна" за адресою: м. Київ, вул. А. Малишка, 1, готель "Братислава", зал "Форум", позивач продав, а третя особа купила таке майно: лот № 2. Адміністративна будівля загальною площею 1 717,86 кв.м., розташована за адресою: м. Житомир, вул. Мануїльського, 18.

Відповідно до пункту 1.2 Договору стартова ціна продажу на аукціоні складає 760 817,00 грн. згідно звіту про оцінку.

Згідно з пунктом 1.3 Договору кінцева ціна продажу майна на аукціоні складає 836 898,70 грн. і відображена в протоколі аукціону.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що позивач продає, а третя особа купує майно за 836 898,70 грн.

Відповідно до пункту 3.2 Договору третя особа перераховує суму кінцевої ціни в національній валюті України на розрахунковий рахунок відповідача протягом 30 календарних днів з моменту укладення сторонами Договору, єдиною сумою або рівними частинами протягом цього часу.

Згідно з пунктом 3.3 Договору після отримання коштів на свій рахунок відповідач в п'ятиденний строк перераховує отриману суму на розрахунковий рахунок позивача.

Як слідує з матеріалів справи, третя особа на виконання умов Договору перерахувала на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 836 898,70 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжного доручення № 137 від 10.07.2008р., квитанції № ПН726 від 17.09.2008р. та довідки № 143/01-12 від 15.08.2012 р. (а.с.13-15 т. 1).

В той же час, відповідач з отриманих від третьої особи за Договором коштів, позивачу перерахував лише 530 000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією виписки з рахунку за 22.04.2009р. (а.с.15 т. 1).

Отже, не перерахованими за Договором залишились кошти в сумі 306 898,70 грн. (836 898,70грн.-530 000грн.), з огляду на що позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції відмовив позивачу в задоволенні позову з чим колегія суддів погоджується з огляду на наступні обставини.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором.

До предмету доказування у даній справі відноситься встановлення судом на підставі належних засобів доказування невиконання відповідачем, встановленого умовами Договору, обов'язку по перерахуванню отриманих від третьої особи коштів.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже, предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 306 898 грн., а підставою для стягнення спірної суми є Договір купівлі -продажу майна № 15/07-08-2 від 15.07.2008р.

Згідно зі статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Частиною 3 статті 640 ЦК України передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Отже враховуючи, що предметом Договору є купівля - продаж адміністративного будинку, тобто нерухомого майна, відповідно до приписів ст. 657 ЦК України такий довір підлягає нотаріальному посвідченню, а згідно положень ч.3 ст. 640 ЦК України моментом укладення такого договору є його нотаріальне посвідчення.

Відповідно до статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Частина 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статті 216 та 236 ЦК України визначають, що нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже, виходячи з викладених вище приписів закону Договір є нікчемним та не створює жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи те, що заявлені вимоги обґрунтовані умовами договору, який є нікчемним, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

В той же час, колегія суддів звертає увагу позивача на те, що частиною 2 ст. 220 ЦК України передбачено, що, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Як слідує з матеріалів справи, в провадженні господарського суду Київської області знаходилась справа № 10/246-09 за первісним позовом Національного університету державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія", третя особа Товарна біржа "Центральна" про визнання договору недійсним та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія" до Національного університету державної податкової служби України, третя особа -Товарна біржа "Центральна" про визнання договору дійсним.

Предметом зустрічного позову у справі № 10/246-09 були саме вимоги про визнання Договору дійсним.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.07.2010р. у справі №10/246-09/22 первісні та зустрічні позовні вимоги залишено без розгляду.

З огляду на вказану норму, позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом про визнання Договору дійсним, оскільки відповідно до ч.4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Національного університету державної податкової служби України задоволенню не підлягає, рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2011р. у справі № 41/454 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Національний університет державної податкової служби України.

Керуючись ст.ст. 101- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

1. Апеляційну скаргу Національного університету державної податкової служби України на рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2011р. у справі № 41/454 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2011р. у справі №41/454 залишити без змін.

3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи №41/454.