КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.07.2012 № 5011-49/270-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Доманської М.Л.
Пантелієнка В.О.
за участю представників сторін:
від ініціюючих кредиторів: не з'явилися;
від боржника: Поліщук Р.М. (довіреність б/н від 10.01.2012);
розпорядник майна: арбітражний керуючий Бойко А.І.;
від публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ": не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.05.2012
у справі № 5011-49/270-2012 (суддя Митрохина А.В.)
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант",
товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні системи"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Градінвестбуд-2006"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.01.2012 порушено провадження у даній справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант", товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні системи" про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Градінвестбуд-2006".
Ухвалою підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 08.02.2012 визнано безспірні вимоги ініціюючих кредиторів - товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант", товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні системи" до товариства з обмеженою відповідальністю "Градінвестбуд-2006", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бойко А.І.
16.02.2012 в газеті "Голос України" № 30 (5280) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Градінвестбуд-2006".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Градінвестбуд-2006" на загальну суму 31 906 178,95 грн., серед інших визнано вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" на загальну суму 24 983 532,02 грн., з яких на суму 18 454 036,00 грн. - 1 черга майнових (грошових) вимог, 6 528 423,02 грн. - четверта черга майнових (грошових) вимог, 1 113,00 грн. - 1 черга майнових (грошових) вимог; відмовлено публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний банк "Київ" на загальну суму 21 201 597,93 грн.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою в частині відхилення вимог публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" в сумі 21 201 597,93 грн., останнє звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу в цій частині та визнати його кредиторські вимоги на суму 46 185 169,95 грн.
Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права.
Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом необґрунтовано відхилено заявлені ним вимоги про стягнення пені та проценти, нараховані за користування кредитом.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" апеляційну скаргу підтримав, представники товариства з обмеженою відповідальністю "Градінвестбуд-2006" та розпорядник майна товариства з обмеженою відповідальністю "Градінвестбуд-2006" арбітражний керуючий Бойко А.І. висловилися за відхилення апеляційної скарги.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
16.03.2012 до господарського суду міста Києва надійшла заява публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" про визнання конкурсних грошових вимог до боржника у сумі 46 185 129,95 грн.
Як правильно встановлено місцевим господарським судом, підтверджується матеріалами справи та документальними доказами, доданими до кредиторської заяви, вимоги конкурсного кредитора - публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" до боржника ґрунтуються на укладених його правопопердником - Акціонерним комерційним банком "Київ" з боржником кредитних договорах, на підставі яких у товариства з обмеженою відповідальністю "Градінвестбуд-2006" виникли зобов'язання з повернення кредиту на загальну суму 20 936 688,75 грн. й зокрема за договором від 26.02.2007 № 17/07 та додатковими угодами до нього - 761 580 грн., договором від 03.03.2007 № 18/07 та додатковими угодами до нього - 15 796 258,75 грн., за договором від 13.03.2007 № 20/07 та додатковими угодами до нього - 4 378 850 грн.
На час порушення даної справи про банкрутство боржником не погашено кредитну заборгованість по вищезазначеним договорам, у зв'язку з чим судом першої інстанції обґрунтовано визнано винесеною у даній справі ухвалою попереднього засідання грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" на суму 20 936 688,75 грн.
Колегія суддів вважає обґрунтованою також решту вимог публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ", у зв'язку з чим зазначає наступне.
Виходячи з умов зазначених кредитних договорів та їх додаткових угод в частині визначення розміру процентів за користування кредитом, колегія суддів приймає як вірний запропонований публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ" розрахунок суми процентів за користування кредитними коштами, проведений станом на 05.01.2012. Розмір процентів, нарахованих боржнику за користування кредитом, наданим згідно договору від 26.02.2007 № 17/07, складає 14 594 707,25 грн., згідно договору від 03.03.2007 № 18/07 - 703 649,98 грн., згідно договору від 13.03.2007 № 20/07 - 4 045 770,27 грн.
Крім того, перевіривши правильність розрахунку пені, нарахованої на суму заборгованості по кредиту та процентам за користування кредитом, колегія суддів приймає його як вірний з наступних підстав.
Згідно пункту 8.1 кредитного договору від 26.02.2007 № 17/07 при порушенні строку повернення кредиту та сплати процентів за його користування позичальник сплачує кредитодавцеві пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день за весь час прострочки.
За період з 06.01.2011 по 05.01.2012 пеня за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом становить 1 971 435,84 грн., а за той же період пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту - 2 482 425,94 грн.
Згідно пункту 8.1 договору 03.03.2007 № 18/07 при порушенні строку повернення кредиту та сплати процентів за його користування позичальник сплачує кредитодавцеві пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день за весь час прострочки.
За період з 06.01.2011 по 05.01.2012 пеня за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом становить 95 048,21 грн., а за той же період пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту - 119 684,41 грн.
Згідно пункту 8.1 договору від 13.03.2007 № 20/07 при порушенні строку повернення кредиту та перерахування процентів за його користування позичальник сплачує кредитодавцеві пеню за кожний день прострочки у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу.
За період з 06.01.2011 по 05.01.2012 пеня за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом становить 546 497,86 грн., а за той же період пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту - 688 148,44 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п.1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 256 ЦК України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені; пункт 1 частини другої статті 258 названого Кодексу).
Водночас частиною шостою статті 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, частиною шостою статті 232 ГК України встановлено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, і який не є строком позовної давності, а пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України - строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Якщо укладеним сторонами кредитним договором передбачено більш тривалий ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України строк, у межах якого перераховуються штрафні санкції, то застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором.
Зважаючи на встановлені обставини справи та викладені норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ", яким нараховано пеню за прострочення сплати кредиту та пеню за прострочення сплати процентів з урахуванням обмеження її розміру, вставноленого статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, за час прострочки боржника й зокрема за період з 06.01.2011 по 05.01.2012.
Місцевий господарський суд наведеного не врахував, у зв'язку з чим необґрунтовано відхилив грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" в частині нарахованих боржнику проценти за користування кредитом - 19 344 127,50 грн. та пені - 5 903 240,70 грн.
Заслуговує на увагу і та обставина, що публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ" укладено з боржником низку угод з метою забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеними кредитними договорами, а саме:
- нотаріально посвідчений іпотечний договір від 27.02.2007, відповідно до умов якого боржником передано в іпотеку банку майнові права не нерухомість, будівництво якої не завершено, а само майнові права на отримання у власність двох квартир згідно переліку в житловому будинку за адресою: м. Київ, перетин вулиць Димитрова та Анрі Барбюса, з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором від 26.02.2007 № 17/07 та додатковими угодами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому між сторонами стосовно розміру кредиту і процентної ставки, терміну повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування;
- нотаріально посвідчений іпотечний договір від 28.03.2007, відповідно до умов якого боржником передано в іпотеку банку майнові права не нерухомість, будівництво якої не завершено, а само майнові права на отримання у власність 23 квартир згідно переліку в житловому будинку за адресою: м. Київ проспект Науки, 66-70, з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором від 03.03.2007 № 18/07 та додатковими угодами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому між сторонами стосовно розміру та терміну повернення кредиту, сплати процентів і штрафних санкцій;
- договір застави корпоративних прав від 20.10.2008 № 5-06/30, відповідно до умов якого боржником передано в заставу його корпоративні права на приватне підприємство "Домоград" у розмірі ставки, що становить 100 % статутного капіталу, з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором від 13.03.2007 № 20/07 та додатковими угодами до нього, які можуть виникати в майбутньому між сторонами стосовно строків повернення кредиту, зміни суми кредиту та процентної ставки, а також щодо сплати можливої неустойки, збитків та інших платежів в розмірі, порядку та строки, передбачені кредитним договором.
Дослідивши умови названих договорів, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав вважати, що заявлені у даній справі вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ", що виникли на підставі укладених з боржником кредитних договорів від 26.02.2007 № 17/07, від 03.03.2007 № 18/07, від 13.03.2007 № 20/07, у повному обсязі забезпечені заставою та іпотекою згідно вищезазначених договорів.
Виходячи зі змісту договору іпотеки від 28.03.2007 та договору застави корпоративних прав від 20.10.2008 № 5-06/30, розмір забезпечених ними зобов'язань значно ширший ніж вартість предметів застави.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про заставу" у випадках, коли сума, виручена від продажу предмета застави, недостатня для повного задоволення вимог заставодержателя, останній має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для задоволення його вимоги, з іншого майна боржника у порядку черговості, передбаченої законодавством України. Оскільки Законом не передбачено право заставодержателя на першочергове задоволення його вимог з іншого майна банкрута за недостатності коштів, одержаних від продажу предмета застави, вимоги цього кредитора у частині, не забезпеченій заставою, задовольняються в ліквідаційній процедурі у четверту чергу.
Враховуючи фактичні обставини справи й, зокрема, ту обставину, що боржником не надано і матеріали справи не містять доказів реалізації заставленого майна, забезпечені у повному обсязі вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" підлягають задоволенню у першу чергу на підставі частини 1 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-XII.
З урахуванням наведеного, оскаржена ухвала підлягає скасуванню в частині відхилення грошових вимог публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" до боржника з прийняттям в цій частині нового рішення про визнання його вимог у повному обсязі з віднесенням їх до першої черги задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" задовольнити.
Ухвалу попереднього засідання господарського суду міста Києва від 21.05.2012 у справі № 5011-49/270-2012 скасувати частково.
Визнати та зобов'язати розпорядника майна боржника включити до реєстру вимог кредиторів вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Градінвестбуд-2006" на суму 46 185 169,95 грн. з віднесенням їх до першої черги задоволення.
Справу № 23/297-б-44/163-б повернути до господарського суду міста Києва.
постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
постанова виготовлена та підписана 30.07.2012.
Головуючий суддя Гарник Л.Л. Судді Доманська М.Л. Пантелієнко В.О.