33/176 Про визнання простого векселя таким, що не має вексельної сили - 23.12.2010 Прийняття

ТОВ "Асканія ЛТД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерснек Україна", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каплуна Юрія Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, про визнання простого векселя серія АА 0942488, виданого 19.01.2009 року таким, що не має вексельної сили, скасування акту протесту векселя в неплатежі, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. 21.01.2010 року та зареєстрованого в реєстрі №1263, визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. 21.01.2010 року та зареєстрованого в реєстрі №1264.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2010 р. у справі № 33/176 позов задоволено повністю.

ТОВ "Інтерснек Україна" не погодилось з вказаним рішенням господарського суду м. Києва та подало на нього апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення та прийняти нове рішення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми процесуального та матеріального права.

Зокрема ТОВ "Інтерснек Україна" стверджує про те, що оспорюваний вексель заповнено з дотриманням всіх вимог закону та він містить усі необхідні реквізити.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

19.01.2009 р. позивачем був виданий простий вексель серії АА 0942488. Строк платежу за простим векселем встановлений на визначену дату, тобто на 19.01.2010 р.

Сума векселя зазначена наступним чином: цифрами "84048412,21"; словами – "840 сорок вісім тисяч чотириста дванадцять Дол.. США 21 цент".

Як зазначено в векселі, він повинен бути сплачений - "Корпорация Upgrade Corp".

Колегія суддів відзначає, що такий реквізит простого векселя серії АА 0942488 виданого 19.01.2009 року як найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж, не відповідає вимогам ст. 5 Закону України "Про обіг векселів", яка передбачає, що найменування трасанта або векселедавця, інших зобов'язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах, оскільки найменування першого векселедержателя зазначено не тією мовою, якою визначено його офіційне найменування в установчих документах. Зокрема повинно бути зазначено: FK Upgrade Corp замість "Корпорация Upgrade Corp".

Таким чином, має місце порушення стосовно такого обов’язкового реквізиту простого векселя, як найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж, що передбачений п. 5 ст. 75 УВЗ та ст. 5 Закону України "Про обіг векселів".

Як вбачається з векселя слово "Корпорация"не є текстом вексельного бланку, а є заповненим реквізитом.

Статтею 3 Конвенції про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі від 07.06.1930 року, ратифікованої Україною 06.07.1999 року, встановлено, що "форма будь-якого зобов'язання, яке виникає із переказного або простого векселя, підпорядковується законам місця підписання зобов'язання".

Статтею 75 Уніфікованого вексельного закону передбачені необхідні реквізити, які повинен містити простий вексель, а саме: назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Відповідно до ст. 76 УВЗ документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у статті 75 УВЗ, не має сили простого векселя, за винятком випадків, які зазначених нижче у цій статті. Випадки, при яких простий вексель зберігає свою силу, не застосовуються до даного векселя.

Як вбачається з матеріалів справи, простий вексель не був пред’явлений векселедавцю у місці платежу і взагалі не був пред’явлений.

У простому векселі, місце платежу відмінне від місця знаходження платника, а саме вексель підлягає оплаті за адресою: 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, рахунок 26007103705 в ЗАТ "Альфа-Банк"м. Київ МФО 300346. При тому, що платник знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Новопечерський, 5. Місце платежу за векселем згідно зі ст. 75 УВЗ є обов'язковим реквізитом простого векселя. При цьому, відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 р. № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" (v0005700-07) , вексель має пред'являтися до платежу у визначеному в ньому місці, а якщо останнє не було прямо визначено, - за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя (статті 2, 76 Уніфікованого закону).

Вексельні зобов'язання прямих боржників - векселедавця простого та акцептанта переказного векселя - можуть бути виконані належним чином тільки за умови його пред'явлення до платежу у визначеному шляхом зазначення населеного пункту або конкретної адреси місці.

Вимога про платіж, пред'явлена не в місці, визначеному у векселі за викладеними вище правилами, не є пред'явленою належними чином. Отже, протест у неплатежі, вчинений без вказівки про пред'явлення векселя до платежу у визначеному в ньому місці, не може вважатися належним доказом відсутності платежу і бути підставою для задоволення регресних вексельних вимог.

Прямий боржник за векселем зобов'язаний довести обґрунтованість своїх заперечень стосовно того, що векселедержатель не пред'явив йому оригінал векселя або не надав можливості перевірити наявність у встановленому місці та у визначений строк у особи, що пред'явила вимогу, оригіналу векселя і прав власності на зазначений цінний папір. Векселедержатель може спростувати ці заперечення шляхом надання будь-яких не заборонених законом доказів (статті 57 - 59 Цивільного процесуального кодексу України, статті 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, у тому числі актів нотаріуса про протест векселя чи про посвідчення факту його пред'явлення до платежу, а також документів, виданих боржником.

Кредитор, який не спростував заперечення прямого боржника про відсутність належного пред'явлення векселя до платежу, вважається таким, що прострочив. До такого кредитора застосовуються наслідки, передбачені ст. 613 ЦК.

У даному випадку вексель не був пред'явлений до платежу в місці платежу, про що свідчать наявні в матеріалах справи:

- Акт протесту векселя в неплатежі, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Каплуном Ю.В. 21 січня 2010 р. та зареєстрований в реєстрі за № 1263, в якому відсутня вказівка про пред'явлення простого векселя до платежу в місці платежу;

- телеграма нотаріуса за адресою векселедавця;

- відсутність акту про пред'явлення векселя до платежу в місці платежу;

- лист векселедавця про непред’явлення йому оригіналу векселя;

У зв’язку з непред’явленням векселя у місці платежу векселедавець не мав можливості перевірити наявність у встановленому місці та у визначений строк у ТОВ "Інтерснек Україна"оригіналу простого векселя і прав власності на простий вексель.

Згідно ст. 7 Закону України "Про нотаріат", нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про нотаріат", нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Як передбачає ст. 88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Проте в порушення вказаних норм, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В. були вчинені Акт протесту векселя в неплатежі, вчинений 21 січня 2010 р. та зареєстрований в реєстрі за № 1263, та Виконавчий напис, вчинений 21 січня 2010 р. та зареєстрований в реєстрі за № 1264.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 08.11.2010 року у справі № 33/176 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв’язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва від 08.11.2010 року у справі № 33/176.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

Рішення господарського суду м. Києва від 08.11.2010 року у справі № 33/176 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерснек Україна" - без задоволення.