10/18 Про визнання грошових вимог до боржника - 23.12.2010 Прийняття

розглянувши матеріали апеляційної скарги публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", від імені якого діє філія Кіровоградського РУ публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м.Кіровоград

на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2010р.

у справі № 10/18

за заявою кредитора Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції, м.Гайворон

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Слов"яни-Плюс", ст. Мощена, Гайворонський район, Кіровоградської області

про банкрутство

та скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", від імені якого діє філія Кіровоградського РУ публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м.Кіровоград на відмову арбітражного керуючого визнати грошові вимоги кредитора

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2010р. у справі №10/18 (суддя Деревінська Л.В.) відмовлено публічному акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк", від імені якого діє філія Кіровоградського РУ публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в задовленні скарги на відмову ліквідатора ТОВ "Слов"яни-Плюс" визнати грошові вимоги кредитора на суму 108 696 грн. 09 коп. та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Ухвала мотивована тим, що ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 10 листопада 2005 року у справі №10/18 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Слов'яни-Плюс" і визначено, що вимоги конкурсних кредиторів заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Враховуючи викладене, вимоги ст.ст. 3-1, 14, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 10.11.2005 року у справі № 10/18 заявлені грошові вимоги ЗАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Слов'яни-Плюс" в сумі 108696,09 грн. не підлягають задоволенню та включенню до реєстру вимог кредиторів, оскільки рахуються погашеними.

Не погодившись з ухвалою суду, ПАТ КБ "ПриватБанк", від імені якого діє філія Кіровоградського РУ публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати

ухвалу №10/18 господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2010р., якою відмовлено в задоволенні скарги ПАТ КБ "ПриватБанк" на відмову арбітражного керуючого ТОВ "Слов"яни-Плюс" визнати грошові вимоги кредитора на суму 108 696 грн. 09 коп. та включити їх до реєстру вимог кредиторів; визнати відмову арбітражного керуючого ТОВ "Слов"яни-Плюс" Христенко В.В. в задоволенні заяви про визнання грошових вимог кредитора та включення ЗАТ КБ "ПриватБанк" до реєстру вимог кредиторів незаконною; визнати грошові вимоги кредитора Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", який є правонаступником закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в сумі 108 696 грн. 09 коп. до банкрута ТОВ "Слов"яни-Плюс" та включити до реєстру кредиторів.

Апеляційна скарга мотивована тим, що право пред"явлення простого векселя №65305299541355 векселедавцеві ТОВ "Слов"яни-Плюс" перейшло до ЗАТ КБ "ПриватБанк". Враховуючи, що господарським судом по справі №10/18 від 22.03.2006 року було винесено постанову, якою ТОВ "Слов"яни-Плюс" визнано банкрутом, необхідно визнати, що час по сплаті боргу за векселем №65305299541355 настав з моменту винесення постанови про визнання боржника банкрутом.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.10р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.

Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Слов'яни Плюс " порушено ухвалою суду від 23.02.2004р. Ухвалою від 29.04.2004р. господарський суд ввів процедуру розпорядження майном боржника.

Постановою від 22.03.2006 року господарський суд визнав боржника ТОВ "Слов'яни-Плюс" банкрутом, відкрив щодо банкрута ліквідаційну процедуру, призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Христенка В.В.

Ліквідатор 22.03.07 р. подав до господарського суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

12.07.10 р. господарський суд відклав розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

До господарського суду 10.09.2010 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", від імені якого діє філія Кіровоградського регіонального управління публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" подало скаргу від 06.09.10 р. на дії ліквідатора ТОВ "Слов'яни-Плюс" арбітражного керуючого Христенка В.В. та просить визнати відмову в задоволенні заяви про визнання грошових вимог, включення їх до реєстру вимог кредиторів незаконною та визнати грошові вимоги в сумі 108696,09 грн.

Господарським судом під час розгляду справи було правомірно встановлено, що 19.06.2002 року ТОВ "Слов'яни-Плюс" було видано ПП "Кедр-Центр" простий вексель № 65305299541355 номінальною сумою 200000, 00 грн. разом з 35% річних, строк оплати по якому було встановлено по пред'явленню, але не пізніше 18.09.2002 року.

Відповідно до договору обліку векселя Н/АЬ-018 від 19.06.2002 року ПП "Кедр-Центр" передав ЗАТ КБ "Приватбанк" простий вексель № 65305299541355 номінальною сумою 200000, 00 грн. разом з 35% річних, строк оплати по якому було встановлено по пред'явленню, але не пізніше 18.09.2002 року. Докази про здійснення ПП "Кедр-Центр" індосаменту на користь ЗАТ КБ "Приватбанк" на векселі відсутні.

18.09.2002 року ЗАТ КБ "Приватбанк" пред'явило простий вексель № 65305299541355 номінальною сумою 200000, 00 грн. разом з 35% річних ТОВ "Слов'яни-Плюс" до оплати, а останнє прийняло до оплати цей вексель, що підтверджується актом пред'явлення векселів до оплати складеного між ЗАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Слов'яни-Плюс" 18.09.2002 року.

Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Слов'яни-Плюс" було опубліковано в газеті "Голос України" № 101 від 4 червня 2004 року.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви про грошові вимоги до боржника, в тому числі заяви про відшкодування збитків, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна. Вимоги конкурсних кредиторів, які не заявлені взагалі не розглядаються і вважаються погашеними.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Більш того, до конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва та платежу за векселем на підставі статей 43 та 70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року. Конкурсними кредиторами слід вважати кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав до дня порушення справи про банкрутство боржника.

Така правова позиція викладена у постанові Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.09 р. (v0015700-09)

Відтак, на думку колегії, ЗАТ КБ "Приватбанк" після опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Слов'яни-Плюс" в засобах масової інформації не зверталося з заявою до господарського суду про визнання грошових вимог до ТОВ "Слов'яни-Плюс", боржнику та розпоряднику майна боржника такі заяви також не надходили.

Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону України "Про банкрутство" грошові зобов'язання, які виникають після порушення справи про банкрутство, під час проведення процедур банкрутства, є поточними вимогами.

На такі вимоги не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів (абзаци 6 та 24 ст.1 та ст.12 Закону про банкрутство), тому вони погашаються в процедурі банкрутства до визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури без будь-яких обмежень.

Відтак, до визнання боржника банкрутом суд, що розглядає справу про банкрутство, має відмовляти у прийнятті заяв поточних кредиторів з вимогами до боржника, що ґрунтуються на зобов'язаннях, які виникли після порушення провадження у справі, оскільки спори за такими вимогами підлягають розгляду у порядку позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 10 листопада 2005 року у справі №10/18 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Слов'яни-Плюс" і визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що враховуючи вимоги ст.ст. 3-1, 14, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 10.11.2005 року у справі № 10/18 заявлені грошові вимоги ЗАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Слов'яни-Плюс" в сумі 108696,09 грн. не підлягають задоволенню та включено до реєстру вимог кредиторів, оскільки рахуються погашеними.

ПАТ КБ "ПриватБанк" вважає, що строк по сплаті за спірним векселем настав з 22.03.06 р. - моменту винесення постанови суду про визнання ТОВ "Слов'яни-Плюс" банкрутом.

Вказане спростовується наступним.

Строк оплати по векселю № 65305299541355 встановлено від пред'явлення, але не пізніше 18.09.02 р.

Згідно ст. 23 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року переказні векселі, які підлягають оплаті у визначений строк від пред'явлення, повинні бути пред'явлені для акцепту протягом одного року від дати їх складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.

Так, ПАТ КБ "ПриватБанк" вказує, що зобов'язання по векселю не є грошовими зобов'язаннями в розумінні абз. 7 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки правовідносини в сфері вексельного обігу не регулюються цивільним законодавством спростовуються наступним.

Главою 14 Цивільного кодексу України (435-15) врегульовано відносини у сфері обігу цінних паперів та визначено, що види цінних паперів, порядок їх обігу встановлюються законом. Згідно Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі запровадженого Женевською конвенцією 1930 року (995_009) переказний вексель містить безумовний наказ сплатити визначену суму грошей (ст. 1).

Відповідно до ст.ст. 4 та 6 Закону України "Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі.

Отже, ухвала господарського суду Кіровоградської області прийнята з додержанням вимог діючого законодавства України з питань банкрутства та норм процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 101, 103- 105 ГПК України, суд,-

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2010 року у справі № 10/18 –залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", від імені якого діє філія Кіровоградського РУ публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м.Кіровоград – залишити без задоволення.