Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. - (доповідача),

суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.

при секретарі: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Балак О.Г., представник, нотаріально-посвідчена довіреність № 2428 від 25.09.10;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 149 від 09.11.10;

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства " Інтерресурси " на рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.11.2010 року у справі № 9/111

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя

до відповідача: відкритого акціонерного товариства " Інтерресурси ", м. Кіровоград

про стягнення 97 908 грн. 83 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.11.2010 року (суддя Таран С.В.) позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено повністю.

Стягнуто з відкритого акціонерного товариства " Інтерресурси " на користь позивача 76 802,26 грн. основного боргу, 4 355,63 грн. 3% річних, 16 750,94 грн. інфляційних втрат, 979,09 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано порушенням відповідачем умов договору №08-20-08-08 від 20.08.2008 року, вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, наявністю заборгованості за отриманий за накладною №3 від 09.10.2008 року товар на суму 76 802,26 грн.

Стягнення 3% річних за період з 17.10.2008 року по 07.09.2010 року та інфляційних збитків за період з листопада місяця 2008 року по березень місяць 2010 року суд мотивував положеннями частини другої статті 625 ЦК України.

Не погодившись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження матеріалів справи.

Зазначає, що відповідно до п.3.1 укладеного між сторонами договору №08-20-08-08 від 20.08.2008 року ціна договору мала бути узгоджена в додатку до нього, однак сторонами такий додаток не підписувався, що свідчить про неузгодженість умов договору, а відтак його недійсність. Розрахунок з позивачем за отриманий товар за накладними №1 від 21.08.2008 року, №2 від 26.09.2008 року та №4 від 20.1-.2008 року відповідач вважає помилковим.

Вказує на те, що розрахунок з позивачем відповідач припинив з підстав неузгодженості ціни товару та до вирішення спору у судовому порядку.

В своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи між відкритим акціонерним товариством " Інтерресурси " (покупець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (продавець) укладено договір №08-20-08-08 від 20.08.2008 року (далі –договір), відповідно до якого продавець зобов’язався партіями передати у власність покупця пиловочник-дуб, пиломатеріал необрізний/обрізний (далі - товар) на загальну суму 1920 000 грн., а покупець - прийняти та оплатити товар ( а.с . 7). Тобто загальна сума договору сторонами визначена, що спростовує доводи скаржника про неузгодженість умов договору.

Розділом 2 договору сторони узгодили умови поставки товару, а розділом 4 порядок проведення розрахунків за нього.

Господарським судом на підставі наявних у справ доказів правомірно встановлено, що на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 227 191,58 грн., що підтверджується накладними №1 від 21.08.2008 року на суму 37 288,67 грн., №2 від 26.09.2008 року на суму 37 921,63 грн., №3 від 09.10.2008 року на суму 76 802,26 грн., №4 від 20.10.2008 року на суму 75 179,02 грн., які представник відповідача за довіреностями серії НБМ №133518 від 21.08.2008 року, №601978 від 26.09.2008 року, №601923 від 09.10.2008 року, №602315 від 20.10.2008 року отримав.

Факт отримання товару також підтверджується наявними актами б/н від 21.08.2008 року, б/н від 25.09.2008 року, №№176, 175 від 10.10.2008 року, №№183, 184 від 20.10.2008 року і представником відповідача не заперечується (а.с. 47-66).

Відповідно до вимог ст. 712 ЦК України та пункту 4.2.1 договору №08-20-08-08 від 20.08.2008 року покупець зобов’язаний оплатити вартість товару протягом 3-4 банківських днів з моменту приймання товару на підставі акту приймання.

Відповідач за поставлений за накладними №1 від 21.08.2008 року, №2 від 26.09.2008 року та №4 від 20.10.2008 року товар розрахувався в повному обсязі ( а.с . 67-68), проте розрахунки за отриманий за накладною №3 від 09.10.2008 року на суму 76 802,26 грн. товар не здійснив.

В силу вимог ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи відсутність доказів належного виконання відповідачем зобов’язання з оплати товару на суму 76 802,26 грн., висновок господарського суду про її стягнення є правомірним.

Право позивача на стягнення 3% річних, інфляційних втрат передбачено ст. 625 ЦК України. Вказані суми, розраховані позивачем та прийняті судом, відповідають періоду наявності заборгованості, розміру заборгованості та офіційно встановленому індексу інфляції. Відповідач також зауважень щодо їх розміру не надав.

Таким чином, доводи скаржника є необґрунтованими, такими, що суперечать дійсним обставинам справи та вимогам закону і задоволенню апеляційною інстанцією не підлягають.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.11.2010 року у справі № 9/111 залишити без змін.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського Суду України.