Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання – О.О. Довбиш,

за участю представників сторін :

від позивача: В.М. Алишева,

від відповідачів:

1)ТОВ "Елеватор Агро": А.О. Цинєв,

2)ПАТ АБ "ПІВДЕННИЙ": А.І. Андебура,

від третіх осіб:

1)ТОВ "Агрікор": В.А. Кобзарь,

2)Приватний нотаріус ОМНО Криворотенко Л.І.: не з’явився,

3)КП "Прилуцьке МБТІ": не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПІВДЕННИЙ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Агро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор"

на рішення господарського суду Одеської області від 15.11.2010 р.

у справі № 3/77-10-3730

за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до відповідачів:

1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Агро"

2)Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПІВДЕННИЙ"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1)Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрікор";

2)Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Людмила Іванівна;

3) Комунальне підприємство "Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації"

про визнання недійсним договору іпотеки,

Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулось з позовом та уточненням до нього до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Агро", Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Південний", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів –Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор", про:

- визнання недійсним з моменту укладення договору іпотеки від 22.06.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Агро" та Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Південний";

- зняття заборони відчуження нерухомого майна, накладеної у зв’язку із посвідченням договору іпотеки від 22.06.2010 р.;

- виключення із Єдиного реєстру заборон записів про заборону відчуження об’єктів нерухомого майна;

- виключення записів із Державного реєстру іпотек.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрікор" було укладено договір від 31.03.2008 р. № 73-МВ/08 про відкриття кредитної лінії. На забезпечення виконання зобов’язань за цим договором між вказаними сторонами укладено договір іпотеки від 31.03.2008 р. № 234/08, відповідно до умов якого ТОВ "Агрікор" (іпотекодавець) передав ЗАТ "Альфа-Банк" в іпотеку майнові права на нерухоме майно, будівництво якого не завершено та зазначеного у пункті 3.1 цього договору, яке стане власністю іпотекодавця після реєстрації права власності на нього. Проте, ТОВ "Агрікор" свої зобов’язання за кредитним договором не виконало, та, крім того, всупереч пункту 4.4.1.6 договору іпотеки та частини 3 статті 9 Закону України "Про іпотеку" без будь-якого попереднього погодження з іпотекодержателем відчужило нерухоме майно, майнові права на яке передані в іпотеку позивачу, та, в подальшому, передано в наступну іпотеку на підставі іпотечного договору від 22.06.2010 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Агро" та Публічним акціонерним товариством акціонерним банком "Південний". Разом з тим, всупереч умов договору іпотеки ТОВ "Агрікор" не повідомило позивача про завершення будівництва зерносховища, введення його в експлуатацію, проведення державної реєстрації права власності на зазначений об’єкт та у зв’язку з цим не уклало з позивачем протягом п’яти днів з дня такої реєстрації додаткову угоду до договору іпотеки про уточнення предмету іпотеки. На підставі наведеного позивач просив визнати згідно із статтею 215 Цивільного кодексу України недійсним договір іпотеки від 22.06.2010 р., а також зняти заборону відчуження нерухомого майна, накладену у зв’язку із посвідченням вказаного договору іпотеки і вилучити записи із Єдиного реєстру заборон та із Державного реєстру іпотек.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.11.2010 р. за клопотанням ТОВ "Агрікор" залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Людмилу Іванівну та Комунальне підприємство "Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації".

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.11.2010 р. позов задоволено у повному обсязі. Приймаючи рішення суд виходив з того, що згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, що стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. При цьому, зерносховище потужністю на 100 тисяч тон, майнові права на яке були передані в іпотеку позивачу, що розташоване за адресою: Чернігівська область, біля міста Прилуки, ідентичне зерносховищу, яке належить на теперішній час ТОВ "Елеватор-Агро" та передано ПАТ "Південний" в іпотеку на підставі іпотечного договору від 22.06.2010 р., що підтверджується даними інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 27706693 від 01.10.2010р. Проте, згідно із частиною 3 статті 9 "Про іпотеку" вказане майно без згоди іпотекодавця не може бути відчужено, а тому спірний договір іпотеки від 22.06.2010 р. є недійсним на підставі частини 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку" та статті 215 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрікор", Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "ПІВДЕННИЙ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Елеватор Агро" звернулись із апеляційними скаргами.

ТОВ "Елеватор Агро" в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, в позові відмовити, пославшись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована наступним:

- судом не надано оцінки доводам ТОВ "Елеватор Агро" щодо добросовісності набуття ним права власності на об’єкт незавершеного будівництва на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому для виконання судових рішень, а тому відповідно до статей 12, 330, частини 2 статті 388 Цивільного кодексу України виключає можливість витребування майна від ТОВ "Елеватор Агро" як добросовісного набувача;

- суд не дослідив та не надав оцінку доказам про те, що ТОВ "Елеватор Агро" здійснило будівництво зерносховища та первісно набуло права власності на нього в порядку статті 331 Цивільного кодексу України;

- майнові права, які ТОВ "Агрікор" передало в іпотеку позивачу, за своїм правовим статусом у цивільно-правовому обороті не є тотожними майну, яке є предметом спірного договору іпотеки. Також скаржник зазначив, що, укладаючи договір іпотеки з ПАТ АБ "Південний", ТОВ "Елеватор Агро" не зобов’язано було отримувати згоду від ПАТ "Альфа-Банк";

- майнові права, які були предметом договору іпотеки № 234/08 від 31.03.2008р. припинили своє існування, оскільки припинили дію договори, на підставі яких такі майнові права виникли.

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний" в своїй апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення скасувати, пославшись на неповне з’ясування обставин справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що жодний із залучених до матеріалів справи документів не свідчить про ідентичність об’єктів, переданих в іпотеку за договором від 31.03.2008 р. та договором від 22.06.2010 р., у зв’язку з чим судом не встановлено належним чином, що нерухомість, яка передана Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Агро" в іпотеку акціонерному банку "Південний", є предметом іпотеки за договором іпотеки, укладеним між ЗАТ "Альфа-Банк" та ТОВ "Агрікор", а тому відсутні підстави для визнання договору іпотеки недійсним з посиланням на порушення частини 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку". Крім того, скаржник зазначив, що на виконання вимог статті 4 Закону України "Про іпотеку" перед укладенням спірного договору іпотеки приватним нотаріусом зроблено запит до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна та Державного реєстру іпотек стосовно обтяжень та заборон щодо нерухомості, розташованої за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Івківці, вул. Прилуцька, 19, проте зареєстровані обтяження за вказаною адресою були відсутні.

ТОВ "Агрікор" в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, в позові відмовити, пославшись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд послався на статтю 5 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на момент прийняття рішення у справі та яка передбачає можливість передачі в іпотеку майнових прав на об’єкт незавершеного будівництва, але на час укладення договору іпотеки № 234/08 від 31.03.2008 р. між ТОВ "Агрікор" та ЗАТ "Альфа-Банк" діяла редакція Закону (898-15) , стаття 5 якого передбачала можливість передачі в іпотеку лише об’єктів незавершеного будівництва, а не майнових прав на нього. Крім того, відповідно до вимог статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та статті 49 Закону України "Про заставу" майновими правами визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, а також права вимоги по зобов’язаннях, за якими сторона є кредитором, у зв’язку з чим спростовуються висновки суду про те, що майнові права на об’єкт незавершеного будівництва аналогічні праву власності на нього. Тобто, предмети іпотеки за договорами не є ідентичними, а тому не призводять до порушення прав позивача. Порушення норм процесуального права полягають у тому, що всупереч статті 4-2 Господарського процесуального кодексу України у рішенні викладено лише доводи та докази сторони, на користь якої прийнято рішення, та не спростовано доводи, на які посилаються відповідачі у справі.

У відзиві на апеляційні скарги позивач просить рішення залишити без змін, а апеляційні скарги –без задоволення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

31.03.2008 р. між Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрікор" (позичальником) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 73-МВ/08, відповідно до умов якого банк зобов’язався відкрити мультивалютну невідновлювальну кредитну лінію та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надати позичальнику кредит в порядку і на умовах, визначених цим договором, а позичальник –використати кредит за призначенням, своєчасно та у повному обсязі виплачувати проценти за користування кредитом та повернути кредит у встановлені договором терміни (т.1, а.с. 32-46).

На підставі додаткової угоди про надання траншу № 1 від 01.04.2008 р. банком на поточний рахунок позичальника було перераховано кредитні кошти у сумі 4 781 625 дол. США. (т.1, а.с. 50-51).

У розділі ІІ договору про відкриття кредитної лінії від 31.03.2008 р. передбачено численні способи забезпечення виконання зобов’язань за цим договором, серед яких зазначено договір іпотеки майнових прав за договором оренди землі від 17.04.2007 р., розташованої за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Згідно із частиною 2 статті 190 Цивільного кодексу України майнові права визнаються речовими правами, а тому вони можуть передаватись, відчужуватись, за винятком випадків, коли неможливість відчуження, передачі встановлена законом у зв’язку з їх специфікою.

Статтею 49 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладання договору прав вимоги по зобов’язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Іпотека, в силу статті 575 Цивільного кодексу України, є окремим видом застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Згідно з абзацом 3 статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, із аналізу вищенаведених норм законодавства випливає, що майновими правами визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, а також права вимоги по зобов’язаннях, в яких заставодавець є кредитором.

31.03.2008 р. між ТОВ "Агрікор" (іпотекодавцем) та ЗАТ "Альфа-Банк" (іпотекодержателем) було укладено договір іпотеки № 234/08, відповідно до умов якого іпотекодавець на забезпечення виконання своїх зобов’язань за договором про відкриття кредитної лінії передав іпотекодержателю в іпотеку зазначені у пункті 3.1 цього договору майнові права на нерухоме майно, будівництво якого не завершено, а саме: зерносховище на 100 тисяч тон, яке знаходиться за адресою: Чернігівська область біля міста Прилуки на земельній ділянці площею 6,48 га. (т.1, а.с.20-30).

Пунктом 3.4 договору іпотеки передбачено, що після завершення будівництва об’єкта, прийняття його в експлуатацію, оформлення та реєстрації в установленому законодавством порядку права власності іпотекодавця на нього, об’єкт продовжує бути предметом іпотеки за цим договором. Після прийняття об’єкту в експлуатацію, оформлення та реєстрації в установленому законодавством порядку права власності іпотекодавця на нього, але у будь-якому випадку не пізніше 30.12.2008 р., сторони укладають додаткову угоду до договору, в якій уточнюють опис предмета іпотеки, зазначаючи реєстраційні дані об’єкта з посиланням на відповідний правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на об’єкт. Зазначена додаткова угода є підставою для перереєстрації заборони відчуження предмета іпотеки.

Проте, така додаткова угода не укладалась.

Таким чином, до моменту прийняття об'єкта в експлуатацію, оформлення та реєстрації права власності іпотекодавця на нього, та укладання між сторонами додаткової угоди про уточнення опису предмета іпотеки, предметом договору іпотеки № 234/08 від 31.03.2008 р. є майнові права, а не право власності на об'єкт. Водночас, відсутність додаткової угоди, в якій сторони фактично змінюють попередній предмет іпотеки (майнові права) на новий предмет іпотеки (об'єкт нерухомості) свідчить про те, що предметом договору іпотеки № 234/08 від 31.03.2008 р. залишилися майнові права.

16.03.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрікор" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Газ" (покупець) було укладено нотаріально оформлений договір купівлі-продажу, згідно із умовами якого продавець передав, а покупець прийняв об’єкт незавершеного будівництва - зерносховище на 100 тисяч тон, яке знаходиться за адресою: с. Івківці, вул. Прилуцька (вул. Мирного), 19, Прилуцький район Чернігівської області на земельній ділянці площею 6,48 га. (т.3, а.с. 101-102).

Відповідно до пункту 1.4 вказаного договору під забороною відчуження (арештом) згідно з довідкою, виданою з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна –об’єкт незавершеного будівництва нерухомого майна не перебуває. Відсутність заборони (арешту) відчуження нерухомого майна, яке є предметом цього договору, підтверджується витягом з реєстру обтяжень, та відсутність податкової застави перевірено за даними Державного реєстру рухомого майна (витяг № 22894841 від 16.03.2009 р.; витяг № 22894848 від 16.03.2009 р.).

Придбаний об’єкт незавершеного будівництва ТОВ "Стандарт-Газ" передало в іпотеку ТОВ "Сервіс-Енерго" на підставі договору іпотеки від 30.04.2009 р., відповідно до пункту 4.1 якого у разі набуття іпотекодержателем права на здійснення звернення стягнення на предмет іпотеки на підставах, передбачених іпотечним договором та чинним законодавством України, іпотекодержатель здійснює звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання будь-яким із способів, обраним ним на власний розсуд, серед яких зазначено такий спосіб як вчинення виконавчого напису нотаріусом.

12.05.2009 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шуст Г.Д. на вищезазначеному договорі іпотеки на підставі статті 87 Закону України "Про нотаріат" вчинено виконавчий напис № 218 про стягнення з ТОВ "Стандарт-Газ" на користь ТОВ "Сервіс-Енерго" боргу в сумі 5350605,00 грн. шляхом звернення стягнення на об’єкт незавершеного будівництва зерносховища, розташованого за адресою: с. Івківці, вул. Прилуцька (вул. Мирного), 19, Прилуцький район Чернігівської області (т.2, а.с. 32).

03.06.2009 р. головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Чернігівській області відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса № 258 від 12.05.2009 р.

09.06.2009 р. ВДВС ГУЮ у Чернігівській області на заяву ТОВ "Стандарт-Газ" видано лист-погодження № 05/06/09-20 від 05.06.2009 р., згідно із яким виконавча служба відповідно до статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" не заперечує у строк до 12.06.2009 р. проти реалізації майна, визначеного договором застави № 222 від 13.04.2009 р. та договором іпотеки № 218 від 13.04.2009 р., в рахунок повного погашення заборгованості перед ТОВ "Сервіс-Енерго" (т.2, а.с.31).

09.06.2009 р. ТОВ "Стандарт-Газ" звернулося до ТОВ "Елеватор Агро" з листом, в якому запропонувало придбати у нього об’єкт незавершеного будівництва зерносховища (т.2, а.с. 30).

11.06.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Газ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Агро" було укладено договір купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва –зерносховища на 100 000 тонн зберігання зернових, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Івківці, вул. Прилуцька (вул. Мирного, вул. Прилуцька), 19 (т.2, а.с. 23-26).

Придбавши об’єкт незавершеного будівництва, ТОВ "Елеватор Агро" 18.08.2009 р. уклало з Прилуцькою районною державною адміністрацією Чернігівської області договір оренди земельної ділянки загальною площею 6, 4753 га. Договір укладений на підставі розпорядження Прилуцької районної державної адміністрації № 301 від 30.07.2009 р. (т.3, а.с. 17-20).

01.11.2009 р. ТОВ "Елеватор Агро" укладено з ТОВ "Універсал" договір генерального підряду на виконання комплексу робіт з будівництва зерносховища на 100000 тон зберігання зернових (т.3, а.с. 25-28). Згодом, відповідно до договору № 19/04-10 від 19.04.2010 р. змінено генерального підрядника на ТОВ "Хай-Рейз Констракшнз" (т.3, а.с. 29-40).

Також ТОВ "Елеватор Агро" отримано дозволи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області на виконання будівельних робіт від 27.07.2009 р. та від 18.08.2010 р. (т.3, а.с. 41, 47)

Будівлі та споруди зерносховища ТОВ "Елеватор-Агро" введено в експлуатацію: 31.07.2009 р. –перший пусковий комплекс (т.2, а.с. 34-40), 25.08.2010 р. –другий пусковий комплекс (т.3, а.с. 132).

Івковецькою сільською радою видано свідоцтво про право власності ТОВ "Елеватор Агро" на нерухоме майно: 18.09.2009 р.- на перший пусковий комплекс, а 06.09.2010 р. –на другий пусковий комплекс (т.2, а.с. 33).

12.08.2010 р. ТОВ "Елеватор Агро" отримало державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯП №109226 (т.3,а.с.46). Згідно із зазначеним актом ТОВ "Елеватор Агро" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №2378 від 20.07.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Сидоренко Л.О. (т.3, а.с. 42-45), є власником земельної ділянки площею 6, 4753 га, розташованої за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Івківці, вул. Прилуцька 19.

Відповідно до частин 1, 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Таким чином, ТОВ "Елеватор Агро" здійснило будівництво зерносховища, ввело його в експлуатацію, зареєструвало право власності у встановленому законом порядку, а, отже, у нього первісно виникло право власності на новостворене нерухоме майно, а саме: зерносховище на 100 000 тон зберігання зернових, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Івківці, вул. Прилуцька, 19.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Агро", як власником майна, 22.06.2010 р. укладено з Публічним акціонерним товариством акціонерним банком "Південний" нотаріально посвідчений іпотечний договір, на підставі якого товариством в забезпечення виконання своїх зобов’язань за кредитним договором № GC2010-00020 від 19.04.2010 р. було передано в іпотеку будівлі та споруди зерносховища на 100 тисяч тон зберігання зернових (перший пусковий комплекс), що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Івківці, вул. Прилуцька (вул. Мирного), 19 (т.2, а.с. 60-67).

Згідно витягів з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек відсутні заборони та обтяження стосовно об’єкту, розташованого за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Івківці, вул. Прилуцька (вул. Мирного, вул. Прилуцька), 19 (т.2, а.с. 74, 75).

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частиною 1 статті 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки може бути нерухоме майно, що належить іпотекодавцю на праві власності.

Із вищевикладеного вбачається, що договір іпотеки від 22.06.2010 р., який просить визнати недійсним позивач, був укладений між ТОВ "Елеватор Агро", що є власником переданого в іпотеку майна, і Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "ПІВДЕННИЙ" в забезпечення укладеного між сторонами кредитного договору. Договір іпотеки нотаріально посвідчений і згідно витягів із Державного реєстру заборон та Державного реєстру іпотек на момент укладення цього договору інформація щодо заборон відчуження нерухомого майна та іпотек відсутня.

Таким чином, при укладенні спірного договору іпотеки від 22.06.2010 р. були дотримані всі необхідні умови, передбачені для такого виду договорів Цивільним кодексом (435-15) та Законом України "Про іпотеку" (898-15) , а тому підстави для визнання його недійсним, а також задоволення інших позовних вимог відсутні.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а у позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 99, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд –

Апеляційні скарги задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 15.11.2010 р. у справі № 3/77-10-3730 скасувати, в позові відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" витрати по сплаті держмита за апеляційний перегляд справи на користь:

- Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний" в сумі 42,50 грн.;

- ТОВ "Елеватор Агро" в сумі 42,50 грн.;

- ТОВ "Агрікор" в сумі 42,50 грн.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.