ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
19 березня 2019 року
справа №815/6644/16
адміністративне провадження №К/9901/4170/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2018 року у складі судді Бутенка А. В.
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року у складі суддів Потапчук В. О., Семенюк Г.В., Шляхтицького О. І.
у справі №815/6644/16
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивач у справі) звернулася до суду з адміністративним позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просила суд:
- визнати протиправними дії податкового органу стосовно призначення і проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 податків і зборів до бюджету за період з 05 вересня 2013 року по 05 вересня 2016 року, та дії щодо складання акта перевірки № 199/13-01-2431516595 від 16 вересня 2016 року, податкових повідомлень - рішень № 0022701300 від 03 листопада 2016 року Форми "Р", та № 0022711300 від 03 листопада 2016 року Форми "Д";
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення податкового органу від 03 листопада 2016 року № 0022701300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 709 869 грн 40 коп., у тому числі за основним платежем у розмірі 567 895 грн 52 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 141 973 грн 88 коп. та № 0022711300, яким визначено грошове зобов'язання з військового збору у загальному розмірі 53 240 грн 20 коп., у тому числі за основним платежем на суму 42 592 грн 16 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 10 648 грн 04 коп., з мотивів безпідставності їх прийняття.
31 липня 2018 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року позов задоволено в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що податкові повідомлення-рішення податкового органу від 03 листопада 2016 року № 0022701300 та № 0022711300 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки проведена документальна позапланова невиїзна перевірка є незаконною, та такою що не може породжувати правових наслідків для позивача.
12 лютого 2019 року податковим органом до Верховного Суду подано касаційну скаргу, в якій відповідач відтворює зміст акта перевірки, доводить наявність податкових правопорушень, зазначає, що позапланову невиїзну перевірку проведено з дотриманням вимог, встановлених статтею 79 Податкового кодексу України, просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
13 лютого 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано з Одеського окружного адміністративного суду справу № 815/6644/16.
27 лютого 2019 року справа № 815/6644/16 надійшла до Верховного Суду.
27 лютого 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу податкового органу, в якому платник податків спростовує доводи касаційної скарги та просить залишити без змін оскаржувані судові рішення.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного суду України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у період з 05 вересня 2016 року по 09 вересня 2016 року посадовими особами податкового органу проведено позапланову документальну невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів до бюджету позивачем за період з 05 вересня 2013 року по 05 вересня 2016 року, за результатами якої складено акт перевірки від 16 вересня 2016 року № 199/13-01-2431516505 (далі - акт перевірки).
03 листопада 2016 року заступником начальника податкового органу на підставі акта перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 та 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.
Податковим повідомленням-рішенням № 0022701300 за порушення вимог підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 709 869 грн 40 коп., у тому числі за основним платежем у розмірі 567 895 грн 52 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 141 973 грн 88 коп.
Заниження бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб доводиться податковим органом у зв'язку із не декларуванням та не оподаткуванням позивачем доходу, отриманого у 2015 році, у сумі 3 070 814 грн 38 коп. як додаткового блага, що виникло внаслідок прощення Акціонерним товариством "Банк Фінанси і кредит" частини боргу за кредитним договором, укладеним як з фізичною особою.
Податкове зобов'язання з військового збору визначене податковим повідомленням-рішенням № 0022711300, є похідним та обумовлене заниженням чистого оприбуткованого доходу у 2015 році суб'єктом господарювання.
Касаційна скарга податкового органу підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено відповідачем, що перевірка проведена на підставі наказу податкового органу від 26 серпня 2016 року №511 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки СГ ОСОБА_1". Підставою проведення вказаної перевірки визначено положення підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а саме факт надходження заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про повне припинення (ліквідацію) господарської діяльності.
Згідно з підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що підпис у заяві від 05 лютого 2016 року до податкового органу від імені позивача щодо проведення документальної податкової перевірки ФОП ОСОБА_1, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи, проведеної експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Верховний Суд погоджується з доводом касаційної скарги в частині того, що перевіряти автентичність рукопису такої заяви органи ДФС не уповноважені, разом з тим цей факт не виключає обов'язку податкового органу здійснювати свої повноваження лише в межах, на підставі та у спосіб, визначений законом.
Предмет та коло питань, які підлягають дослідженню під час податкової перевірки визначено наказом про проведення перевірки. У цій справі предмет перевірки охоплювали виключно питання, що стосуються діяльності суб'єкта господарювання ОСОБА_1, від імені якого власне і поданий позов.
Натомість актом перевірки зафіксовано порушення, які за висновками податкового органу, вчинені ОСОБА_1 як фізичною особою. При цьому, визначаючи платнику податків податкові зобов'язання як фізичній особі, податковий орган враховував дані податкової звітності ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця, що є грубим порушенням реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Вказане порушення підтверджується не тільки наявними матеріалами справи, але й безпосередньо змістом касаційної скарги.
Відтак, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що проведена документальна позапланова невиїзна перевірка, за встановлених обставин справи, є незаконною, та такою що не породжує правових наслідків для позивача.
Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до непогодження з оцінкою судів попередніх інстанцій встановлених обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачем не зазначено.
Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року у справі №815/6644/16 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф. Ханова
Судді: І.А. Гончарова
І.Я. Олендер