809/383/15 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - 19.03.2019 Прийняття

У січні 2015 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, платник податків, позивач у справі) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 січня 2015 року №0000022100 щодо застосування штрафних санкцій в розмірі 89655 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

15 квітня 2015 року постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12 січня 2015 року №0000022100.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції висновувався з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем законодавства суперечать фактичним обставинам справи, зроблені всупереч норм закону, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована доведеністю податковим органом порушення позивачем статті 8 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", абзацу третього пункту 2.6 постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року "Про затвердження Положення проведення касових операцій в національній валюті в Україні" № 637 (далі - Положення " 637) та пункту 6.4 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28 серпня 2013 року за № 417 (далі - Порядок № 417).

У квітні 2016 року позивачем подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

У касаційній скарзі позивач посилається на втрату книги обліку розрахункових операцій і вказує, що відповідальність за незабезпечення зберігання КОРО та фіскальних звітних чеків в ній, передбачена Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) і Податковим кодексом України (2755-17) , а не Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу товарів".

У запереченні на касаційну скаргу податковий орган посилається на її необґрунтованість та просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанцій без змін.

05 квітня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребувано справу №809/383/15 з Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

27 вересня 2016 року справа № 809/383/15 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

09 лютого 2018 року матеріали касаційного провадження №К/9901/19525/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 17 грудня 2014 року посадовими особами податкового органу проведено фактичну перевірку господарської одиниці - кафе-магазину "Стодола ПАБ", що розташована по вул. Б.Хмельницького, 25а в м. Долині Івано-Франківської області, суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_2 (змінено прізвище на "Мирон" у зв'язку з одруженням), про що складено акт перевірки від 17 грудня 2014 року за № 18/09-19-21-11/1/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки), в якому встановлено порушення позивачем вимог статті 8 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", абзацу третього пункту 2.6 Положення № 637 та пункту 6.4 Порядку № 417.

Згідно з актом перевірки платником податків не забезпечено зберігання використаних книг розрахункових операцій, а саме: на час перевірки відсутня книга обліку розрахункових операцій (надалі - КОРО) (зі слів позивача втрачена), не оприбуткована готівка в касі на підставі фіскальних звітних чеків за №№ 874 - 959 за період з 12 вересня 2014 року до 16 грудня 2014 року на загальну суму 17931,50 грн, не здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО - не підклеєні фіскальні звітні чеки на відповідних сторінках КОРО, не виконані щоденні записи про рух готівки та суми розрахунків.

На підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми "С" від 12 січня 2015 року №000002210 про застосування до позивача, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року № 436/95 (436/95) , штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 89655,00 грн.

Згідно з частинами першою і другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає Положення № 637, згідно з пунктом 1.2 якого оприбуткування готівки це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму їх фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 1.2 Положення № 637 оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пункт 2.6 Положення № 637 передбачає, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових ( розрахункових) документах.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та своєчасне (у день одержання готівкових коштів) відображення на підставі звітних чеків готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац 3 пункт 1 Указу № 436/95).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, у ході перевірки встановлено відсутність КОРО, яка втрачена позивачем 27 серпня 2014 року, у зв'язку з чим не було оприбутковано готівку в касі на підставі фіскальних звітних чеків за №№ 874 - 959 грн за період з 12 вересня 2014 року до 16 грудня 2014 року на загальну суму 17931,50 грн; не здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО - не підклеєні фіскальні звітні чеки на відповідних сторінках КОРО, не виконані щоденні записи про рух готівки та суми розрахунків.

Вказане підтверджується поясненнями позивача під час проведення перевірки, актом перевірки, протоколом про адміністративне правопорушення від 17 грудня 2014 року.

Щодо пояснень позивача з приводу того, що КОРО втрачена нею 16 грудня 2014 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що вказане суперечить іншим дослідженим доказам, які повністю спростовують ці пояснення, в тому числі й показанням допитаного як свідка головного державного ревізора-інспектора ОСОБА_3

Про втрату КОРО 16 грудня 2014 року позивач не зазначала також і в позовній заяві і до проведення перевірки не давала оголошення в пресі про втрату цієї книги (оголошення у грудні 2014 року).

З огляду на зазначене, відсутність на час здійснення розрахункових операцій у позивача КОРО, і як наслідок цього, відсутність записів про готівкові надходження в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО, є порушенням порядку оприбуткування готівки.

Відтак, доведеність податковим органом факту здійснення позивачем порушення порядку оприбуткування готівки, встановленого пунктом 2.6 Положення № 637, обумовлює правомірність застосування відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням фінансових санкцій відповідно до абзацу 3 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року № 436/95 у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно спірних правовідносин, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін.