7/660-37/380 Про стягнення заборгованості за послуги по транспортуванню природного газу - 21.12.2010 Прийняття

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.10.2010 року у справі № 7/660-37/380 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (далі - позивач, ПАТ "Луганськгаз") до Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі – відповідач, НАК "Нафтогаз України") про стягнення 4 229 128,56 грн., позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ "Луганськгаз" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Також, не погоджуючись з рішенням суду, НАК "Нафтогаз України" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в позові видмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач та відповідач зазначають, що при прийнятті спірного рішення, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2010 року апеляційні скарги ПАТ "Луганськгаз" та НАК "НАфтогаз України" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 30 хв. 21.12.2010 року.

21.12.2010 року в судове засідання в апеляційній інстанції з’явились представники позивача та відповідача.

В судовому засідання представником ПАТ "Луганськгаз" було надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, де позивач просить апеляійгу скаргу НАК "НАфтогаз України" залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу ПАТ "Луганськгаз", дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України (1798-12) ) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачаєтьсяз матеріалів справи, між ПАТ "Луганськгаз" (виконавець) та НАК "НАфтогаз України" (замовник) було укладено договір про надання послуг з транспортування природного газу розподільчими трубопроводами № 14/530/08 від 11.07.2008 року (договір).

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору, замовник, згідно з плановим розподілом поставок природного газу споживачу (суб’єкту господарювання –промисловому підприємству з обсягом споживання більше 400 тис. куб. м. в місяць, та підприємствам комунальної теплоенергетики, ТЕЦ, ТЕМ крім населення) доведеним до виконавця об’єднаним диспетчерським управлінням Дочірньої компанії "Укртрансгаз", доручає і зобов’язується оплатити надані виконавцем послуги, зазначені в п. 1.2. даного договору.

Згідно з п. 1.2. договору № 14/530/08 від 11.07.2008 р., виконавець зобов’язується відповідно до умов даного договору прийняти природний газ (газ) від НАК "Нафтогаз України" (в разі коли вона безпосередньо постачає газ споживачеві), або ДК "Газ України" (в разі, коли вона реалізує газ з ресурсів НАК "Нафтогаз України" надалі постачальники, через ДК "Укртрансгаз"НАК "Нафтогаз України" та/або газодобувні підприємства, які є технічними виконавцями зобов’язань постачальника і протранспортувати від пунктів приймання-передачі газу (газорозподільних станцій на магістральних трубопроводах та/або пунктів виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України) системою газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користування виконавця, до пунктів призначення (вхідної запірної/відключаючої) арматури газопроводів та/або ГРП споживача) або припинити (обмежити) постачання газу згідно з п. 3. даного договору.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до пункту 2.1. зазначеного договору, виконавець взяв на себе зобов’язання надати послуги замовнику з транспортування природного газу в 2008 році, в обсязі до 2940000 тис. куб. метрів.

Згідно з п. 3.1. та 3.2. договору № 14/530/08 від 11.07.2008 р., газ для транспортування передається виконавцю у пунктах приймання-передачі у загальному потоці; для належного здійснення технічної передачі газу та організації його обліку, виконавець зобов’язується укласти з ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" або/та газодобувними підприємствами, а також з усіма споживачами постачальника технічні угоди щодо порядку організації обліку газу на пунктах приймання-передачі та пунктах призначення, на підставі яких вести облік газу. Перелік пунктів приймання-передачі газу або пунктів призначення уточнюється у зазначених технічних угодах.

Пунктом 3.3. зазначеного договору, передбачено, що після передачі газу в пунктах приймання-передачі газу, виконавець несе усі ризики, пов’язані із втратою належного постачальнику газу, переданого виконавцю для транспортування.

Згідно з п. п. 3.4. та 3.5. договору № 14/530/08 від 11.07.2008 р., обсяги газу, отримані виконавцем від постачальника протягом місяця для транспортування в пунктах приймання-передачі газу повинні відповідати обсягам газу, які передані виконавцем споживачам в пунктах призначення; виконавець забезпечує дисципліну газопостачання, веде облік газу та здійснює контроль за споживанням газу усіма споживачами.

Також, пунктом 3.6.4. договору № 14/530/08 від 11.07.2008 р. визначено, що виконавець обов’язується щомісячно, до 5-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі показів вузлів обліку газу підписувати із споживачем та постачальником акт приймання-передачі обсягів газу і на підставі цих актів складати реєстр щодо фактичних обсягів спожитого газу та до 10-го числа надати його факсом і в електронному вигляді замовнику.

Порядок оформлення здачі-приймання послуг з транспортування газу між сторонами врегульовано пунктами 4.1. - 4.5. договору № 14/530/08 від 11.07.2008 року. Факт надання послуг з транспортування газу споживачам оформлюється замовником і виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з транспортування газу (акт).

Як вбачається з актів здачі-прийомки послуг з транспортування природного газу, позивач на виконання договору № 14/530/08 від 11.07.2008 р. протранспортував природний газ:

- згідно з актом № 1 від 16.07.2008 р. за січень 2008 року протранспортовано 110 497, 208 тис.куб.м. вартістю газу 7 186 738, 40 грн.;

- згідно з актом № 2 від 16.07.2008 р. за лютий 2008 року протранспортовано 85 172, 329 тис.куб.м. вартістю газу 5 539 608, 28 грн.;

- згідно з актом № 3 від 16.07.2008 р. за березень 2008 року протранспортовано 62 549, 538 тис.куб.м. вартістю газу 4 068 221, 95 грн.;

- згідно з актом № 4 від 16.07.2008 р. за квітень 2008 року протранспортовано 90 609, 199 тис.куб.м. вартістю газу 5 893 222, 31 грн.;

- згідно з актом № 5/Пр від 16.07.2008 р. за травень 2008 року протранспортовано 83 410, 414 тис.куб.м. вартістю газу 5 425 013, 33 грн.;

- згідно з актом № 5/ТКЕ від 16.07.2008 р. за травень 2008 року протранспортовано 9 109, 646 тис.куб.м. вартістю газу 592 491, 37 грн.;

- згідно з актом № 6/Пр/1 від 30.06.2008 р. за червень 2008 року протранспортовано 70 476, 716 тис.куб.м. вартістю газу 4 583 805, 61 грн.;

- згідно з актом № 6/ТКЕ від 30.06.2008 р. за червень 2008 року протранспортовано 5 551, 205 тис.куб.м. вартістю газу 361 050, 37 грн.;

- згідно з актом № 6/Пр від 30.06.2008 р. за червень 2008 року протранспортовано 1 463, 331 тис.куб.м. вартістю газу 95 175, 05 грн.;

- згідно з актом № 7/ТКЕ від 31.07.2008 р. за липень 2008 року протранспортовано 106, 645 тис.куб.м. вартістю газу 6 936, 19 грн.;

- згідно з актом № 7/Пр від 31.07.2008 р. за липень 2008 року протранспортовано 1 099, 638 тис.куб.м. вартістю газу 71 520, 46 грн.;

- згідно з актом № 7/Пр/1 від 31.07.2008 р. за липень 2008 року протранспортовано 69 768, 455 тис.куб.м. вартістю газу 4 537 740, 31 грн.;

- згідно з актом № 8/Пр/1 від 31.08.2008 р. за серпень 2008 року протранспортовано 64 146, 047 тис.куб.м. вартістю газу 4 172 058, 90 грн.;

- згідно з актом № 8/Пр від 31.08.2008 р. за серпень 2008 року протранспортовано 522, 061 тис.куб.м. вартістю газу 33 954, 85 грн.;

- згідно з актом № 8/ТКЕ від 31.08.2008 р. за серпень 2008 року протранспортовано 93, 501 тис.куб.м. вартістю газу 6 081, 30 грн.;

- згідно з актом № 9/ТКЕ від 30.09.2008 р. за вересень 2008 року протранспортовано 105, 151 тис.куб.м. вартістю газу 10 447, 80 грн.;

- згідно з актом № 9/Пр/1 від 30.09.2008 р. за вересень 2008 року протранспортовано 52 431, 299 тис.куб.м. вартістю газу 5 209 573, 87 грн.;

- згідно з актом № 9/Пр від 30.09.2008 р. за вересень 2008 року протранспортовано 558, 657 тис.куб.м. вартістю газу 55 508, 16 грн.;

- згідно з актом № 10/Пр/1 від 31.10.2008 р. за жовтень 2008 року протранспортовано 47 040, 939 тис.куб.м. вартістю газу 4 673 987, 70 грн.;

- згідно з актом № 10/ТКЕ від 31.10.2008 р. за жовтень 2008 року протранспортовано 7 138, 850 тис.куб.м. вартістю газу 709 316, 14 грн.;

- згідно з актом № 10/Пр від 31.10.2008 р. за жовтень 2008 року протранспортовано 761, 722 тис.куб.м. вартістю газу 75 684, 70 грн.;

- згідно з актом № 11/Пр від 30.11.2008 р. за листопад 2008 року протранспортовано 663, 998 тис.куб.м. вартістю газу 65 974, 84 грн.;

- згідно з актом № 11/Пр/1 від 30.11.2008 р. за листопад 2008 року протранспортовано 47 087, 980 тис.куб.м. вартістю газу 4 678 661 грн.;

- згідно з актом № 11/ТКЕ від 30.11.2008 р. за листопад 2008 року протранспортовано 59 884, 200 тис.куб.м. вартістю газу 5 950 094, 11 грн.;

- згідно з актом № 12/Пр від 31.12.2008 р. за грудень 2008 року протранспортовано 100, 000 тис.куб.м. вартістю газу 9 936, 00 грн.;

- згідно з актом № 12/Пр/1 від 31.12.2008 р. за грудень 2008 року протранспортовано 51 032, 622 тис.куб.м. вартістю газу 5 070 601, 32 грн.;

- згідно з актом № 12/ТКЕ від 31.12.2008 р. за грудень 2008 року протранспортовано 89 474, 595 тис.куб.м. вартістю газу 8 890 195, 76 грн.

Відповідно до умов договору (п.п. 4.2-4.3), сторони зобов’язані до п’ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, підписати акт за місяць, у якому виконавець надавав замовникові послуги з транспортування природного газу. Акт складається на підставі реєстру обсягів реєстрації газу на відповідний місяць, який до 10-го числа місяця, наступного за звітним, надається виконавцем замовнику з врахуванням планових обсягів газу для споживачів, які ОДУ ДК "Укртрансгаз" доводило до відома виконавця. Реєстр складається виконавцем і погоджується постачальником. При цьому підставою для складання реєстру обсягів реалізації газу на відповідний місяць є: трьохсторонні акти здачі-приймання газу та/або інші письмові документи, складені між постачальником, виконавцем і споживачами, що підтверджують факт використання природного газу споживачам у місяці, за який складається реєстр обсягів реалізації газу відповідно до договору на постачання природного газу.

Порядок та умови проведення розрахунків за послуги визначено у пунктах 6.1. –6.5 зазначеного договору.

Зокрема, пунктом 6.1. договору встановлено, що вартість наданих виконавцем замовнику послуг з транспортування газу у звітному місяці визначається в акті, зазначеному в пункті 4.1. даного договору, та тарифів, зазначених у пункті 5.1. На підставі акту виконавець оформлює рахунок-фактуру на оплату послуг та направляє її замовнику.

Сторони погодили (пункт 6.2. договору), що оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється замовником на підставі рахунку-фактури в розмірі вартості послуг, що були надані виконавцем у звітному місяці транспортування газу, до 25-го числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вищевказаних актів здачі-прийомки послуг та транспортування газу, позивачем було оформлено рахунки-фактури та надано відповідачеві, що останнім не заперечується.

Також, пунктом 6.3. договору № 14/530/08 від 11.07.2008 р. передбачено, що звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості послуг по транспортуванню газу та акту виконання послуг з транспортування газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін. Вказана звірка оформляється актом звірки.

У відповідності до пункту 6.5. договору, оплата послуг за транспортування природного газу за січень, лютий, березень 2008 року має бути здійснена в квітні 2008 року.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем належним чином та в установлені строки було виконано свої зобов’язання за договором, в той час, як відповідач за надані послуги розрахувався з порушення встановлених договором строків.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Таким чином, колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності заявлених позивачем вимог про стягення з відповідача інфляційних витрат та 3 % річних, та також погоджується з розрахунком суду зазначених сум та стягнення: 1 901 592, 15 грн. нарахувань індексу інфляції та 448 550, 75 грн. 3% річних.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1 464 062, 53 грн. пені на підставі пункту 7.4. договору № 14/530/08 від 11.07.2008 р., відповідно до якого у випадку не проведення у встановлені даним договором строки розрахунків, замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості послуг транспортування газу у відповідному місяці за кожен день прострочення виконання зобов’язання, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, яка діяла у період, протягом якого відбувалася затримка виконання зобов’язання.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

У відповідності до пункту 11.1. договору № 14/530/08 від 11.07.2008 р., даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє в частині надання послуг з транспортування газу з 01 січня 2008 року до 31 грудня 2008 року включно, а в частині розрахунків за послуги з транспортування газу –до їх повного здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, остаточно відповідач погасив основний борг за послуги відповідно до договору № 14/530/08 від 11.07.2008 року - 23 червня 2009 року, при цьому позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 24.09.2008 р. до 21.02.2009 р. (в межах строку дії зазначеного договору). Таким чином, ПАТ "Луганськгаз" обґрунтовано заявлено позвні вимоги щодо стягнення з НАК "Нафтогаз України"1 464 062, 53 грн. пені відповідно до умов договору.

Однак, слід зазначити, що частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Оцінивши ступінь виконання відповідачем зобов’язання за договором № 14/530/08 від 11.07.2008 року, зважаючи на невідповідність розміру пені наслідкам порушення, зважаючи на добровільне усунення винною стороною порушення, суд першої інтанції вірно дійшов висновку про винятковість порушення НАК "Нафтогаз України" грошового зобов’язання перед позивачем.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини та беручи до уваги те, що спір в частині стягнення основного боргу врегульовано самими сторонами шляхом перерахування відповідачем боргу до звернення позивача з даним позовом до суду, керуючись ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, колегія суду погоджеться з висноком суду щодо необхідності реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь ПАТ "Луганськгаз" до 50% від заявленої до стягнення суми, зокрема -до 732 031, 27 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції, з урахуванням вищевказаних обставин справи, ПАТ "Луганськгаз" та НАК "НАфтогаз України" не доведено вимог своїх апеляційних скарг, отже, вони не підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення у справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 ГПК України (1798-12) , Київський апеляційний господарський суд,-

Рішення господарського суду м. Києва від 11 10.2010 року у справі № 7/660-37/380 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" до Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 4 229 128,56 грн. - залишити без змін, а апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" та Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" – без задоволення.