КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.12.2010 № 38/82-45/208
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
За участю представників:
від позивача – представник не з’явився
від відповідача – Ткач А.В.-юрист
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"
на рішення Господарського суду м.Києва від 01.11.2010
у справі № 38/82-45/208 ( .....)
за позовом Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"
до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"
про визнання частини договору недійсним
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2010 позов Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" задовольнити повністю. Визнано недійсним п.4 додатку №1 до договору страхування кредитного ризику банку №101-0649-0604 від 14.06.2004, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" та Закритим акціонерним товариством "Комерційний банк НРБ –Україна". Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" на користь Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" 85 грн. 00 коп. – витрат по оплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить рішення суду скасувати у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що рішення прийняте всупереч встановленим фактам, з направильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначав, що на момент підписання договору страхування було здійснено перевірку всіх отриманих документів, погоджено всі умови, і відповідно підписано; з боку відповідача не було порушень чинного законодавства України; позивач мав можливість здійснити перевірку наявності пшениці при укладенні Договору страхування пшениці та Договору страхування кредитного ризику банку; твердження позивача про недійсність договору страхування, який був укладений внаслідок обману, помилки є безпідставними.
В судове засідання призначене на 21.12.2010 представник позивача не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений. Клопотань про відкладення не надходило. Нових доказів не надано.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 (v_289800-97) із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Враховуючи викладене, належне повідомлення представника позивача про час та місце розгляду справи, строк розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
16.01.2002 головою правління позивача були затверджені Правила добровільного страхування кредитів №1528.
Згідно з п.5.3. вказаних правил відповідач зобов’язаний при укладенні договору страхування надати інформацію Позивачу про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику.
Відповідно до п.8.1. даного порядку договір страхування вважається недійсним з часу його укладення у випадках, передбачених цивільним законодавством України. Крім того, відповідно до Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) , договір страхування визнається недійсними у випадках, якщо він укладений після страхового випадку.
16.04.2002 засіданням правління позивача, оформленим протоколом №7 були прийняті рішення про визначення можливості укладення договорів страхування кредитних ризиків банківських установ при кредитуванні осіб: без застави –при страховій сумі, що дорівнює обсягу поточної заборгованості позичальника перед банком на дату укладення договору страхування, до 100 тис. грн.; за наявності належним чином оформленої застави - при страховій сумі, що дорівнює обсягу поточної заборгованості позичальника перед банком на дату укладення договору страхування, понад 100 тис. грн. Визначити можливість укладення договорів страхування кредитних ризиків банківських установ при кредитуванні осіб без наявності належним чином оформленої застави при страховій сумі понад 100 тис. грн. виключно за наявності відповідного рішення правління позивача.
24.04.2002 наказом голови правління позивача №65 було затверджено Положення про порядок укладення договорів добровільного страхування кредитних ризиків.
Згідно з п.п.2.1, 2.5, 4.1, 4.2 вказаного положення при отриманні відповідальним співробітником запиту на укладенні договорів добровільного страхування кредитних ризиків банківських установ в рамках страхування ризиків, пов’язаних з кредитуванням, відповідальні співробітники позивача роблять відповідний запит у банк, з яким укладається договір страхування щодо надання необхідних документів на страхування для оцінки страхового ризику; для аналізу позичальника банк повинен надати позивачу письмове підтвердження банку про огляд та наявність майна, що передане в заставу (при страхуванні кредитного ризику банківської установи за кредитним договором, за яким застава майна використовується в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором; якщо, майно яке передане в заставу в якості забезпечення кредиту, вже застраховано у позивача, проведення дій по перевірці наявності застави не вимагається; договори страхування кредитних ризиків банківських установ при кредитуванні осіб укладаються: без наявності договору застави майна –при страховій сумі, що дорівнює обсягу поточної заборгованості позичальника перед банком на дату укладення договору страхування, в розмірі, що не перевищує 100000,00 грн.; за наявності належним чином оформленої застави майна - при страховій сумі, що дорівнює обсягу поточної заборгованості позичальника перед банком на дату укладення договору страхування, в розмірі, що дорівнює та перевищує 100000,00 грн. Договори страхування кредитних ризиків банківських установ при кредитуванні осіб без наявності належним чином оформленої застави при страховій сумі понад 100000,00 грн. укладаються виключно за наявності відповідного рішення правління Позивача.
30.05.2002 наказом голови правління позивача №87.1 було затверджено Положення про порядок укладання договорів добровільного страхування майна в ЗАТ "Європейський страховий альянс".
Згідно з п.п.2.1., 2.5 вказаного положення при отриманні відповідальним співробітником запиту на укладенні договорів добровільного страхування майна відповідальні співробітники позивача роблять відповідний запит до страхувальника (або до вигодонабувача –в разі укладення договору страхування заставного майна) щодо надання необхідних документів на страхування для оцінки страхового ризику; страхувальник або вигодонабувач мають подати позивачу акт огляду майна, що підлягає страхуванню. В разі надання страхувальником або вигодонабувачем копії договору застави майна, який належним чином завірений та в якому є відмітки банку про огляд майна, що передається в заставу, та/або надання вигодо набувачем письмового повідомлення про огляд та наявність майна, що передається в заставу, складання акту огляду майна, що підлягає страхуванню, є необов’язковим.
01.04.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест"та Закритим акціонерним товариством "Банк НРБ –Україна" (правонаступником якого є відповідач) був укладений договір про відкриття кредитної лінії №155-Н/04, відповідно до якого відповідач зобов’язався відкрити відновлювальну кредитну лінію, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" зобов’язався використовувати кредитну лінію, своєчасно та у повному обсязі виплачувати відповідачу проценти за користування кредитом та повернути відповідачу кредити та загальну заборгованість за кредитною лінією у повному обсязі та строки, передбачені договором.
Пунктами 2.1, 2.3, 2.5 вказаного договору належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" зобов’язань по цьому договору забезпечується заставою пшениці 3 класу урожаю 2003 року з накладенням знаків (печаток, пломб), що засвідчують заставу, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" на праві власності в кількості 5339,124 тони балансовою вартістю 5.173.365,86 грн., і згідно з складською квитанцією на зерно №73 від 05.01.2004 знаходяться на складі, що належить ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" за адресою: АР Крим, Джанкойський р-н, с. Азовське, вул. Леніна, 2; якщо в період дії цього договору відбудеться втрата засобу забезпечення Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" зобов’язано в трок не пізніше 2 робочих днів після настання втрати засобу забезпечення повідомити про це банк та запропонувати йому один з нижченаведених варіантів: або надання банку нового засобу забезпечення, або відновлення втраченого засобу забезпечення, або здійснення сплати в повному обсязі всіх несплачених зобов’язань за цим договором. У цьому договорі терміном втрата засобу забезпечення позначається, в тому числі, припинення договору забезпечення; майно, зазначене у п.2.1. договору повинно бути застрахованим на користь відповідача від всіх ризиків, визначених страховою компанією, погодженою з відповідачем, у відповідних правилах страхування майна юридичних осіб, терміном до 01.05.2005 на суму не меншу заставної вартості зазначеного майна, з укладенням трьохстороннього договору страхування.
01.04.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" та Закритим акціонерним товариством "Банк НРБ–Україна" (правонаступником якого є відповідач) був укладений договір застави, за яким в забезпечення зобов’язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" за договором про відкриття кредитної лінії №155-Н/04, останній передає відповідачу у заставу пшеницю 3 класу урожаю 2003 року у кількості 5339,124 тони, зо належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" на праві власності, балансова та заставна вартість складає 5.173.365,86 грн.
Відповідно до п.1.2., 3.10, 4.2.6, 4.2.7 договору застави предмет застави залишається на зберіганні ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" з накладенням знаків (печаток, пломб), які засвідчують заставу; на весь період дії цього договору предмет застави зберігається на зерновому складі ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" за адресою: АР Крим, Джанкойський р-н, с. Азовське, вул. Леніна, 2 на підставі договору складського зберігання №26 від 01.07.2003. Факт прийняття предмету застави на зберігання ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" підтверджується складською квитанцією на зерно №73 від 05.01.2004, оригінал якої подається Товариством з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" відповідачу в момент підписання договору; відповідач має право здійснювати інспекційні права за цим договором –за умови попереднього повідомлення за 2 дні перевіряти у Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" або ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" фактично і документально наявність, стан та умови збереження предмету застави майно, зазначене у п.2.1. договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" зобов’язалось в день укладення договору застрахувати на користь відповідача предмет застави від всіх ризиків, визначених страховою компанією, погодженою з відповідачем, у відповідних правилах страхування майна юридичних осіб, терміном до 01.05.2005 на суму не меншу заставної вартості зазначеного майна, з укладенням трьохстороннього договору страхування.
01.04.2004 відповідач направив позивачу лист, в якому повідомив, що пшениця третього класу в кількості 5339,124 тон урожаю 2003 року, яка належить ТОВ "Крим Агро Трест", відповідно до договору застави знаходиться в заставі відповідача в якості забезпечення виконання зобов’язань ТОВ "Крим Агро Трест" за договором про відкриття кредитної лінії №155-Н/04. Вказане майно знаходиться на зберіганні у Відкритому акціонерному товаристві "Азовське хлібоприймальне підприємство". Фактична наявність зазначеного вище заставного майна Відповідачем перевірена.
01.04.2004 між позивачем, Закритим акціонерним товариством "Банк НРБ–Україна" (правонаступником якого є відповідач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" був укладений договір страхування заставленого майна юридичних осіб №101-0329-0304.
Відповідно до п.п.1.1., 1.2., 1.4, 2.1, 4.3, 7.4 вказаного договору страхування предметом цього договору є добровільне страхування майна ТОВ "Крим Агро Трест". Об’єктом страхування за цим договором виступають майнові інтереси ТОВ "Крим Агро трест", що не суперечить чинному законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим майном, яке перебуває під заставою у відповідача згідно договору застави. За цим договором застрахованою є пшениця третього класу урожаю 2003 року згідно додатку №1, що належить на правах власності ТОВ "Крим Агро Трест"; територія дії цього договору –Україна. Місце страхування за цим договором –ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство", АР Крим, с. Азовське, вул. Леніна, 2, Джанкойського району; дійсна вартість застрахованого майна на момент укладення цього договору відповідає його балансовій вартості і становить 5.173.365,86 грн.; ТОВ "Крим Агро Трест" зобов’язаний при укладанні цього договору надати позивачу інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику і надалі інформувати позивача про будь-яку зміну страхового ризику; до підписання цього договору ТОВ "Крим Агро Трест" ознайомився з правилами страхування.
Відповідно до додатку №1 до договору майном, яке підлягає страхуванню є пшениця 3 класу урожаю 2003 року вартістю 5.173.365,86 грн., яка знаходиться на складі ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" за адресою: АР Крим, Джанкойський р-н, с. Азовське, вул. Леніна, 2.
14.06.2004 між позивачем та Закритим акціонерним товариством "Банк НРБ–Україна" (правонаступником якого є відповідач), був укладений договір страхування кредитного ризику банку №101-0649-0604.
У відповідності до п.1.1. вказаного договору предметом цього договору є страхування на підставі ліцензії №АА 110668 від 08.08.2002 та Правил добровільного страхування кредитів №1528 від 16.01.2002 кредитного ризику відповідача, пов’язаного з неповерненням відповідачу юридичними та фізичними особами, що отримали кредити на умовах діючих кредитних договорів кредитного боргу на умовах, встановлених діючими кредитними договорами між Відповідачем та позичальниками.
Відповідно до п.п.1.2, 1.3 вказаного договору об’єктом страхування за цим договором виступають майнові інтереси відповідача, що не суперечать чинному законодавству України та пов’язані з матеріальними збитками, які можуть бути завдані відповідачу внаслідок повного або часткового неповернення позичальниками відповідачу суми кредиту без відсотків за користування кредитом на умовах, встановлених діючими кредитними договорами між відповідачем та позичальниками; страховим випадком за цим договором визнаються події, які сталися після набуття чинності цим договором, і з настанням яких виникає обов’язок позивача провести виплату страхового відшкодування відповідачу. Страховим випадком за цим договором є непогашення або неповне погашення позичальником кредиту без процентів в строки та на умовах, що передбачені укладеним між відповідачем та позичальником кредитним договором, у разі банкрутства позичальника. Умовою визнання випадку, що має ознаки страхового, є факт непогашення позичальником наданого йому кредиту протягом 24 календарних днів після дати кінцевого розрахунку, що встановлена в кредитному договорі.
Згідно з п.п.2.6, 4.3. договору страховий платіж в розмірі 3137465,33 грн. підлягає сплаті до 30.06.2004; відповідач зобов’язаний при укладені цього договору надати позивачу інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику і надалі інформувати позивача про будь-яку зміну страхового ризику, здійснювати інші дії, передбачені правилами та чинним законодавством України.
Відповідно до п.4 додатку №1 до договору страхування кредитного ризику банку №101-0649-0604 позичальником є товариство з обмеженою відповідальністю "Кримагротрест", страхова сума складає 3.500.000,00 грн. (спірні положення договору страхування кредитного ризику банку №101-0649-0604).
Судом встановлено, що 24.06.2004 відповідач платив позивачу страховий платіж за договором страхування кредитного ризику банку №101-0649-0604 в сумі 3.173.465,33 грн.
17.06.2005 постановою слідчого СВ Джанкойського МРВ ГУ МВС України в АР Крим була порушена кримінальна справа відносно директора ТОВ "Крим Агро Трест" за фактом шахрайства з фінансовими ресурсами, оскільки було встановлено, що пшениця 3 класу урожаю 2003 року в кількості 5339,124 тони відповідно до складської квитанції на зерно №73 від 05.01.2004 на складі ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" за адресою: АР Крим, Джанкойський р-н, с. Азовське, вул. Леніна, 2 фактично відсутня, та ніколи на зберігання не передавалась.
Відповідно до ч.2ст. 35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Господарським судом міста Києва розглядалася справи № 25/491-18/179 за позовом ЗАТ "Банк "НРБ" до ЗАТ "Європейський страховий альянс" про зобов'язання виплатити страхове відшкодування у розмірі 3.500.000,00 грн.
В рішенні Господарського суду міста Києва від 05.06.2008 № 25/491-18/179 встановлено, зокрема, наступні факти:
"Згідно з актом ДВС в м. Джанкой і Джанкойському районі АРК від 17.07.2006 р. майно, передане в заставу відсутнє.
Постановою ДВС в м. Джанкой і Джанкойському районі АРК від 17.07.2007 р. виконавчий напис від 08.04.2005 р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, повернутий без виконання, у зв'язку з відсутністю майна, зазначеному у виконавчому документі".
Також в рішенні Господарського суду міста Києва від 05.06.2008 № 25/491-18/179 встановлено, що "Наведені вище обставини свідчать про те, що позивачем своєчасно та належним чином були виконанні умови договору страхування".
09.10.2008 Джанкойський міський відділ ГУ МВС України в АР Крим листом №22827 повідомив позивача, що згідно актів Державної хлібної інспекції АР Крим та Контрольно-ревізійного відділу в м. Джанкой та Джанкойському районі пшениці 3 класу урожаю 2003 року в кількості 5339,124 тони відповідно до складської квитанції на зерно №73 від 05.01.2004 на складі ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" за адресою: АР Крим, Джанкойський р-н, с. Азовське, вул. Леніна, 2, ніколи не було.
Спір виник в наслідок того, що позивач вважає, що через повідомлення відповідачем позивачеві неправдивої інформації, позивача введено в оману, в наслідок чого і був укладений спірний договір. Тому позивач вважає п.4 додатку №1 до договору страхування кредитного ризику банку №101-0649-0604 від 14.06.2004 недійсним, а відповідач проти цього заперечує.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Так, однією з умов чинності правочину є дотримання вимог щодо відповідності волевиявлення внутрішній волі суб’єкта проточину. Тому у випадку, коли воля суб’єкту правочину формувалася не вільно і не відповідала волевиявленню, зокрема, знаходилася під впливом обману, такі право чини визнаються недійсними.
Згідно зі ст. 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
В рішенні Господарського суду міста Києва від 05.06.2008 № 25/491-18/179 встановлено факт того, що наведені у вказаному рішенні обставини свідчать про те, що позивачем, у згаданій справі, своєчасно та належним чином були виконанні умови договору страхування, проте з тексту вказаного рішення вбачається що судом не досліджувалися обставини щодо повідомлення Закритим акціонерним товариством "Банк НРБ–Україна" Закритому акціонерному товариству "Європейський страховий альянс" хибної інформації про факт фактичної наявності заставленого майна.
Судом встановлено, що для укладення позивачем спірного договору є оцінка позивачем страхового ризику, яка прямо залежить від оцінки кредитного ризику банку та аналізу позичальника, які в свою чергу прямо залежать від наявності забезпечення виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором у вигляді застави майна, що також впливає на повноваження посадових осіб позивача на укладення договору страхування. При цьому, у разі, якщо банк письмово повідомляє позивача про те, що банк оглянув заставлено майно та пересвідчився у його фактичній наявності, то огляд даного майна позивачем не проводиться.
При визначенні страхового ризику та прийнятті рішення про укладення договору страхування заставленого майна юридичних осіб №101-0329-0304 та спірного договору позивач виходив з повідомленої йому відповідачем інформації про те, що ТОВ "КримАгроТрест" має заставлене майно, на яке може бути звернуто стягнення для повного задоволення вимог відповідача або позивача, у разі здійснення ним страхових виплат на користь відповідача. В подальшому виявилось, що заставлене майно у товариства з обмеженою відповідальністю "КримАгроТрест" відсутнє, ніколи на зберігання ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" не передавалось та не зберігалось, відповідач фактичну наявність даного заставленого майна в дійсності не перевіряв, знаки (печатки, пломби), які засвідчували б заставу цього майна не накладав, що веде до того, що позивач у разі здійснення страхових виплат не зможе звернути стягнення на заставлене майно для відшкодування своїх витрат.
Нормативними актами позивача передбачена необхідність перевірки наявності заставленого майна, яку мав зробити відповідач та повідомити про це позивача, то відповідач повідомивши позивача про те, що ним перевірено факт наявності заставленого майна, яку відповідач в дійсності не проводив, навмисно ввів позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення.
З врахуванням викладеного, колегією суддва не можуть бути прийняті доводи апелянта про те, позивач не був позбавлений права здійснити додаткову перевірку наявності пшениці у боржника, і відповідач не повиене нести відповідальність за недбале ставлення працівників до виконання покладених на них обов’язків, враховуючи наступне.
Колегією суддів не приймаються доводи відповідача про те, що позивач пропустив строк позовної давності, оскільки відповідачем не подано суду доказів, що позивач на час укладення спірного договору знав чи повинен був знати про відсутність у ТОВ "КримАгроТрест" заставленого майна на складі ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" за адресою: АР Крим, Джанкойський р-н, с. Азовське, вул. Леніна, 2. Оскільки з листа №22827 від 09.10.2008, що міститься у матеріалах справи, вбачається, що Джанкойський міський відділ ГУ МВС України в АР Крим повідомив позивача про відсутність на складі ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" за адресою: АР Крим, Джанкойський р-н, с. Азовське, вул. Леніна, 2 пшениці 3 класу урожаю 2003 року в кількості 5339,124 тони відповідно до складської квитанції на зерно №73 від 05.01.2004.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновким суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
З огляду на встановлене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 ГПК України. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв’язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2010 у справі № 38/82-45/208 залишити без змін.
Матеріали справи №38/82-45/208 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді