Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого –судді Скрипчук О.С.

Суддів Дубник О.П.

Процика Т.С.

При секретарі судового засідання Мацкулі Н.М.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Шарк-плюс"б/н від 25.11.2010 року (вх. № апеляційного суду - 761 від 03.12.2010 року)

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 25.10.2010 року про відмову в задоволенні заяви приватного підприємства "Шарк-плюс"про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.07.2008 року

у справі № 3-9-10/4 (11/169)

за позовом Приватного підприємства "Шарк-Плюс", м. Ужгород

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: МС МП "Енергомонтаж", м. Ужгород, ТОВ "Шрек", м. Ужгород

до відповідача: Приватного підприємства "Шарк", м. Ужгород

про усунення перешкод в користуванні рекламоносіями та витребування їх із чужого незаконного володіння.

за участю представників сторін:

від позивача – Яцко В.Л. –довіреність № 1-10 від 02.12.2010 року

від відповідача – не з’явився;

від третьої особи 1: не з’явився;

від третьої особи 2: не з’явився;

ПП "Шарк-плюс"звернулось до Господарського суду Закарпатської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 04.07.2008 року у справі № 11/169 за позовом ПП "Шарк- плюс"до ПП "Шарк"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача МС МП "Енергомонтаж"та ТзОВ "Шрек"про усунення перешкод в користуванні рекламоносіями та витребування їх із чужого незаконного володіння.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.10.2010 року у справі № 3-9-10/4 (11/169) (головуючий суддя Монаку В.В., судді Івашкович І.В., Бобрик Г.Й.) у задоволенні заяви ПП "Шарк-плюс", про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.07.2008 року, відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду ПП "Шарк-плюс"подало апеляційну скаргу б/н від 25.11.2010 року, в якій просить ухвалу суду скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що в процесі розгляду заяви щодо обставин, які стали відомі заявнику як нововиявлені, судом не було надано належної юридичної оцінки цілому ряду документів, які підтверджують наявність таких обставин на момент прийняття рішення та факт відсутності інформації про їх існування у самого заявника та суду.

Відповідачем та третіми особами не подано відзивів на апеляційні скарги.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 04.07.2008 року у справі № 11/169, яке набрало законної сили, в позові ПП "Шарк-Плюс"до ПП "Шарк"про усунення перешкод в користуванні рекламоносіями та витребування їх із чужого незаконного володіння, відмовлено.

Заявник при зверненні до суду першої інстанції просить переглянути вищевказане рішення господарського суду за нововиявленими обставинами. Нововиявленою обставиною він вважає факт одержання ПП "Шарк-плюс"11.01.2010 року копій топогеодезичних знімків місць розташування спеціальних рекламних конструкцій, розміщених на території м. Ужгород, які підприємство передало в статутний фонд ТзОВ "Шрек"згідно акту приймання –передачі від 11.03.2003 року.

Так, за приписами статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Отже, судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХІІІ ГПК України (1798-12) .

За своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з роз’ясненнями Вищого господарського суду України від 21.05.2002р. № 04-5/563 (v_563600-02) "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами"(із наступними змінами від 25.04.2008р. (v_141600-08) ) не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК (1798-12) господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без зміни (п.1.3). При цьому законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення (п.3.7).

Із змісту рішення господарського суду від 04.07.2008 року вбачається, що при вирішенні спору судова колегія дійшла висновку про відсутність переконливих доводів з боку позивача, підтверджених належними і допустимими доказами, на підтвердження факту незаконного володіння відповідачем об’єктами зовнішньої реклами, а також факту набуття права власності позивачем на рекламні конструкції, які належать ПП "Шарк".

Приймаючи рішення у справі № 11/169 суд виходив, зокрема, з того, що рекламні конструкції як майно характеризуються певною сукупністю речей і складаються в основному із експонуючої поверхні, засобів, що її утримують (металеві опори), які пов’язані із землею фундаментом, засобів освітлення. Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Дозвіл містить відомості про розповсюджувача зовнішньої реклами, технічні характеристики спеціальної конструкції, місце її розташування з прив’язкою до генерального плану місцевості, фотографічний знімок місця до і після розташування спеціальної конструкції, узгоджувальну частину та інші необхідні відомості. Обмежень щодо цивільного обігу рекламних конструкцій як майна Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.1998 року № 1511 (1511-98-п) , які діяли на момент передачі рекламоносіїв, не передбачали. Однак, проаналізувавши у сукупності норми зазначеного нормативного акту, суд дійшов висновку про наявність істотних ознак, необхідних для виокремлення та індивідуалізації окремої рекламної конструкції із числа інших. Такі ознаки, на думку суду, містяться у дозволі, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами. За висновком суду, особа, яка має намір передати у власність іншої особи спеціальні конструкції, для визначення умов правочину, зокрема, договору купівлі-продажу чи передачі до статутного фонду іншого суб’єкта господарської діяльності, повинна керуватися та використовувати ті відомості та технічні характеристики, що містяться у дозволі; у правочині повинно бути посилання на дозвіл як реєстраційний документ, що надає право на розміщення спеціальної конструкції; за відсутності чітко визначеного переходу разом із конструкцією права на розміщення зовнішньої реклами новий власник не може претендувати на право її розміщення у тому ж місці.

Встановлюючи, яке саме майно передавалось у статутний фонд ТОВ "Шрек"і є предметом спору, з метою конкретизації та ідентифікації майна, суд констатував, що правочини щодо передачі спірних рекламоносіїв складені разом із додатками до актів прийому –передачі, у яких містяться лише загальні відомості щодо розміщення рекламоносіїв, а саме, місцезнаходження рекламоносіїв визначається шляхом наведення назви вулиці (вулиць), міста та характеристики (опису) цього місцезнаходження, що унеможливлює в такий спосіб визначати місцезнаходження рекламних конструкцій, оскільки за вказаною характеристикою в окремих випадках знаходяться одна і більше рекламних конструкцій, які належать різним розповсюджувачам реклами. З огляду на правове регулювання питання місцезнаходження рекламних конструкцій, за відсутності дозволів, які містять топогеодезичні знімки з прив’язкою місця розташування наземної спеціальної конструкції, суд дійшов висновку про необґрунтованість ідентифікації спірних предметів згідно додатку до актів передачі за відповідними правочинами.

Таким чином, виявлення заявником факту передачі копій топогеодезичних знімків при укладенні акту приймання –передачі рекламних конструкцій від ПП "Шарк"до статутного фонду ТОВ "Шрек"не є обставиною, яка впливає на вирішення спору по суті, оскільки відображена у рішенні по справі № 11/169, що набрало законної сили, позиція суду полягає у обов’язковості зазначення у правочині, яким здійснюється відчуження рекламних конструкцій, всіх відомостей та технічних характеристик, що містяться у дозволі, а також посилання на дозвіл як реєстраційний документ.

Враховуючи вищенаведене, обставини, на які заявник посилається як на нововиявлені, таких відомостей не містять і висновків суду не спростовують.

Відтак, заява ПП "Шарк-плюс"про перегляд рішення господарського суду Закарпатської області від 11.01.2010 року у справі № 11/169 за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права не підтверджені матеріалами справи.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 14.04.2010 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 112 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

1.Ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.10.2010 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Закарпатської області.