Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Український імідж"

на рішення Господарського суду м.Києва від 12.11.2010

у справі № 59/9 ( .....)

за позовом ТОВ "Український імідж"

до ТОВ "Інноваційна компанія "Аргумент"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про повернення грошових коштів за ненадані послуги - 6845,89 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.11.2010 р. по справі № 59/9 в позові відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення місцевим судом не взято до уваги, що жодних доказів прийняття позивачем участі у виставці відповідачем не надано, як і доказів на підтвердження наміру позивача брати участь у виставці, тощо.

В судове засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити за наведених в скарзі підстав.

Представник відповідача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 10.09.2010 р. ТОВ "Український імідж" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "Інноваційна компанія "Аргумент" про стягнення 6 845, 89 грн. оплати за участь у виставці. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що в вересні 2007 р. між сторонами укладено усний договір про надання послуг по участі у виставці. На підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № 021 від 27.09.2007 р. позивач здійснив передоплату на загальну суму 6 845 грн. 89 коп.. Однак відповідач взятих на себе зобов’язань не виконав, а коштів не повернув, тощо.

Заявою від 25.10.2010 р. позивач збільшив вимоги, просив стягнути 6 976,03 грн. оплати за участь у виставці.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, однак проти задоволення позовних вимог заперечував.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про безпідставність й необґрунтованість позовних вимог, а відтак відмовив в їх задоволенні.

Так, відмовляючи в позові, місцевий суд посилався на те, що згідно виставленого відповідачем рахунку-фактури № 021 від 27.08.2007 р. позивачем перераховано відповідачу платіжним дорученням № 120 від 28.09.2007 6 845,89 грн. з призначенням платежу "оплата за участь у виставці зг. Рах. № 021 від 2709.07 в т.ч. ПДВ 1136,25 грн.".

Згідно матеріалів справи відповідачем надано суду докази на підтвердження факту проведення ним 23-24 жовтня 2007 р. виставки "Бізнес-освіта. Тренінги." (BOTEXPO-2007) за адресою: Київ, пр-т Перемоги, 40-Б, Виставковий центр "АККО Інтернешнл".

Посилаючись на ст. 526 ЦК України, ст.ст. 193, 224 ГК України, які регулюють положення виконання зобов’язань та наслідки їх порушення, позивач просив суд стягнути з відповідача сплачені ним кошти за послуги, які відповідачем не надавались.

Однак всупереч вимогам ст. 33 ГПК України позивачем не надано жодних доказів, що послуги по участі у виставці йому не було надано. Крім цього, позивач додатково, після проведення виставки, на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № 054 від 26.10.2007 р. здійснив доплату 130,14 грн. за участь у виставці (підтверджується банківською випискою від 23.11.2007), що свідчить про прийняття ним послуг з участі у виставці. Тому, місцевий суд вважав позовні вимоги необґрунтованими й відтак відмовив в їх задоволенні, тощо.

За наведених обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.

Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український імідж" залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 12.11.2010 р. по справі № 59/9 - без змін.

Матеріали справи № 59/9 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.