5024/259/2012 Про заборону використання водного об`єкта - 02.07.2012 Прийняття

Рішенням господарського суду Херсонської області від 06.04.2012р. (суддя Немченко Л.М.) відмовлено в задоволенні позову прокурору Голопристанського району Херсонської області (далі -Прокурор) в інтересах держави в особі Херсонської обласної ради (далі -Рада, Позивач) до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (далі також -ФОП ОСОБА_2, Відповідач) про заборону використання водного об'єкту, розташованого на земельній ділянці Круглоозерської сільської ради, для ведення рибного господарства до оформлення документів на право користування водним об'єктом.

Вказане рішення вмотивоване недоведенням Прокурором, що ставок, який використовує Відповідач, віднесений до водних об'єктів місцевого значення та є таким, що його використання можливе тільки за умови укладення договору оренди; а також, що Прокурор обрав неналежний спосіб захисту, визначивши позовні вимоги як заборону використання водного об'єкту, а заборона використання названого водного об'єкту призведе до неправомірного позбавлення Відповідача права користування земельною ділянкою на підставі діючого договору оренди землі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням прокурор Херсонської області (далі також -Скаржник) подав апеляційну скаргу, в якій просить його (рішення місцевого господарського суду) скасувати та постановити нове, задовольнивши позов у повному обсязі, судові витрати покласти на Відповідача. Свої вимоги Скаржник обґрунтовує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому, відповідно, місцевим судом при його винесені були порушені норми матеріального права.

Так, зокрема, Прокурор вказує на хибність висновків місцевого суду про те, що права Позивача не порушено, оскільки через відсутність затвердженого Херсонською обласною радою переліку водних об'єктів місцевого значення, які можуть надаватися в оренду, Позивач не може довести, що створені Відповідачем штучні ставки є об'єктами оренди в розумінні ст. 51 Водного кодексу України, тобто віднесені до водних об'єктів місцевого значення. Крім того Скаржник вказує, що судом першої інстанції невірно надано оцінку об'єкту правовідносин оренди (озеро "Кругле"), яке є природним водним об'єктом місцевого значення, зазначивши в оскаржуваному рішенні, що об'єктом оренди є штучні ставки, створені Відповідачем, тоді як водний об'єкт -озеро "Кругле", який використовується Відповідачем обліковується у Переліку річок та водойм України, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення, затвердженому Наказом Державного комітету по водному господарству № 41 від 03.06.1997 р. (z0002-98) , зареєстрованому у Міністерстві юстиції 06.01.1998 р. за № 2/2442 (z0002-98) (порядковий номер списку 78).

Також, на думку Прокурора, місцевий суд невірно прийшов до висновку, що Позивачем при заявлені позову невірно обрано спосіб захисту порушеного права та інтересу, адже такий спосіб захисту, як припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, передбачений ст. 20 ГК України.

У відзиві на апеляційну скаргу Відповідач вказує, що обставини, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог. На думку Відповідача позовні вимоги прокурора Голопристанського району Херсонської області сформульовані без врахування систематичного тлумачення положень Водного кодексу України (213/95-ВР) , Земельного кодексу України (2768-14) , Бюджетного кодексу України (2542-14) та Податкового кодексу України; в позові та апеляційній скарзі прокурор посилається на нормативно-правові акти, що не підлягають застосуванню до регулювання спірних господарських правовідносин (рішення Херсонської обласної ради про порядок передачі в оренду водних об'єктів місцевого значення). Відповідач просить залишити оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника Відповідача, судова колегія, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте з мотивів, наведених в описовій частині даної постанови. Судова колегія вважає, що вказане судове рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства та неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а тому, відповідно до приписів пп. 1, 3 ч.1 ст. 104 ГПК України, підлягає скасуванню зважаючи на наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2006 р. розпорядженням № 129 Голови Голопристанської райдержадміністрації було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 25 років площею 115, 53 га приватному підприємцю ОСОБА_2 для рибогосподарських потреб із земель запасу водного фонду Круглоозерської сільської ради. На підставі зазначеного розпорядження Голопристанською райдержадміністрацією укладено з фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Голопристанському відділі Херсонської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 14.06.06 р. за № 4AA002162-040672100005 (далі також -Договір). Згідно умов Договору ФОП ОСОБА_2 передано в оренду земельну ділянку загальною площею 115,5398 га, у тому числі 102,7770 га -під водною поверхнею 2,7628 га -під проїздами, проходами та площадками, для ведення товарно-рибного виробництва та провадження підприємницької діяльності (п. 15 Договору).

Проведеною Прокурором перевіркою додержання вимог водного та земельного законодавства на території Голопристанського району встановлено, що Відповідачем використовується озеро "Кругле", яке знаходиться на території орендованої ним земельної ділянки. Також вказаною перевіркою встановлено, що договір на оренду вищевказаного водного об'єкту відповідачем не укладено.

Вказані вище обставини доведені матеріалами справи (лист начальника Херсонського обласного управління водних ресурсів /а. с. 13/) та не оспорюються сторонами у справі.

Чинним законодавством, а саме ст. 1 Водного кодексу України встановлено, що:

водокористуванням є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів);

водним об'єктом є природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт

забір води - вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них;

озером є природна западина суші, заповнена прісними або солоними водами;

ставком є штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів;

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України водокористування поділяється на загальне та спеціальне.Спеціальним водокористуванням, згідно приписів ст. ст. 48, 49 ВК України є забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів; спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб; спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Положеннями п. 9 ст. 44 ВК України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі відповідного дозволу, який згідно до вимог ст. 49 вказаного кодексу видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.

Згідно приписів ст. 51 ВК України, водні об'єкти можуть використовуватись на умовах оренди та у таке користування водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях. Орендодавцями водних об'єктів (їх частин) місцевого значення є Рада міністрів Автономної Республіки Крим і обласні Ради; окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні Ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади на місцях чи іншим державним органам. Орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

Системно проаналізувавши наведені вище положення чинного законодавства судова колегія приходить до висновку, що водокористувач для здійснення легітимного не загального використання води відповідного водного об'єкту має отримати або спеціальний дозвіл - в разі здійснення спеціального водокористування (забору води), або укласти відповідний договір оренди водного об'єкту - в разі використання такого об'єкту для потреб визначених в ст. 51 ВК України.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази судова колегія встановила, що Відповідачем для ведення товарного рибного виробництва на орендованій земельній ділянці використовується саме водний об'єкт під назвою -"озеро Кругле", що підтверджується зокрема Водогосподарським паспортом на зазначену водойму та Технічною документацією з нормативної оцінки земельної ділянки наданої Відповідачу в оренду. З наведеним висновком повністю погодився в судовому засіданні апеляційної інстанції і представник Відповідача.

Господарським судом першої інстанції, як це вбачається з матеріалів справи, при винесенні оскаржуваного рішення не було враховано, що Відповідачем не надано жодного з визначених нормами ВК України (213/95-ВР) та зазначених вище документів, які б підтверджували саме легітимне незагальне використання ним вказаного водного об'єкту місцевого значення -озера "Кругле".

При цьому, Відповідач помилково вважає, що наданий ним Договір, а також копії технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та водогосподарський паспорт на озеро "Кругле" є достатньою підставою для здійснення водокористування вказаним водним об'єктом.

Так, укладений Відповідачем із Голопристанською райдержадміністрацією Договір оренди є договором оренди саме земельної ділянки, переданої Відповідачу вищезазначеним розпорядженням, оскільки відповідно до п. 2 цього Договору в оренду передається саме земельна ділянка загальною площею 115,5398 га, у т.ч. 102,7770 га під водною поверхнею, 12, 7628 га -під проїздами, проходами та площадками. Отже, оренда водної площини не є предметом згаданого Договору. Визначення ж в п. 15, що земельна ділянка передається в оренду для ведення тваринного рибного виробництва не є підставою для оренди вказаного водного об'єкту, а лише визначає умови використання самої земельної ділянки. Умови ведення такого виробництва (або створення штучних ставків на території земельної ділянки, або розведення риби в озері "Кругле") Договір не містить.

Вказана вище копія водогосподарського паспорту також лише визначає мету використання водного об'єкту -для ведення товарного рибного виробництва, однак не визначає, яким чином таке виробництво буде проведено Відповідачем -чи то шляхом забору води з водного об'єкту (спеціальне використання) для подальшого її використання в штучно створених ставках на території орендованої земельної ділянки,чи то розведення риби в самому водному об'єкті.

Не може вважатись належним доказом прав Відповідача і технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданої йому в оренду, оскільки така документація розроблена саме для земельної ділянки.

Також апеляційна інстанція вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що Прокурором обрано неналежний спосіб захисту, оскільки ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, п. 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, таким способом захисту цивільних прав та інтересів в п. 2 ч. 3 ст. 16 ЦК визначено припинення дії, яка порушує право. Аналогічні положення містить і ст. 20 ГПК України, якою передбачено право кожного суб'єкту господарювання та споживача на захист своїх прав і законних інтересів, які зокрема захищаються шляхом припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення. Крім того, заборона використання зазначеного водного об'єкту зовсім не позбавляє Позивача можливостей отримати у встановленому законом порядку відповідну дозвільну документацію на водокористування озером "Кругле", або, в разі необхідності забору води для створення штучних ставків здійснювати забір води з іншого водного об'єкту.

При цьому, вказана заборона використання водойми озера "Кругле" саме для ведення товарно-рибного виробництва ніяким чином не позбавляє Відповідача його права, згідно Договору, на використання земельної ділянки, що знаходиться під дзеркалом води зазначеного озера.

Зважаючи на вищенаведене судова колегія задовольняє апеляційну скаргу прокурора Голопристанського району Херсонської області та задовольняє позовні вимоги.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, судова колегія, -

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 06.04.2012 р. скасувати.

Позов задовольнити.

Заборонити фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2 використання водойми озера площею водної поверхні 102, 7770 га, яка знаходиться на земельній ділянці площею 115,5398 га на території Круглоозерсьокї сільської ради Голопристанського району Херсонської області для ведення товарно-рибного виробництва до оформлення документів на право користування водним об'єктом.