8/182 Про визнання недійсним протоколу зборів учасників товариства - 20.12.2010 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС АВІА" (далі – позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС АВІА" ОСОБА_1 (далі – відповідач) про визнання недійсним протоколу зборів учасників товариства №3 від 08.06.2006р. в частині відступлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належної їм частки в статутному капіталі ОСОБА_1 та про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства про ліквідацію товариства, прийнятого в липні 2009р. ОСОБА_1 (том справи – 1, аркуші справи – 3-4), обґрунтовуючи свої вимоги наступним:

- на час придбання відповідачем часток ОСОБА_2 та ОСОБА_3 останніми були внесені вклади у статутний фонд товариства лише у розмірі 50% цих часток;

- відповідно до ч.4 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено. Тобто, відповідач мав право придбати частки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 лише у тому розмірі, в якому вони були фактично сплачені;

- 26.06.2006р. Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією, всупереч вимог ст. 53 Закону України "Про господарські товариства", було незаконно зареєстровано нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Авіа", що призвело до порушення прав у сфері відносин громадян, які здійснюють щодо суб’єктів господарювання організаційно-господарські повноваження (очолювання та керування Виконавчим органом товариства), які не можна усунути;

- загальні збори учасників товариства, які відбулись у липні 2009р., є неправомочними, у зв’язку з відсутністю на них кворуму, оскільки відповідач не володіє часткою у статутному капіталі товариства більше ніж 60%;

- рішення про ліквідацію товариства прийнято відповідачем з порушенням ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" та п.10.7 статуту товариства.

В процесі судового розгляду позивач звертався до суду із заявою про зміну підстав позову (том справи – 1, аркуші справи – 28-29), а також заявами про уточнення позовних вимог (том справи – 1, аркуші справи – 32-33, 92-94). Згідно з останніми уточненнями позовних вимог (заява від 26.05.2010р.) позивач просив суд:

- визнати недійсним рішення зборів учасників товариства, оформлених протоколом №3 від 08.06.2006р., в частині відступлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належних їм часток в статутному капіталі ОСОБА_1;

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства про ліквідацію товариства, прийняте в липні 2009р. ОСОБА_1;

- прийняти рішення про припинення товариства;

- призначити ліквідаційну комісію товариства.

Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи про необґрунтованість та непідтвердженість позовних вимог. Зокрема, відповідач наголошував на наступному:

- оскільки 20.07.2009р. учасниками товариства було прийнято рішення про його ліквідацію, призначено ліквідаційну комісію та прийнято інші рішення, спрямовані на припинення товариства, генеральний директор товариства Наумов О.Л. не має права вчиняти жодних дій від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС АВІА", в тому числі підписувати та подавати позови до суду;

- по факту незаконного утримання печатки та установчих документів товариства відносно Наумова О.Л. прокуратурою Подільського району м. Києва порушено кримінальну справу №57-210 за ст. 357 ч.2 Кримінального кодексу України, яка розслідується Подільським РУГУ МВС України в м. Києві;

- у справі фактично відбувається збіг позивача та відповідача, що унеможливлює існування спору, оскільки відповідачем по справах про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників є товариство, вищим органом управління якого є такі загальні збори учасників. Позов, який розглядається у даній справі фактично подано Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС АВІА" до самого товариства, оскільки в ньому оскаржуються рішення вищого органу управління товариства – загальних зборів товариства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.08.2010р. у справі №8/182 позовні вимоги задоволено повністю; визнано недійсним рішення зборів учасників товариства, оформлене протоколом №3 від 08.06.2006р., в частині відступлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належних їм часток в статутному капіталі ОСОБА_1; визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства про ліквідацію товариства, оформлене протоколом №17/07/09 від 20.07.2010р.; припинено Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС АВІА" та призначено його ліквідатором Генерального директора Наумова О.Л. Окрім того, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2010р. у справі №8/182 та припинити провадження у справі, обґрунтовуючи свої вимоги наступним:

- судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, а саме ст. 257 Цивільного кодексу України, ст. 38 закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" та не застосовано норми ст. 52 закону України "Про господарські товариства";

- оскаржуване рішення суду безпосередньо встановлює та припиняє права та обов'язки учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС АВІА" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які не були залучені до участі у справі;

- судом також були порушені норми процесуального права, а саме ст. ст. 12, 80, 81, 86 Господарського процесуального кодексу України, які полягають в незастосуванні вказаних процесуальних норм, незважаючи на неодноразові клопотання відповідача, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, оскільки у справі є підстави як для припинення провадження, так і для залишення позову без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.10.2010р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2010р. було змінено склад суду та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Новікова М.М., суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І.

27.10.2010р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін.

27.10.2010р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку перебуванням повноважного представника на лікарняному.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, клопотання відповідача було задоволено, розгляд справи відкладено на 10.11.2010р.

10.11.2010р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідачів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС АВІА". Також від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку перебуванням повноважного представника на лікарняному.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату було задоволено, розгляд справи відкладено на 24.11.2010р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2010р. було змінено склад суду та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Шипка В.В., Зубець Л.П.

В судове засідання 24.11.2010р. представник відповідача не з'явився, що перешкоджає повному та всебічному розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 08.12.2010р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2010р. було змінено склад суду та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Новікова М.М., суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І.

В судовому засіданні 08.12.2010р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2010р. у справі №8/182 скасувати та припинити провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 08.12.2010р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, наведених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, просив суд в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін як таке, що прийняте судом з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Окрім того, в судовому засіданні 08.12.2010р. представники сторін звернулись до суду із клопотанням про продовження строку розгляду справи у відповідності до ст. ст. 69, 102 Господарського процесуального кодексу України.

Вищевказане клопотання було задоволено судом.

В судовому засіданні 08.12.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 20.12.2010р.

В судовому засіданні 20.12.2010р. представник позивача підтримав клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідачів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС АВІА", подане 10.11.2010р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду.

Представник відповідача заперечував проти клопотання представника позивача та просив залишити клопотання без задоволення.

Колегія суддів ухвалила відмовити в задоволенні клопотання представника позивача до участі у справі як співвідповідачів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС АВІА" у зв’язку з його невмотивованістю, оскільки позивачем не наведено правового обґрунтування цього клопотання. До того ж, позивачем не заявлено жодних вимог до будь-якого з учасників товариства, окрім ОСОБА_1, тоді як відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу відповідачем у справі є підприємства та організації, яким пред’явлено позовну вимогу. При цьому, аналогічне клопотання не заявлялось позивачем під час розгляду справи у Господарському суді міста Києва до прийняття оскаржуваного відповідачем рішення у даній справі.

В судовому засіданні 20.12.2010р. представник відповідача підтримав раніше надані пояснення по суті спору та просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача також підтримав пояснення, які надавались у попередньому судовому засіданні і викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд в задоволенні скарги відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Згідно з установчими документами Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС АВІА" до 08.06.2006р. у статутному капіталі товариства існував наступний розподіл часток між його учасниками: ОСОБА_5 належала частка в статутному капіталі у розмірі 15% вартістю 4 650,00 грн., ОСОБА_1 – у розмірі 45% вартістю 13 950,00 грн., ОСОБА_3 – у розмірі 15% вартістю 4 650,00 грн., ОСОБА_4 - у розмірі 10% вартістю 3 100,00 грн., ОСОБА_2. - у розмірі 15% вартістю 4 650,00 грн.

08.06.2006р. відбулись збори учасників Товариства з обмеженою відповідальності "РЕСУРС АВІА" (далі – товариство), до порядку денного яких були включені питання про: обрання Голови та Секретаря Зборів; вихід зі складу товариства ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та відступлення належних їм часток в статутному капіталі товариства ОСОБА_1; розподіл часток в статутному капіталі товариства; реорганізацію Виконавчого органу товариства; викладення статуту товариства у новій редакції та його затвердження; підписання трудового договору (контракту) з Генеральним директором товариства.

Згідно з протоколом №3 від 08.06.2006р. (том справи – 1, аркуш справи - 10) на вищезгаданих зборах були прийняті наступні рішення:

- вивести зі складу учасників товариства ОСОБА_2 на підставі поданої нею заяви; надати згоду на відступлення учасником товариства ОСОБА_2 належної їй частки, яка складає 15% статутного капіталу товариства, ОСОБА_1 за 4 650,00 грн.;

- вивести зі складу учасників товариства ОСОБА_3 на підставі поданої ним заяви; надати згоду на відступлення учасником товариства ОСОБА_3 належної йому частки, яка складає 15% статутного капіталу товариства, ОСОБА_1 за 4 650,00 грн.;

- в товаристві створено статутний капітал в розмірі 31 000,00 грн., частка в якому у розмірі 4 650,00 грн., що становить 15% статутного капіталу, належить ОСОБА_5; частка у розмірі 3 100,00 грн., що становить 10% статутного капіталу, належить ОСОБА_4.; частка у розмірі 23 250,00 грн., що становить 75% статутного капіталу, належить ОСОБА_1;

- Генеральним директором товариства є Наумов Олександр Леонідович;

- затвердити статут товариства у новій редакції, запропонований ОСОБА_4., та доручити останньому провести необхідні заходи, пов'язані з державною реєстрацією статуту товариства в новій редакції;

- уповноважити учасника товариства ОСОБА_4. підписати трудовий договір (контракт) з Генеральним директором товариства Наумовим Олександром Леонідовичем від імені Вищого органу товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2006р. Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією було зареєстровано нову редакцію статуту товариства, підписану його учасниками ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що до реєстрації нової редакції статуту товариства ОСОБА_1 (відповідач) володіла 45% частки в статутному капіталі і на день придбання нею часток учасників товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 останніми було внесено вклади у розмірі лише 50% їх часток у статутному капіталі товариства.

На підтвердження внесення вкладу у розмірі 50% у статутний капітал ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 позивачем надано квитанцію №6 від 26.07.2005р. на суму 2 325,00 грн., акти прийому-передачі майна від 25.07.2005р. на суму 2 325,00 грн. та від 25.07.2005р. на суму 6 975,00 грн. (том справи – 1, аркуші справи – 101-103).

Згідно з вищезгаданим рішенням зборів учасників товариства, оформленим протоколом №3 від 08.06.2006р., ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 100% часток у статутному капіталі товариства. На думку позивача, відступлення неоплачених в повному обсязі часток в статутному капіталі товариства його учасниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 є порушенням ч.3 ст. 147 Цивільного кодексу України та ч.4 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства", згідно з якими частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено. Тобто, ОСОБА_1 мала право придбати частки учасників товариства лише у тому розмірі, в якому вони були фактично сплачені (внесені) в статутному капіталі товариства, а саме у ОСОБА_2 у розмірі 2 325,00 грн., у ОСОБА_3 у розмірі 2 325,00 грн.

Позивач наголошував на тому, що Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією було зареєстровано нову редакцію статуту товариства з порушенням вимог чинного законодавства щодо формування часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю в статутному капіталі.

Позивач вважає, що рішення зборів учасників товариства від 08.06.2006р. порушує права товариства, оскільки позбавляє його можливості вимагати від учасників товариства внесення неоплачених часток в статутний капітал для забезпечення діяльності товариства. Невиконання учасниками товариства вимог ст. 144 Цивільного кодексу України про своєчасну сплату вкладів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, порушення ними вимог чинного законодавства щодо мінімального розміру статутного капіталу та придбання відповідачем (ОСОБА_1) неоплачених часток в статутному капіталі товариства порушує умови його функціонування. До того ж, товариство не може вимагати від ОСОБА_1 сплати придбаних нею неоплачених часток, оскільки ОСОБА_1 не несе відповідальність за стан розрахунків попередніх учасників товариства (ОСОБА_2 та ОСОБА_3) з формування статутного капіталу.

Також позивач зазначав про недійсність рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом №17/07/09 від 20.07.2009р. (том справи – 1, аркуш справи – 78), яке спричинило незаконну ліквідацію товариства, ініційовану його засновником ОСОБА_1, оскільки загальні збори були проведені за відсутності на них кворуму.

З урахуванням вищевикладених обставин, позивач просив суд визнати недійсними рішення зборів учасників Tовариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС АВІА", оформлене протоколом №3 від 08.06.2006р., в частині відступлення учасниками товариства ОСОБА_2 і ОСОБА_3 належних їм часток в статутному капіталі на користь ОСОБА_1 та рішення загальних зборів учасників товариства про його ліквідацію, прийняте ОСОБА_1 в липні 2009р. Окрім того, позивач просив суд прийняти рішення про припинення товариства і призначити ліквідаційну комісію.

Місцевий господарський суд позов задовольнив, зазначивши про обґрунтованість та доведеність позовних вимог. Зокрема, в своєму рішенні суд наголошував на наступному:

- частка відповідача (ОСОБА_1) в статутному капіталі товариства станом на 07.08.2006р. складала 45% або 13 950,00 грн., з яких фактично нею було внесено до статутного капіталу лише 6 975,00 грн. При прийнятті рішення зборів учасників товариства в частині відступлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належних їм часток в статутному капіталі товариства ОСОБА_1, останньою було незаконно придбано 50% неоплачених часток у статутному капіталі цих учасників. Фактично ОСОБА_1 могла придбати лише 50% сплачених вкладів учасників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які в сумі становлять 15% частки у статутному капіталі товариства. Тобто, ОСОБА_1 має право власності лише на 60% частки в статутному капіталі товариства;

- відповідач не надав суду доказів на підтвердження внесення учасниками товариства вкладів у розмірі 100% у статутний капітал товариства;

- рішення загальних зборів учасників товариства, оформлене протоколом №17/07/09 від 20.07.2009р., спричинило незаконну ліквідацію товариства, ініційовану його засновником ОСОБА_1, яка не володіє повним обсягом цивільної дієздатності для прийняття та затвердження одноособово такого рішення, що передбачено положенням ст. 10.7 Статуту товариства та ст. 60 Закону України "Про господарські товариства". Таким чином, загальні збори учасників товариства є неправомочними у зв'язку з відсутністю на них кворуму, оскільки ОСОБА_1 не володіє часткою в статутному капіталі товариства більше ніж 60%;

- учасники товариства протягом першого року його існування повинні були внести свої вклади у статутний капітал товариства у повному обсязі, але станом на 08.07.2010р. статутний капітал наповнений учасниками лише на 50%, тобто на суму 15 500,00 грн. Натомість, рішення загальних зборів учасників про ліквідацію товариства не містить посилання на ліквідацію внаслідок несвоєчасної сплати внесків учасників в статутний капітал, що є порушенням ч.3 ст. 144 Цивільного кодексу України;

- водночас, причиною ліквідації товариства був укладений між ним та Tовариством з обмеженою відповідальністю "Залар" договір про відступлення права вимоги №143/09 від 16.04.2009р. Дана причина викладена в позовній заяві про визнання недійсним договору, яка була подана головою ліквідаційної комісії Tовариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС АВІА" в Господарський суд міста Києва (справа №38/119);

- згідно з ч.2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2010р. у справі №8/182 скасувати та припинити провадження у справі, оскільки судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права.

Апеляційний господарський суд частково погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, з наступних підстав.

В ст. 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом (1798-12) заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто, вирішуючи спір по суті, насамперед необхідно встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Оскільки правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право.

Як уже зазначалось вище, основною вимогою позивача є визнання недійсним рішення зборів учасників товариства, оформлене протоколом №3 від 08.06.2006р., в частині відступлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належних їм часток в статутному капіталі ОСОБА_1, а також визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства про ліквідацію товариства від 20.07.2009р. у зв’язку з невідповідністю названих рішень вимогам ст. ст. 53, 60 Закону України "Про господарські товариства" та п.10.7 статуту товариства.

Поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників визначені Законом України "Про господарські товариства" (1576-12) .

В ст. 50 названого Закону вказано, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Згідно з ч.1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

У вирішенні спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід з'ясовувати чи були порушені корпоративні права позивача внаслідок недотримання товариством норм законодавства або вимог установчих документів.

При цьому, недотримання вимог закону та установчих документів господарських товариств під час скликання і проведення їх загальних зборів є порушеннями права на участь у роботі цього органу. Цим правом відповідно до законодавства наділено лише учасників (акціонерів) господарських товариств. Тому недотримання вимог закону та установчих документів господарських товариств під час скликання і проведення загальних зборів не можуть визнаватися порушеннями прав тих позивачів, які не є учасниками (акціонерами) цього товариства.

У відповідності до положень Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) загальні збори є органом товариства, у зв’язку з чим їх рішення мають розцінюватися як рішення самого товариства, а не окремих учасників (акціонерів) товариства. Тому відповідачем по спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів є товариство. Аналогічна правова позиція наведена в Рекомендаціях президії Вищого господарського суду України №04-5/14 від 28.12.2007р. "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" (v5_14600-07) .

Натомість в даній справі суб’єктний склад сторін визначений наступним чином: позивачем є товариство, а відповідачем – учасник товариства.

Наведене свідчить про те, що місцевим господарським судом не було досліджено питання відносно суб’єктного складу у даному спорі, тобто суд залишив поза увагою вимоги діючого законодавства щодо визначення кола осіб, які беруть участь у справі в спорах про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників товариства.

Приймаючи до уваги, що позов про визнання недійсними рішень загальних зборів у зв’язку з недотриманням вимог закону (ст. ст. 53, 60 Закону України "Про господарські товариства") та установчих документів товариства (п.10.7 статуту) під час проведення зборів учасників та прийняття відповідних рішень подано особою, яка не належить до числа учасників товариства, до того ж відповідачем у справі є не товариство, а його учасник, апеляційний господарський суд вважає, що у відповідності до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України в задоволенні цієї частині позовних вимог має бути відмовлено.

Оскільки позовні вимоги про припинення товариства та призначення ліквідаційної комісії є похідними вимогами від вищевказаних вимог про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства, підстави для їх задоволення також відсутні.

Окрім вищенаведеного, апеляційним господарським судом було встановлено, що під час розгляду справи місцевим господарським судом відповідач неодноразово звертався до суду з клопотаннями про залишення позову без розгляду та припинення провадження у справі. Названі клопотання були відображені в ухвалах суду, але не розглянуті ним по суті, що підтверджує доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час розгляду справи.

Відносно посилання апелянта на те, що суд першої інстанції повинен був залучити до участі у справі інших учасників товариства, окрім ОСОБА_1 (відповідача), апеляційний господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідач не зазначив, в якому процесуальному статусі підлягали залученню до участі у справі інші учасники товариства, не навів відповідного правового обґрунтування своїх вимог та не звертався до місцевого господарського суду із таким клопотанням.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, а саме ст. 257 Цивільного кодексу України, яке полягає в тому, що судом не застосовано позовну давність до вимог про визнання недійсним рішення зборів учасників товариства, оформленого протоколом №3 від 08.06.2006р., є безпідставним з наступних підстав.

Дійсно, у відповідності до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Натомість, в ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ст. ст. 32- 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що відповідач звертався до місцевого господарського суду із заявою про застосування позовної давності до вимог позивача, тому твердження відповідача про порушення судом першої інстанції ст. 257 Цивільного кодексу України є необґрунтованим.

Підсумовуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що доводи, наведені в апеляційній скарзі відповідача, частково підтвердились під час розгляду даної справи, що свідчить про невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також невірне застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права.

Однак, вимоги апеляційної скарги про припинення провадження у справі задоволенню не підлягають у зв’язку з їх необґрунтованістю.

В ст. 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на вищенаведені обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а Рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2010р. у справі №8/182 – скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

У зв’язку з відмовою в задоволенні позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за звернення з позовною заявою до суду покладаються на позивача.

З огляду на часткове задоволення апеляційної скарги, витрати по сплаті державного мита за її подання покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: на позивача у сумі 21,25 грн. та на відповідача у сумі 21,25 грн.

Керуючись ст. ст. 32- 34, 43, 49, 77, 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

1. Апеляційну скаргу Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС АВІА" ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2010р. у справі №8/182 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС АВІА" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 11, п/р №2600536003501 в АБ "Енергобанк" м. Києва, МФО 300272, код 33639690) на користь ОСОБА_1 (03179, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 21,25 грн. (двадцять одну гривню 25 копійок) витрат з оплати державного мита за подання апеляційної скарги.