49/499 Про стягнення заборгованості за договором оперативної оренди - 16.12.2010 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеко-Холдінг" (відповідач) заборгованості в сумі 70 006,50 грн. за договором оперативної оренди обладнання № 1685 від 10.09.2007.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2010 у справі № 49/499 позов задоволено в повному обсязі. Присуджено до стягнення з ТОВ "Інтеко-Холдінг" на користь ТОВ "Інтеко-Холдінг" 70 006,50 грн. заборгованості, 700,07 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеко-Холдінг" звернулось із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2010 прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 07.12.2010.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.12.2010 у зв’язку з неявкою представника позивача.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи в повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

10.09.2007 між ТОВ "Пері Україна" як орендодавцем та ТОВ "ІНТЕКО-Холдінг" як орендарем укладено договір оперативної оренди обладнання № 1685 (а.с. 20-25 т. І), за умовами якого відповідач отримав у тимчасове платне користування (оренду) будівельне риштування PERI (в т.ч. спеціалізовану тару для її транспортування), асортимент, кількість та вартість якого зазначаються в актах приймання-передачі.

Орендна плата і порядок розрахунків встановлені у п. 4 договору. Так, згідно з п. 4.1.5 договору орендна плата сплачується відповідачем щомісячно протягом 35 календарних днів з моменту закінчення оплачуваного (в якому були надані послуги) місяця. За перші 30 календарних днів оренди здійснюється 100% передоплата (п. 4.1.6 договору). Ставка орендної плати (без ПДВ) становить 3,5 % від оціночної вартості обладнання за один місяць (п. 4.2.1 договору).

Згідно п. 4.1.3 договору орендодавець (позивач) до десятого числа кожного місяця, наступного за розрахунковим, направляє відповідачу поштою або кур’єром оригінал акту наданих послуг в двох екземплярах.

Орендар (відповідач) зобов’язаний підписати та повернути один підписаний оригінал акту наданих послуг до двадцятого числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку неповернення (несвоєчасного повернення) підписаного акту виконаних робіт (наданих послуг) і відсутності письмової мотивованої відмови орендаря від підписання акту, такий акт вважається визнаним орендарем, а послуга вважається прийнятою в повному обсязі (на вказану в акті суму) (п. 4.1.4. договору).

Пунктом 3.1 договору дія даного договору була встановлена до 31.12.2007, однак в подальшому додатковими угодами до договору № 2 від 30.11.2007, № 3 від 30.12.2008, № 4 від 31.03.2009 (а.с. 26-28 т.І), була продовжена відповідно до 31.12.2008, 31.03.2009, 30.06.2009.

На виконання умов договору протягом періоду вересень 2007 - червень 2009р. позивач надав, а відповідач отримав в оренду обладнання на загальну суму 149 158,14 грн., що підтверджується актами наданих послуг № 2246 від 30.09.2007, № 2585 від 31.10.2007, № 2926 від 30.11.2007, № 3374 від 31.12.2007, № 0111 від 31.01.2008, № 0427 від 29.02.2008, № 0746 від 31.03.2008, № 1056 від 30.04.2008, № 1379 від 31.05.2008, № 1710 від 30.06.2008, № 2062 від 31.07.2008, № 2419 від 31.08.2008, № 2791 від 30.09.2008, № 3104 від 31.10.2008, № 3410 від 30.11.2008, № 3824 від 31.12.2008, № 0009 від 31.01.2009, № 0351 від 28.02.2009, № 0538 від 31.03.2009, № 0772 від 30.04.2009, № 0882 від 31.05.2009, № 1055 від 30.06.2009 (а.с. 29-72 т. І).

Відповідач не повернув позивачу підписані акти наданих послуг № 0746 від 31.03.2008, № 1710 від 30.06.2008, № 0351 від 28.02.2009, № 0538 від 31.03.2009, № 0772 від 30.04.2009, № 0882 від 31.05.2009, № 1055 від 30.06.2009 і не надіслав мотивованої незгоди з ними, тому вказані акти в силу п. 4.1.4. договору вважаються прийнятими відповідачем.

Оскільки відповідач в порушення умов договору лише частково перерахував позивачеві орендну плату у розмірі 79 151,64 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.77-83 т. І), у нього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 70 006,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що позивачем не доведено факт направлення актів та отримання їх відповідачем, тому момент виконання зобов’язання сторонами чітко не був встановлений.

Вказані доводи відповідача спростовуються матеріалами справи, оскільки позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції були надані описи вкладення в цінний лист (а.с. 38, 45, 57, 62, 67, 71, 75 т.І), якими підтверджується факт надіслання, непідписаних в подальшому відповідачем, актів наданих послуг.

При цьому, строк виконання зобов’язання чітко встановлений сторонами у вищенаведеному п. 4.1.5 договору.

Відповідач в апеляційній скарзі також посилається на те, що судом першої інстанції не було досліджено ту обставину, що відповідно до вимог п. 3.3 договору у випадку невнесення орендарем орендної плати протягом трьох місяців, орендодавець має право відмовитись від договору, тобто є підстави для розірвання договору.

Проте, така підстава для розірвання договору як невнесення орендарем плати протягом трьох місяців підряд згідно з п. 3.3 договору та ст. 782 ЦК України є правом, а не обов’язком наймодавця. І у зв’язку з тим, що позивач не заявляв вимог про розірвання договору, у суду першої інстанції відсутні підстави з’ясовувати питання розірвання договору.

Відповідач також посилається на світову фінансову кризу як на підставу звільнення від оплати орендної плати на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України, яка передбачає, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що положення ч. 6 ст. 762 ЦК України не можуть бути застосовані до спірної ситуації, оскільки відсутні обставини, які звільняють відповідача від сплати орендної плати, і крім того, специфіка підприємницької діяльності передбачає покладання на її суб’єкта ризиків, пов’язаних, зокрема, і з ринковою ситуацією в країні та світі.

Доводи відповідача про недотримання позивачем досудового врегулювання спору не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (v015p710-02) положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб’єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем умов договору оперативної оренди обладнання № 1685 від 10.09.2007 щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 70 006,50 грн. боргу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеко-Холдінг" не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2010 у справі № 49/499 не підлягає скасуванню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеко-Холдінг" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2010 у справі № 49/499 - без змін.