Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача ––не зявився,

від відповідача 1– не з’явився,

від відповідача 2– не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об"єкти нерухомого майна"

на рішення Господарського суду м.Києва від 07.09.2010

у справі № 2/212 ( .....)

за позовом ПП "Деві"

КП "Тесла"

до КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об"єкти нерухомого майна"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про визнання права власності

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2010 у справі № 2/212 позовні вимоги задоволені повністю, а саме:

визнано за приватним підприємством "ДЕВІ" право власності на об’єкт нерухомого майна –нежитлове приміщення загальною площею 1 119, 6 кв.м., яке складається: з групи приміщень № 1 площею 429, 9 кв.м., що розташовані на першому поверсі літери "А", групи приміщень № 1 площею 265, 2 кв.м., що розташовані на антресолі першого поверху літери "А" та групи приміщень № 1 площею 424, 5 кв.м., що розташовані на другого поверху літери "А"в будинку № 37-Б по вулиці Бориспільській в Дарницькому районі міста Києва, зобов’язано комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" зареєструвати за приватним підприємством "ДЕВІ" право власності на об’єкт нерухомого майна –нежитлове приміщення загальною площею 1 119, 6 кв.м., яке складається: з групи приміщень № 1 площею 429, 9 кв.м., що розташовані на першому поверсі літери "А", групи приміщень № 1 площею 265, 2 кв.м., що розташовані на антресолі першого поверху літери "А" та групи приміщень № 1 площею 424, 5 кв.м., що розташовані на другого поверху літери "А" в будинку № 37-Б по вулиці Бориспільській в Дарницькому районі міста Києва.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідач 2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що Позивач, при зверненні до Бюро з проханням зареєструвати його право власності на об’єкт нерухомості, не надав при цьому правовстановлюючий документ, отже бюро правомірно відмовив в реєстрації права власності .

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, причини неявки суду не повідомили, з огляду на вказане, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представників сторін, колегія встановила наступне:

Позивач за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 05.02.2003 р. придбав у власність у Відповідача-1 об’єкт нерухомого майна –нежитлове приміщення загальною площею 1 119, 6 кв.м., яке складається: з групи приміщень № 1 площею 429, 9 кв.м., що розташовані на першому поверсі літери "А", групи приміщень № 1 площею 265, 2 кв.м., що розташовані на антресолі першого поверху літери "А" та групи приміщень № 1 площею 424, 5 кв.м., що розташовані на другому поверсі літери "А" в будинку № 37-Б по вулиці Бориспільській в Дарницькому районі міста Києва, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 06.02.2003 р. Договірна ціна об’єкта склала 250 000, 00 грн.

Відповідно до положень даного Договору, Відповідач-1 зобов’язався передати Позивачу об’єкт продажу –нежитлову будівлю по акту приймання-передачі з моменту підписання Договору.

Як зазначено в акті приймання-передачі, Відповідач-1 передав, а Позивач прийняв у власність нежитлову будівлю площею 1 119, 6 кв.м. в будинку № 37-Б по вул. Бориспільській в м. Києві.

Як видно з матеріалів справи, первинною вимогою Позивача є визнання права власності на об’єкт нерухомого майна –нежитлове приміщення загальною площею 1 119, 6 кв.м., яке складається: з групи приміщень № 1 площею 429, 9 кв.м., що розташовані на першому поверсі літери "А", групи приміщень № 1 площею 265, 2 кв.м., що розташовані на антресолі першого поверху літери "А" та групи приміщень № 1 площею 424, 5 кв.м., що розташовані на другого поверху літери "А" в будинку № 37-Б по вулиці Бориспільській в Дарницькому районі міста Києва.

Право власності виникає на підставі правовстановлюючих документів, а саме – договору купівлі – продажу.

В матеріалах справи існує договір купівлі – продажу нерухомого майна від 05.02.2003 р., і як встановлено судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції, останній сторонами не оскаржується.

Таким чином, право власності не ставиться під сумнів, тому такі вимоги Позивача є безпідставними.

Спір виник на підставі того, що Позивач звернувся до Відповідача-2 з проханням зареєструвати право власності на відповідне нерухоме майно, але отримав відмову.

Суд першої інстанції, при прийнятті оспорюваного рішення прийшов до висновку про відсутність підстав для відмови у реєстрації права власності, а отже, позовні вимоги є обґрунтованими та законними, та підлягають задоволенню.

Судова колегія не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.І ст. 182 Цивільного кодексу України Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі -державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень;

Державна реєстрація прав здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав (ч.4. ст. 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

До створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, (п. 5. Розділу V "Прикінцеві положення" вказаного закону).

Відповідно до пункту 1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту № 7/5 від 07.02.02 року (z0157-02) реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" №923 від 08.10.08р. (923-2008-п) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається ІДАБК в м.Києві.

Оформлення права власності здійснюється уповноваженими органами державної влади, а саме Головним управлінням комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації, оскільки відповідно до п.4.1. та п.п.4.1.2 п.4 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням КМДА від 27 жовтня 2009 року N1227 (ra1227017-09) , Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації здійснює оформлення права власності на збудовані, перебудовані (переплановані), реконструйовані, реставровані не житлові будівлі, їх частини (приміщення), споруди.

Позивач по справі не звернувся до вищезазначеного органу (у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача по справі до управління з метою оформлення права власності), на який законодавством покладено функцію оформляти право власності, а саме свідоцтво про право власності, на підставі якого здійснюється державна реєстрація права власності.

Таким чином, реєстрація об’єкта права власності здійснюється лише після того, як суб’єкт виконає вищевказану процедуру і оформить своє право власності в Головному управлінні комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації і, відповідно, отримає свідоцтво на право власності.

У зв'язку з вищезазначеним, судова колегія констатує, що Бюро правомірно відмовило зареєструвати право власності на зазначений об'єкт нерухомого майна.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на недоведених обставинах, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п. 2, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин апеляційна скарга Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об"єкти нерухомого майна" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду – повному скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Київський апеляційний господарський суд, -

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об"єкти нерухомого майна" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2010р. у справі № 2/212 скасувати повністю.

3. Прийняти у справі № 2/212 нове рішення, яким у позові Приватному підприємству "Деві", відмовити повністю.

4. Справу № 2/212 повернути до господарського суду міста Києва.