809/830/16 Про визнання протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо невчасного надання Державній казначейській службі України коригуючих реєстрів у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, з погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги, що надають населенню, яка виникла у зв'язку із невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам - 19.03.2019 Прийняття

У липні 2016 року Комунальне підприємство "Галичводоканал" Галицької міської ради (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - податковий орган, відповідач 1 у справі) та Державної казначейської служби України (далі - Казначейство, відповідач 2 у справі), в якому просило визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо невчасного надання Державній казначейській службі України коригуючих реєстрів у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань позивача не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, з погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги, що надають населенню, яка виникла у зв'язку із невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам; визнати протиправною діяльність Державної казначейської служби України щодо не проведення зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань позивача не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Державною казначейською службою України в розмірі 284686,91 грн та повідомити про це Державну фіскальну службу України; зобов'язати Державну казначейську службу України зменшити залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податків не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Державною казначейською службою України, в розмірі 284086,91 грн та повідомити про це Державну фіскальну службу України.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року, позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо невчасного надання Державній казначейській службі України коригуючих реєстрів у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку - Комунального підприємства "Галичводоканал" Галицької міської ради, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, з погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги, що надають населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам; визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо не проведення зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку Комунального підприємства "Галичводоканал" Галицької міської ради, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Державною казначейською службою України, в розмірі 284686, 91 гривень, та повідомити про це Державну фіскальну службу України; зобов'язано Державну казначейську службу України зменшити залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку - Комунального підприємства "Галичводоканал" Галицької міської ради, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Державною казначейською службою України, в розмірі 284686, 91 грн, та повідомити про це Державну фіскальну службу України.

У лютому 2016 року відповідачі подали касаційні скарги на рішення судів попередніх інстанцій, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі податковий орган зазначив, що не надходження відповідної інформації від органів Казначейства до податкового органу унеможливлює вчинення останнім дій, що передбачені Порядком № 569.

В касаційній скарзі Казначейство зазначає, що неможливість обробки Державною казначейською службою України коригуючих реєстрів направлених відповідачем з порушенням форми їх направлення призвела до неможливості вчинення подальших дій з метою поповнення рахунку позивача в електронній системі адміністрування податку на додану вартість.

У запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 375 (375-2015-п) позивач отримав субвенцію з державного бюджету в сумі 284686,91 грн, а саме: 205272, 62 грн згідно з договором про організацію взаєморозрахунків від 23 листопада 2015 року за №03ГВ; 27957, 58 грн згідно з договором про організацію взаєморозрахунків від 07 грудня 2015 року за №04ГВ; 51456,71 грн згідно з договором про організацію взаєморозрахунків від 17 грудня 2015 року за №05ГВ.

Вказані суми перераховано позивачем до загального фонду Державного бюджету України на погашення заборгованості з податку на додану вартість, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 11 грудня 2015 року № 60, від 18 грудня 2015 року № 63 та від 29 грудня 2015 року №66.

Кошти у сумі 284686,91 грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість не відображені, що обумовили звернення Підприємства із позовом до суду.

При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Приписами пункту 1 Порядку та умов надання у 2015 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №375 від 04 червня 2015 року (375-2015-п) (надалі - Порядок), визначався механізм надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах за рахунок джерел, зазначених у статті 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік".

Приписами пункту 11 Порядку зазначено, що казначейство перераховує субвенцію відповідно до Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2010 року № 1132 (1132-2010-п) і Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого Мінфіном. Розрахунки з погашення заборгованості за рахунок джерел, визначених статтею 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" проводяться шляхом залучення коштів з єдиного казначейського рахунка. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII (71-19) запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень даного Закону) - у тестовому режимі, з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Системний аналіз судами попередніх інстанцій положень підпункту 200-1.2, підпункту "в" пункту 200-1.4 статті 200-1, підпункту "в" пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, з урахуванням встановлених фактичних обставин у справі, зумовив висновок про те, що бездіяльність відповідача має вплив на показники суми ПДВ, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (SНакл), що доводить порушення прав позивача.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначені Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 (569-2014-п) .

За змістом пункту 9 цього Порядку у разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами. Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків. На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків. У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС. ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.

Аналіз наведених норм дає суду підстави для висновків, що електронне адміністрування податку на додану вартість передбачає сукупність послідовних дій, які зобов'язані вчиняти відповідні органи Державної казначейської служби України та Державної фіскальної служби України. При цьому, алгоритм дій та їх строки регламентовані Порядком № 569, відповідно до якого, вчинення кожної наступної дії можливе лише за умови повного виконання попередньої дії.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 січня 2016 року Державна фіскальна служба України направила до Державної казначейської служби України коригуючі реєстри на суми зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку, серед яких коригуючі реєстри позивача.

21 січня 2016 року Державна казначейська служба України повідомила Державну фіскальну службу України, що за даними автоматизованої системи "Є-Казна" (електронне адміністрування податку на додану вартість), МФО 899998, інформація щодо обробки коригуючи реєстрів, зазначених в даному листі, відсутня.

За даними розробника програмного забезпечення ДФС України - ТОВ "Програміка" всі пакети коригуючих реєстрів типу 8 були передані Державній казначейській службі України 18 січня 2016 року по всіх пакетах інформаційна система ДФС України отримала відповідь про успішну доставку. Додатково ТОВ "Програміка" проінформувало, що відповідно до документу "Доопрацювання АС "Є-Казна" щодо електронного адміністрування ПДВ, специфікації взаємодії з системами автоматизації Державної фіскальної служби" успішно переданим вважається пакет, який отримав відповідь від системи Казначейства зі статусом NEW в полі квитанції. Всі пакети коригуючих реєстрів з типом 8, передані 18 січня 2016 року, отримали квитанцію зі статусом NEW, що зафіксовано в журналі передачі пакетів інформаційної системи ДФС, що підтверджується листом товариства з обмеженою відповідальністю "Програміка" від 25 січня 2016 року № 02-15/2.

Періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством, встановлені пунктом 3 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 (569-2014-п) , на виконання якого 12 листопада 2014 року між Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України укладено угоду про інформаційне співробітництво, сфера дії якої, як обумовлено у цьому пункті, поширюється на відносини щодо обміну інформацією між сторонами, які виникають у їх практичній діяльності при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні отриманої інформації.

12 листопада 2014 року сторонами підписано протокол №1 до даної угоди, згідно з пунктом 3.1 розділу 3 якого, передача інформації відбувається в електронному вигляді засобами інформаційної системи "Єдине вікно подання електронної звітності" (Державна фіскальна служба України) та автоматизованої системи "Є-Казна" (Державна казначейська служба України) із застосуванням криптографічного захисту і використанням електронного цифрового підпису.

Неможливість обробки Державною казначейською службою України коригуючих реєстрів, направлених 18 січня 2016 року відповідачем з порушенням форми їх направлення призвела до неможливості вчинення подальших дій з метою поповнення рахунку позивача в електронній системі адміністрування податку на додану вартість.

Таким чином, оскільки Підприємство не є учасником відповідних правовідносин між Державною фіскальною службою України, Державною казначейською службою України та розробником програмного забезпечення діяльності вказаних органів - TOB "Програміка", тому надані відповідачами документи не підтверджують зарахування шляхом збільшення суми поповнення електронного рахунку підприємства у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що свідчить про протиправність дій та бездіяльності відповідачів.