8/154/09 Про стягнення демерджу на підставі договору морського перевезення - 16.12.2010 Прийняття

25.03.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю судноплавна компанія "НИЭСКО" (далі позивач, ТОВ) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Уніпром" (далі відповідач, Фірма) про стягнення з останнього 18 675,50 доларів США демереджу.

Позов мотивований тим, що 04.01.2008 р. між іноземною компанією "DELF SERVICES LLC" (далі Компанія) та Фірмою, як фрахтувальником, був укладений договір морського перевезення. Перевізником за договором виступало ТОВ.

Предметом зазначеного договору є перевезення т/х "Гардемарин" деревини з порту "Кредо-Океан" (м. Миколаїв) в порт розвантаження Поті (Грузія) із ставкою фрахту в розмірі 81 000 доларів США. Зазначена сума фрахту повністю сплачена Фірмою платіжним дорученням від 23. 01.2008 р.

Умовами зазначеного договору сторонами визначені часові норми завантаження та розвантаження судна: а всього 6 діб, що складаються з 24 робочих годин, вихідні та свята виключаються, а також встановлений контрсталійний час тривалістю 6 годин.

Окремо, в договорі сторони передбачили сплату демереджу (грошової винагороди, яку сплачує судновласнику фрахтівник за простій судна під вантажними операціями понад час, обумовлений у договорі фрахтування судна) в розмірі 2500 доларів США за добу, який сплачується фрахтувальником протягом 7 банківських днів з дня отримання підрахунку сталійного часу та підтверджуючих документів: нотіса, таймшиту, наданих навіть факсом або електронною поштою.

По вказаному рейсу, понаднормативний простій судна склав 293 години 35 хвилин, що підтверджується нотісамим капітана судна та таймшитами, що підписані капітаном судна та диспетчерськими службами порту.

Про виниклий демередж відповідач був сповіщений засобами електронної пошти, відразу після розвантаження судна 11.02.2008 р., але демередж на користь Компанії в сумі 29 810,62 доларів США, у визначений договором 7 денний строк, не сплатив.

Враховуючи прострочення Фірмою оплати демереджу, на його адресу додатково, через кур'єрську службу доставки 04.03.2008 р., був направлений лист з розрахунком суми демереджу та підтверджуючими документами.

Оскільки, демередж виник в порту розвантаження Поті (Грузія), адміністрацією порту, за домовленістю з відповідачем, 02.04.2008 р. була сплачена частина демереджу за рейсом т/х "Гардемарин" в сумі 11135,12 доларів США.

Інша частина заборгованості за демереджем перед Компанією у розмірі 18675,50 доларів США відповідачем не сплачена, у зв’язку з чим позивач просить задовольнити його позовні вимоги, оскільки відповідно до договору № 12/08-Н/Д-Г від 20.12.2008 р. укладеного між ТОВ і Компанією, остання уповноважила позивача при стягненні з Фірми заборгованості за договором морського перевезення від 04.01.2008 р. діяти самостійно від свого імені на всіх стадіях судового процесу, у всіх судових інстанціях України, а також самостійно здійснювати будь-які інші дії пов'язані зі стягненням цієї заборгованості.

У відзиві на позов Фірма позовні вимоги ТОВ вважала необґрунтованими та безпідставними посилаючись на те, що відповідно до умов договору № 12/08-Н/Д-Г від 20.12.2008 р. Компанія не уповноважувала позивача діяти від її імені при стягненні демереджу, а крім того, Фірмою не допущений простій судна "Гардемарин" під вантажними операціями понад час, обумовлений у договорі від 04.01.2008 р.

Заявою від 05.07.2010 р. позивач зменшив розмір заявлених позовних вимог, у зв’язку з тим, що відповідач передав директору ТОВ грошові кошти в сумі 15821 грн., що на момент оплати було еквівалентно 2000 доларам США, про що позивачем був оформлений прибутковий касовий ордер № 17 від 05.07.2010 р., внаслідок чого сума залишку демереджу не сплаченого Фірмою складає 16675,5 доларів США.

Заявою від 15.07.2010 р. позивач змінив підставу заявленого позову та просив суд стягнути з відповідача на свою користь демередж в сумі 16675,5 доларів США посилаючись на те, що 30.06.2010 р. між ТОВ і Компанією був укладений договір № 06/10-Н/Д-Г за умовами якого Компанія уповноважила ТОВ в інтересах та на правах Компанії здійснити дії по стягненню заборгованості, що виникла з Договору перевезення укладеного 04.01.2008 р. між Фірмою та Компанією. При цьому, Компанія гарантувала, що на дату передачі відомостей щодо боргу Фірми ця заборгованість дійсно має місце, не погашена, не пробачена та право вимоги цієї заборгованості Компанією повністю уступається ТОВ.

Фірма вищеназвані позовні вимоги вважала необґрунтованими та безпідставними посилаючись на те, що відповідно до умов договору № 12/08-Н/Д-Г від 20.12.2008 р. Компанія не уповноважувала позивача діяти від її імені при стягненні демереджу, а крім того, Фірмою не допущений простій судна "Гардемарин" під вантажними операціями понад час, обумовлений у договорі від 04.01.2008 р.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.10.2010 року (суддя Дубова Т.М.) позов задоволений у повному обсязі. З відповідача на користь позивача стягнуто: 16675,50 доларів США демереджу, 166,75 доларів США –понесених судових витрат на сплату держмита та 118 грн. –понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання за укладеним між ним та Компанією договором від 04.01.2008 р. щодо сплати демереджу за простій судна "Гардемарин" під вантажними операціями понад час, обумовлений у договорі, у зв’язку з чим має борг по його сплаті перед Компанією в сумі 16675,50 доларів США, а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 166,75 доларів США –понесених судових витрат на сплату держмита та 118 грн. –понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки за договором № 06/10-Н/Д-Г від 30.06.2010 р. Компанія уповноважила ТОВ в інтересах та на правах Компанії здійснити дії по стягненню заборгованості, що виникла з Договору перевезення укладеного 04.01.2008 р. між Фірмою та Компанією. При цьому, Компанія гарантувала, що на дату передачі відомостей щодо боргу Фірми ця заборгованість дійсно має місце, не погашена, не пробачена та право вимоги цієї заборгованості Компанією повністю уступається позивачеві у справі.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення яким позовні вимоги ТОВ залишити без задоволення. В судовому засіданні представник Фірми доводи апеляційної скарги підтримав.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу Фірми без задоволення. В судовому засіданні представник ТОВ доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

Клопотання представника Фірми про призначення та проведення по справі судової експертизи з питання визначення розміру сталійного часу визнано колегією суддів необґрунтованим та відхилено з огляду на те, що для вирішення цього питання не потрібні спеціальні пізнання, а крім того, заявником не наданий перелік питань, які, на його думку, підлягають вирішенню експертом, а також докази того, що запропонована ним особа має відповідну ліцензію на проведення даного виду експертиз.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 04.01.2008 р. Компанією (судновласник) було укладено договір морського перевезення з відповідачем, як фрахтувальником. За умовами названого договору перевізником виступив позивач, який повинен був перевезти на т/х "Гардемарин" деревину з порту "Кредо -Океан" (Миколаїв) в порт розвантаження Поті (Грузія) із ставкою фрахту 81000 доларів США, яка повністю оплачена відповідачем платіжним дорученням від 23.01.2008 року.

В договорі сторонами погоджені часові норми завантаження та розвантаження судна (сталійний час), а саме: 6 діб х 24 робочих години, за винятком вихідних та святих, а також контрсталійний час тривалістю 6 годин, з яких по 3 години надається як в порту навантаження так і в порту розвантаження, тобто сторонами у договорі чітко визначений час на завантаження та розвантаження судна тривалістю 150 годин

Також, у договорі сторонами передбачена сплата демереджу в розмірі 2500 доларів США за добу та пропорційно, який повинен сплачуватись фрахтувальником протягом 7 банківських днів з дня отримання підрахунку сталійного часу та підтверджуючих документів: нотіса, таймшиту, наданих факсом або електронною поштою.

З нотісів капітана судна, таймшитів, підписаних капітаном судна та диспетчерськими службами портів вбачається, що сталійний час та демередж за рейсом т/х "Гардемарин" (з 11.01.2008 р. по 11.02.2008 р.) з порту "Кредо-Океан" (Миколаїв) в порт розвантаження Поті (Грузія) розраховується виходячи з наступного:

Готовність до вантажних операцій в порту "Кредо-Океан" (Миколаїв), відповідно нотісу т/х "Гардемарин", заявлено о 02:40 11.01.2008 р. (п'ятниця). Згідно таймшиту судно було ошвартоване о 14:40 і саме з цього моменту почався відлік сталійного часу за умовами договору від 04.01.2008 р.

За таймшитом навантаження закінчилось 17.01.2008 р. о 12.00, у зв’язку з чим сталійний час на завантаження судна в порту "Кредо-Океан" склав 78 години 28 хвилин, тому залишок сталійного часу становить 71 годину 40 хвилин.

Про готовність до розвантаження в порту Поті (Грузія) капітаном судна сповіщено нотісом 24.01.2008 р. об 11:30, внаслідок чого, відповідно до умов названого договору, часу подання нотісу капітаном судна та відомостей таймшиту, відлік сталійного часу в порту Поті (Грузія) розпочався 24.01.2008 р. о 14:00.

Відомості таймшиту, складеного в порту Поті (Грузія) свідчать про те, що розвантаження судна "Гардемарин" закінчено 11.02.2008 р. об 11:15.

Таким чином, на розвантаження судна було витрачено 365 годин 15 хвилин, у зв’язку з чим розмір демереджу розраховується наступним чином: 365 годин 15 хвилин –71 година 40 хвилин (залишок сталійного часу) = 293 години 35 хвилин.

293 годин 35 хвилин (контрсталійний час) підлягає діленню на 24 (кількість годин на добу) та множенню на 2500 доларів США (розмір демереджу за добу визначений сторонами у договорі), що дорівнює 30575 доларам США.

У договорі сторонами погоджено 2,5 % брокерської комісії, що дорівнює 764,38 доларам США, внаслідок чого загальний розмір демереджу, що підлягає сплаті відповідачем судновласнику складає: 29810,62 доларів США (30575 мінус 2,5% відсотки брокера).

Про виниклий демередж відповідач був сповіщений відразу після розвантаження судна 11.02.2008 р.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним договором та не сплатив суму демереджу на користь судновласника у визначений договором 7 денний строк.

Проте, агент фрахтувальника в порту розвантаження "Поті Карго Сервіс" сплатив частину демереджу за рейсом т/х "Гардемарин" у розмірі 11135,12 доларів США, надавши свій розрахунок часу розвантаження судна.

Ретельно дослідивши матеріали справи суд першої інстанції підставне не прийняв до уваги доводи відповідача про те, що він не має боргу з демереджу перед судновласником виходячи з наступного:

У договорі перевезення від 04.01.2008 р. сторонами зазначено, що: "в іншому договір відповідає чистій проформі чартер-партії "Дженкон-94" логічно змінений умовами даного договору".

На думку відповідача, згідно договору від 04.01.2008 р. вантаження/розвантаження судна виконуються протягом 12 діб.

Але, частиною 1 боксу 16 проформи чартер-партії "Дженкон-94" передбачено, що в разі якщо сторонами узгоджено окремий облік сталійного часу на навантаження та на розвантаження, то заповнюється окремо п. п. "а" і "b" цього боксу, тобто окремо час на навантаження в п. "а" та окремо час на розвантаження в п. "b".

В разі, якщо узгоджено загальний сталійний час на навантаження та розвантаження, то заповнюється п. "с" 16 боксу "Дженкону", тобто загальний сталійний час на навантаження та розвантаження судна.

При викладених обставинах місцевий суд дійшов до правомірного висновку про те, що умовами укладеного договору від 04.01.2008 р. сторонами чітко та однозначно визначений загальний сталійний час, а саме 6 діб, а не 12 діб, як то вважає відповідач.

Доводи відповідача про те, що вага вантажу, заявлена у коносаменті, складала 1372,499 мт., а фактично загальна вага вантажу, вивантаженого в порту Поті, склала 1799,700 мт., і, тому, для вивантаження даної ваги за встановленою в порту Поті через зимовий період норми вивантаження даного роду вантажу на рівні 300 мт. за добу необхідно більше ніж робочу погожу добу правомірно не прийняті до уваги судом першої інстанції, оскільки в договорі не передбачена вага вантажу та зміни сталійного часу в залежності від зміни ваги вантажу, у зв’язку з чим протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

Враховуючи те, що 05.07.2010 р. відповідачем передано позивачеві 15821 грн., що на той час було еквівалентно 2000 доларів США, то суд першої інстанції правильно визначив розмір демереджу Фірми перед судновласником в сумі 16675,50 доларів США (30575 –2,5% брокера –11135,12 сплачених агентом –2000 переданих відповідачем).

Оскільки, 30.06.2010 р. між ТОВ і Компанією був укладений договір № 06/10-Н/Д-Г за умовами якого Компанія уповноважила ТОВ в інтересах та на правах Компанії здійснити дії по стягненню заборгованості, що виникла з договору перевезення укладеного 04.01.2008 р. між Фірмою та Компанією та остання гарантувала, що на дату передачі відомостей щодо боргу Фірми ця заборгованість дійсно має місце, не погашена, не пробачена та право вимоги цієї заборгованості Компанія повністю уступає ТОВ, то суд першої інстанції підставне, відповідно до вимог ст. ст. 512, 514, 525, 526, 912 ЦК України стягнув з Фірми на користь ТОВ –16675,50 доларів США демереджу та поклав всі понесені позивачем судові витрати по справі на відповідача згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України, у зв’язку з чим протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України (1798-12) , колегія суддів

Рішення господарського суду Миколаївської області від 6 жовтня 2010 року у справі № 8/154/09 –залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Уніпром", м. Миколаїв –без задоволення.