Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б./головуючий/, Кузь В.Л., Юрченко Я.О., розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Львівській області (м. Львів)

на рішення Господарського суду Львівської області

від 28.09.2010р. у справі № 17/113 (10)

за позовом Державної екологічної інспекції в Львівській області (м. Львів)

до відповідача Комунального підприємства "Журавно-Житлосервіс"(смт. Журавно)

за участю Прокуратури Львівської області

про стягнення 60329,16 грн

за участю представників :

від позивача: Нирка О.М.;

від відповідача: не з’явився

З правами та обов’язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представник позивача ознайомлений сторін ознайомлені

Рішенням від 28.09.2010р. у справі №17/113 (10) Господарського суду Львівської області (суддя Ділай У.І.) частково задоволено позов Державної екологічної інспекції в Львівській області (м. Львів) до Комунального підприємства "Журавно-Житлосервіс"(смт. Журавно) за участю Прокуратури Львівської області про стягнення 60329,16 грн., стягнуто з Відповідача у справі 1100,56 грн в рахунок відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства. У задоволенні іншої частини позовних вимог –відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Державною екологічною інспекцією в Львівській області подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить рішення Господарського суду Львівської області частково скасувати, з огляду на наступне:

- відповідно до п. 1.3. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.09 (z0767-09) , зареєстрованої Мінюстом України від 14.06.09 №767/16783, ця Методика (z0767-09) встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами);

- відповідно до п. 1.4 Методики (z0767-09) , державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків, інше

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Львівської області - відсутні, з огляду на наступне:

Як було вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 01.06.2010 року Державною екологічною інспекцією в Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства КП "Журавно-житлосервіс", за результатами якої складено Акт № 180 від 01.06.2010 р.

Так, зокрема, відповідно до вказаного акту встановлено, що КП "Журавно-Житлосервіс" за період з 2008 року по 31.05.2010р. здійснювало самовільне водокористування із свердловини водозабору прісних підземних вод "Любша" на території смт. Журавно, Жидачівського району без дозволу на спецводокористування, що є порушенням чинного законодавства, а саме: ст.ст. 44, 48, 49, 110 Водного кодексу України та ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Як зазначається в Акті згідно довідок, виданих КП "Журавно-Житлосервіс", за 2008 р. Підприємством видобуто 9,285 тис. м3, за 2009р. –9,335 тис. м3 (в т.ч. за вересень –грудень 2009 –3,075 тис. м3, за січень –квітень 2010р. –3,761 тис.м3).

За виявлені правопорушення Позивачем, у відповідності до Методики розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 18.05.1995р. № 37 (z0162-95) та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 20.07.2009р. № 389 (z0767-09) , здійснено розрахунок збитків, розмір яких становить:

за 2008р. – 559,05 грн.

за період з 01.01.2009р. по 31.08.2009р. – 541, 51 грн.

(за формулою, визначеною Методикою № 37 (z0162-95) від 18.05.1995р.)

за період з 01.09.2009р. по 01.06.2010р. – 59 228,60 грн.

(за формулою, визначеною Методикою № 389 (z0767-09) від 20.07.2009р.)

Згідно листів ДПА України від 26.01.2009р. № 1339/7/15-0817 (v1339225-09) "Про особливості адміністрування збору за спеціальне водокористування у 2009р." та від 11.02.2010 р. № 2689/7/15-0817 (v2689225-10) "Про особливості адміністрування збору за спеціальне водокористування у 2010 році", при розрахунку позивачем застосовано понижувальний коефіцієнт 0,3, за періоди з 01.01.2009р. по 31.08.2009р. та з 01.09.2009р. по 01.06.2010р додатково застосовано коефіцієнт 1,439.

На адресу Відповідача Державною екологічною інспекцією в Львівській області скеровувалась Претензія № 174 від 09.06.2010р. із вимогою в місячний термін відшкодувати збитки, завдані навколишньому природному середовищу.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, вказана претензія залишена Відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення Позивача до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

При цьому, відмовляючи у позові в частині стягнення з Комунального підприємства "Журавно-Житлосервіс"збитків на суму 59 228,60 грн, Господарський суд Львівської області в оскаржуваному рішенні зазначив, що Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.09 (z0767-09) , зареєстрована Мінюстом України від 14.06.09 №767/16783 (надалі - Методика), не може застосовуватись до даних правовідносин.

Дослідивши норми Методики (z0767-09) та надавши їм правову оцінку, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується із вказаним висновком, зазначеним в оскаржуваному рішенні Господарського суду Львівської області з огляду на таке:

Згідно з нормою до п. 1.2. Методики (z0767-09) , вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до:

- забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;

- забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів

та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування; забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Таким чином, факт самовільного використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування є лише причиною порушень, за які дана Методика передбачає право стягнення збитків, а отже сама по собі обставина самовільного використанням водних ресурсів не може слугувати підставою стягнення з Відповідача у справі збитків, які не пов’язані із забруднення водних об’єктів, поверхневих чи підземних вод.

Зазначений висновок підтверджується також і тим, що відповідно до п. 1.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (z0767-09) , даний нормативно-правовий акт спрямований на реалізацію Директиви 2006/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 лютого 2006 року про забруднення, спричинене деякими небезпечними речовинами, що скидаються до водного середовища Співтовариства, і розроблена відповідно до Водного кодексу України (213/95-ВР) та Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) (надалі - Директива).

При цьому, відповідно до Преамбули вказаної Директиви її розроблено окрім іншого для:

- захисту водного середовища Співтовариства від забруднення, спричиненого, зокрема певними стійкими, токсичними та біонакопичувальними речовинами (п. 2 Преамбули);

- узгодженої імплементації Конвенцій, які мають на меті захист міжнародних водотоків та морського середовища від забруднення (3 Преамбули).

- врегулювання розбіжностей в положеннях, що застосовуються на території різних держав-членів щодо скидання деяких небезпечних речовин до водного середовища, які можуть створити нерівні умови конкуренції, і, отже, мати безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку.

- забезпечення ефективного захисту водного середовища Співтовариства та з метою розроблення першого переліку, так званого Переліку I, що містить певні окремі речовини, обрані головним чином на підставі їх токсичності, стійкості та біонакопичувальних властивостей, за винятком біологічно нешкідливих речовин або речовин, що швидко перетворюються на біологічно нешкідливі речовини, а також другий перелік; Переліку II, в якому повинні міститись речовини, що мають шкідливий вплив на водне середовище, але який, однак, може бути обмеженим певною територією та залежить від характеристик та розташування води, до якої скидаються зазначені речовини. Будь-яке скидання таких речовин повинно підлягати отриманню попереднього дозволу, в якому буде визначено норми допустимого вмісту забруднюючих речовин у скидах, тощо.

Окрім того, відповідно до ст. 3 Директиви держави-члени зобов’язані вживати відповідні заходи для уникнення забруднення передбачених статтею 1 водних об'єктів небезпечними речовинами, об'єднаними в родини та групи речовин, зазначених в Переліку I Додатку I, у подальшому названих "речовини з Переліку I", а також з метою скорочення обсягів забруднення зазначених водних об'єктів небезпечними речовинами, об'єднаними в родини та групи речовин, зазначених в Переліку II Додатку I, у подальшому названих "речовини з Переліку II".

Таким чином, як вказана Директива, так і згадана вище Методика №389 від 20.07.09 (z0767-09) прийняті з метою запобігати забруднення водних ресурсів, а тому передбачає стягнення збитків, завданих суб’єктами вказаних правопорушень окрім іншого і шляхом самовільного використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

З огляду на викладене є безпідставним та необґрунтованим посилання Скаржника у справі, визначене як одна з підстав для скасування оскаржуваного рішення, про те, що Розділ IX Методики (z0767-09) встановлює розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, оскільки такий розрахунок відповідно до положень п. 1.2 Методики (z0767-09) може застосовуватись у випадку, коли такі дії спричинили до забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів чи забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів.

При цьому, як було правильно встановлено господарським судом та підтверджується наявними у справі матеріалами (зокрема Актом № 180 від 01.06.2010 р), проведеною Позивачем перевіркою встановлено лише факт самовільного використання Відповідачем водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування. Жодних відміток про те, що дії Відповідача призвели до забруднення водних об'єктів, поверхневих та підземних вод в Акті перевірки № 180 від 01.06.2010 р. немає.

Сам факт відсутності такого забруднення представником позивача не заперечувався ні під час розгляду даної справи в місцевому господарському суді, ні при її перегляді в апеляційному порядку.

За таких обставин, рішення Господарського суду Львівської області в його оскаржуваній частині прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, є обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін.

Окрім того, реалізовуючи повноваження, надані суду апеляційної інстанції ч. 2 ст. 101 ГПК України, колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду було переглянуто рішення Господарського суду Львівської області в цілому та не встановлено порушень норм матеріального та процесуального права, що могли б слугувати підставами для його скасування.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст 66, 99, 101, 103, 105 ГПК України (1798-12) , Львівський апеляційний господарський суд –

Рішення від 28.09.2010р. у справі №17/113 (10) Господарського суду Львівської області і залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.