18/208-09 Про стягнення частини неповернутого депозитного вкладу, неустойки та інфляційних втрат за невиконання обов'язку щодо повернення депозитного вкладу - 14.12.2010 Прийняття

розглянувши матеріали апеляційних скарг публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ, в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Нікополь Дніпропетровської області, та державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", м.Бориспіль Київської області, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2010р. у справі №18/208-09

за позовом державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль",

м.Бориспіль Київської області

до відповідача публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний

промислово-інвестиційний банк", м.Київ, в особі філії "Відділення

Промінвестбанку в м.Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 64 995 863,41 грн.,

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2010р. (суддя Петрова В.І.) у справі №18/208-09 позовні вимоги ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задоволено частково.

З відповідача, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" стягнуто 1 000 000,00 грн. частини неповернутого депозитного вкладу, 5 585 000,00 грн. пені за неповернення депозитного вкладу, 6 606 604,62 грн. інфляційних втрат від неповернення депозитного вкладу, 12 711 328,73 грн. відсотків за користування депозитним вкладом, 1 175 617,62 грн. пені за неперерахування відсотків за депозитним вкладом, 962 788,02 грн. інфляційних за неповернення відсотків, а також, 11 001,53 грн. державного мита та 101,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову –відмовлено.

Прийняте рішення господарський суд першої інстанції обґрунтовує наявністю у відповідача невиконаних зобов’язань за договором від 27.03.2007р. №02.2.2-24.77Д-2 про відкриття депозитної лінії, зокрема, щодо своєчасного повернення позивачеві депозитного вкладу та сплати відсотків за користування останнім.

Прострочення виконання відповідачем зазначених вище зобов’язань стало підставою для покладення на нього штрафних санкцій у вигляді пені та інфляційних втрат в порядку ст. 625 ЦК України.

Водночас, свою відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 686 882,12 грн. процентів за безпідставне збереження відсотків по депозиту, що мали щомісячно перерахуватись на поточний рахунок позивача, господарський суд обґрунтовує відсутністю для цього підстав, оскільки сторонами в договорі відповідальності за вищезгадане порушення не передбачено.

Не погодившись з даним рішенням в частині задоволення позовних вимог, скаржник /ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"/ звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій називає останнє таким, прийнято з порушенням норм матеріального права, а також, за умов неповного з’ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, у зв’язку чим підлягає скасуванню.

Так, в апеляційній скарзі Банк наполягає на тому, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції не було враховано особливості порядку розрахунків, що встановлений, зокрема, законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) та Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою НБУ №22 від 21.01.2004р. (z0377-04)

Як наслідок, факт наявності з боку Банку будь-якого порушення умов договору про відкриття депозитної лінії останній вважає недоведеним. Неперерахування ж на поточний рахунок позивача за листом-вимогою останнього №95.1-30-213 від 26.09.2008р. грошової суми у розмірі 49 000 000,00 грн. пояснюється відсутністю на депозитному рахунку позивача вказаної суми на момент отримання Банком такої вимоги.

Зазначене рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2010р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог було оскаржено в апеляційному порядку також позивачем у справі, ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

Обґрунтовуючи викладені в апеляційній скарзі доводи, скаржник /позивач/ посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального права, а саме, ч.2 ст. 20 ГК України, шляхом відмови у захисті його прав та охоронюваних законом інтересів, як суб’єкта господарювання.

Отже, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2010р. апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ, в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Нікополь Дніпропетровської області, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2010р. у справі №18/208-09 була прийнята до розгляду.

В свою чергу, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2010р., у зв’язку із оскарженням одного і того ж процесуального документу, до вищезгаданої апеляційної скарги, призначеної до розгляду на 26.10.2010р. о 14:15, було приєднано апеляційну скаргу ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2010р., за письмовим клопотанням уповноваженого представника відповідача, термін розгляду апеляційних скарг ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2010р. у справі №18/208-09 продовжено на 15 (п’ятнадцять) днів, до 14.12.2010р.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши викладені в апеляційних скаргах доводи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, апеляційний господарський суд вважає за доцільне апеляційну скаргу ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" залишити без задоволення, апеляційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити частково, оскаржуване рішення господарського суду від 31.08.2010р. –змінити, виходячи з наступного:

Як видно із матеріалів справи, 27.03.2007р. між Акціонерним комерційним промислово інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) –нині ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" був укладений договір про відкриття депозитної лінії №02.2.2-24.77Д-2, за умовами якого вкладник передає, а банк, в свою чергу, приймає від вкладника на депозитний рахунок №2615630179395 в філії "Відділення Промінвестбанку в м.Нікополь Дніпропетровської області", грошові кошти у сумі 50 000 000,00 грн. з правом поповнення та зменшення суми депозиту. /а.с.14-15 том 1/.

Дату повернення депозитних коштів, а саме, 05.02.2009р., сторонами визначено у додатковій угоді від 04.02.2008р., що є невід’ємною частиною основного договору. В свою чергу, порядок сплати відсотків за користування депозитом у розмірі 15% річних сторонами узгоджено п.1.3. договору про внесення змін від 21.07.2008р. /а.с.20,22 том 1/.

Поняття банківського вкладу законодавцем визначено, зокрема, у статті ст. 1058 ЦК України, згідно з якою, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Так, відповідно до умов договору, за допомогою платіжних доручень №1 від 02.04.2007р., №2 від 30.03.2007р., №338 від 28.03.2007р., №341 від 30.03.2007р., №342 від 02.04.2007р., №364 від 05.04.2007р., №1754 від 28.03.2007р., №1794 від 28.03.2007р. та №1811 від 02.04.2007р. вкладником /позивач/ на депозитний рахунок №2615630179395 було перераховано грошові кошти загальною сумою 50 000 000,00 грн. Даний факт підтверджений матеріалами справи та не заперечується відповідачем. /а.с.24-32 том 1/.

Таким чином, позивач свої зобов’язання за договором про відкриття депозитної лінії виконав належним чином, грошові кошти на депозитний рахунок перерахував.

В свою чергу, порядок повернення депозитного вкладу сторонами встановлено пунктом 2.2. договору, а саме, повернення депозиту з депозитного вкладу на поточний рахунок позивача №2600431521301 в філії АБ "Південний" у м.Києві, МФО 320917, здійснюється на підставі листа, який надається позивачем Банку протягом операційного часу останнього в день повернення депозиту.

Отже, 30.01.2009р., в порядку п.2.2. договору, позивач звернувся до Банку листом за №05.1-30-42 щодо повернення депозитних коштів у розмірі 50 000 000,00 грн., проте, останній депозитні кошти позивачеві у визначений договором строк, тобто, до 05.02.2009р., не повернув, що стало приводом для звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

Згідно ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, на виконання рішення господарського суду від 15.06.2009р. та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2009р. у справі №31/380-09, що набрали законної сили, за неналежне виконання грошових зобов’язань за договором про відкриття депозитної лінії №02.2.2-24.77Д-2 від 27.03.2007р., з відповідача /Банк/ на користь ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" /позивач/ стягнуто 49 000 000,00 грн. депозитного вкладу, 3 415 232,88 грн. пені, 4 116 000,00 грн. втрат від інфляції та 426 904,11 грн. 3% річних. /а.с.100 том1/.

Таким чином, сума неповернутої частини депозитного вкладу на дату прийняття оскаржуваного рішення від 31.08.2010р. у справі №18/208-09 становила 1 000 000,00 грн., яка, на думку судової колегії, правомірно була визнана господарським судом Дніпропетровської області доведеною матеріалами справи, а, отже, такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Окрім того, п.п.2.3, 2.4. договору передбачено щомісячну сплату Банком процентів по депозитному вкладу, яка має здійснюватись шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок вкладника в останній робочій день звітного місяця.

Таким чином, цілком обґрунтованим є стягнення з відповідача господарським судом першої інстанції 12 711 328,73 грн. відсотків за користування депозитним вкладом за період з жовтня 2008р. по червень 2010р., згідно наданому позивачем розрахунку, який апеляційний господарський суд вважає вірним. /а.с.84 том 1/.

Колегія суддів погоджується також із висновком господарського суду щодо покладення на відповідача 6 606 604,62 грн. інфляційних втрат від неповернення депозитного вкладу та 962 788,02 грн. інфляційних за неповернення відсотків в порядку ст. 625 ЦК України, згідно з якою боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не передбачений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Натомість, докази повернення залишкової частини депозитного вкладу у розмірі 1 000 000,00 грн. /основного боргу/, 12 711 328,73 грн. відсотків за користування ним, а також 6 606 604,62 грн. інфляційних втрат від неповернення депозитного вкладу та 962 788,02 грн. інфляційних за неповернення відсотків в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із думкою господарського суду першої інстанції та вважає позовні вимоги в цій частині правомірними, доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Разом з цим, статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування до винної сторони господарських санкцій.

Отже, пунктом 4.1., за прострочення виконання грошового зобов’язання сторони узгодили застосування до винної сторони господарських санкцій у виглядів пені, що дорівнює 0,1% від простроченої суми, проте, не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.

Відтак, покладення на відповідача пені за невиконання зобов’язання зі своєчасного повернення депозитного вкладу та відсотків за користування ним, на думку судової колегії, є обґрунтованим.

Одночасно, апеляційний господарський суд приймає до уваги викладені в апеляційній скарзі заперечення відповідача з приводу відсутності його вини у невиконанні спірного зобов’язання за договором про відкриття депозитної лінії від 22.03.2007р. за №02.2.2-24.77Д-2, оскільки ще до отримання Банком листа-вимоги позивача від 30.01.2009р. за №05.1-30-42, частину депозитних коштів останнього було перераховано Банком на поточний рахунок №2600430179395 у філії "Відділення Промінвестбанку у м.Нікополь Дніпропетровської області" на підставі платіжних доручень №1 від 16.06.2007р. на суму 18 000 000,00 грн., №5 від 17.09.2007р. на суму 2 300 000,00 грн., №7 від 21.09.2007р. на суму 25 000 000,00 грн., №11 від 02.10.2007р. на суму 860 000,00 грн., №14 від 30.01.2008р. на суму 2 900 000,00 грн., №150 від 30.05.2008р. на суму 900 000,00 грн., які згодом було визнано підробними за висновками судово-почеркознавчої та судово-технічної експертиз №2694/2695 та №2846 від 06.04.2009р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз в рамках кримінальної справи №453.

Згідно приписів ст. 33 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності обставин, які мають істотне значення також відповідно до ст. 551 ЦК України.

Право суду на зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, передбачене також статтею 83 ГПК України. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, тощо. /п.3.9.2. рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.12.2008р. N04-5/277 (v_277600-08) Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України, президії Вищого господарського суду України і рекомендацій президії Вищого господарського суду України".

Отже, беручи до уваги викладені вище обставини справи, зважаючи на те, що переважну частину основного боргу за договором про відкриття депозитної лінії від 22.03.2007р. за №02.2.2-24.77Д-2, а саме, у розмірі 49 000 000,00 грн., на користь позивача вже стягнуто рішенням господарського суду від 15.06.2009р. у справі №31/380-09, колегія суддів вважає за можливе оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2010р. у справі №18/208-09 - змінити, зменшивши розмір пені за неповернення депозитного вкладу до 585 000,00 грн. та пені за неперерахування відсотків за депозитним вкладом до 175 617,62 грн., що, на думку суду, є співрозмірним завданим позивачеві збиткам.

Водночас, неспроможними та такими, що не ґрунтуються на приписах ст. 1214 ЦК України, колегія суддів вважає заперечення ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" з приводу відмови господарським судом у стягненні з відповідача 1 686 882,12 грн. відсотків за безпідставне збереження грошей.

Дійсно, за ч.2 статті 1214 ЦК України, особа, яка набула майно /у даному випадку грошові кошти/ або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи. Разом з цим, відповідно до статті 536 ЦК України, що кореспондується із вищезгаданою статтею 1214 ЦК України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Так, розділом 4 договору про відкриття депозитної лінії, за прострочення виконання грошового зобов’язання для винної сторони передбачено лише відповідальність у вигляді пені, тоді як жодної іншої відповідальності сторін, у тому числі, у вигляді сплати відсотків за безпідставне збереження грошей, умовами договору не узгоджено. /а.с.15 том 1/. Таким чином, на думку апеляційної інстанції, відмова господарського суду в задоволенні позовних вимог в цій частині є правомірною.

В іншій частині оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2010р. у справі №18/208-09 відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв’язку з чим підлягає залишенню без змін.

У підсумку, згідно ч.5 ст. 49 ГПК України, з огляду на часткову відмову у позові, державне мито покладається на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 101, 103- 105 ГПК України, суд,-

Апеляційну скаргу державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", м.Бориспіль Київської області, –залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ, в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Нікополь Дніпропетровської області, - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2010р. у справі №18/208-09 –змінити і викласти у наступній редакції:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ, в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Нікополь Дніпропетровської області, на користь державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", м.Бориспіль Київської області, 1 000 000,00 грн. неповернутого депозитного вкладу, 585 000,00 грн. пені за неповернення депозитного вкладу, 6 606 604,62 грн. інфляційних втрат від неповернення депозитного вкладу, 12 711 328,73 грн. відсотків за користування депозитним вкладом, 175 617,62 грн. пені за неперерахування відсотків за депозитним вкладом, 962 788,02 грн. інфляційних за неповернення відсотків, а також, 18 905,70 грн. державного мита та 87,49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову –відмовити.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Стягнути з державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", м.Бориспіль Київської області, на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ, в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Нікополь Дніпропетровської області, 3 297,15 грн. витрат на апеляційне оскарження.