01/11 Про визнання вимог кредиторів - 14.12.2010 Прийняття

Судом визначено, що вимоги УПФ України в м. Сміла на суму 147498 грн.89 коп., Київського міського центру зайнятості на суму 3991 грн. 38 коп. підлягають до задоволення у другу чергу, а вимоги ДПІ у Оболонському районі м. Києва на суму 157738 грн. 49 коп., ДПІ у Подільському районі м. Києва на суму 23768 грн. 27 коп., ДПІ у Деснянському районі м. Києва на суму 259307 грн. 68 коп., Смілянської об'єднаної ДПІ на суму 4918488 грн. 80 коп. підлягають до задоволення у третю чергу.

Вимоги приватного підприємства "Литвинський" на суму 506762 грн. 98 коп., ТОВ "Торговий дім "Еталон" на суму 268603 грн. 68 коп., ТОВ "Торговий дім "МІЛЕО" на суму 37171 грн. 63 коп., ТОВ "ВИНФОРТ" на суму 47625 грн. 19 коп., ТОВ "МТС "АЛЬФА-АГРО" на суму 2908107 грн. 23 коп., ТОВ "Черкаси-Дніпро" на суму 1955338 грн. 75 коп., ТОВ "Бетта" на суму 64486 грн. 10 коп., ТОВ "Берег" на суму 1266351 грн. 80 коп., ТОВ "АЛЬФА НОВА" на суму 66306 грн. 21 коп., дочірнього підприємства "Спринтер К" на суму 14091 грн. 64 коп., ТОВ "Альтер С" на суму 20542 грн. 21 коп., фізичної особи-підприємця Бігуна Олександра Володимировича на суму 5973 грн. 11 коп., приватного акціонерного товариства "Концерн ЕКОП" на суму 40360 грн. 02 коп., ТОВ "Сільвер Фуд" на суму 37565 грн. 15 коп., ТОВ "Птахофабрика Орловецька" на суму 2700653 грн. 64 коп., ТОВ "Планета Сервіс К" на суму 6338 грн. 83 коп., ТОВ "Міжнародна група морепродуктів" на суму 28970 грн. 83 коп., приватного підприємства "Український продукт" на суму 127488 грн. 12 коп., публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на суму 2162907 грн. 98 коп. підлягають до задоволення у четверту чергу.

При цьому, судом зобов'язано розпорядника майна боржника окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою: публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на суму 17589773 грн. 46 коп., публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на суму 128806228 грн. 40 коп. та окремо внести до реєстру вимог кредиторів розмір неустойки (штраф, пеня), вимоги по сплаті якої підлягають задоволенню у шосту чергу

Судом відмовлено у визнанні конкурсним кредитором: ТОВ "Берег" на суму 226764 грн. 18 коп., ТОВ "МТС "Альфа-Агро" на суму 77220 грн. 99 коп., ТОВ "Черкаси-Дніпро" на суму 36582 грн. 05 коп., приватного підприємця Бігуна О.В. на суму 5955 грн. 40 коп., публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" на суму 11046472 грн.

Встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення 30-денного строку після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, або не заявлені взагалі не розглядаються і вважаються погашеними.

Зобов'язано кредитора та розпорядника майна протягом 10 днів провести засідання зборів кредиторів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ "Святослав" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати в частині зобов’язання кредитора та розпорядника майна провести засідання зборів кредиторів протягом 10 днів; в частині визнання вимог ПАТ "АБ "Укргазбанк" на суму 2162907,98 грн. та в частині зобов’язання розпорядника майна боржника окремо внести до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою: публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на суму 17589773,46 грн., ПАТ "АБ "Укргазбанк" на суму 128806228,40 грн.. Прийняти в цих частинах нову ухвалу, якою відмовити в визнанні вимог ПАТ "АБ "Укргазбанк" в сумі 2162907,98 грн., відмовити у внесенні до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою: публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на суму 17589773,46 грн., ПАТ "АБ "Укргазбанк" на суму 128806228,40 грн..

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ "МТС "Альфа - Агро" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати в частині відмови у визнанні конкурсним кредитором з вимогами на суму 76220,99 грн. інфляційних нарахувань та 1123945,00 грн. пені, прийняти нове рішення, яким визнати данні грошові вимоги, як вимоги конкурсного кредитора.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ПАТ "АБ "Укргазбанк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду змінити в частині відмови включення вимог у сумі 10 995 000,00 грн. до реєстру вимог кредиторів та включити вимоги в сумі 10 995 000,00 грн. до реєстру вимог кредиторів як вимоги конкурсного кредитора. При цьому, скаржник просить суд доповнити мотивувальну частину ухвали попереднього засідання Господарського суду Черкаської області від 27.09.2010 р. у справі № 01/11 певним текстом.

Представник ПАТ "АБ "Укргазбанк" в судовому засіданні підтримав вимоги власної апеляційної скарги.

В судовому засіданні Прокурор Прокуратури м. Києва підтримав вимоги апеляційної скарги ПАТ "АБ "Укргазбанк".

Інші визнані в судовому порядку кредитори та учасники провадження у справі не надали відзиви на апеляційні скарги, повноважних представників в судове засідання апеляційної інстанції не направили, причини неявки суду не повідомили, враховуючи, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення про час та місце розгляду справи, Київський апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.

Апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються апеляційні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.01.2010 року порушено провадження у справі №01/11 за заявою приватного підприємства "Литвинський" про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав".

Після публікації оголошення про порушення справи про банкрутство боржника в газеті "Голос України" від 25 березня 2010 року №53 (4803) кредитори подали до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, розгляд яких призначено у попередньому засіданні.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.

Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

На виконання вимог суду розпорядником майна боржника Юдицьким О.В. було подано 31.05.2010р. до суду на затвердження реєстр вимог кредиторів, що був складений за результатами розгляду заяв конкурсних кредиторів Боржником та розпорядником майна.

Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Частиною 2 ст. 101 ГПК України визначено, що апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України безспірними вимогами кредиторів є вимоги, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до частини 6 статті 14 Закону вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Оскаржуваною ухвалою було затверджено реєстр вимог кредиторів.

Зокрема, оскаржуваною ухвалою вимоги ТОВ "МТС "Альфа - Агро" визнані місцевим господарським судом на суму 2908107,23 грн. та віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, з яких 2379216,88 грн. – сума основного боргу, 434467,60 грн. – інфляційні донарахування, 94422,75 грн. – три відсотка річних натомість відмовлено у визнанні конкурсним кредитором на суму 77220,99 грн. Дане рішення місцевого суду мотивоване тим що в наслідок пропущення заявником строку позовної давності щодо стягнення пені вимоги в сумі 1123945,00 грн. судом відхилені повністю та частково відхилено вимоги, які є інфляційними донарахуваннями, оскільки, заявником невірно визначено період нарахувань за договір позики від 29.07.2008р. та накладною №0000022 від 30.10.2009р., а тому з заявленої суми 510688,59 грн. судом визнано лише 434467,60 грн. інфляційних витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ "МТС "Альфа - Агро" просить ухвалу суду скасувати в частині відмови у визнанні конкурсним кредитором з вимогами на суму 76220,99 грн. інфляційних нарахувань та 1123945,00 грн. пені, прийняти нове рішення, яким визнати данні грошові вимоги, як вимоги конкурсного кредитора.

Заява кредитора про визнання конкурсним кредитором мотивована, зокрема, тим що заявник та Боржник уклали договір позики від 29.07.2008р., відповідно до якого першим було перераховано на рахунок другого 2375700,00 грн.. Боржником було частково повернуто суму позики, а саме 9500,00 грн.. Таким чином, борг за договором позики від 29.07.2008р. складає 2366200,00 грн.

При цьому, Заявник поставив Боржнику товар за накладною №0000022 від 30.10.2009р. на суму 492000,00 грн., однак, Боржником не було сплачено дану суму боргу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Однак, як вбачається з розрахунку, що доданий до заяви про визнання кредиторських вимог, заявником не вірно розраховано суму інфляційних витрат. При цьому, арбітражним керуючим зроблено самотіло розрахунок інфляційних витрат за договором позики від 29.07.2008р. та накладною №0000022 від 30.10.2009р. (т. 10 а.с. 8), перевіривши який, апеляційний суд вважає даний розрахунок вірним, а тому погоджується з місцевим господарським судом щодо відмови в визнанні вимог ТОВ "МТС "Альфа - Агро", які складаються з інфляційних витрат на суму 76220,99 грн.

Апеляційний суд не приймає доводи, викладені в апеляційній скарзі ТОВ "МТС "Альфа - Агро" щодо неправомірної відмови судом першої інстанції у визнанні кредиторських вимог, що складаються з пені в сумі 1123945,00 грн., яка нарахована на суму боргу за договором позики від 29.07.2008р.

Пунктом 4.1 Договору від 29.07.2008р. передбачено, що строк позики діє з моменту набрання чинності цього договору та закінчується 29.09.2008р. Інших умов нарахування штрафних санкцій даним договором не передбачено.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Частиною 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що позовна давності в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи вищенаведені вимоги чинного законодавства, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що нарахування пені заявником повинно було бути здійснено до 29.03.2009р. при цьому строк позовної давності по заявленим вимогам сплив 29.03.2010р. Заява кредитора датована 21.04.2010р., тобто подана з пропуском строку позовної давності про стягнення пені.

За таких обстав, апеляційний суд вважає, що скаржником не доведено в порушення ст. 33 ГПК України ті доводи та заперечення, що викладені в апеляційній скарзі, а тому не вбачає підстав для зміни ухвали в частині відмови у визнанні конкурсним кредитором з вимогами на суму 76220,99 грн. інфляційних нарахувань та 1123945,00 грн. пені.

Оскаржуваною ухвалою було визнано вимоги публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на суму 2162907,98 грн. та внесено їх в четверту чергу, при цьому, вимоги на суму 128806228,40 грн. зобов’язано розпорядника майна внести окремо в реєстр вимог кредиторів, як такі що забезпечені заставою.

Відповідно до заяви акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" про визнання кредиторських вимог останній просив визнати його кредитором по відношенню до боржника на суму 142015608 грн. 38 коп., яка складається з: 128806228 грн. 40 коп. - борг по кредитному договору №90 від 26 грудня 2008 року, 13157907 грн. 98 коп. - борг по кредитному договору №2 від 04 лютого 2009 року, 51472 грн. 00 коп. - борг за понесені банком судові витрати за подачу позовних заяв про стягнення заборгованості.

Дана заява мотивована тим що 26 грудня 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк"в особі Київського обласного управління ВАТ АБ "Укргазбанк"та ТОВ "Святослав" був укладений кредитний договір №90 (далі, з урахуванням змін та доповнень - кредитний договір 1).

Відповідно до умов укладеного кредитного договору 1 банк відкриває боржнику відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 113726 000 грн.

Згідно до п. 1.3. кредитного договору 1 встановлений наступний термін кредитування:

- кредитна лінія відкривається з 26 грудня 2008 року строком на 12 місяців (п.п. 1.3.1.) - позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі:

в термін не пізніше 25 грудня 2009 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін до цього договору або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу IV цього договору (п.п. 1.3.2.).

29 грудня 2008 року між сторонами було укладено зміни та доповнення №1 до кредитного договору 1, відповідно до яких банк надає позичальнику кредит в сумі 114103943 грн. Кредит надається з 26 грудня 2008 року строком на 12 місяців.

Відповідно до п.п. 3.1.1. кредитного договору 1, викладеного в новій редакції, на підставі змін та доповнень №1 від 29 грудня 2008 року, банк зобов'язується на умовах цього договору відкрити позичальнику позичковий рахунок №20623147701/980 і рахунок для погашення заборгованості по кредиту, процентам за його використання та рахунок для погашення всіх комісійних платежів, передбачених цим договором, №37393147701/980 ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478 та надати кредитні кошти на умовах, в сумі та термін, обумовлені цим договором за умови оформлення відповідного забезпечення, що задовольняє вимоги банку за цим договором.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором 1 виконав, що підтверджується випискою з рахунку №20623147701.980, боржник - належним чином не виконує.

Відповідно до другого та третього абзаців п.п. 1.3.3. кредитного договору 1, у разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені дійсним договором строки суми не погашених у строк платежів визнаються простроченими та перераховуються на рахунки простроченої заборгованості наступного банківського дня. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок банку.

За користування кредитними коштами у межах встановленого в п.1.3. терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 21% річних (п.п. 1.4.1. кредитного договору 1). При цьому, за користування кредитними коштами понад термін, зазначений в п.1.3. цього договору, процентна ставка встановлюється у розмірі 31% річних (п.п. 1.4.2. кредитного договору 1).

Відповідно до п.п. 1.4.4. кредитного договору 1, викладеного в новій редакції на підставі змін та доповнень №7 від 12 травня 2009 року, строк сплати процентів - один раз в календарний квартал не пізніше 10-го числа першого місяця календарного кварталу, наступного за календарним кварталом користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору. У разі, якщо останній день сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється на передодні.

Проценти, що нараховані за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2009 року сплатити не пізніше 10 липня 2009 року або в день дострокового погашення заборгованості, або в день дострокового розірвання договору.

Відповідно до п.п. 3.2.6. кредитного договору 1, у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту, прострочення сплати процентів по ньому, виявлення фактів нецільового використання кредиту (його частки), порушення умов п.п. 3.3.4.-3.3.7. цього договору банк має право стягувати неустойку, пеню та інші штрафні санкції, що передбачені Розділом V цього договору.

Згідно з п. 5.3. кредитного договору 1 за порушення строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості (суми основного боргу та/або процентів) за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості.

У відповідності до ч.6 ст. 232 ГК України сторони домовилися, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених в цьому договору) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку, в повному обсязі.

Станом на 17 січня 2010 року у позичальника перед банком виникла заборгованість за кредитним договором 1 у розмірі 128806228 грн. 40 коп., з яких:

борг по кредиту - 102999108 грн. 88 коп.,

борг по процентах - 23090153 грн. 33 коп. (в т.ч. борг по процентах за період з 01 січня 2010 року по 17 січня 2010 року - 1487137 грн. 82 коп.),

пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 1214825 грн.11 коп.,

пеня за несвоєчасну сплату процентів - 1502141 грн. 08 коп.

У відповідності до п. 2.1. Розділу II "Умови забезпечення кредиту" кредитного договору, викладеного в новій редакції відповідно до змін та доповнень №5 від 05 лютого 2009 року, в забезпечення виконання зобов'язань, були укладені договори іпотеки, п. 2.2. - встановлено, що кредит, наданий банком, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, установленому законодавством України.

Також, між сторонами у забезпечення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором 1, було укладено договір застави (товарів в обороті) від 30 січня 2009 року (далі - договір застави 1), відповідно до п.1.1. договір забезпечує всі вимоги заставодержателя, які випливають з кредитного договору №90 від 26 грудня 2008 року (а також будь-якими додатковими угодами до нього).

Відповідно до п. 2.1. договору застави, предметом застави є товар в обороті згідно з переліком, наведеному в додатку 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.

Додатково сторонами у забезпечення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором 1, було укладено договір застави №2 від ЗО січня 2009 року (далі - договір застави 2), відповідно до п.1.1., договір забезпечує всі вимоги заставодержателя, які випливають з кредитного договору №90 від 26 грудня 2008 року (а також будь-ями угодами до нього).

Відповідно до п. 2.1. договору застави 2, предметом застави є необоротні активи перелік яких наведено в додатку 1 до цього договору.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції та вважає вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" на суму 128806228 грн. 40 коп. такими, що мають бути окремо внесені розпорядником майна до реєстру вимог як такі, що забезпечені заставою.

04 лютого 2009 року сторонами було укладено кредитний договір №2, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику не відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 10995000 грн.

Згідно з п.1.3. кредитного договору 2, встановлений наступний термін кредитування:

кредитна лінія відкривається 04 лютого 2009 року строком на 12 місяців (п. п. 1.3.1.),

позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі:

в термін, не пізніше 03 лютого 2010 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін до цього договору або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу IV цього договору (п.п. 1.3.2.).

Відповідно до п.п. 1.3.3. кредитного договору 2, позичальник повинен повернути основну суму кредиту на рахунок в ВАТ АБ "Укргазбанк". У разі ненадходження платежів у встановлені договором строки суми не погашених у строк платежів визнаються простроченими та перераховуються на рахунки простроченої заборгованості наступного банківського дня. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі.

Згідно з п. 1.4.1 кредитного договору 2 за користування кредитними коштами у межах встановленого в п.1.3. терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 21% річних. При цьому за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п. 1.3. цього Договору процентна ставка встановлюється в розмірі 31% річних (пп. 1.4.2. кредитного договору 2).

Підпунктом 1.4.4 кредитного договору 2 зі змінами та доповненнями №1 до кредитного договору від 31 березня 2009 року, встановлено строк сплати процентів - один раз на місяць не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього Договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього Договору. У разі, якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється напередодні.

Проценти, що нараховані за період з 04 лютого 2009 року по 28 лютого 2009 року, сплатити не пізніше 02 квітня 2009 року, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього Договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього Договору. У разі, якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється напередодні.

Відповідно до п. 2 змін та доповнень №1 до кредитного договору від 31 березня 2009 року після погашення процентів, що нараховані за період з 04 лютого 2009 року по 28 лютого 2009 року, п 1.4.4. викладено у наступній редакції: "Строк сплати процентів, що нараховані, починаючи з 01 квітня 2009 року щоквартально, не пізніше 10-го числа місяця, що йде за третім місяцем календарного кварталу, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього Договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору. У разі, якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється напередодні.

Проценти, що нараховані за період з 01 березня 2009 року по 31 березня 2009 року сплатити не пізніше 10 липня 2009 року, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього Договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього Договору. У разі, якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється напередодні.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором 2 виконав, що підтверджується випискою з рахунку №20624157701.980.

Станом на 17 січня 2010 року у позичальника перед банком виникла заборгованість за кредитним договором 2 у розмірі 13157907 грн. 98 коп., з яких:

борг по процентах - 107540 грн. 14 коп. (в т.ч. борг по процентах за період з 01 січня 2010 року по 17січня 2010 року - 107540 грн. 14 коп.),

борг по процентах - 1935722 грн. 44 коп.,

пеня за несвоєчасну сплату процентів - 119645 грн. 40 коп.

Місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі зробив висновок, що строк сплати боргу по кредиту за договором №2 від 04.02.2009 р. на суму 10995000 грн. настав 03.02.2010 р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство боржника, а тому за своєю правовою природою ці вимоги є поточними і можуть бути заявлені до боржника після введення у справі процедури ліквідації. Вимоги до боржника, що виникли за вказаним договором станом на 17.01.2010 р. на загальну суму 2162907 грн. 98 коп. (борг по процентах та пеня за несвоєчасну сплату процентів) суд першої інстанції вважає конкурсними і такими, що підлягають до визнання.

Однак, апеляційний суд частково не погоджується з вищенаведеними висновками місцевого суду враховуючи наступне.

Датою укладання кредитного договору є 04.02.2009р.

Відповідно до умов даного кредитного договору (п. 3.2.7.), Банк має право відмовитися від надання Позичальникові передбаченого Договором кредиту частково або в повному обсязі, а також достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції зокрема, у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору.

Банк звертався до Боржника з листом-вимогою вих. № 24102/2627 від 14.07.2009 р., в якому зазначав про наявну заборгованість перед Банком й попереджав, що у випадку, якщо прострочена заборгованість не буде погашена до 24 липня 2009 р., то Банк буде змушений звернутися до суду за захистом порушених прав.

У зв'язку з тим, що ТОВ "Святослав" порушило виконання своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором й не погасило прострочену заборгованість до 24 липня 2009 р., а тому банк скористався своїм правом вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитним договором № 2 від 04.02.2008 р. й звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про дострокове стягнення заборгованості за даним кредитним договором. Провадження у зазначеній справі було відкрито ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.11.2009 р., справа № 4/761, суддя Борисенко І.І. (копія ухвали міститься в матеріалах справи).

Відповідно до частини 15 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Частиною 1 статті 14 цього Закону встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Аналізуючи вищенаведені норми права, апеляційний суд робить висновок, що після опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство строк виконання боржником зобов'язань є таким, що настав. Таким чином, заяви з грошовими вимогами до боржника мають право подати конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, незалежно від настання строку виконання зобов'язань.

За таких обставин, апеляційний суд вважає вимоги ВАТ АБ "Укргазбанк" на суму 10995000 грн. такими що підлягають визнанню та включенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів.

При цьому, апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом щодо відмови в визнанні вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів державного мита за подачу позовних заяв до суду про стягнення заборгованості за кредитними договорами №2 від 04 лютого 2009 року та №90 від 26 грудня 2008 року та 472 грн. витрат на ІТЗ. Оскільки факт їх сплати не тягне за собою в майбутньому обов'язкового покладення цих витрат на Боржника. Як вбачається з копій платіжних доручень, судові витрати були сплачені ПАТ АБ "Укргазбанк" за подання позову не тільки до боржника у справі про банкрутство, але і до ДП "Астра", ТОВ "Хлібосол", ТОВ "Поляне". Рішенням господарського суду Черкаської області від 23.06.2010 р. у справі №16/167-4/761 задоволено позов ПАТ АБ "Укргазбанк" до боржника у справі та окрім іншого з відповідача стягнуто 25500,00 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Будь-яких відомостей про наслідки розподілу судом решти витрат ПАТ АБ "Укргазбанк" господарському суду не надало.

Таким чином, колегія суддів погоджується з місцевим судом та вважає, що вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" в частині стягнутих з боржника рішенням господарського суду від 23.06.2010 р. 25500,00 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу виникли після порушення провадження у справі, оскільки тільки суд, який розглядав позов, вправі був розподілити судові витрати, являються поточними і не можуть бути визнані як конкурсні.

В своїй апеляційній скарзі в 2 пункті прохальної частини ПАТ АБ "Укргазбанк" просить доповнити мотивувальну частину ухвали попереднього засідання Господарського суду Черкаської області від 27.09.2010р. у справі №01/11 певним текстом, однак, апеляційний суд припиняє апеляційне провадження в даній частині за апеляційною скаргою ПАТ АБ "Укргазбанк", оскільки, ст. 103 ГПК України не передбачає такі повноваження апеляційного господарського суду як доповнення мотивувальної частини ухвали місцевого господарського суду.

В апеляційній скарзі ТОВ "Святослав" просить ухвалу суду скасувати в частині зобов’язання кредитора та розпорядника майна провести засідання зборів кредиторів протягом 10 днів; в частині визнання вимог ПАТ "АБ "Укргазбанк" на суму 2162907,98 грн. та в частині зобов’язання розпорядника майна боржника окремо внести до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою: публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на суму 17589773,46 грн., ПАТ "АБ "Укргазбанк" на суму 128806228,40 грн.. Прийняти в цих частинах нову ухвалу, якою відмовити в визнанні вимог ПАТ "АБ "Укргазбанк" в сумі 2162907,98 грн., відмовити у внесенні до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою: публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на суму 17589773,46 грн., ПАТ "АБ "Укргазбанк" на суму 128806228,40 грн..

Апеляційний суд розглянувши апеляційну скаргу прийшов до висновку про відмову в задоволенні даної скарги в частині скасування ухвали попереднього засідання щодо визнання вимог ПАТ "АБ "Укргазбанк" на суму 2162907,98 грн. та в частині зобов’язання розпорядника майна боржника окремо внести до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою ПАТ "АБ "Укргазбанк" на суму 128806228,40 грн. з підстав викладених вище апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги ПАТ "АБ "Укргазбанк".

Щодо вимог апеляційної скарги про скасування ухвали попереднього засідання в частині зобов’язання розпорядника майна боржника окремо внести до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою: публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на суму 17589773,46 грн., підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно частини першої статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Як вбачається з заяви публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання кредиторських вимог його вимоги виникли на підставі Кредитного договору № КС-310П від 14.07.2008 року та Кредитного договору № КС-242Д від 11.01.2008 року, що укладені між ПАТ "ПриватБанк" та Боржником.

Згідно п. 6.1. Кредитного договору № КС-310П від 14.07.2008 року договір набирає чинності з моменту підписання договору обома сторонами та діє в повному обсязі перерахованих коштів до повного виконання обов'язків сторонами по даному договору. Розділом АЗ вказаного договору передбачено, що датою погашення кредиту є 13.07.2011р. Тобто на дату порушення справи про банкрутство по кредитному договору № КС-310П від 14.07.2008 у ПАТ "ПриватБанк" не виникло право вимоги до боржника.

О.Згідно п. 6.1. Кредитного договору № КС-242Д від 11.01.2008 року договір набирає чинності з моменту підписання договору обома сторонами та діє в повному обсязі перерахованих коштів до повного виконання обов'язків сторонами по даному договору. Розділом АЗ вказаного договору передбачено, що датою погашення кредиту є 23.11.2010р. Тобто на дату порушення провадження у справ про банкрутство по кредитному договору № КС-242Д від 11.01.2008 у ПАТ "ПриватБанк" не виникло право вимоги до боржника.

Як вбачається з матеріалів справи публікація про порушення провадження у справі № 01/11 була здійсненна 19.01.2010 року, тобто крайній строк для звернення з заявами про визнання грошових вимог -19.02.2010р.

У відповідності до частини другої статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

ПАТ "ПриватБанк" звернулось до суду з заявою про визнання кредитором було подано до суду 03.06.2010р., тобто враховуючи вищенаведені норми права з пропуском тридцятиденного граничного строку для звернення з заявою про визнання грошових вимог, а в такому випадку його вимоги вважаються погашеними.

Апеляційний суд вважає безпідставним та необґрунтованим посилання, місцевого господарського суду при розгляді вимог ПАТ "ПриватБанк" на абзац другий статті 14 Закону, яким передбачено, що розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Так як, з наведеної статті вбачається, що вимоги кредитора забезпеченні заставою та не внесені до реєстру застав вноситься на підставі його заяви, яка повинна бути подана до дати формування розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, тобто в даному випадку до 19.02.2010 року.

Також, як вбачається з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідний запис до реєстру застав було внесено лише 01.06.2010р..

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до повідомлення арбітражного керуючого про результати розгляду заяви про визнання кредитором ПАТ "ПриватБанк" (т. 11 а.с. 98-99) станом на дату порушення провадження справи про банкрутство в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні записи про існування застави майна або майнових прав в яких би заставодержателем значився би ПАТ "ПриватБанк".

Таким чином, Господарський суд Черкаської області в порушення згаданих вище норм права включив вимоги ПАТ "ПриватБанк" до реєстру вимог, тому ухвала суду попереднього засідання в частині зобов’язання розпорядника майна боржника окремо внести до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою: публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на суму 17589773,46 грн., підлягає скасуванню. При цьому, апеляційний суд приймає в даній частині нове рішення, яким відмовляє у внесенні до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою: публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на суму 17589773,46 грн..

Апеляційний суд відмовляє ТОВ "Святослав" в задоволенні вимоги, викладеній в апеляційній скарзі щодо скасування ухвали попереднього засідання в частині зобов’язання кредитора та розпорядника майна провести засідання зборів кредиторів протягом 10 днів, оскільки зобов’язання судом провести збори кредиторів є обов’язок суду, що передбачений ч.1 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому суд не вбачає будь-яких порушень місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права.

Керуючись статями 4-1, 33, 43, 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , Київський апеляційний господарський суд –

1. Апеляційну скаргу ТОВ "Святослав" задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.09.2010р. у справі №01/11 скасувати в частині зобов’язання розпорядника майна боржника окремо внести до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою: публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на суму 17589773,46 грн. та в даній частині прийняти нове рішення, яким відмовити публічному акціонерному товариству акціонерному банку "ПриватБанк" у внесенні до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою: на суму 17589773,46 грн.

3.В іншій частині апеляційну скаргу ТОВ "Святослав" залишити без задоволення.

4. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" задовольнити частково.

5. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.09.2010р. у справі №01/11 в частині визнання публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на суму 2162907,98 грн. підлягає зміні та викладенню в наступній редакції "Визнати вимоги кредитора у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на суму 10995000 грн. конкурсними і такими, що підлягають задоволенню у четверту чергу".

6. В частині доповнити мотивувальну частину ухвали попереднього засідання Господарського суду Черкаської області від 27.09.2010р. у справі №01/11 певним текстом апеляційне провадження припинити, а в іншій частині апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" залишити без задоволення.