КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.12.2010 № 05-5-57/13376
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs14346131) )
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з’явились, про час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином
від відповідача - не з’явились, про час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Гарант Профіт"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 15.11.2010
у справі № 05-5-57/13376 ( )
за позовом ТОВ "Гарант Профіт"
до ТОВ "ІКБ"
про визнання договору неукладеним
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2010 р. № 05-5-57/13376 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Профіт" та додані до неї матеріли повернуто без розгляду на підставі пунктів 3, 10 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з неподанням заявником доказів, що підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та договору поставки № 1/953 від 16.02.2010 р.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд оскаржувану ухвалу скасувати, і передати справу на розгляд до Господарського суду міста Києва. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що судом першої інстанції невірно застосовано та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт відзначає, що несплата позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при поданні зустрічної позовної заяви не порушує порядок звернення до суду, оскільки процесуальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не передбачено обов’язкової подвійної сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у провадженні однієї справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Профіт" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.12.2010р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 р. № 01-23/1/5 внесено зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 05-5-57/1337 колегії суддів в наступному складі: головуючий суддя – Ропій Л.М., судді: Кондратова І.Д., Попікова О.В.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Профіт" в судове засідання апеляційної інстанції 14.12.2010 р. не з'явився, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з находженням у відрядженні представника заявника апеляційної скарги.
Колегія суддів, розглянувши клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Профіт" про відкладення розгляду справи, дійшла висновку щодо відсутності підстав для відкладення розгляду справи з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Отже, суд відкладає розгляд справи в тому разі, коли спір не можливо розглянути в даному засіданні, а тому, питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. В свою чергу, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті, навіть, якщо було подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Колегією суддів встановлено, що викладені у клопотанні обставини не є поважною причиною для відкладення розгляду справи та не перешкоджають розгляду поданої апеляційної скарги, оскільки перебування представника у відрядженні, з огляду на положення статті 28 Господарського процесуального кодексу України, не позбавляє учасника судового процесу його права направити в судове засідання для представлення своїх інтересів іншого представника.
Крім того, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду враховує, що відповідно до частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, а розгляд справи за змістом статті 77 Господарського процесуального кодексу України може бути відкладений лише в межах процесуальних строків розгляду справи. Строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.11.2010 р. № 05-5-57/13376 закінчується 17.12.2010 р., а відтак у суду апеляційної інстанції відсутні об’єктивні можливості відкласти розгляд справи.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Загальні правила подання позовних заяв до господарського суду визначаються приписами статей 54 - 57 Господарського процесуального кодексу України. Якщо позовну заяву за зустрічним позовом подано з порушенням вимог, викладених у статтях 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд повертає позовну заяву на підставі статті 63 цього Кодексу.
Відповідно до положень пункту 31 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку і розмірі.
Отже, чинним процесуальним законодавством чітко встановлено, що при поданні зустрічної позовної заяви повинні бути сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку і розмірі. Ця вимога є обов'язковою та безумовною для прийняття такої заяви до розгляду.
Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант Профіт", звернувшись в межах справи з зустрічною позовною заявою про визнання договору неукладеним, не додало доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У відповідності до пункту 10 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Таким чином, апеляційна інстанція погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що зустрічна позовна заява подана з порушенням чинного процесуального законодавства, а тому господарський суд першої інстанції обґрунтовано повернув її без розгляду.
Доводи скаржника не відповідають вимогам статей 54 - 57, 60 Господарського процесуального кодексу України, не ґрунтуються на правильному застосуванні зазначених норм процесуального законодавства, тому підставами для скасування оскаржуваної ухвали у справі бути не можуть.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно визначив, що позовна заява підлягає поверненню також на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
За змістом вказаної норми, суддя повертає позовну заяву з посиланням на п. 3 названої статті, лише у разі, якщо в її тексті відсутній виклад обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, відсутнє посилання на докази, що підтверджують обставини, викладені у позовній заяві. При цьому, неподання позивачем письмових доказів, на які є посилання в позовній заяві не визначається Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) як підстава для повернення позовної заяви, оскільки суд першої інстанції може витребувати додаткові докази на підставі статті 65 Господарського процесуального кодексу України при підготовці справи до розгляду.
За таких обставин, враховуючи те, що статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлений вичерпний перелік підстав для повернення позовної заяви, будь-які інші порушення в оформленні позовної заяви та доданих до неї документів не можуть бути підставою для повернення позовної заяви, суд першої інстанції безпідставно застосував норму пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, з огляду на приписи частини 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, які визначають, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення, колегія суддів, враховуючи те, що висновок суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду є правильним, дійшла висновку, що апеляційна скарга є такою, що ґрунтується на помилковому тлумаченні положень чинного законодавства України, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін з урахуванням обставин, які викладені в мотивувальній частині постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтями 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Профіт" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.11.2010 року у справі № 05-5-57/13376 - без змін.
Матеріали справи № 05-5-57/13376 повернути Господарському суду міста Києва.
постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя
Судді
16.12.10 (відправлено)