Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лавренюк О.Т.

суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання: Бахчеван Х.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3., ордер б/н від 25.11.2010 р.

від відповідача: Бевза О.І., дов. № 01/11 від 01.11.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Кілійський виноробний завод"

на рішення господарського суду Одеської області від 14.10.2010 р.

у справі № 7/124-10-1519

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Закритого акціонерного товариства "Кілійський виноробний завод"

про стягнення 465 501,37 грн.

Позивач, ФОП ОСОБА_4, звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ЗАТ "Кілійський виноробний завод" про стягнення 465 501,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказала, що з 25.05.1972 р. вона працювала на Кілійському виноробному заводі на посаді лаборанта, з 29.12.1984 р –на посаді завідуючої лабораторії, з 04.01.1999 р. по 01.09.2003 р. –на посаді заступника директора по якості.

05.01.1993 р. рішенням загальних зборів організації орендарів Кілійського виноробного заводу створено орендне підприємство "Кілійський виноробний завод", 15.10.2003 року Кілійська района держадміністрація відміла реєстрацію орендного підприємства "Кілійський виноробний завод"внаслідок його реорганізації в Закрите акціонерне товариство "Кілійський виноробний завод", яке є новоутвореною юридичною особою та не є правонаступником орендного підприємства. Майно орендного підприємства не увійшло до складу статутного фонду утвореного ЗАТ "Кілійський виноробний завод", однак усе майно ліквідованого орендного підприємства було незаконно, без згоди орендарів передано ЗАТ "Кілійський виноробний завод"на підставі акту приймання-передачі від 05.02.2003 року.

Внаслідок вказаного, на твердження Позивача, Відповідач незаконно володіє та користується переданим йому Майном ліквідованого підприємства, зокрема належною Позивачу часткою ( трудовим внеском) у розмірі 465 501,37 грн., чим порушуються права позивачки, зокрема право власності на 4, 376% трудового внеску в майні орендного підприємства, що у грошовому виразі складає 465 501, 37 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.10.2010 року по справі № 7/124-10-1519 (суддя Лепеха Г.А.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі з посиланням на їх доведеність та обґрунтованість.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Відповідач надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 14.10. 2010 року у справі № 7/124-19-1519 скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Розгляд справи відкладався, у зв'язку з витребуванням додаткових доказів, в судовому засіданні 09.12.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Клопотання Відповідача про залучення до матеріалів справи копій: рішення Кілійського районного суду Одеської області та ухвали апеляційного суду Одеської області по справі за позовом ОСОБА_5 до ЗАТ "Кілійський виноробний завод"про встановлення факту належності частки в майні орендного підприємства, визнання права власності на неї, та витребування частки майна із незаконного володіння судовою колегією відхилено, як таке що не має відношення до справи за позовом ОСОБА_6

Клопотання представника Позивача про витребування додаткових доказів: документа, згідно якого здійснювалось представництво від імені ОСОБА_4 при у кладенні договору купівлі-продажу та докази, що підтримують факт отримання оплати ОСОБА_4 за належну їй частку, судовою колегією також відхилено, оскільки дане клопотання розглядалося судом першої та, крім того, питання щодо визнання договору доручення та договору купівлі-продажу недійсним, в даній справі не розглядається.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати.

Представник Позивача заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає, що рішення суду обґрунтовано та скасуванню не підлягає.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям рішення про відмову в задоволені позову на підставі наступного:

Відповідно до приписів ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права; розгляд справи господарським судом справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Як встановлено матеріалами справи, 25.12.1992 року Кілійською райдержадміністрацією було зареєстровано орендне підприємство "Кілійський виноробний завод".

Рішенням загальних зборів організації орендарів Кілійського виноробного заводу від 05.01.1993р. створено орендне підприємство "Кілійський виноробний завод", затверджено статут орендного підприємства, основним видом діяльності підприємства визначено задоволення потреб населення виноробною продукцією, а також організація оптового продажу виробленої продукції, яка є юридичною особою, має самостійний баланс.

Статут орендного підприємства зареєстрований Кілійською районною адміністрацією 03.05.1993р.

Відповідно до Статуту орендне підприємство є правонаступником майнових та інших прав і зобов'язань Кілійського виноробного заводу.

22.10.2002 року протоколом зборів орендарів орендного підприємства "Кілійський виноробний завод" прийнято рішення про створення Закритого акціонерного товариства "Кілійський виноробний завод".

22.10.2002 року протоколом установчих зборів закритого акціонерного товариства "Кілійський виноробний завод" прийнято рішення про створення ЗАТ "Кілійський виноробний завод", яке є правонаступником всіх прав та обов'язків організації орендарів та орендного підприємства "Кілійський виноробний завод"та затверджено порядок розподілу акцій серед засновників.

15.10.2003 року Кілійською районною держадміністрацїєю реєстрацію орендного підприємства "Кілійський виноробний завод" скасовано за заявою власника та створено Закрите акціонерне товариство "Кілійський виноробний завод" ( т.1, а.с.27).

За Актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу "Кілійський виноробний завод", затвердженого заступником начальника регіонального відділення Фонду державного майна України станом на 30.09.2002р., вартість комплексу складала 10 200,5 тис. грн., з яких державі належало 2 030,7 тис. грн., орендному підприємству 8 169,8 тис. грн.

За період з 01.10.2002р. по 01.10.2003р. підприємством було здійснено переробку продукції 2002 року на суму 2 467,8 тис. грн., які також є власністю орендного підприємства.

За Ліквідаційним балансом орендного підприємства вартість майна орендного підприємства станом на 01.01.2003р. складала 10 637,6 тис. грн.

Тобто у колективній власності орендного підприємства майно (нерухомість, автотранспорт, тощо) та грошові кошти (фінансові активи) склали 10 637,6 тис. грн., доля позивачки склала 4, 376.

14.06.2003 року між ТОВ "Титан"та ОСОБА_6 було укладено Договір доручення, відповідно до умов якого Повіренний (ТОВ "Титан") зобов'язується здійснити в інтересах та від імені Довірителя (ОСОБА_6.) продаж частки Доручителя в майні ОП "Кілійський виноробний завод", що напрацьована за період оренди та яка належить йому на підставі "Розрахунків розподілу корпоративних прав ЗАТ "Кілійський виноробний завод"і майна, напрацьованого за період оренди ОП "Кілійський виноробний завод", що складені з урахуванням вимог "Методики розподілу корпоративних прав ЗАТ "Кілійський виноробний завод"та затверджені рішенням загальних зборів членів організації орендарів та членів трудового колективу ОП "Кілійський виноробний завод"та рішенням загальних зборів ЗАТ "Кілійський виноробний завод"від 22.10.2002 року та сплатити Доручителю грошові кошти, отримані від продажу.

14.06.2003 року було укладено Договір купівлі-продажу частки в майні ОП "Кілійський виноробний завод", відповідно до якого ТОВ "Титан", діючи від імені ОСОБА_6, продав належну їй частку в майні ОП "Кілійський виноробний завод", належну Доручителю на підставі "Розрахунків розподілу корпоративних прав ЗАТ "Кілійський виноробний завод"і майна, напрацьованого за період оренди ОП "Кілійський виноробний завод".

Таким чином, Позивачка, будучи власником частки майна, розпорядилася нею, здійснивши відчуження належної їй частки і її право на це майно було припинено в червні 2003 року.

Посилання представника Позивача на те, що вказаний договір не підтверджено належними доказами ( відсутності розрахункових-/платіжних документів, виписок банку) судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки наявність та легитимність Договору доручення та Договору купівлі-продажу ніким не оспорено і ці договори є дійсними. Ця обставина підтверджена і Постановою слідчого прокуратури Кілійського району Одеської області про закриття кримінальної справи від 18.10.2005 року ( т.1, а.с. 82-87).

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки належну Позивачці частку майна вона продала ЗАТ "Кілійский виноробний завод"ще в червні 2003 року.

Твердження Позивача, з яким погодився суд першої інстанції, що орендарями орендного підприємства "Кілійський виноробний завод" не приймалось рішення щодо реорганізації орендного підприємства в господарське товариство до уваги не приймається, оскільки спростовується матеріалами справи: протоколом зборів орендарів Орендного підприємства "Кілійський виноробний завод"від 22.10.2002 р. ( т.2, а.с. 25-26), протоколом загальних зборів членів організації орендарів та членів трудового колективу ОП "Кілійський виноробний завод"від 22.10.2002 року ( т.2, а.с 29-34), протоколом установчих зборів ЗАТ "Кілійський виноробний завод"( т.2, а.с 35-43), протоколом загальних зборів акціонерів ЗАТ "Кілійський виноробний завод"від 01.09.2003 р.( т.2, а.с. 44-46), Установчим Договором про заснування ЗАТ "Кілійського виноробного заводу"від 22.10.2002 р. (т.2. а.с. 55- 60) та, крім цього, взагалі не мають значення для справи, оскільки право Позивача на майно було припинено в червні 2003 року шляхом його продажу ЗАТ "Кілійський виноробний завод".

За таких обставин, судова колегія вважає, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду, викладені у ріішенні, не відповідають обставинам справи і тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям рішення про відмову в задоволені позову.

Витрати Відповідача по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з Позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 80 ч. 1, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Кілійський виноробний завод" –задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 14.10.2010 р. по справі № 7/124-10-1519 скасувати.

В задоволені позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з фізичної сособи-підприємця ОСОБА_4 на користь Закритого акціонерного товариства "Кілійський виноробний завод" державне мито, сплачене за подачу апеляційної скарги, у розмірі 1477,60 грн.

Господарському суду Одеської області видати наказ з зазначенням відповідних реквізитів сторін.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.