Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Краєвської М.В.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2, м.Івано-Франківськ б/н від 25.10.2010р.

на рішення господарського суду Івано-франківської області від 12.10.2010р.

у справі № 22/96

за позовом приватного підприємця ОСОБА_2, м.Івано-Франківськ

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Газ –Ойл Карпати", м.Івано-Франківськ

про витребування безвідкличної довіреності від 19.06.2007р.

За участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_2, ОСОБА_3-представник

від відповідача 1–Інкін В.І.-представник, Корж О.В.-представник

від відповідача 2: Легін В.Б.-представник

Права та обов’язки представникам сторін відповідно до ст..ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено.

Учасники судового процесу в судовому засіданні відмовились від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 81-1 ГПК України.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.10.2010р. у справі №22/96 (суддя Малєєва О.В.) відмовлено у задоволенні позовних вимог приватному підприємцю ОСОБА_2, м.Івано-Франківськ до ТзОВ "Фінансова компанія "Газ –Ойл Карпати", м.Івано-Франківськ про витребування безвідкличної довіреності від 19.06.2007р.

Приватним підприємцем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу б/н від 25.10.2010р., в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким витребувати у ТзОВ "Фінансова компанія "Газ –Ойл Карпати"безвідкличну довіреність від 19.06.2007р. та передати її скаржнику, посилаючись на те, що скаржник, як довіритель, згідно п.2 ст. 1108 ЦК України скористався правом відмови від договору доручення з відкладальними умовами №2/3 від 19.06.2007р., про що направив відповідачу лист вих.№114/56 від 09.07.2010р. Відповідно до п.п. 2 п.1 ст. 1006 ЦК України та п.2.3.3 договору доручення повірений зобов'язаний в разі припинення договору доручення негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, чого відповідач до цього часу не зробив.

ТзОВ "Фінансова компанія "Газ –Ойл Карпати" у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

між ТзОВ"Фінансова компанія" Газ-Ойл-Карпати" (управитель) та підприємцем ОСОБА_2 (забудовник), відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (978-15) укладено договір управителя з забудовником фонду фінансування будівництва виду А №1/3 від 15.06.2007р. (а.с.24-34).

Відповідно до п.1.1. договору управитель, який діє на праві довірчої власності в інтересах довірителів, замовляє забудовнику збудувати належної якості чотирьохсекційний багатоквартирний житловий будинок з підземним паркінгом, вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул.Мазепи,70-74 в м.Івано-Франківську, ввести його в експлуатацію та передати об'єкти інвестування довірителям ФФБ у власність у встановлені договором строки та на умовах, визначених правилами ФФБ, а управитель зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування будівництва за рахунок грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з довірителями договорами про участь у ФФБ.

Згідно із п.3.3.3.3. договору №1/3 забудовник зобов'язувався одночасно з укладенням сторонами цього договору укласти з управителем договір доручення з відкладальними умовами, за яким управителю у разі порушення забудовником умов цього договору доручається виконувати функції забудовника, у тому числі шляхом передоручення цих функцій іншим особам. При цьому забудовник на час дії цього договору надає безвідкличну довіреність управителю на право делегування третім особам функцій забудовника у разі порушення останнім умов цього договору з управителем.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вищезазначених умов договору №1/3 між підприємцем ОСОБА_2 (довіритель) та ТзОВ"Фінансова компанія" Газ-Ойл-Карпати" (повірений) укладено договір доручення з відкладальними умовами №2/3 від 19.06.2007р. (а.с.6-7), за яким повірений зобов'язується від імені та за рахунок довірителя виконувати функції забудовника відповідно до умов договору №1/3, передоручати функції забудовника іншим особам (п.1).

Згідно із п.2.1. договору №2/3 права і обов'язки сторін за цим договором виникають у випадку, якщо діяння (дії чи бездіяльність) забудовника, який є довірителем за цим договором, відповідно до умов договору №1/3 можуть призвести: до зміни основних технічних характеристик об'єктів будівництва, визначених у вищезазначеному договорі, погіршення споживчих властивостей об'єктів будівництва та/або об'єктів інвестування, визначених у вищезазначеному договорі, зростання вартості об'єкта будівництва, визначеного у вищезазначеному договорі більше ніж на 5 відсотків, збільшення строків будівництва об'єкта, визначеного у вищезазначеному договорі, більш ніж на 30 днів.

Відповідно до п.2.4.1. договору №2/3 довіритель зобов'язується видати повіреному безвідкличну довіреність на право делегування третім особам функцій забудовника, на здійснення юридичних дій, визначених у п.1.1. цього договору.

Матеріалами справи підтверджується, що довіреність видана підприємцем ОСОБА_2 ТзОВ"Фінансова компанія" Газ-Ойл-Карпати" за №4/3 від 19.06.2007р. (а.с.5), В довіреності зазначено, що вона є безвідкличною та діє до повного виконання договору доручення з відкладальними умовами від 19.06.2007р.

Укладення договору №2/3 та видача довіреності здійснені відповідно до вимог ст. 10 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", яка регулює особливості забезпечення виконання зобов'язань забудовника за договором перед управителем фонду. Вищезазначеною статтею закону (978-15) передбачено, що за кожним об'єктом будівництва забудовник та управитель укладають, зокрема, договір доручення з відкладальними умовами, за яким управителю у разі порушення забудовником умов договору доручається виконувати функції забудовника, у тому числі шляхом передоручення цих функцій іншим особам. При цьому забудовник на час дії договору має право надавати безвідкличну довіреність управителю на право делегування третім особам функцій забудовника у разі порушення останнім умов договору з управителем.

Приватним підприємцем ОСОБА_2, посилаючись на п/п 2 п.1 ст. 248 ЦК України, направлено ТзОВ"Фінансова компанія" Газ-Ойл-Карпати" листа за вих. №114/55 від 09.07.2010р. про скасування довіреності і припинення представництва, який згідно поштової квитанції №8633 від 09.07.2010р. та повідомлення про вручення поштового відправлення №1700647 отриманий відповідачем 12.07.2010р. (а.с.50-52)

Як вбачається із апеляційної скарги, скаржник вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення ч.2 ст. 1008 ЦК України, відповідно до яких довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час та п.п. 2 п.1 ст. 1006 ЦК України, за яким повірений зобов'язаний в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що при вирішенні даного спору слід виходити з того, що положення норм ЦК України (435-15) щодо права довірителя на скасування довіреності не поширюються на випадки видачі безвідкличної довіреності з огляду на норми ст. 10 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" і пов'язане із тим, що договір доручення з відкладальними умовами і видана на його підставі безвідклична довіреність є одним із видів забезпечення виконання зобов'язань забудовника перед управителем. Окрім того, як передбачено ч.1 ст. 249 ЦК України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені у позовній заяві та апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.10.2010р. у справі №22/96 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у господарський суд Івано-Франківської області.