3/61-09 Про розірвання кредитного договору - 08.12.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ (вх. 3978П/2-4) та апеляційну скаргу ТОВ "Нафтопром-Плюс", м. Кременчук (вх. № 4288П/2-4) на рішення господарського суду Полтавської області від 26.10.2010р. по справі № 3/61-09,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопром-Плюс", м. Кременчук, Полтавська область,

до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ в особі Полтавської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", м. Полтава,

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтапромінвест", м. Кременчук, Полтавська область,

про розірвання кредитного договору № 010/05/2562

та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ,

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопром-Плюс", м. Світловодськ, Кіровоградської області;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтапромінвест", м. Кременчук, Полтавської області,

про стягнення з відповідачів в солідарному порядку 1 358 676,95 доларів США, -

ТОВ "Нафтопром-Плюс"звернувся з позовом, в якому просив розірвати кредитний договір №010/05/2562 "Відновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів"від 26.05.2008 р., укладений між ТОВ "Нафтопром-Плюс"та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"( надалі –Банк), внаслідок істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору та визначити наслідки розірвання кредитного договору №010/05/2562 "Відновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів"від 26.05.2008 р., виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Банк звернувся із зустрічним позовом в якому з урахуванням збільшених позовних вимог просив стягнути з ТОВ "Нафтопром-Плюс"та ТОВ "Нафтапромінвест"солідарно кошти у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №010/05/2562 від 26.05.2008р. у сумі 1 358 676,95 доларів США, в т.ч. 936 045, 47 доларів США - сума заборгованості за кредитом, 142 011, 68 доларів США - прострочені відсотки, 263 315,06 доларів США (гривневий еквівалент за курсом НБУ 2 082 769,46 грн.) - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та 17 304, 74 доларів США (гривневий еквівалент за курсом НБУ 136 877, 03 грн.) - пеня за несвоєчасну сплату відсотків (в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог від 18.10.2010р. №17/10-9189, вх. №12378д).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.10.2010 р. (суддя Бунякіна Г.І.) в первісному позові відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопром-Плюс"та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтапромінвест"у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"кошти у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 010/05/2562 від 26.05.2008р. у сумі: 4 266 439,40 грн. –сума заборгованості за тілом кредиту; 1 164 460,22 грн. –залишок несплачених процентів; 1 219 702,69 грн. пені за порушення строків погашення кредиту та 122 735,93 грн. пені за порушення строків погашення відсотків по кредиту; витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. В іншій частині зустрічних вимог відмовлено.

Банк з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить рішення господарського суду Полтавської області від 26.10.2010р. скасувати частково і прийняти нове рішення, яким задовольнити повністю зустрічний позов Банку та стягнути солідарно з ТОВ "Нафтопром-Плюс"та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтапромінвест"на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №010/05/2562 від 26.05. 2008 р. у сумі 1 358 676,95 доларів США, у тому числі: сума заборгованості за кредитом - 936 045,47 доларів США; проценти -142 011,68 доларів США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 263 315,06 доларів США; пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 17 304,74 доларів США. В інший частині апелянт просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Апелянт вказує, що 26.05.2008 р. між Банком (кредитор) та ТОВ "Нафтопром-Плюс"(позичальник) укладений кредитний договір №010/05/2562, згідно якого кредитор надав позичальнику кредит у формі мультивалютної кредитної лінії з лімітом 3 400 000,00 грн. При цьому, у п. 1.1. кредитного договору було зазначено, що кошти можуть надаватися у гривнях або доларах США (в перерахунку за курсом НБУ). Додатковою угодою до кредитного договору №1 від 16.07.2008 р. збільшено ліміт кредитної лінії до 4 600 000,00 грн.

На підставі укладеного кредитного договору №010/05/2562 від 26.05.2008 р., для виконання такого договору (видачі кредиту), Банк відкрив ТОВ "Нафтопром-Плюс"позичковий рахунок №20626871112562.

На виконання умов кредитного договору (пункти 1.1., 5.2.), двома траншами ТОВ "Нафтопром-Плюс"було видано кредитні кошти у загальному розмірі 948 670,00 доларів США.

Кредитні кошти у розмірі 948 670,00 доларів США перераховувались Банком з кредитного рахунку №20626871112562 на транзитний рахунок №2900858401 для їх продажу (конвертації) на міжбанківському валютному ринку України.

Після продажу кредитних коштів у розмірі 701 000,00 доларів США на МВРУ, згідно з меморіальним ордером №2 від 27.05.2008 р., на поточний рахунок ТОВ "Нафтопром-Плюс"№26005100052587 було зараховано 3 322 740,00 грн.

Аналогічним чином, згідно з меморіальним валютним ордером №2, 12.08.2008 р. Банком було перераховано (списано) кошти у сумі 247 670,00 доларів США.

Тобто, моментом видачі ТОВ "Нафтопром-Плюс"кредиту Банк вважає не час зарахування гривневого еквіваленту на поточний рахунок Позичальника (після конвертації), а момент списання (перерахування) коштів (доларів США) з позичкового рахунку №20626871112562.

Позивач за первісним позовом, ТОВ "Нафтопром-Плюс", з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить рішення господарського суду Полтавської області від 26.10.2010р. скасувати в частині стягнення з ТОВ "Нафтопром-Плюс"та ТОВ "Нафтапромінвест"у солідарному порядку на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"пені за порушення строків погашення кредиту в сумі 1 219 702,69 грн. та пені за порушення строків погашення відсотків по кредиту в сумі 122 735,93 грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. та прийняти нове, яким стягнути з ТОВ "Нафтопром-Плюс"та ТОВ "Нафтапромінвест"у солідарному порядку на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"пеню за порушення строків погашення тіла кредиту та відсотків по кредиту на загальну суму 269 100,38 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 13 525,20 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 62,59 грн., в іншій частині рішення –залишити без змін.

Апелянт вказує, що 26.10.2010р. ТОВ "Нафтопром-Плюс"звернулось з клопотанням та просило суд при вирішенні питання про стягнення пені за прострочку виконання зобов'язання врахувати що до виникнення кризової ситуації в країні (настання несприятливих (негативних) наслідків загальної економічної кризи є загальновідомим фактом) ТОВ "Нафтопром-Плюс"сумлінно виконувало свої зобов'язання за кредитним договором; частково виконав зобов'язання щодо сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами. ТОВ "Нафтопром-Плюс"знаходиться в скрутному фінансовому становищі, сплата пені за порушення строків погашення тіла кредиту та відсотків по кредиту (а це сума 1342 438,62 грн.) може призвести до банкрутства підприємства.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення в частині стягнення пені за порушення строків погашення тіла кредиту та відсотків по кредиту на загальну суму 1 342 438,62 грн. не застосував норми ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України і насамперед не врахував, що пеня, заявлена до стягнення є надмірно великою порівняно зі збитками Банку.

Також, позивач за первісним позовом подав відзив на апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом, в якому просив рішення господарського суду Полтавської області від 26.10.2010р. в частині стягнення суми заборгованості за тілом кредиту та залишку несплачених процентів залишити без змін, а апеляційну скаргу Банку без задоволення; вказує, що посилання відповідача за первісним позовом щодо надання кредиту в іноземній валюті –доларах США за кредитним договором № №010/05/2562 від 26.05.2008р. є безпідставним та не відповідає дійсності, оскільки в предметі договору не міститься сума кредиту в іноземній валюті - доларах США, а визначено ліміт кредитування - в гривні, а у відповідності до п. 1.3. кредитного договору, метою надання кредиту є фінансування витрат, пов’язаних з поточною діяльністю. Порядок надання кредиту визначений п. 5.2. кредитного договору, а саме: кредитор зобов'язується у разі надання кредиту в іноземній валюті на підставі письмової заяви позичальника, перерахувати кредитні кошти з позичкового рахунку на транзитний рахунок з метою подальшої конвертації на Міжбанківському Валютному Ринку України та зарахувати отриману суму в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника № 26005100052587 в ПОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 331605 для подальшого використання за цільовим призначенням".

В кредитному договорі не зазначено поточного рахунку в доларах США 26006110052587 (хоча такий рахунок було відкрито в ПОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", ще з 2006р.), а зазначено лише поточний рахунок у гривні 26005100052587.

Позивач за первісним позовом зазначає, що жодного діючого зовнішньоекономічного контракту, на виконання умов якого необхідні були грошові кошти в іноземній валюті, ТОВ "Нафтопром-Плюс"не укладало. Тобто, ТОВ "Нафтопром-Плюс"кредитні кошти необхідні були саме у гривні для поповнення обігових коштів гривневого поточного рахунку 26005100052587, а не у доларах США.

Представник ТОВ "Нафтапромінвест"в судове засідання не прибув, надав заяву, просить справу розглянути без участі його представника, повністю підтримує апеляційну скаргу ТОВ "Нафтопром-Плюс", заперечує проти задоволення апеляційної скарги Банку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача за первісним позовом, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду Полтавської області по даній справі, оскільки вони є обґрунтованими і такими, що базуються на нормах чинного законодавства та документах, наданих до справи.

26.05.2008р. між ТОВ "Нафтопром-Плюс"(позичальник) та Банком (кредитор) було укладено кредитний договір № 010/05/2562 "Відновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів"(надалі - Кредитний договір), відповідно до умов п. 1.1. якого кредитор забовязався надати позичальнику кредит в формі мультивалютної відновлювальної кредитної лінії з лімітом 3 400 000,00 грн. (надалі - кредит), а позичальник зобов'язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором. Кредитні кошти за договором надаються у гривні або доларах США (в перерахунку за курсом Національного банку України) (т. 1, а.с. 5-10).

Також, в забезпечення виконання кредитного договору № 010/05/2562 від 26.05.2008р. між Банком (кредитор) та ТОВ "Нафтопромінвест"(поручитель) було укладено договір поруки № 010/05/2562/2 від 26.05.2008р., відповідно до умов п.1.2. якого поручитель на добровільних засадах брав на себе зобов’язання перед кредитором відповідати по зобов’язанням боржника –ТОВ "Нафтопром-Плюс", які виникають з умов кредитного договору № 010/05/2562/2 "Відновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів"від 26.05.2008р., а саме: повернути кредит в сумі 3 400 00, 00 грн. або її еквівалент в іноземній валюті, сплатити проценти за користування кредитом, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), у розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного договору у повному обсязі (т.1, а.с. 76-78).

Згідно з п. 1.2. Кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 20.05.2009р.

Пунктом 1.3 визначено, що кредит надається позичальнику на фінансування витрат пов’язаних з поточною діяльністю.

Додатковою угодою № 1 від 16.07.2008 р. до кредитного договору, ліміт кредитної лінії було збільшено до 4 600 000,00 грн.

Відповідно до п. 5.2. кредитного договору на умовах цього договору, на підставі письмової заяви позичальника, після виконання позичальником обов’язкових умов, визначених в. п. 2.5., 5.1., ст. 4 та п. 10.2. цього договору, кредитор зобов’язався:

у разі надання кредиту в національній валюті:

- надавати кошти з позичкового рахунку шляхом безготівкового перерахування безпосередньо за цільовим призначенням на підставі наданих позичальником платіжних доручень (в 3-х екземплярах), договорів, рахунків, тощо; або надавати кредитні кошти з позичкового рахунку шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок позичальника для подальшого використання за цільовим призначенням;

у разі надання кредиту в іноземній валюті:

- на підставі письмової заяви позичальника, перераховувати кредитні кошти з позичкового рахунку на транзитний рахунок з метою подальшої конвертації на Міжбанківському Валютному Ринку України та зарахувати отриману суму в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника для подальшого використання за цільовим призначенням.

Пунктом 5.5 Кредитного договору визначено, що заборгованість позичальника за кредитом обліковується на мультивалютному позичковому рахунку в Полтавській обласній дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Отже, зазначені вище умови Кредитного договору, так і п. 5.2 його передбачають альтернативу надання кредитних коштів банком: як в національній, так і іноземній валюті, обмежуючи лімітом кредитування в національній валюті - гривні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за умовами Кредитного договору має місце використання транзитного рахунку, який використовується для обліку платежів на час до перерахування їх за призначенням, моментом надання кредиту є зарахування коштів на поточний рахунок позичальника –ТОВ "Нафтопром-Плюс", тобто після виконання Банком умов п. 5.2 кредитного договору щодо конвертації валюти на міжбанківському валютному ринку України, в розмірі зарахування.

Враховуючи, що на поточний рахунок позичальника - ТОВ "Нафтопром-Плюс"надійшли кошти в національній валюті, про що засвідчують меморіальні ордери Полтавської дирекції Банку": № 2 від 27.05.2008р. в сумі 3 322 740,00 грн. та № 1 від 12.08.2008р. в сумі 1 144 235, 40 грн., за таких обставин наявні підстави стверджувати, що спірний кредитний договір ( при альтернативності його умов) зобов'язує позичальника –першого відповідача за зустрічними вимогами повернути кредитні кошти в тій валюті та розмірі, які він отримав, а саме: 3 322 740,00 грн. + 1 144 235, 40 грн. із 17,5 % та пенею за прострочення платежу.

Зазначені обставини були також визначені у постанові Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.04.2010р. у справі №3/150-09, яке набрало законної сили (т. 2, а.с. 2-5 та ухвалі Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.08.2010 р. про роз’яснення постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.04.2010р. у справі №3/150-09 а.с.11-12), а тому мають преюдиціальне значення відповідно до приписів ст. 35 ГПК України.

В ст. 1054 ЦК України викладено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 193 ГК України та ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що сума основного боргу ТОВ "Нафтопром-Плюс" не була спростована, ТОВ "Нафтопром-Плюс"не надав ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції доказів про погашення заборгованості по кредиту та відсоткам, в зв’язку з чим вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення у солідарному порядку з відповідачів за зустрічним позовом у розмірі 4 266 439, 40 грн. заборгованості за тілом кредиту та 1 164 460, 22 грн. залишку несплачених процентів є обґрунтованими та такими, що підтверджуються належними доказами, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Таким чином, вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення у солідарному порядку з відповідачів за зустрічним позовом у розмірі 1 219 702, 69 грн. пені за порушення строків погашення кредиту станом на 12.10.2010р. та 122 735, 93 грн. пені за порушення строків погашення відсотків станом на 12.10.2010р. є обґрунтованими, але колегія суддів вважає можливим зменшити розмір пені за порушення строків погашення кредиту до 219 702, 69 грн., враховуючи наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Крім того, ст. 233 ГК України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Нафтопром-Плюс"частково виконувало зобов'язання щодо сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

Наразі, ТОВ "Нафтопром-Плюс"знаходиться в скрутному фінансовому становищі, що підтверджується наданим балансом товариства станом на 01.10.2010 р. та звітом про фінансові результати за 9 місяців 2010 р.; сплата заявленої до стягнення пені значно погіршить фінансовий стан товариства та може призвести до його банкрутства..

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в частині відмови позивачу за первісним позовом, у зв’язку з необґрунтованістю та відсутністю відповідних доказів для розірвання спірного договору з підстав, викладених в ст. 652 ЦК України, на яку посилався позивач за первісним позовом, а також за сплином терміну, визначеного договором для погашення кредиту.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення господарського суду Полтавської області від 26.10.2010р. по справі № 3/61-09 та зменшити суму пені за порушення строків погашення кредиту, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ТОВ "Нафтопром-Плюс"задовольнити частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином 12750,00 грн. витрат по сплаті державного мита в сумі та 62,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.

Керуючись п. 3 ст. 83, ст.ст. 49, 91, 99, 101, п. 4 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопром-Плюс"задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 26.10.2010р. по справі № 3/61-09 змінити.

Резолютивну частину рішення господарського суду Полтавської області від 26.10.2010р. по справі № 3/61-09 викласти в наступній редакції:

Відмовити у задоволенні первісного позову.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопром-Плюс"(Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свердлова, 9, код ЄДРПОУ 34461566) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтапромінвест"(Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леніна, 9/16, кв. 29, код ЄДРПОУ 32141757), у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"(Полтавська обласна дирекція АТ "Райффайзен Банк Аваль"- 36014, м. Полтава, вул. Монастирська, 5-а, код ЄДРПОУ 14305909, рахунок № 29096319 в Полтавській ОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 331605) кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №010/05/2562 від 26.05.2008 року у сумі: 4 266 439, 40 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 1 164 460,22 грн. - залишок несплачених процентів; 219 702, 69 грн. пені за порушення строків погашення кредиту та 122 735, 93 грн. пені за порушення строків погашення відсотків по кредиту; 12750,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 62,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .