6/519-45/183 Про визнання недійсним рішення АМК України про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції - 08.12.2010 Прийняття

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне підприємство "Писарівський спиртзавод" (далі – ДП "Писарівський спиртзавод", позивач) до Антимонопольного комітету України (далі відповідач) про визнання недійсним рішення № 212-р від 11.06.2009 р. у справі № 27-26.4/55-08 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, яким визнано дії позивача щодо використання під час виробництва та реалізації коньяку ординарного з назвою "Графський Ужгородський" порушенням, передбаченим статтею 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", та статтею 10 Паризької конвенції з охорони промислової власності, у вигляді дій у конкуренції, що суперечать торговим чесним звичаям у підприємницькій діяльності, а також накладено штраф у розмірі 170000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення є незаконним, ухваленим без повного з’ясування відповідачем обставин справи, у зв’язку з чим висновки відповідача про неправомірність дій позивача щодо використання та реалізації коньяку ординарного під назвою "Графський Ужгородський" є порушенням Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (236/96-ВР) є неправомірними. В обґрунтування правомірності використання торгової марки "Графський Ужгородський" для виробництва коньяку ординарного "Три зірочки" позивач посилається на дозвіл для використання знаків для товарів і послуг "Графський Ужгородський", занесений у додаток до ліценції № 314 на підставі повідомлення про прийняття заявки на реєстрацію знака для товарів і послуг від 10.10.2007 р. № 44694/п-1, поданої до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України. Використання у назві коньяку позначення "Ужгородський", за твердженням позивача, не здатне ввести в оману споживачів стосовно географічного походження виготовленої продукції – ординарного коньяку "Графський Ужгород", як про це зазначено в оскаржуваному рішенні, та не свідчить про намір скористатися діловою репутацією орендного підприємства "Ужгородський коньячний завод", оскільки торговий знак "Ужгород" та торговий знак "Графський Ужгородський" є різними торговими знаками, під якими випускаються однакові за ГОСТом, але різні за своїм рецептурним складом коньячні вироби. Крім того, оскаржуване рішення в частині накладення штрафу суперечить ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки прийнято в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідач проти позову заперечив та вказав, що дії позивача є порушенням прав орендного підприємства "Ужгородський коньячний завод" та вимог Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (236/96-ВР) , оскільки суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Дане порушення пов’язано з використанням у назві ординарного коняку позначення "Ужгородський", що здатне ввести в оману споживачів орендного підприємства "Ужгородський коньячний завод" щодо походження (властивостей) коньяку. На час прийняття рішення провадження у справі про банкрутство позивача було припинено (19.05.2009 p.), що свідчить про відсутність підстав для оцінки рішення на відповідність вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Антимонопольний комітет України звернувся до суду із зустрічним позовом про стягнення з Державного підприємства "Писарівський спиртзавод" штрафу в розмірі 170 000 грн.

Третя особа просила у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити. Третя особа посилається на те, що існує схожість зареєстрованих за ОТІ "Ужгородський коньячний завод" патентів, знаків для товарів і послуг: коняк "Ужгородський" та знаку для товарів і послуг "Графський Ужгородський", у зв’язку з чим Державним департаментом інтелектуальної власності прийнято рішення про відмову в реєстрації знака.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2009 в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено повністю.

Постановою від 06.07.2010 Вищий господарський суд України рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 скасував, а справу передав на новий розгляд Господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 28.07.2010 присвоєно справі № 6/519-45/183.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2010 р. у вказаній справі у задоволенні первісного позову було відмовлено повністю, а зустрічний позов задоволений повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Писарівський спиртзавод" в доход Державного бюджету України – 170 000 грн. – штрафу, 1 700 грн. – державного мита, 236 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням, позивач за первісним позовом (ДП "Писарівський спиртзавод") звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Апелянт вважає, що суд порушив і неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, що призвело до прийняття незаконного рішення, яким суд не повністю з’ясував обставини, що мають значення для справи.

У відзивах на апеляційну скаргу відповідач за первісним позовом і третя особа апеляційні вимоги не визнали, зазначили, що вони є безпідставними та необґрунтованими, рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, прийняте за результатом повного та всебічного з’ясування обставин і документів, що мають значення для справи. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення – без змін.

Ухвалою від 08.11.2010 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 24.11.2010 р.

24.11.2010 р. розгляд справи відкладений на 08.12.2010 р. в зв’язку з неявкою представника Прокуратури міста Києва.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиви на неї, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи і Прокуратури міста Києва, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Антимонопольного комітету України № 212-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 11.06.2009 р. (надалі – Рішення) визнано, що дії державного підприємства "Писарівський спиртзавод" (далі - Підприємство) щодо використання під час виробництва та реалізації коньяку ординарного з назвою "Графський Ужгородський" є порушенням, передбаченим статтею 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", та статтею 10bis Паризької конвенції з охорони промислової власності, у вигляді дій у конкуренції, що суперечать торговим чесним звичаям у підприємницькій діяльності. Також рішенням на позивача за первісним позовом було накладено штраф у розмірі 170 000 грн.

Рішення було отримано позивачем за первісним позовом 26.06.2009.

Відповідачем за первісним позовом у рішенні визначено, що у підприємства фактично відсутні підстави для використання у господарському обігу під час виробництва та реалізації ординарного коньяку у назві коньяку позначення "Ужгородський" і таке використання свідчить про намір неправомірно скористатися діловою репутацією орендного підприємства "Ужгородський коньячний завод".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон) неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб’єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб’єкта господарювання.

Підставами для винесення рішення були недобросовісність поведінки підприємства, оскільки продукція, що ним вироблялась, не мала походження з Закарпатського регіону, а використання позначення "Ужгородський" може ввести споживачів в оману щодо походження та властивостей продукції.

Дана обставина підтверджується висновком Українського інституту промислової власності Державного департаменту інтелектуальної власності від 09.09.2009 р. № 2664/4 про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи, затвердженого Державним департаментом інтелектуальної власності, що набув статуту рішення про відмову в реєстрації знака. Відповідно до даного висновку заявлене позивачем у заявці № m 2007 16312 від 28.09.2007 р. позначення "Графський Ужгородський" не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки:

є таким, що може ввести в оману щодо товару та його виробника, бо породжує у свідомості споживача асоціації, пов’язані з певним географічним виготовлення товару: "Ужгородський" та певним виробником – Ужгородським коньячним заводом;

є схожим настільки, що його можна сплутати з словесним знаком "Графська", раніше зареєстрована в Україні на ім’я Русаліної Людмили Володимирівни.

Крім того, згідно ст. 10bis Паризької конвенції з охорони промислової власності передбачено наступне:

"(1) Країни Союзу зобов’язані забезпечити громадянам країн, що беруть участь у Союзі, ефективний захист від недобросовісної конкуренції.

(2) Актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах.

(3) Зокрема підлягають забороні:

1. всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента;

2. неправильні ствердження при існуванні комерційної діяльності, що здатні дискредитувати підприємство, продукти чи промислову або торговельну діяльність конкурента;

3. вказівки чи ствердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману щодо характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування чи кількості товарів".

Отже, виходячи з названої норми, сам факт вказівки чи ствердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману щодо характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування чи кількості товарів є актом недобросовісної конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах.

Доказів недійсності чи оскарження рішення Державного департаменту інтелектуальної власності про відмову в реєстрації знаку Підприємство суду не подало.

Твердження підприємства про те, що виробництво та реалізація коньяку ординарного з назвою "Графський Ужгородський" здійснювалась ним на підставі дозвільних документів, не приймаються судом до уваги, оскільки підставою для застосування санкції у вигляді штрафу є дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності, а не наявність чи відсутність документів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Також, безпідставне посилання позивача за первісним позовом на процедуру банкрутства, оскільки її було припинено ще 19.05.2009 ухвалою Господарського суду Одеської області.

Отже, оскільки дії позивача за первісним позовом не відповідають торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності, позовні вимоги за первісним позовом є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.

Згідно з положеннями статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб’єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв’язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені, зобов’язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України

Рішенням було накладено на відповідача за зустрічним позовом штраф у розмірі 170 000 грн.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов’язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Оскільки порушення позивачем за первісним позовом припинено у липні 2008, то до цих правовідносин підлягає застосуванню законодавство, яке діяло на той час.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", в редакції яка діяла на час порушення відповідачем за зустрічним позовом конкурентного законодавства, вчинення господарюючими суб’єктами – юридичними особами та їх об’єднаннями дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладання на них Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями штрафів у розмірі до трьох відсотків виручки від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг господарюючого суб’єкта за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Оскільки дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідач за зустрічним позовом за 2008 рік складає 21 546 000 грн., то штраф у розмірі 170 000 грн. складає приблизно 0,789 відсотка, що відповідає ст. 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", в редакції яка діяла на час порушення відповідачем за зустрічним позовом конкурентного законодавства.

Проте, відповідач в двомісячний строк до 26.08.2009 та станом на час вирішення спору штраф не сплатив, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Оскільки Антимонопольним комітетом України доведено порушення державним підприємством "Писарівський спиртзавод" вимог ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 170 000 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем за первісним позовом не було надано належних доказів на підтвердження в первісному позові і на спростування викладеного в зустрічному позові, тому, суд першої інстанції вірно визначив вимоги первісного позивача як необґрунтовані і такі, що не підлягають задоволенню, а зустрічний позов таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно і всебічно з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушення норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення відсутні, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.