Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -не з’явився

від відповідача -Купріянко Б.В. – дов. №2-6д від 21.12.2009р

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 12.10.2010

у справі № 23/431 ( .....)

за позовом ТОВ "Аси-Ойл"

до Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 43959,64 грн.

Рішенням господарського суду м.Києва від 12.10.2010р. у справі №23/431 позовні вимоги ТОВ "Аси-Ойл" задоволені повністю. Стягнуто з ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" на користь ТОВ "Аси-Ойл" 43959,64 грн. основного боргу, 439,59 грн. держмита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Аси-Ойл" не надало.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

03.07.2007 року між позивачем і відповідачем було укладено договори №098/92-07 та №098/76-07 про поставку нафтопродуктів, відповідно до яких відповідач зобов'язався поставити нафтопродукти, а позивач – оплатити надані послуги.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України і ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки постачальник (продавець), зобов'язується передати у встановлені строки (строк) товари у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 5.1 договорів №098/92-07 та №098/76-07 від 03.07.2007 року сторони погодили, що позивач проводить попередню оплату нафтопродуктів у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, відповідно до платіжних доручень №2213 та №2214 від 18.07.2007 року перерахував на рахунок відповідача 510225 гривень.

Згідно доповнень №1 від 17.07.2007 року до договорів сторони визначили, що у частині поставки нафтопродуктів договори діють до 31.07.2007 року.

Відповідно до залізничних накладних №44300621 від 19.07.2007 року та №44300983 від 21.07.2007 року відповідач поставив позивачу нафтопродукти у кількості 105,124 тон на суму 466265,36 гривень. Таким чином, переплата за договорами №098/92-07 та №098/76-07 від 03.07.2007 року на користь відповідача становить 43959,64 грн.

Згідно пункту 3.1 договорів №098/92-07 та №098/76-07 від 03.07.2007 року поставка нафтопродуктів здійснюється на умовах франко-завод. Відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2000 року "Франко-завод" означає, що зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після того, як він надав покупцеві товар на своєму підприємстві (тобто на заводі, фабриці, складі і т.д.). При цьому відповідач зобов’язаний завчасно повідомити позивача про те, коли і де товар буде наданий у розпорядження покупця.

Матеріали справи свідчать, що позивач 10.12.2008 року надіслав на адресу відповідача вимогу про повернення надмірно сплачених коштів, яку відповідач залишив без відповіді.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із вимогою про повернення надлишково сплачених коштів у грудні 2008 року. Таким чином, позивач звернувся до суду першої інстанції у межах строку позовної давності.

Строк дії договорів №098/92-07 та №098/76-07 від 03.07.2007 року в частині поставки нафтопродуктів закінчився 31.07.2007 року.

В матеріалах справи відсутні докази виконання зобов’язань за договорами №098/92-07 та №098/76-07 від 03.07.2007 року у повному обсязі.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, місцевий суд правильно вказав, що відповідач зобов’язаний повернути грошові кошти, які він отримав у якості попередньої оплати від позивача у розмір 43959,64 гривень.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

Апеляційну скаргу ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 12.10.2010р. у справі №23/431 – без змін.

Справу №23/431 повернути до господарського суду м.Києва.

постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.