39/5005/17090/2011 Про зміну договору оренди земельної ділянки - 10.04.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора Жовтневого р-ну м. Дніпропетровська на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2012 р. у справі № 39/5005/17090/2011

за позовом Прокурора Жовтневого району Дніпропетровської обл. в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" м. Харків

третя особа: Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 14.02.2012 р. у справі № 39/5005/17090/2011, яке підписано 20.02.2012 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Ліпинський О.В.), відмовлено у позові прокурору Жовтневого району Дніпропетровської обл., предявленому в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" м. Харків; третя особа: Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про внесення змін до пункту 4.1 договору оренди землі від 22.02.2006 р.

Прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровськ не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення по даній справі і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення винесено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення по даній справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, так як запропонований позивачем в позовній заяві проект пункту 4.1 договору не містить усіх необхідних, у розумінні ч. 1 ст. 638 ЦК України, ч. 1 ст. 180 ГК України, ст. 15 Закону України «Про оренду землі», п.288.4 Податкового кодексу України (2755-17) умов.

На думку відповідача, запропоновані в позовній заяві вимоги змінити пункт 4.1 договору оренди і встановити розмір орендної плати у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України, фактично виключає одну із істотних умов і як наслідок може призвести до неналежного виконання договору, так як ст. 288 Податкового кодексу України не встановлює розмір орендних платежів за землю.

В судовому засіданні оголошено перерву до 10.04.2012 р. до 11 год.05 хвилн.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»(орендар), на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 23.12.2005 р., укладено договір оренди землі від 22.02.2006 р.

Згідно з пунктом п.1.1 договору оренди землі орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і зареєстрована в державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:323:0035.

Цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність). (п.1.3)

В оренду передана земельна ділянка загальною площею 0,0003 га (п.2.1)

На земельній ділянці знаходяться обєкти нерухомого майна, інші обєкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки.

Договір укладено на пятнадцять років.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1(%) відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Предметом спору у даній справі є вимога прокурора Жовтневого району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради про внесення змін до пункту 4.1 договору оренди землі від 22.02.2006 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою і АК інноваційним банком «УкрСиббанк»з метою приведення договору до вимог чинного законодавства. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VI від 03.06.08 (309-17) внесені зміни до частин 4, 5 статті 21 Закону України "Про оренду землі", згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" (2535-12) ;

- для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим законом.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині. Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування 04.06.08 р.

У зв'язку з введенням в дію Податкового кодексу України (2755-17) з 01.01.11 Закон України "Про плату за землю" (2535-12) втратив чинність, а питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою регулюється виключно цим Кодексом.

Згідно статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; - для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, передбачений Податковим кодексом України, що діє на час вирішення спору, повністю відповідає мінімальному розміру річної орендної плати, який передбачала стаття 21 Закону України "Про оренду землі", в редакції, що діяв до 01.01.2011 р.

Відповідно до статей 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Орендна плата за землю визначена у частині 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Оскільки відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного вказаною нормою зазначеного Кодексу.

У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1 рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011р. №216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства" до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

Як вбачається, у газеті "Наше місто" від 22.02.2011р. було опубліковано звернення міського голови Куліченка І.І. до орендарів земельних ділянок комунальної власності у Дніпропетровську "Про приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог законодавства", відповідно до якого орендарям доведено необхідність внесення відповідних змін до діючих договорів оренди шляхом укладання додаткових договорів.

Відповідно статті 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (254к/96-ВР) ; держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; до розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, пункт 12 Земельного кодексу України (2768-14) ).

Частина 2 статті 19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (пункт 3.4.7 Рекомендацій Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 (v06_1600-10) "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства").

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України (254к/96-ВР) та законів України.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Оскільки законом передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.12.2010р. у справі №27/15-10 і є обовязковою для застосування відповідно до статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, виходячи з того, що положення Податкового кодексу України (2755-17) (ст. 288 «Орендна плата») не встановлюють розміру орендних платежів за землю, а запропонована прокурором редакція пункту 4.1 договору передбачає внесення змін до договору, з урахуванням яких розмір орендної плати залишатиметься поза регулюванням договору, оскільки новою редакцією п.4.1 договору цю істотну умову не визначено.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як у позивача є право вимагати від орендаря приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обовязкового для позивача і відповідача.

Відповідно до частини 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка бажає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Відповідач не надав суду доказів про надіслання позивачу пропозицій щодо внесення змін у договір оренди землі щодо оплати орендної плати у звязку з введенням в дію Податкового кодексу України (2755-17) з 01.01.2011 р., відсутні докази надання позивачем проектів додаткових угод про поновлення договорів оренди та звернення до відповідача про укладення таких додаткових угод в порядку, встановленому чинною статтею 33 Закону України «Про оренду землі».

Положеннями статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладено обовязок довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються у підтвердження своїх вимог і заперечень.

Відносно розміру судового збору, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, керуючись статтею 49 ГПК України, правомірно розподілив між сторонами у справі судові витрати, оскільки обовязок щодо внесення змін до договору чинним законодавством покладено на обидві сторони.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись статями 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу прокурора Жовтневого р-ну м. Дніпропетровська задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2012 р. у справі № 39/5005/17090/2011 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Змінити пункт 4.1 Договору оренди землі від 22.02.2006р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4., зареєстрованого в реєстрі за № 1237 від 22.02.2006 р. та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 06.04.2006 р. за № 040610400413, виклавши його у такій редакції:

«п. 4.1. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України».