8/5005/16762/2011 Про стягнення неустойки за договором оренди нерухомого майна - 10.04.2012 Прийняття

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Дніпропетровськ

до військової частини А-0593, м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення неустойки за договором оренди нерухомого майна № 2333-42/10 від 29.07.2010р. у загальному розмірі 4 377 грн. 76 коп.

У відповідності із ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.04.12р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2012 року у справі №8/5005/16762/2011 (суддя Дубінін І.Ю.) задоволено позов публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Дніпропетровськ про стягнення з військової частини А-0593, м. Нікополь, Дніпропетровської області неустойки за договором оренди нерухомого майна № 2333-42/10 від 29.07.2010р. у загальному розмірі 4 377 грн. 76 коп.

Не погодившись з зазначеним рішенням, військова частина А-0593 звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд, -

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" (згідно протоколу № 8 від 14.06.11р. Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком") було внесено та затверджено зміни до Статуту ВАТ "Укртелеком" у відповідності до норм Закону України "Про акціонерне товариство" (514-17) та змінено найменування Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком".

29.07.2010 року між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, було укладено договір оренди нерухомого майна товариства № 333-42/10, згідно п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування приміщення, розташоване на 2 поверсі 3-поверхової будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул.К. Лібкнехта, 113а, загальною площею -1,7 м2 -виробничих і адміністративних приміщень, із них: 1,7 м2 -спеціалізованих технологічних приміщень та 0,0 м2 -технологічних приміщень для розміщення обладнання електрозв'язку.

Цей договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє з 01.01.10р. до 31.12.10р. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним (п. 12.1. договору).

Передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток № 1 вказаного в п. 1.1. цього договору). При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками (п. 2.1. договору).

Згідно п. 2.3. договору, майно, передане орендареві, повертається орендодавцеві не пізніше ніж через 10 днів після закінчення терміну дії договору (якщо не досягнуто згоди про його продовження або в разі його дострокового розірвання) за актом приймання-передачі майна, зазначеним у п.2.1. цього договору, разом з отриманим від орендодавця устаткуванням, інвентарем та іншим майном у належному стані, з усіма зробленими поліпшеннями, невіддільними від об'єкта оренди.

Відповідно до п. 3.6. договору, у разі закінчення строку дії договору орендна плата вноситься орендарем до дня фактичної передачі за актом приймання-передачі орендного майна.

У разі припинення договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу, та відшкодовувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) майна з вини орендаря (п. 6.1.7. договору).

Розділом 3 договору передбачалась оплата у розмірі 355 грн. 06 коп. за 1 кв.м. спеціалізованих технологічних приміщень. Таким чином, орендна плата за перший базовий місяць оренди за 1,7 кв.м. всієї орендованої площі становить -603,61 грн. і за кожні наступні місяці розмір орендної плати визначався шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції. Додатково до орендної плати орендар зобов'язаний оплачувати витрати на утримання майна та вносити плату за комунальні послуги окремо в строк, а саме не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Як вбачається із матеріалів справи сторони не продовжили строк дії договору оренди нерухомого майна №2333-42/10, такі докази в матеріалах справи відсутні, договір припинив свою дію 31.12.2010р.

Як посилається відповідач у апеляційній скарзі, судом не було враховано, що відповідно до п.3.6 договору у випадку неповернення речі до дня її фактичної передачі вноситься лише орендна плата, також позивачем не доведено та судом не встановлено, хто саме в період з січня по квітень 2011 року користувався спірним майном, оскільки військова частина №0593 припинила користуватись цим приміщенням по закінченню строку дії договору -31.12.2010р., обов'язок складати акт прийому-передачі майна згідно договору на військову частину не покладено.

Апеляційний господарський суд вважає доводи скаржника необґрунтованими за наступних підстав.

Обов'язок повернення орендованого майна орендодавцю після закінчення строку дії договору на протязі 10 днів за актом приймання-передачі майна передбачено п.2.3 договору, тому посилання скаржника на відсутність його обов'язку складати відповідний акт безпідставне.

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачем не надано доказів, що у спірний період він не користувався орендованим майном, не надано такі докази і до суду апеляційної інстанції, тому скаржник безпідставно посилається на те, що позивачем не доведено, а судом не встановлено зворотний факт, доказів повернення майна з оренди відповідач до суду не надав.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, право вимагати стягнення неустойки за час прострочення повернення орендованого майна, передбачено діючим законодавством як штрафна санкція.

Як вказує позивач, акт приймання-передачі відповідачем не підписувався, а отже і орендоване приміщення не поверталось підприємству позивача та оставалось в користуванні Військової частини А0593 з січня 2011р. по квітень 2011р. включно.

17.01.11р. позивач на адресу відповідача направив лист за вих. № 42-43 з пропозицією продовжити строк дії даного договору № 2333-42/10 від 29.07.10р. на новий термін з проектом додаткової угоди до договору, відповіді на вказаний лист відповідач не надав..

10.05.11р. за вих. № 42-463 та 18.05.11р. за вих. № 42-532 позивачем повторно направлені листи з проханням укласти договір оренди приміщення за адресою м. Нікополь, вул. К. Лібкнехта, 113-а.

31.05.11р. між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, було укладено договір оренди нерухомого майна товариства №1218-42/11. Цей договір укладено на період з 01.05.11р. по 31.12.11р. включно.

Протягом з січня по квітень 2011 року відповідач безпідставно, без договірних відносин користувався приміщенням позивача, у зв'язку із чим на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України, позивачем розрахована неустойка у розмірі подвійної плати за користування орендним приміщенням з січня по квітень 2011р. у загальному розмірі 4 377,76 грн., згідно розрахунку станом на 01.11.11р., доданим до позовної заяви (а.с. 13).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням викладеного господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги по стягненню з відповідача неустойки в розмірі 4 377 грн. 76 коп., рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Апеляційну скаргу військової частини А-0593, м. Нікополь, Дніпропетровська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2012р. у справі №8/5005/16762/2011 залишити без змін.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.