53/189 Про стягнення заборгованості за договором підряду - 08.12.2010 Прийняття

У квітні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будкомплексінвест" (далі – ТОВ "Будкомплексінвест", підрядник ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро індивідуальних рішень" (далі – ТОВ "АБІР"), у якому просило, з посиланням на невиконання відповідачем, як генеральним підрядником, зобов’язань з оплати за Договору підряду №ВГ-ПР-5 від 02.12.2008 року (далі – Договір підряду), стягнути 111 382,54 грн., у тому числі : 105 268,33 грн. основного боргу, який виник за виконані підрядником у січні та лютому 2010 р. будівельно-монтажні роботи, які прийняті, але не оплачені генпідрядником . Спираючись на ту обставину, що виконані роботи на суму 88 398,02 грн. мали бути оплачені відповідачем до 12.02.2010р., а роботи вартістю 16 870,32 грн. - до 12.03.2010р., позивач просив стягнути з відповідача додатково за період з 12.02.2010 р. по 12.04.2010р. нараховані на суми заборгованості інфляційні у розмірі 2 408,72 грн., 3% річних у обсязі 473,04 грн. та 3 232,45 грн. пені, передбаченої п. 9.6. договору.

У процесі розгляду справи ТОВ "АБІР" позовні вимоги не визнало, просило у задоволенні позову відмовити, мотивуючи відсутністю заборгованості перед позивачем у зв’язку з проведенням зарахування зустрічних однорідних вимог при тому, що у ТОВ "Будкомплексінвест" перед відповідачем існувала заборгованість у розмірі 180062,66 грн.,строк виконання якої настав, тому заборгованість відповідача перед позивачем здатна до зарахування на суму боргу відповідача перед позивачем в обсязі 105 268,33 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 року у даній справі у задоволенні позову відмовлено за недоведеністю вимог .

Обґрунтовуючи свій висновок, місцевий господарський суд послався на ту обставину, що на виконання умов договору № ВГ-ПР-5 від 02.12.2008р. позивач виконав на користь відповідача підрядні роботи загалом на суму 9 383 590,96 грн., які підтверджуються підписаними сторонами та посвідченими печатками сторін актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт, які відповідачем частково оплачені, проте залишилась заборгованість у розмірі 105 034,96 грн.

Поряд з цим, позивач не виконав своїх грошових зобов’язань перед відповідачем і не сплатив відповідачу вартість наданих тим у відповідності до договору послуг на суму 180 062,66 грн..

На підставі заяви, направленої відповідачу, від 01.06.2010р. та статті 601 Цивільного кодексу України відповідач зарахував в рахунок погашення взаємної заборгованості між сторонами 105 035,01 грн., відтак, зобов’язання припинилося зарахуванням, а підстави для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді нарахування пені, трьох процентів річних та інфляційних відсутні.

Заперечення позивача стосовно того, що зарахування потребує двосторонньої домовленості, спростована судом першої інстанції з посиланням на статтю 601 ЦК України, за приписами якої згода іншої сторони у зобов’язанні для зарахування зустрічних вимог не вимагається, оскільки зарахування є одностороннім правочином, наслідком якого є припинення зобов’язань.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Будкомплексінвест" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати постановлене судом рішення і прийняти нове про стягнення з відповідача 111382, 54 грн.

Заперечуючи проти заборгованості перед відповідачем стосовно сплати послуг генерального підряду у розмірі 180062,66 грн. як і щодо настання строків оплати цієї суми, апелянт вказував, що сторонами не складено актів прийому-передачі цих послуг, а відтак, і їх розмір не може вважатися доведеним документально.

Апелянт також звертав увагу на умови Договору підряду, за пунктом п.3.10.4. якого для зарахування зустрічних вимог сторони мають право підписати угоду.

Дані обставини, на думку ТОВ "Будкомплексінвест", Господарським судом міста Києва не враховані, наслідком чого було прийняття судом незаконного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "АБІР" просило відмовити апелянту у задоволенні його апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін . Мотивуючи свій відзив, відповідач посилався на п.3.8. Договору підряду і стверджував, що строк сплати генпідрядних послуг настав, можливість зарахування зустрічних однорідних вимог передбачена договором та законом, відтак, прийняте судом попередньої інстанції рішення є законним і обґрунтованим.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2010 року у складі колегії суддів: головуючої судді – Коротун О.М., суддів Кропивної Л.В. (доповідач), Поляк О.І. апеляційна скарга прийнята до провадження. Розгляд справи було призначено на 15.11.2010 р.

У судовому засіданні 15.11.2010 року була оголошена перерва до 08.12.2010 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року №01-23/1/11 "Про зміну складу колегії суддів" у зв’язку з виробничою необхідністю (перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному) були внесені зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі №53/189 колегії суддів у складі: головуючий суддя – Кропивна Л.В. (доповідач), судді Поляк О.І., Чорна Л.В.

У судове засідання 08.12.2010 р. з’явилися представники позивача і відповідача. Представник позивача наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні рішення місцевого господарського суду. Водночас, представник відповідача просив скаргу апелянта залишити без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, які взяли участь у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, між ТОВ "Будкомплексінвест", як підрядником, та ТОВ "АБІР" 02.12.2008,як генеральним підрядником, укладено Договір підряду №ВГ-ПР-5, який в силу пункту 1 частини 2 ст. 11 ЦК України став підставою виникнення у сторін цивільних прав та обов'язків підряду та послуг.

Пунктами 2.1., 2.2. Договору підряду зазначено, що Генеральний підрядник (відповідач) доручає, а Підрядник (позивач) зобов’язується, згідно з виданою робочою документацією та узгодженою договірною ціною, керуючись будівельними нормами на свій ризик власними та/або залученими силами і засобами виконати комплекс робіт, в обсягах, визначених цим Договором. Генпідрядник, у свою чергу, здійснює оплату належним чином виконаного комплексу робіт у порядку, передбаченому умовами даного договору. Поряд з цим, за змістом умов Договору підряду, викладеними у п.3.8., передбачено, що Генеральним підрядником надаються послуги, передбачені пунктом 7.2. договору, за плату, яка становить 3% (три відсотки) від вартості виконаних робіт і визначається відповідно до Актів приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в).

25.01.2010р. між сторонами у справі було укладено додаткову угоду № 23 до договору № ВГ-ПР-5 від 02.12.2008р. відповідно до якої сторони погодили, що у зв’язку з доповненням комплексу робіт за договором підряднику доручається виконання комплексу додаткових робіт (п. 1); загальна вартість додаткових робіт за цією Додатковою угодою визначається відповідно до Договірної ціни (Додаток № 1 до цієї Додаткової угоди) та складає 16 870,32 грн. з ПДВ. (п. 2); договірна ціна, вказана у п. 3.1 Договору, підлягає корегуванню на загальну вартість додаткових робіт за цією Додатковою угодою і складає 9 383 590,82 грн. з ПДВ (п. 3).

Згідно з частиною 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до пункту 3.8. Договору підряду Підрядник щомісячно, на протязі 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання оплати за фактично виконані роботи за розрахунковий місяць згідно п.3.10.3. даного Договору, перераховує на розрахунковий рахунок Генерального підрядника вартість генпідрядних послуг (передбачених пунктом 7.2. даного Договору) у розмірі 3% (три відсотки) від вартості виконаних робіт, що визначається відповідно до Актів приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в).

Суд першої інстанції з наявних у матеріалах справи актів виконаних робіт і довідок про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати (Додаток №1 до справи №53/189) дійшов висновку, що підрядні роботи виконані позивачем та прийняті відповідачем, в обсягах 9 383 590,96 грн.

Цю обставину підтвердив позивач у направленому на адресу відповідача акті звірки взаєморозрахунків станом на 21.06.2010р., зазначивши, що відповідач є боржником на вказану дату в обсязі 105 268,33 грн.

Зазначена обставина була врахована судом першої інстанції, який з дотриманням розрахунку за правилами пункту 3.8. Договору підряду, встановив, що загальна вартість послуг, які надані відповідачем позивачу, становить 281507,73 грн.

Поряд з цим Господарським судом міста Києва встановлено, і це не викликало заперечень у сторін по справі, що послуги генпідряду у розмірі 61120,78 грн. були оплачені позивачем, а зобов’язання на суму 40 324,31 грн. припинені зарахуванням . Таким чином, за підрахунками суду попередньої інстанції, сума генпідрядних послуг, яку згідно з умовами Договору підряду Підрядник зобов’язаний був сплатити Генеральному підряднику, становить 180062,64 грн. (281507,73 грн. –61 120,78 грн. –40 324,31 грн.)

З матеріалів справи, зокрема, з акту ( а.с. 51,т. 1) випливає, що за спірний період (січень і лютий 2010 року) підрядником було виконані роботи на суму, яка з урахуванням авансу за відповідний період, визначена у розмірі 105 034,96 грн.

Зазначена сума правильно розцінена місцевим господарським судом як борг Генерального підрядника і сторонами його розмір не заперечувався .

У червні 2010р. ТОВ "АБІР", враховуючи взаємні заборгованості сторін за Договором підряду, направило до ТОВ "Будкомплексінвест" заяву (вих. №с116 від 01.06.2010р. ) про часткове зарахування однорідних зустрічних вимог (а.с.42, т. 1 ), строк виконання яких настав, на суму 105035,01 грн. з огляду на те, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 105 035,01 грн., тоді як заборгованість позивача перед відповідачем - 180 062,66 грн.

Судова колегія виходить з того, що для зарахування відповідачем свого боргу перед позивачем на суму 105 035,01 вимогою до позивача на суму 180 062,66 грн., важливим є питання, чи наступив строк саме для цієї вимоги відповідача .

Апелянт вважав, що такий строк не наступив і пов’язував свої заперечення саме із відсутністю підписаних двосторонніх актів прийому- передачі послуг, за відсутності яких генпідрядник позбавлений права вимагати від підрядника оплати наданих послуг .

З такою позицією апелянта погодитися не можна з таких мотивів .

Оплатний характер послуг генпідрядника випливає з умов Договору (пункт 3.8.).

В силу частини 1 ст. 177 ЦК України одним із об’єктів цивільних прав є послуги, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. За змістом ч. 1 ст. 901 ЦК України, у замовника є обов’язок прийняти послугу,а відтак, оформити таке прийняття відповідним документом не передбачено в силу специфічного характеру послуги, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

Отже, відсутність актів приймання-передачі послуг не є підставою для звільнення замовника від виконання ним зобов’язань з оплати вартості цих послуг.

У зв’язку з цим, доводи апелянта про те, що у нього відсутня заборгованість перед ТОВ "АБІР", оскільки така заборгованість не підтверджується первинними документами та обліковими даними, є неспроможними.

Поряд з цим, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Як вбачається з наданого позивачем акту звірки ( а.с. 51) підрядником виконані роботи (за виключенням січня та лютого ) вартістю 9 278322,6 грн. Відтак, вартість генпідрядних послуг з урахуванням п. 3.8. Договору, повинна була складати 3% від вартості цих робіт, тобто - 278 249, 68 грн.

Зобов’язання підрядника щодо оплати вартості генпідрядних послуг на суму 40 324,31 грн припинені зарахуванням, а 61120,78 грн. - оплачені позивачем .

Відтак, частково, на суму 103 035,01 грн., здатною до зарахування слід вважати заборгованість відповідача, строк якої настав, - 176 804,59 грн. (278 249,68 грн. - 40 324,31 грн - 61120,78 грн )

Стаття 601 ЦК України і частина 3 ст. 203 Господарського кодексу України передбачають, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки. Допускаються випадки, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання (часткове зарахування).

Як зазначив Вищий арбітражний суд України в інформаційному листі від 01.07.96 р. N 01-8/241 (v_241800-96) "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів" припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи.

Судова колегія апеляційного господарського суду відхиляє твердження ТОВ "Будкомплексінвест", викладене ним в апеляційній скарзі, як хибне, з приводу неможливості проведення зарахування вимог лише на підставі заяви однієї із сторін з тих міркувань, що за умовами договору підряду передбачене право сторін підписувати угоду стосовного такого зарахування.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що передбачене пунктом 3.10.4 Договору підряду право сторін на підписання угоди про зарахування зустрічних вимог не виключає права кожної із сторін договору припинити свої зобов’язання перед контрагентом зарахуванням зустрічної вимоги на підставі власної заяви, повідомивши про це іншу сторону.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що Господарський суд міста Києва обґрунтовано відхилив заперечення позивача про неправомірність зарахування відповідачем зустрічних однорідних вимог на суму 105035,01 грн.

З припиненням основного зобов’язання вважаються припиненими і акцесорні (додаткові ) зобов’язання .

За таких обставин справи колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду попередньої інстанції та задоволення апеляційної скарги ТОВ "Будкомплексінвест" .

З огляду на наведене та керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 року у справі №53/189 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Будкомплексінвест" – без задоволення.