Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Воскобійник В.П. – керівник, наказ №1 від 05.12.1994 року

від відповідача - Харенко Є.М. – паспорт серії НС 351563 від 30.09.1997 року

від третьої особи 1- не з’явився

від третьої особи 2 - Шестун С.О. – представник за дов. №2165 від 07.12.2010 року

від третьої особи 3 - Шестун С.О. – представник за дов. №2168 від 07.12.2010 року

від третьої особи 4 - Шестун С.О. – представник за дов. №2167 від 07.12.2010 року

від третьої особи 5 - Шестун С.О. – представник за дов. №2166 від 07.12.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Долина"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.10.2010

у справі № 11-13/2657 ( .....)

за позовом Фермерського господарства "Долина"

до Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1

третя особа відповідача 1. ОСОБА_2.

2. ОСОБА_3.

3. ОСОБА_4.

4. ОСОБА_5.

5. Фізична особа - підприємець ОСОБА_6.

про визнання права власності

Позивач, фермерське господарство "Долина", звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, про визнання права власності на майно, що входило до пайового фонду реорганізованого КСП "Колос".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що набув права власності на оспорюване майно у результаті придбання ним майнових паїв у колишніх членів реорганізованого КСП та виділення йому рішенням загальних зборів колишніх членів цього КСП майна в натурі на ці паї.

Проте, свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) позивач не зміг отримати в силу відсутності у нього ряду документів, а тому позбавлений можливості провести оформлення права власності на належне йому майно згідно Порядку розподілу та використання майна реорганізованих сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики від 14.03.2001 р. № 62 (z0305-01) .

Мотивуючи пред’явлення вимоги до підприємця, позивач зазначав, що спірне майно на даний час знаходиться у володінні відповідача.

За твердженням позивача, з урахуванням наданих ним уточнень, він набув прав власності на наступне майно:

Відповідач, підприємець ОСОБА_1, у відзиві на позов ( а. с. 26,т. 1) не заперечував проти задоволення вимог, за умови надання позивачем правовстановлюючих документів на майно.

Присутні у судовому засіданні треті особи проти позову заперечили, спираючись на надані ними копії протоколів засідань комісії по розпаюванню майна колишнього КСП "Колос" від 1.07.2003 р., від 30.08.2003 р., від 20.03. 2003 р., від 27.03.2003 р., від 8.05.2003 р.. від 10.05.2005 р., за якими комісією прийнято рішення про виділення власникам майнових паїв в натурі майна, у тому числі і оспорюваного, та копії накладних про реальну передачу вказаного майна іншим особам.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 08.10.2010р. у справі №11-13/2657 у задоволенні позову відмовлено . Умотивовуючи свій висновок, місцевий господарський суд виходив з того, що Позивачем не подано доказів отримання у натурі колишніми членами КСП майна, яке є предметом спору, та передачі його позивачу. Суд першої інстанції спростовував належність та допустимість поданого позивачем акту прийому - передачі майна від 26.07.2007 р. позивачу головою ліквідаційної комісії СТОВ "Колос" Кузуб Г.Ф. та головою спілки співвласників реорганізованого КСП "Колос" Кузуб Г.Ф., посилаючись на не доведення позивачем обставин представництва Кузуб Г.Ф осіб, майнові сертифікати яких були придбані позивачем.

З висновками та мотивами прийнятого судом першої інстанції рішення не погодився позивач, який звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив прийняте судом рішення скасувати, а його позовні вимоги задовольнити, посилаючись на відсутність судового рішення про неправомірне або незаконне набуття ним права власності на спірне майно. Крім того, апелянт звертав увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що суд попередньої інстанції обґрунтовував свої висновки неналежними доказами, наданими йому третіми особами.

Водночас, апелянт просив поновити йому строки апеляційного оскарження судового рішення, пропущені ним з поважних причин.

12.11.2010 р. ухвалою Київського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючої судді – Кропивної Л.В. (доповідач), суддів Коротун О.М., Поляк О.І. апеляційна скарга прийнята до провадження. Розгляд справи було призначено на 08.12.2010 р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року №01-23/1/17 "Про зміну складу колегії суддів" у зв’язку з виробничою необхідністю (перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному) були внесені зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі №11-13/2657 колегії суддів у складі: головуючий суддя – Кропивна Л.В. (доповідач), судді Поляк О.І., Чорної Л.В.

Через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду від представника третіх осіб 2, 3, 4, 5 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якій просив оскаржуване рішення Господарського суду Черкаської області залишити без змін.

У судове засідання 08.12.2010 року не з’явився лише представник ОСОБА_2. ) третя особа 1, хоча був належним чином повідомлений про часі місце судового засідання. Відтак, розгляд апеляційної скарги колегія суддів визнала можливим за відсутності вказаного представника.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, які взяли участь у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Одним із способів набуття права власності (первісним) є створення речі для себе . Інші способи, у т. ч. набуття права власності за правочинами, які не суперечать закону, вважаються похідними .

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з того, що правила ч. 1 ст. 392 ЦК України дають право на два позови.

Позивач може, по-перше: просити суд прийняти рішення (правопідтверджуюче ), яке б підтвердило наявність у позивача права, яке виникло, існує, але не визнається чи оспорюється іншою особою; і по-друге: констатуючи наявність юридичного факту ( складу юридичних фактів), який може бути підставою для виникнення права власності, позивач вправі просити суд винести рішення, яке матиме для позивача правопороджуюче значення, і на підставі якого він може звернутися за державною реєстрацією цього права у встановленому порядку.

Звертаючись до місцевого господарського суду, позивач намагався отримати судове рішення, яке мало би правопороджуюче значення, і на підставі якого позивач отримав би можливість здійснити реєстрацію права власності на правомірно, за його твердженням, набуте ним у власність майно.

Судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що предметом доказування у даному спорі є доведення позивачем наявності складу юридичних фактів, з яким закон пов’язує виникнення у позивача і,відповідно, припинення у колишнього власника (співвласників), прав власності на майно, вказане у позові. Фактично, на думку судової колегії, позивачем заявлено позов про встановлення факту, який має юридичне значення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що на підставі договорів купівлі-продажу з колишніми членами реорганізованого КСП "Колос" набув право власності на продані йому майнові паї пайового фонду КСП "Колос", на доведення чого посилався на розписки та майнові сертифікати, долучені ним до справи. В обґрунтування своїх тверджень позивач посилався на факти, встановлені рішенням господарського суду Черкаської області у справі № 13/1893,а також вказував про реальну передачу йому майна, право власності на яке він просив підтвердити.

Утім, подані позивачем докази суд апеляційної інстанції оцінює критично і вважає, що вони не підтверджують визначеного законом складу юридичних фактів, з яким пов’язане виникнення прав власності на майно КСП. Указом Президента України від 03.12.1999 № 1529 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" (1529/99) передбачено реформувати протягом грудня 1999 - квітня 2000 р.р. колективні сільськогосподарські підприємства на засадах приватної власності на землю та майно шляхом: забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських товариств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності.

Як зазначено в п. "а" ст. 1 цього Указу (1529/99) , його метою є створення на базі реформованих КСП приватних сільськогосподарських формувань, тому він одночасно передбачає як збереження, по можливості, цілісності господарського використання приватними формуваннями землі та майна колишніх КСП на основі оренди земельних і майнових паїв, так і забезпечення реалізації права членів КСП, які виходять із цих підприємств, створювати приватні формування шляхом передачі їм окремих будівель, споруд, техніки, робочої та продуктивної худоби, птиці, знарядь праці тощо.

Судова колегія вважає, що з придбанням майнових паїв особа(покупець) набуває лише права вимоги до КСП (або до його правонаступника, якому за передаточним актом передано майно реформованого КСП), виходячи при цьому з того, що у розумінні пункту 2 затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. N 177 (177-2001-п) Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих майновий пай є вираженою у грошовій формі та у відсотках часткою майна члена підприємства у пайовому фонді КСП на певну дату (паювання майна),який повинен документально підтверджуватися свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 р. N 177 (177-2001-п) .

Частина 7 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" у редакції Закону N 547-IV (547-15) від 20.02.2003 передбачає, що при реорганізації підприємства паї його членам або їх спадкоємцям видаються правонаступниками цього підприємства за рахунок майна, яке було віднесене до складу пайового фонду підприємства на дату його реорганізації і передане на баланс правонаступникам.

В силу частин 2 та 3 ст. 8 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.

Крім того, вказаний закон передбачав, що у разі виходу з підприємства громадянин має право на пай натурою, грішми або цінними паперами.

Згідно пунктами 8, 15 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001року №62 (z0305-01) , кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм у тому числі відчужити свій майновий пай будь-яким способом у установленому законом порядку, а виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством –правонаступником (користувачем майна пайового фонду) на підставі рішення зборів співвласників.

З аналізу наведених нормативних актів випливає, що для виникнення права власності на майно пайового фонду у натурі, до складу юридичних фактів входить набуття,підтверджене документом, права на майновий пай пайового фонду, вихід співвласника із складу колективного сільськогосподарського підприємства, наявність рішення співвласників на виділ у натурі конкретного, індивідуально визначеного майна, та реальна передача виділеного майна .

Відповідно до ст.. 101 ГПК України (1798-12) переглядаючи справу, апеляційний господарський суд,. не будучи зв’язаним доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі,а також за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Рішенням загальних зборів колишніх членів реорганізованого КСП "Колос" від 31.08.2002р., оформленого протоколом №1 від 31.08.2002р. загальних зборів колишніх членів реорганізованого КСП "Колос", утворено спілку співвласників реорганізованого КСП "Колос" та вирішено виділити майно колективу співвласників, які відійшли до ФГ "Долина", - комплексом у відповідності із затвердженою структурою (п. 3. розділу УІІ протоколу ( а.с. 11, т. 2).

Утім, доказів індивідуалізації майна, яке віднесено до структури цього комплексу, та ідентичність його із майном, на яке позивач просив визнати право власності, матеріали справи не містять .

Поряд з цим, у відповідності до затвердженого 20.02.20100р. загальними зборами колишніх членів реорганізованого КСП "Колос" Положення про комісію з організації вирішення питань реорганізованого КСП"Колос", комісія на підставі рішення загальних зборів підприємства, а у разі реорганізації останнього - рішення загальних зборів колишніх членів підприємства, що є співвласниками цього майна, визначає структуру пайового фонду майна, складає план розподілу пайового фонду майна, виділяє групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначені об’єкти зі складу майна реорганізованого підприємства та передає їх у спільну власність ( п. 4, 6 Положення).

Юридично значимі дії щодо майна може вчиняти лише власник майна, або уповноважена ним особа.

В силу викладеного, судова колегія не вважає акт прийому- передачі майна від 26.07.2007 р., в якому зазначено про передачу майна позивачу головою ліквідаційної комісії СТОВ "Колос" Кузуб Г.Ф. та головою спілки співвласників реорганізованого КСП "Колос" Кузуб Г.Ф., належним доказом виникнення у позивача права власності на вказане у акті майно.

Сама по собі наявність у позивача майнових сертифікатів, виданих колишнім власникам реорганізованого КСП, на майновий пай у пайовому фонді КСП "Колос", за відсутності рішення загальних зборів співвласників щодо структури комплексу майна,яке вирішено передати ФГ "Долина", та доказів реальної передачі майна у володіння позивачу, знаходження спірного майна у володінні відповідача, розцінюється судовою колегією в якості обставин, які заперечують факт набуття позивачем права власності на майно за переліком, визначеним ним у позові .

Відсутність встановленого судом апеляційної інстанції юридичного факту набуття права власності позивачем на майно позбавляє будь-якого змісту твердження апелянта про те, що судом не встановлено неправомірного або незаконне набуття ним права власності на це майно.

Не доведення складу юридичних фактів, на підставі яких особа може вважатися законним набувачем майна, позбавляє її захисту на підставі ст. 392 ЦК України .

Місцевий господарський суд на це належної уваги не звернув і сконцентрувався на дослідженні фактичних обставин, які не входили до визначеної позивачем підстави та предмету позову.

Крім того, місцевий господарський суд за наявності у матеріалах справи постанови Вищого господарського суду від 24.02.2010р. по справі № 13/1893, якою скасовано рішення господарського суду Черкаської області від 03.09.2009 р., свої висновки ґрунтував на фактах, встановлених господарським судом у справі № 13/1893 .

Так, зокрема, у мотивувальній частині рішення від 08.10.2010р. у справі № 11-13/2657 місцевий господарський суд послався на те, що у 1998 році КСП "Колос" м. Городище було реорганізовано у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Колос", яке стало правонаступником КСП "Колос" та користувачем пайового фонду майна реорганізованого КСП "Колос", хоча у матеріалах справи докази, підтверджуючі зазначені обставини, відсутні.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Зважаючи на те, що місцевим господарським судом не встановлено фактичних обставин справи, які складали предмет позову, а також у зв’язку із невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, судова колегія визнала можливим оскаржуване позивачем рішення скасувати і у цій частині його апеляційну скаргу задовольнити, проте прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у цій постанові.

Судові витрати, сплачені апелянтом за розгляд апеляційної скарги, покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

Апеляційну скаргу фермерського господарства "Долина" до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 08.10.2010р. у справі №11-13/2657 скасувати.

3. Прийняти по справі №11-13/2657 нове рішення .

4. Відмовити у задоволенні позову фермерського господарства "Долина" до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 .

Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

24.12.10 (відправлено)