Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -ОСОБА_1 – дов. №1691 від 07.12.2010р

від відповідача -ОСОБА_2 – дов. б/н від 07.04.2010р.,

від третьої особи -не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство Банк "Траст"

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.08.2010

у справі № 16/278 ( .....)

за позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_4

до Публічне акціонерне товариство Банк "Траст"

третя особа позивача

третя особа відповідача Фізична особа - підприємець ОСОБА_5

про стягнення 404 877,60 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.08.2010р. у справі №16/278 позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 задоволені частково. Стягнуто з ПАТ "Банк "Траст" на користь ФОП ОСОБА_4 256824 грн. основного боргу, 2568 грн. державного мита і 149,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовні вимоги залишені без розгляду.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ПАТ "Банк "Траст" подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду м.Києва залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

21 квітня 2008 року між ФОП ОСОБА_4. і Відкритим акціонерним товариством Банк "Траст" було укладе но договір б/н оренди нежитлових приміщень, предметом якого було строкове платне користування (оренда) відповідачем належними позивачці на праві власності нежитловими приміщеннями АДРЕСА_1 загальною площею 84,9 кв.м. (далі – Договір (т.1 а.с.8-10)).

Згідно із п. 5.1. Договору орендна плата становила 18436 грн. на місяць. В подальшо му орендна плата змінювалась додатковими угодами.

Додатковою угодою від 17.10.2008 розмір орендної плати встановлено 18936 грн. (т.1 а.с.11).

В період з 01.09.2009р. по 31.03.2009р. згідно умов додаткової угоди № 2 від 31.12.2008 діяв зменшений розмір орендної плати 15148 грн. (т.1 зворот. а.с.11). Термін спла ти орендної плати - до 5 числа поточного місяця (п. 5.6 Договору), а компенсацію експлуатацій них витрат позивачки по утриманню орендованих приміщень відповідач повинен був здійснюва ти окремо до 15 числа кожного місяця (п. 5.5.).

Пунктом 5.10. Договору сторони визначили, що розмір орендної плати, зазначеної в п. 5.1. цього Договору, є незмінним протягом 1–го року з моменту підписання цього договору. Кожний наступний рік оренди розмір орендної плати збільшується на 10 відсотків від суми, зазначеної в п. 5.1. цього Договору.

31.03.2009р. між ФОП ОСОБА_4. і Відкритим акціонерним товариством Банк "Траст" була укладе на додаткова угода №3 до Договору оренди нежитлових приміщень від 21 квітня 2008 року (т.1 а.с.111), згідно умов якої відповідач сплачував позивачці орендну плату в розмірі 1400 грн. на місяць за 14 кв.м. об’єкта оренди.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ Банк "Траст" у своїй господарський діяльності керувався Договорм і додатковою угодою №3 від 21.04.2008р., здійснював перерахунки орендної плати та виконував інші дії, пов’язані з виконанням додаткової угоди та договору в цілому, що доводиться також і актом звірки взаєморозрахунків між сторонами (т.1 а.с.112-115).

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 207 Господарського кодексу господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктості), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Доводи позивача про недійсність додаткової угоди №3 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позовних вимог про це позивачка місцевому суду не заявляла і названа угода в судовому порядку не визнавалася неукладеною або недійсною згідно вимог п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України.

Тому колегія суддів вважає, що Банк обґрунтовано сплачував орендні платежі відповідно до додаткової угоди №3 від 31.03.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГКУ суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню. В позові Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 слід відмовити повністю, оскільки з боку відповідача зобов’язання виконувалось в повному обсязі і належним чином згідно умов укладеного Договору і додаткових угод до нього.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

Апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Траст" задовольнити.

Рішення господарського суду м.Києва від 17.08.2010р. у справі №16/278 скасувати, відмовивши Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 в позові повністю.

Справу №16/278 повернути до господарського суду м.Києва.

постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

10.12.10 (відправлено)