12/73-б-08 Про включення грошових вимог в реєстр вимог кредиторів - 03.04.2012 Прийняття

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 04.03.2008р. за заявою Великолепетинської міжрайонної державної податкової інспекції порушено провадження у справі № 12/73-Б-08 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Великолепетинський маслозавод", в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Херсонської області від 27.03.2008р. (суддя Пінтеліна Т.Г.) ВАТ "Великолепетинський маслозавод" визнано банкрутом.

В ході розгляду справи, до господарського суду надійшла заява від приватного підприємця ОСОБА_3 про включення її до реєстру вимог кредиторів з вимогами в сумі 1 907 745,13 грн. (а.с. 128-131, т.1)

Заява мотивована тим, що 02.03.2005р. між ВАТ АБ "Приватінвест" (правонаступником якого є ВАТ "Морський транспортний банк") та ВАТ "Великолепетиський маслозавод" був укладений кредитний договір №03/132-К згідно з умовами якого боржнику була відкрита кредитна лінія у розмірі 500 000 гривень під 23% річних. В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору від 02.03.2005р. № 03/132-К між його учасниками було укладено договір іпотеки від 11.03.2005р. (предметом якого було надання в іпотеку нерухомого комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: смт. Велика Лепетиха, вул. Дімітрова, 50) і договір застави майна від 05.03.2005р. № 03/132-3з.

21.09.2006р. між ВАТ АБ "Приватінвест" (правонаступником якого є ВАТ "Морський транспортний банк") та ПП ОСОБА_3 був укладений договір про переведення боргу та відступлення права вимоги, відповідно до якого відбулась одночасна заміна кредитора та боржника у зобов'язаннях за кредитним договором № 03/132-К від 02.03.2005р., ПП ОСОБА_3 зобов'язалась сплатити банку у строк до 25.09.2006р. - 556033, 97 грн. боргу за кредитом, 16136,71 грн. витрат, пов'язаних з охороною предмета іпотеки, 1730 грн. витрат по оплаті держмита та 30 грн. судових витрат, всього 573900,68 грн. Після повного виконання зобов'язань за кредитним договором ПП Паришева набуває право вимагати від ВАТ "Великолепетиський маслозавод" виконання грошового зобов'язання по погашенню сплаченої банку суми кредитного боргу.

Одночасно з договором про переведення боргу і відступлення права вимоги банком та ПП Паришевою 21.09.2006р. був укладений договір про відступлення прав за договором іпотеки, згідно умов якого банк на підставі ст. 24 Закону України "Про іпотеку" відступив у повному обсязі всі права іпотекодержателя за цим договором, а новий кредитор ПП ОСОБА_3 набула ці права.

Відступлення прав іпотекодержателя здійснено у зв'язку з укладенням між банком та ПП ОСОБА_3 договору від 21.09.2006р. про переведення боргу та відступлення права вимоги.

У відповідності зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, у зв'язку з порушенням ВАТ "Великолепетиський маслозавод" узятих на себе зобов'язань по кредитному договору 21.09.2006 року між ВАТ АБ "Приватінвест" (в подальшому правонаступником якого став ВАТ "Морський транспортний банк") та ПП ОСОБА_3 було укладено наступні договори: переводу боргу та відступлення права вимоги, про відступлення прав за договором застави від 05.03.2005 року №03/132-К і про відступлення прав за договором іпотеки.

При цьому, на час уступки права вимоги заборгованість ВАТ "Великолепетиський маслозавод" по кредитному договору, з урахуванням відсотків, складала 573 900,68 грн.

Керуючись п. 4.2 Договору № 03/132-К від 02.03.2005р., ПП ОСОБА_3 заявила вимоги до ВАТ "Великолепетиський маслозавод" по кредиту з урахуванням відсотків у розмірі 1 890 008 грн. 71 коп.

Також ПП ОСОБА_3 заявила, що 31.10.2006р. між ВАТ "ЕК "Херсонобленерго", як первісним кредитором і ПП ОСОБА_3, як новим кредитором був укладений договір про уступку права вимоги по договору № 828/2, згідно з умовами якого ПП ОСОБА_3 було відступлено право вимоги за договором про постачання електричної енергії боржнику ВАТ "Великолепетиський маслозавод". Згідно з вказаним договором було відступлено права вимоги суми боргу 17 736, 42 грн. (а.с. 130, т. 1)

Всього за двома договорами про уступку права вимоги від 31.10.2006р. № 828/2 та договорами переводу боргу та відступлення права вимоги, про відступлення прав за договором застави від 05.03.2005 року №03\132-К і про відступлення прав за договором іпотеки ПП ОСОБА_3 просила включити в реєстр кредиторських вимог ВАТ "Великолепетиський маслозавод" суму 1 907 745 грн. 13 коп.

Вподальшому 27.07.2009р. ПП ОСОБА_3 подала заяву про відмову від вимог до боржника за кредитним договором № 03/132-К від 02.03.2005р. (т.3, а.с. 49), однак 06.08.2009р. подала заяву про залишення вимог у повному обсязі 1907754,13 грн.

Крім того, до суду надійшла скарга від кредиторів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 на дії (бездіяльність) ліквідатора, які вважають, що ліквідатор не виконує належним чином свої повноваження, не здійснює пошук майна боржника. (а.с. 1-10, т.3)

В ході розгляду справи, до господарського суду Одеської області надійшла заява від ВАТ "Морський транспортний банк" (правонаступником якого є ПАТ "Марфін Банк") про включення вимог в реєстр вимог кредиторів, посилаючись на укладений між ВАТ "Великолепетиський маслозавод" та ВАТ АБ "Приватінвест" (правонаступником якого є ВАТ "Морський транспортний банк") кредитний договір № 03/132-К, згідно якого було відкрито кредитну лінію на суму 500000 грн.

З метою забезпечення повернення кредиту ВАТ АБ "Приватінвест" уклав договір іпотеки від 11.03.2005р. з ВАТ "Великолепетиський маслозавод", відповідно до якого останній передав в іпотеку все нерухоме майно. Крім того, 05.03.2005р. між ВАТ АБ "Приватінвест" та ВАТ "Великолепетиський маслозавод" укладено договір застави рухомого майна № 03/132-1з.

05.03.2005р. між ВАТ АБ "Приватінвест" та ОСОБА_16 укладено договір застави рухомого майна № 03/132-3з, яке належало ОСОБА_16 та який виступив поручителем повернення позичальником ВАТ "Великолепетиський маслозавод" коштів за кредитним договором № 03/132-К від 02.03.2005р.

07.10.2005р. між ВАТ АБ "Приватінвест" та ВАТ "Морський транспортний банк" в особі Херсонської філії було укладено договір про заміну кредитора в зобовязані та договір про відступлення прав за іпотечним договором відповідно до яких ВАТ "Морський транспортний банк" став кредитором по договору 03/132-К від 02.03.2005р. та іпотекодержателем за договором іпотеки від 11.03.2005р., також 11.10.2006р. було укладено угоди про відступлення прав за договором застави № 03/132-1з та № 03/132-3з, про що ВАТ "Великолепетиський маслозавод" та ОСОБА_16 були повідомлені належним чином.

Кредит в строки передбачені договором ВАТ "Великолепетиський маслозавод" та ОСОБА_16 не погасили, що стало підставою для подання позову ВАТ "МТБ" у Великолепетиський районний суд Херсонської області з проханням стягнути солідарно з ВАТ "Великолепетиський маслозавод" та ОСОБА_16 суми боргу 573 900,68 грн.

Рішенням від 29.05.2006р. Великолепетиський районний суд Херсонської області у справі № 2-367/2006 стягнув солідарно з ВАТ "Великолепетиський маслозавод" та ОСОБА_16 суму боргу 573 900,68 грн.

У звязку з вищевикладеним, ВАТ "Морський транспортний банк" просив про включення його вимог в реєстр вимог кредиторів ВАТ "Великолепетиський маслозавод" в сумі 1 674 443,30 грн.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 11.08.2009р. заяву приватного підприємця ОСОБА_3 про включення її до реєстру вимог кредиторів з вимогами в сумі 1907745,13 грн. залишено без задоволення.

Скаргу ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 на дії (бездіяльність) ліквідатора залишено без змін.

Заяву ВАТ "Морський транспортний банк" про включення до реєстру вимог кредиторів кредиторські вимоги до ВАТ "Великолепетинський маслозавод" у розмірі 1674443,30 грн. залишено без задоволення.

Уточнений реєстр вимог кредиторів станом на 29.08.2009р. долучити до матеріалів справи.

Ухвала суду від 11.08.2009р. в частині залишення без задоволення заяви ВАТ "Морський транспортний банк" про включення його до реєстру вимог кредиторів кредиторські вимоги до ВАТ "Великолепетинський маслозавод" у розмірі 1 674 443,30 грн., мотивована тим, що згідно угоди про переведення боргу та відступлення права вимоги від 21.09.2010р. між ВАТ "Морський транспортний банк" та ПП ОСОБА_3, ВАТ "Морський транспортний банк" відступив право вимоги боргу від ВАТ "Великолепетиський маслозавод" ПП ОСОБА_3, тому відсутні правові підстави для визнання та включення вимог ВАТ "Морський транспортний банк" в реєстр вимог кредиторів у справі № 12/73-Б-08.

28.08.2009р. ухвалою господарського суду Херсонської області виправлено описку допущену в ухвалі по справі від 11.08.2009р., додавши до пункту 1 ухвали від 11.08.2009р. після слів "без задоволення" слова "частково, включивши до першої черги реєстру грошові вимоги в сумі 573900,68 грн."

03.03.2012р. ухвалою господарського суду Херсонської області затверджено звіт ліквідатора, арбітражного керуючого ОСОБА_17, та у звязку з виконанням боржником усіх зобовязань перед кредиторами припинено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Великолепетиський маслозавод", оскільки боржник звільнений від боргів, та вважати його таким, що не має боргів, а наявність активів достатньо для його функціонування згідно із законодавством.

Дію мораторію на задоволення вимог кредиторів та інші обмеження щодо Відкритого акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод" - припинено.

Припинено провадження за скаргою кредиторів ОСОБА_5, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 у звязку з повною сплатою їх грошових вимог, за відсутністю предмету спору.

В ході розгляду справи, Публічним акціонерним товариством "МАРФІН БАНК" (яке є правонаступником ВАТ "Морський транспортний банк") 29.12.2010р., 04.01.2011р. та 26.01.2012р. подано до господарського суду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Херсонської області від 11.08.2009р. та включення вимог ПАТ "МАРФІН БАНК" (як правонаступника ВАТ "Морський транспортний банк") до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Великолепетиський маслозавод" у сумі 1674443,30 грн., відповідно до ст.ст. 112- 114 ГПК України.

В обгрунтування своїх доводів ПАТ "МАРФІН БАНК" посилається на те, що рішенням господарського суду Херсонської області від 21.09.2010р. в справі № 14/202-ПД-09 визнано недійсною угоду про переведення боргу та відступлення права вимоги від 21.09.2006р. між ВАТ "Морський транспортний банк" та приватним підприємцем ОСОБА_3, яке постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.11.2010р. залишено без змін. (а.с. 2, т. 13, а.с. 90, т.16)

Банк вважає, що оскільки вказаний правочин визнаний судом недійсним, він є недійсним з моменту його вчинення, а тому обставини якими суд обґрунтовував свою ухвалу від 11.08.2009р. відпали. Цю обставину банк вважає нововиявленою, оскільки вона не була відома ПАТ "МАРФІН БАНК" на час винесення ухвали суду від 11.08.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2011р. ПАТ "Марфін Банк" звернувся до господарського суду із заявою про залишення без розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 29.12.2010р. Підставою для подання такої заяви ПАТ "Марфін Банк" зазначає, що відсутня заборгованість ВАТ "Великолепетиський маслозавод" перед банком і заява банку від 29.12.2010р. про перегляд ухвали господарського суду Херсонської області від 11.08.2009р. за нововиявленими обставинами втратила актуальність. (а.с. 131, т.15)

Ухвалою господарського суду від 28.02.2012р. (суддя Пригуза П.Д.) заяву Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Херсонської області у справі №12/73-Б-08 від 11.08.2009 року залишено без змін.

Судове рішення вмотивовано тим, що обставини на існування яких посилається заявник за своєю суттю (факт визнання угоди про переведення боргу та відступлення права вимоги від 21.09.2006 року недійсною) не є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 112- 114 ГПК України, оскільки в основу ухвали господарського суду Херсонської області від 11.08.2009р. покладено не факт підписання сторонами угоди про переведення боргу та відступлення права вимоги від 21.09.2006р., а факт виконання зобовязання боржника іншою особою, то визнання угоди недійсною не впливає на законність і обґрунтованість судового рішення.

Не погоджуючись із ухвалою суду від 28.02.2012р., ПАТ "Марфін Банк" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, задовольнити заяву ПАТ "Марфін Банк" від 26.01.2012р. про перегляд за нововиявленими обставинами та включити вимоги ПАТ "Марфін Банк" в реєстр вимог кредиторів ВАТ "Великолепетиський маслозавод" в сумі 1674 443,30 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Також скаржник посилається на те, судом при прийнятті оскаржуваної ухвали від 28.02.2012р. не повністю зясовані всі матеріали і обставини справи, не надано їм належної юридичної оцінки в сукупності, що призвело до прийняття рішення, яке порушує право ПАТ "Марфін Банк", як кредитора у справі, інтереси якого не враховані.

ВАТ "Великолепетиський маслозавод" не погоджуючись з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, просить суд залишити ухвалу господарського суду Херсонської області від 28.02.2012р. без змін, з мотивів зазначених у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ "Марфін Банк" не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За приписами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили. Строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється: у випадку, встановленому пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 17 (v0017600-11) "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Із заяв про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Херсонської області від 11.08.2009р. по справі № 12/73-Б-08 та апеляційної скарги на ухвалу суду від 28.02.2012р. вбачається, що заявник в обгрунтування своїх доводів посилається на рішення господарського суду Херсонської області від 21.09.2010р. у справі № 14/202-ПД-09 (залишеним в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.11.2010р. і постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2011р. у справі № 14/202-ПД-09), яким визнано недійсною Угоду про переведення боргу та відступлення прав вимоги від 21.09.2006р. (надалі Угода), яку уклали між собою ВАТ "Морський транспортний банк" і ПП ОСОБА_3.

У звязку з чим, ПАТ "Марфін Банк" вважає, що факт визнання недійсною угоди про переведення боргу та відступлення права вимоги від 21.09.2006 року є нововиявленою обставиною, яка має істотне значення для справи та не була і не могла бути відомою заявникові ПАТ "МАРФІН БАНК" на час розгляду справи.

Водночас, враховуючи, що господарський суд Херсонської області рішенням від 14.06.2011р. у справі № 5024/859/2011 задовольнив - позов ПП ОСОБА_3, стягнувши з ПАТ "Марфін Банк" (правонаступник ВАТ "Морський транспортний банк") грошові кошти у розмірі 573 900, 68 грн., останній, посилаючись на ч. 1 ст. 216 просить суд визнати його кредитором у справі № 12/73-Б-08 на суму 1 674 443,30 грн. в порядку застосування наслідків недійсності правочину.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, рішенням господарського суду Херсонської області від 21.09.2010 року в справі №14/202-ПД-09 визнано недійсною угоду про переведення боргу та відступлення права вимоги від 21.09.2006р. укладеною між ВАТ "Морський транспортний банк" та приватним підприємцем ОСОБА_3, рішення набрало законної сили.

Згідно ст. 216 ЦК України встановлено правові наслідки недійсності правочину. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно того, що правило про повернення другій стороні у натурі всього, що було одержано на виконання недійсного правочину, є правилом реституції, яка в цивільному праві означає відновлення стану речей (справ), що існував до здійснення правочину, який визнаний недійсним. До здійснення правочину ПАТ "МАРФІН БАНК" отримав задоволення вимог за кредитним договором ВАТ "Великолепетиський маслозавод" від ОСОБА_3, припинивши таким чином право вимоги до ВАТ "Великолепетиський маслозавод". Документи (договір кредиту та договір іпотеки) банк передав ОСОБА_3 як набувачеві права вимоги до ВАТ "Великолепетиський маслозавод", а ОСОБА_3, в свою чергу звернула стягнення на майно ВАТ "Великолепетиський маслозавод". Останній визнав вимоги ОСОБА_3 в сумі 573 900,68 грн. Для поновлення стану речей (справ), що існували до укладання недійсної угоди ПАТ "МАРФІН БАНК" зобов'язаний повернути ОСОБА_3 отримані від неї кошти в сумі 573 900,68 грн. ОСОБА_3 зобов'язана повернути банку договір кредиту та договір іпотеки, які є підставою для поновлення статусу кредитора ПАТ "МАРФІН БАНК". Після цього для ВАТ "Великолепетиський маслозавод" поновиться стан боржника за кредитним договором тощо.

На підставі викладеного, судова колегія вважає помилковим твердження ПАТ "Марфін Банк", що факт визнання угоди недійсною є нововиявленою обставиною, яка має значення для визнання його кредитором та включення грошових вимог до реєстру вимог кредиторів. Оскільки в основу ухвали господарського суду Херсонської області від 11.08.2009р. покладено не факт підписання сторонами угоди про переведення боргу та відступлення права вимоги від 21.09.2006р., а факт виконання зобовязання боржника іншою особою, то визнання угоди недійсною не впливає на законність і обґрунтованість судового рішення.

Крім того, як встановлено місцевим судом та не заперечується сторонами, на даний час сторонами угоди про переведення боргу та відступлення права вимоги від 21.09.2006р. ПАТ "МАРФІН БАНК" та ПП ОСОБА_3 не здійснено заходів, що є наслідками визнання угоди недійсною. Тобто, ПАТ "МАРФІН БАНК", отримавши за недійсною угодою від ОСОБА_3 грошові кошти в рахунок задоволення його вимог перед ВАТ "Великолепетиський маслозавод" в сумі 573 900,68 грн., кошти ОСОБА_3 не повернув. Ця обставина підтверджується наданими до справи доказами, з яких вбачається, що ПАТ "МАРФІН БАНК" не виконує добровільно наказу господарського суду Херсонської області, виданого ОСОБА_3 на підставі рішення суду від 14.06.2011 року (наказ про примусове виконання від 05.01.2012 року). (т. 18 а.с. 27-29)

З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає, що ПАТ "Марфін Банк" обрав неправильний спосіб реалізації реституційних наслідків недійсності угоди про переведення боргу та відступлення прав вимоги від 21.09.2006р., оскільки ФОП ОСОБА_3, а не ВАТ "Великолепетиський маслозавод", є зобов'язаною стороною по відношенню до ПАТ "Марфін Банк" в частині повернення останньому грошових коштів у розмірі 573 900, 68 грн., які ФОП ОСОБА_3 отримала у справі № 12/73-Б-08.

Згідно ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом (2343-12) , ГПК України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон про банкрутство) кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

За приписами ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон про банкрутство) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Виходячи зі змісту ст. 14 Закон про банкрутство кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

Відповідно до ч.3 ст.14 Закону про банкрутство боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Згідно ч.6 ст. 14 цього Закону вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) господарський суд про розгляді справи про банкрутство не розглядає спір по суті, а лише встановлює наявність або відсутність грошових вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Морський транспортний банк" (ПАТ "Марфін Банк") звернувся із заявою до суду першої інстанції про включення його вимог в реєстр вимог кредиторів на суму 1674443,30 грн., з яких 1 330 443,30грн., в тому числі безспірні у сумі 573900,68грн. (згідно рішення від 29.05.2006р. Великолепетиського районного суду Херсонської області у справі № 2-367/2006) складається із заборгованості ВАТ "Великолепетиський маслозавод" перед ВАТ "Морський транспортний банк" за кредитним договором № 03/132-К від 02.03.2005р., та витрати на утримання та збереження предмету іпотеки, за період з 29.05.2006р. по 01.07.2009р. у сумі 344000 грн.

Судова колегія зазначає, що заборгованість у розмірі 573 900,68 грн. (яка є безспірною), була повністю погашена ФОП ОСОБА_3 за рахунок вартості заставного майна у справі про банкрутство ВАТ "Великолепетиський маслозавод" по справі № 12/73-Б-08. Це погашення було проведено до винесення постанови Одеського апеляційного господарського суду від 30.11.2010р. у справі № 14/202-ПД-09 та постанови Вищого господарського суду України від 23.02.2011р. у справі № 14/202-ПД-09.

Відповідно до ст. 204 ЦК України до набрання законної сили рішенням господарського суду Херсонської області від 21.09.2010р. у справі № 14/202-ПД-09 угода про переведення боргу та відступлення прав вимоги від 21.09.2006р. була правомірним правочином.

Пунктом 2 угоди про переведення боргу та відступлення прав вимоги від 21.09.2006р. встановлено: "Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 приймає на себе фінансові зобов'язання за Кредитним договором № 03/132-К від 02.03.2005р. укладеним між ВАТ АБ "Приватінвест" (правонаступник згідно договору про заміну кредитора від 07.10.2005р. ВАТ "Морський транспортний банк") та ВАТ "Великолепетиський маслозавод", яке згідно рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2006р. по справі № 2-367/2006) повинно сплатити ВАТ "Морський транспортний банк" суму боргу по кредиту 556 033,97 грн., витрат на охорону об'єктів іпотеки та застави 16 136,71 грн. та витрат по оплаті держмита в сумі 1730, 00 грн. та 30,00 грн. судових витрат, а всього 573 900,68 грн."

Пунктом 4 вищезазначеної Угоди передбачено, що за цією Угодою ФОП ОСОБА_3 одержує право (замість ВАТ "Морський транспортний банк") вимагати від Первісного боржника ВАТ "Великолепетиський маслозавод" належного та реального виконання наступних грошових зобов'язань: в сумі боргу по кредиту 556 033,97 грн., витрат на охорону об'єктів іпотеки та застави 16 136,71 грн. та витрат по оплаті держмита в сумі 1730,00 грн. та 30,00 грн. судових витрат, а всього 573 900,68 грн. згідно рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2006р. по справі № 2-367/2006.

Набувши статусу Нового боржника за Кредитним договором № 03/132-К від 02.03.2005р. (згідно з Угодою про переведення боргу та відступлення прав вимоги від 21.09.2006р.) ФОП ОСОБА_3 платіжним дорученням від 21.09.2006р. №6 перерахувала ВАТ "Морський транспортний банк" грошові кошти у розмірі 573 900,68 грн., тобто виконала взяті зобов'язання за Кредитним договором.

З огляду на вищезазначене, ліквідатор ВАТ "Великолепетиський маслозавод" у справі 12/73-Б-08 включив кредиторські вимоги ПП ОСОБА_3 у розмірі 573 900,68 грн. до першої черги реєстру вимог кредиторів ВАТ "Великолепетиський маслозавод", оскільки вони забезпечені заставою рухомого майна згідно з договором про відступлення прав за договором застави від 21.09.2006р.

Згідно з судовими рішеннями у справі № 14/497-ПН-07, борг ФОП ОСОБА_3 перед ВАТ "Великолепетиський маслозавод" становить 886 091,50 грн., які за своєю природою є вартістю обладнання та устаткування товариства, заставою якого забезпечено виконання зобов'язання ВАТ "Великолепетиський маслозавод" перед ФОП ОСОБА_3 у розмірі 573 900,68 грн.

У відповідності з ч.2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Дебіторська заборгованість ВАТ "Великолепетиський маслозавод" у розмірі 886 091,50 грн. є активом цього боржника, за рахунок якого слід погашати вимоги кредиторів. За своїм походженням цей актив є вартістю предмета застави, яким забезпечені кредиторські вимоги ФОП ОСОБА_3

Таким чином, у повній відповідності до вимог ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" частиною заборгованості (у розмірі 573 900,68 грн.) ФОП ОСОБА_3 перед ВАТ "Великолепетиський маслозавод" повністю погашені її кредиторські вимоги до ВАТ "Великолепетиський маслозавод" у розмірі 573 900,68 грн.

Таким чином, у ВАТ "Морський транспортний банк" (правонаступником якого є ПАТ Марфін Банк) не має жодних юридичних підстав вимагати від ВАТ "Великолепетиський маслозавод" виконання зобовязання, яке вже виконане належним чином, а отже є припиненим згідно із ст. 599 ЦК України, Додатковим свідченням цього є повідомлення ВДВС Великолепетиського РУЮ про те, що рішення про стягнення коштів з ВАТ "Великолепетиський маслозавод" на користь ВАТ "Морський транспортний банк" до зазначеного відділу ДВС не надходило.

Крім цього, ПАТ "Марфін Банк" було повідомлено про погашення кредиторської заборгованості за Кредитним договором 03/132-К від 02.03.2005р., визнаної рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2006р. по справі №2-367/2006, згідно листа ВАТ "Великолепетиський маслозавод" від 02.11.2009р.

Отже, визнання вимог ПАТ "Марфін Банк" у сумі 573 900,68 грн. призвело б до застосування до ВАТ "Великолепетиський маслозавод" (як до добросовісного позичальника, який вже встиг розрахуватися з Новим кредитором), подвійної відповідальності за одне і те ж порушення зобов'язання, що суперечить ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України.

Крім іншого, судова колегія зазначає, що 03.03.2012р. ухвалою господарського суду Херсонської області припинено провадження у справі про банкрутство відносно ВАТ "Великолепетиський маслозавод", у звязку з виконанням боржником усіх зобовязань перед кредиторами та наявності майнових активів товариства, яких достатньо для його функціонування згідно із законодавством.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що заява ПАТ "Марфін Банк" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали місцевого господарського суду від 28.02.2012р. правомірно залишена господарським судом Херсонської області без задоволення.

Враховуючи викладене судова колегія вважає, що підстав для скасування ухвали місцевого господарського суду від 28.02.2012р. зі справи № 12/73-Б-08 немає, а тому зазначену ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Марфін Банк" без задоволення.