ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2019 року
Київ
справа №727/5754/16-а
адміністративне провадження №К/9901/14744/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - ГУ ПФУ) на постанову Шевченківського районного суду міста Чернівці від 30 серпня 2016 року (суддя Слободян Г.М.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року (судді Гонтарук В.М., Граб Л.С., Біла Л.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ про визнання протиправною відмову у перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії, -
встановив:
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив: визнати протиправним рішення ГУ ПФУ про відмову в проведенні перерахунку раніше призначеної йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (далі - Закон № 2262-XII (2262-12) ) та зобов'язати ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії з 10 березня 2016 року з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зазначених у довідках військової частини А 0105 від 28 січня 2016 року № 116/14, фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (далі - Генштаб ЗСУ, ЗСУ відповідно) від 18 січня 2016 року № 305/26, а саме: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії за якісне виконання службових обов'язків, грошової винагороди за безперервну службу, щомісячної додаткової грошової винагороди, премії за результати роботи, грошової допомоги на оздоровлення та здійснити перерахунок та виплату, починаючи з 03 серпня 2015 року.
Суди встановили, що позивач ОСОБА_1 є військовим пенсіонером та з 03 серпня 2015 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12) .
Розмір пенсії позивачу ОСОБА_1 було розраховано на підставі довідок військової частини А 0105 від 09 липня 2015 року за № 116/90, фінансового управління Генштабу ЗСУ від 10 липня 2015 року № 305/353.
Під час розрахунку з цих довідок не було включено додаткові види грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, які дають право на підвищення її пенсії: матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, премію за якісне виконання службових обов'язків, грошову винагороду за безперервну службу, щомісячну додаткову грошову винагороду, премію за результати роботи, грошову допомогу на оздоровлення, що призвело до зменшення розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії.
10 березня 2016 року позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок йому пенсії з 03 серпня 2015 року із врахуванням одержаних за період з 01 серпня 2013 року по 31 липня 2015 року (за останні 24 календарні місяці перед звільненням) таких додаткових видів грошового забезпечення, з яких утримувався та був сплачений єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії за якісне виконання службових обов'язків, грошової допомоги за безперервну службу, щомісячної додаткової грошової винагороди, премії за результати роботи, грошової допомоги на оздоровлення, до якої було додано додаткові довідки військової частини А 0105 від 28 січня 2016 року № 116/14 та фінансового управління Генштабу ЗСУ від 18 січня 2016 року № 305/26 про розмір та період виплати додаткових видів грошового забезпечення, які не були включені до первинно наданих ГУ ПФУ довідок для обчислення пенсії.
Відповідач відмовив ОСОБА_1 у проведенні перерахунку призначеної йому пенсії, з посиланням на те, що врахування в розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії за якісне виконання службових обов'язків, грошової допомоги за безперервну службу, щомісячної додаткової грошової винагороди, премії за результати роботи, грошової допомоги на оздоровлення суперечить вимогам чинного законодавства.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача неправомірними, звернувся до суду.
Шевченківський районний суд міста Чернівці постановою від 30 серпня 2016 року позов задовольнив.
Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 08 листопада 2016 року скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову - часткове задоволення позову. Визнав протиправною відмову ГУ ПФУ у проведенні перерахунку раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років. Зобов'язав ГУ ПФУ здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з урахуванням складових грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зазначених у довідці військової частини А 0105 від 28 січня 2016 року № 116/14, фінансового управління Генштабу ЗСУ від 18 січня 2016 року № 305/26, а саме: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за безперервну службу, щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, починаючи з 10 березня 2016 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань грошова винагорода за безперервну службу, щомісячна додаткова грошова винагорода з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, належать до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється пенсія.
Натомість виплата премій носить тимчасовий, а не постійний характер, їх виплата проводиться за наявності певних умов і тільки в межах видатків, передбачених у кошторисі Міністерства оборони України для грошового забезпечення військовослужбовців.
ГУ ПФУ не погодилося із рішеннями судів першої й апеляційної інстанцій і звернулося із касаційною скаргою про їх скасування та прийняття нового - про відмову у задоволенні позову.
Вказує на те, що всі виплати, які просить позивач врахувати при обчисленні його грошового забезпечення, носять тимчасовий характер.
Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.
Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, Велика Палата у постанові від 06 лютого 2019 року (справа № 522/2738/17) виснувала, що аналіз положень Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Закону № 2262-ХІІ (2262-12) , постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) дає підстави вважати, що при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Ураховуючи наведене, отримувана позивачем згідно з довідкою про види грошового забезпечення щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак розмір призначеної позивачу пенсії підлягає перерахунку.
Водночас матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога для оздоровлення, винагорода за тривалість безперервної військової служби, грошові премії відповідно до статей Дисциплінарного статуту ЗСУ, виплата яких здійснювалася не щомісячно, не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.
Зважаючи на те, що цей висновок Верховного Суду щодо застосування норми права, прийнятий за результатами розгляду справи, фактичні обставини в якій є подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - у справі, що розглядається, спір також стосується наявності підстав для включення до грошового забезпечення військовослужбовця, з якого обчислюється пенсія, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги для оздоровлення, винагороди за тривалість безперервної військової служби, грошових премій відповідно до статей Дисциплінарного статуту ЗСУ та щомісячної додаткової грошової винагороди, то рішення судів попередніх інстанцій у частині зобов'язання ГУ ПФУ перерахувати пенсію з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди узгоджується із цим висновком, а в іншій частині (щодо врахування матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за безперервну службу, грошової допомоги на оздоровлення) - ні.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права підлягають скасуванню з ухваленням нового - про часткове задоволення позову.
З огляду на викладене, керуючись статтями 341, 345, пунктом 3 частини першої статті 349, статтями 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду міста Чернівці від 30 серпня 2016 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у проведенні перерахунку раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 10 березня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок військової частини А 0105 від 28 січня 2016 року № 116/14 та фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 18 січня 2016 року № 305/26 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Гриців
Судді: Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко