Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Москальової І.В.

Суддів: Алєєвої І.В., Величко Н.Л.

при секретарі Кислициній О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явились

від відповідача: Капцова Н.В. –за довір. № 02-04/495 від 27.07.2010 р.

від третьої особи: П'яткіна О.К. –за довір. № ВМІ 075743 від 01.07.2009 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстройінвест"м.Макіївка

на рішення господарського суду Донецької області від 11.10.2010 р. по справі № 1/5пд (суддя Курило Г.Є.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстройінвест"м.Макіївка

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"м.Київ в особі Донецької обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк"м.Донецьк

за участю третіх осіб, які не заявляють на предмет спору на стороні відповідача: Національного банку України, м.Київ

про визнання недійсним договору кредиту, -

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.10.2010 р. по справі № 1/5пд відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстройінвест"до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Донецької обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк"про визнання недійсними п.п. 1.1., 2.2., 2.3., 3.3.6 договору кредиту № 210/06/КД/171 від 24.09.2008р. (т.2 а.с.77-79)

Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене судове рішення скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Мотивуючи апеляційну скаргу позивач посилається на те, що місцевий господарський суд плутає такі поняття як "виконання зобов’язання"і "ціна", тому помилково не прийняв до уваги імперативну норму ст. 189 Господарського кодексу України, якою встановлено, що ціна в договорі зазначається в гривні. Отже скаржник вважає, що ціна кредитного договору № 210/06/КД/171 від 24.09.2008 р. як форма грошового визначення вартості кредитних послуг має бути твердою та визначеною в гривнях і не може залежати від коливання курсу долара.

Також скаржник вважає помилковим висновок місцевого господарського суду щодо недоведеності позивачем порушення його прав внаслідок укладання спірного договору, оскільки скаржник в своєму позові стверджував, що умови спірного договору порушують принцип цивільно-правових відносин –справедливість, так як умови кредитного договору мають істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду позивача як споживача кредитних послуг, а саме, умови щодо надання кредиту, погашення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом визначені в доларах США, що на думку скаржника є порушенням майнових прав позивача у вигляді залежності від коливання курсу долара.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення господарського суду законним та обґрунтованим, тому просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Третя особа, Національний банк України, у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти апеляційної скарги та просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

24.09.2008 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк"(кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Макстройінвест"(позичальник) укладено договір кредиту № 210/06/КД/171 (т.1 а.с.11-21), за умовами якого кредитор зобов’язується надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 92 787,00 дол.США зі сплатою 15 % річних та комісій, в розмірі і порядку, визначеними Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться у Додатку 1 до цього договору, що є невід’ємною складовою частиною цього договору та порядком погашення суми основної заборгованості згідно з графіком, що міститься в Додатку 2 до цього договору, який є невід’ємною складовою частиною цього договору, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 10.09.2013 на умовах, визначених цим договором. Кредит надається позичальнику на купівлю автотранспортних засобів згідно з договором купівлі-продажу з залученням клієнтом банківського кредиту транспортного засобу № 2807080001 від 28.07.2008 р., укладеного з ТОВ "Автек-Донбас"(п.1.1 –п.1.2 договору). В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань перед кредитором за цим договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за договором, кредитор укладає з позичальником договір застави майна № 210/06/ДЗ/135 від 24.09.2008 р. загальною заставною вартістю 533 900,00 грн. (п.1.3 договору.)

Згідно п.1.5. договору позичальник гарантує, що на момент укладення цього договору не існує подій, що створюють загрозу належному виконанню цього договору, про які він не повідомив кредитора.

За умовами п.2.3, п.2.4 договору, нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту, щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

У разі зміни кредитної політики внаслідок рішень законодавчої або виконавчої влади, Національного банку України, а також в разі настання іншої події, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів кредитора та яка не залежить від волі сторін, кредитор має право змінити (збільшити або зменшити) процентну ставку за користування кредитом, що визначена цим договором (п.2.10 договору).

За умовами п.2.10.3 договору, у разі, якщо позичальник не погодиться із запропонованими кредитором змінами розмірів процентів та/або комісій і не укладе відповідної додаткової угоди до цього договору, кредитор має право в односторонньому порядку розірвати цей договір у порядку, передбаченому договором та вимагати від позичальника дострокового погашення ним у повному обсязі заборгованості за кредитом, сплати процентів та комісій, а також можливої неустойки (штрафу, пені) відповідно до умов даного договору. При цьому вимога кредитора щодо дострокового погашення його вимог за цим договором підлягає задоволенню у тридцятиденний строк від дня її пред’явлення.

Пунктом 7.3 договору сторони встановили, що цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до виконання сторонами належним чином і у повному обсязі всіх своїх зобов’язань за договором.

Кредитний договір № 210/06/КД/171 від 04.09.2008 р. підписаний обома сторонами без розбіжностей.

На виконання умов вищеназваного договору, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк"та Товариством з обмеженою відповідальністю "Макстройінвест"укладено договір застави майна № 210/06/ДЗ/135 від 24.09.2008 р. (т.1 а.с.25-30).

З матеріалів справи вбачається, що 24.09.2008 р. ТОВ "Макінвестстрой"звертався до відповідача з заявою на перерахування кредитних коштів №1, в якій просив перерахувати 92 787,00 дол.США з позичкового на поточний рахунок для проведення платежів за рахунок кредитних коштів згідно договору кредиту № 210/06/КД/171 від 24.09.2008 р. та заяви про продаж іноземної валюти № 1 від 24.09.2008 р. (т.2 а.с.33)

Меморіальним валютним ордером № 07-001 від 24.09.2008 р. Донецька обласна філія АКБ "Укрсоцбанк"перераховано на поточний рахунок ТОВ "Макінвестстрой"згідно кредитного договору № 210/06/КД/171 від 24.09.2008 р. та заяви про продаж іноземної валюти № 1 від 24.09.2008 р. 92 787,00 дол.США, що у еквіваленті складає 450 490,16 грн. (т.2 а.с.34)

Згідно виписок банку по особовому рахунку та розрахунку кредитної заборгованості ТОВ "Макінвестстрой", позивачем частково виконувались зобов’язання за спірним договором (т.2 а.с.35-36, 41-48).

Позивач, ТОВ "Макінвестстрой"просить визнати недійсними пункти 1.1., 2.2., 2.3., 3.3.6 договору кредиту № 210/06/КД/171 від 24.09.2008р.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 345 ГК України визначено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов’язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Частинами 1 та 2 ст. 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях, але якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Матеріали справи свідчать про те, що при укладенні спірного договору зазначені вимоги враховані сторонами та визначені умовами договору. Вбачається, що загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені положеннями ст. 203 ЦК України.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність"кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідач станом на час укладання кредитного договору, мав видані Національним банком України банківську ліцензію № 5 на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пп. 5 - 11 ч.2 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", дозвіл № 5-2 на право здійснення операцій, визначених пп. 1 - 4 ч.2 та 4 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність"із додатком до такого дозволу. Отже, відповідач мав право здійснювати операції з валютними цінностями із розміщенням залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, тобто кредитування в іноземній валюті на підставі банківської ліцензії та дозволу.

При наявності у банку відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України, здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України. Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010рр.) від 07.10.2010р.

Колегія суддів зазначає, що укладаючи кредитний договір в доларах США, та отримуючи кредитні кошти саме в доларах, ТОВ "Макстройінвест"прийняло на себе ризик щодо зміни курсу національної валюти України гривні до долару США, а із суті кредитного договору випливає, що ризик зміни обставин (зміни курсу валют) несе як позивач так і відповідач, при цьому, сам по собі факт коливання курсу іноземної валюти по відношенню до національної валюти, не може бути підставою для визнання недійсним кредитного договору або для невиконання обов’язків за кредитним договором.

Місцевий господарський суд в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності і вірно застосував норми процесуального та матеріального права, доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції, тому оскаржуваний судовий акт скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Макстройінвест"м.Макіївка Донецької області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 11.10.2010 р. по справі № 1/5пд - без змін.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Надруковано 6 прим.:

3 –сторонам

1 –у справу

1 –господарському суду

1 - ДАГС