Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.

Суддів: Мацюри П.Ф., Андрєєвої Е.І.

При секретарі Подуст Л.В.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 по дов. б/н від 09.02.10р.

від відповідача - Томашевський Р.М. по дов. б/н від 02.03.10р.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілсон"

на рішення господарського суду Одеської області від 11.10.2010р.

у справі № 26-31-15/28-10-922

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілсон"

про стягнення 147150,92 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілсон"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про визнання недійсним договорів та стягнення 160000 грн.

В лютому 2010 р. Фізичні особи-підприємці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (Далі –ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4) звернулись до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілсон" (Далі –ТОВ "Вілсон") про стягнення заборгованості за договорами про надання посередницьких послуг на загальну суму 147150,92 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі посилаються на договори від 26 березня 2009 р. та від 01 квітня 2009 р. про надання посередницьких послуг по сприянню укладання договорів на реалізацію товарів та консультаційні послуги по питанням збуту товару.

Загальна сума винагороди за надані посередницькі послуги, яку ТОВ "Вілсон" повинен заплатити за договором від 26.03.2009 р. становить 231346,52 грн., а за договором від 01 квітня 2009 р. складає 71079,46 грн.

26 березня 2009 р. ТОВ "Вілсон" перерахувало ФО ОСОБА_3 –160000,00 грн. З урахуванням даної суми позивачі просять стягнути з ТОВ "Вілсон" на користь ФОП –ОСОБА_3 заборгованість з урахуванням індексу інфляції в сумі –72728,54 грн. та 3% річних розміром 208,97 грн. та на користь ФОП –ОСОБА_4 заборгованість у сумі 73895,31 грн., 3% річних - 318,10 грн. Крім цього, позивачі просять стягнути на їх користь витрати по наданню правової допомоги в сумі –5000,00 грн. кожному, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та державне мито.

14.09.2010 р. до господарського суду Одеської області від ТОВ "Вілсон" надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсними договорів про надання посередницьких послуг укладених 26.03.2009 р. між ТОВ "Вілсон" та ФОП ОСОБА_3 та 01.04.2009 р. між ТОВ "Вілсон" і ФОП ОСОБА_4, а також про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів в сумі –160000,00 грн.

В обґрунтування зустрічного позову, ТОВ "Вілсон" вказує на укладання договорів під впливом помилки, на підставі ч.1 ст. 229 ЦК України, оскільки суттєво помилилося щодо обов’язків ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 та можливостей виконання ними посередницьких послуг.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15 вересня 2010 р., винесеною суддею Никифорчуком М. І. зустрічна позовна заява прийнята до розгляду та об’єднана в одне провадження із первісним позовом (т.1 а.с.122).

В процесі розгляду справи, 08 жовтня 2010 р. ТОВ "Вілсон" звернулось із заявою про зміну підстав зустрічного позову, згідно якої просить суд на підставі ст. ст. 610; 611; 623 ЦК України (435-15) розірвати договори про надання посередницьких послуг та стягнути збитки у вигляді перерахованих грошових коштів в сумі 160000,00 грн.

ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 не визнають зустрічний позов ТОВ "Вілсон", зазначаючи у відзиві, що посилання відповідача на укладання договорів під впливом помилки є безпідставним та не ґрунтується на положеннях ст. 229 ЦК України .

Рішенням господарського суду Одеської області від 11 жовтня 2010р., винесеного суддею Никифорчуком М.І. задоволений частково первісний позов. Господарський суд стягнув з ТОВ "Вілсон" на користь ФОП ОСОБА_3 заборгованість за договором від 26.03.2009 р. в сумі 71346,52 грн., 3% річних в сумі 208,97 грн. та інфляційні витрати розміром 1382,02 грн. На користь ФОП ОСОБА_4 з ТОВ "Вілсон" стягнуто 72079,46 грн., 3% річних у сумі 318,10 грн. та інфляційні витрати розміром 1815,85 грн.

Крім того, господарським судом стягнуто відповідно витрати по державному миту в сумі 729,38 грн. та 742,13 грн., а також по 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. на користь кожного позивача.

В задоволенні зустрічного позову ТОВ "Вілсон" було відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням господарського суду, ТОВ "Вілсон" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким залишити без задоволення позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4, а зустрічний позов про розірвання договорів та стягнення збитків в сумі 160000,00 грн. –задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ТОВ "Вілсон" вказує на те, що Фізичні особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не надавали ніяких посередницьких послуг, які зазначені в актах приймання-передачі. Даний факт підтверджується листами контрагентів ТОВ "Вілсон", зокрема: ПП "Деліція" №252/09.10 від 14.09.2010р. та ТОВ "Молагробізнес" №281 від 29.09.2010р., з яких вбачається, що між ТОВ "Вілсон" та його контрагентами, ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 ніяких посередницьких послуг не здійснювалось.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивачі вважають, що її слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права судова колегія встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами, 26.03.2009р. та 01.04.2009р. були укладені два договори про надання посередницьких послуг. За умовами даних договорів Замовник (ТОВ "Вілсон") доручає Виконавцям ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 за винагороду надавати посередницькі послуги по сприянню в укладанні угод на реалізацію товарів Замовника, а також консультаційні послуги.

Дані договори набирають законної сили з моменту їх підписання обома сторонами та діють до 31.12.2009р. (т.1 а.с.11; 22)

Порядок розрахунків за договорами визначений розділом третім, відповідно до якого, підставою для оплати являється акт виконаних робіт, який підписується Виконавцем після надання послуг. Замовник здійснює оплату винагороди протягом 180 календарних днів, після підписання акту виконаних робіт.

Матеріали справи містять заявки, які носять однотипний характер, щодо проведення маркетингових досліджень та аналізу ринку рослинних жирів. Пошук нових ринків збуту в харчовій промисловості, пошук клієнтів та консультаційні послуги при укладанні договорів (т.1 а.с.12; 14; 16; 23; 25; 27)

Згідно актів наданих послуг, загальна сума винагороди за посередницькі послуги відповідно договорів становить 147150,92 грн.

Із наявних в матеріалах справи довідок Укрсіббанку від 22.03.2010р. за №138-1/5/118, та №138-1/5/119 вбачається, що ТОВ "Вілсон" перерахувало ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 грошові кошти в значно більших розмірах ніж сума заявлених позовних вимог.

Слід також зазначити, що згідно акту взаєморозрахунків, станом на 17.05.2010р. за ФОП ОСОБА_3 існує заборгованість розміром 160000 грн. як сума, що помилково була перерахована на його рахунок.

До апеляційної скарги ТОВ "Вілсон" надані копії договорів поставки із ПП "Деліція", ТОВ "Молагробізнес", ТОВ "Компанія Скіф", ВАТ "Угнянський молочний консервний комбінат", ПП "Виробничо-торгова компанія "Лукас", ПП "Луганська бісквітна фабрика", ВАТ "Богодухівський молокозавод", ТОВ "Аріс", ТОВ "Тірас ТМ"Мозаїка", ТОВ "Глорія", ФОП ОСОБА_6, ТОВ "Асоль-компані" із яких вбачається, що дані договори були укладені раніше, ніж договори з ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4

Оцінюючи надані докази в обґрунтування первісного та зустрічного позовів і заперечення на них, при всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства, яке регулює правовідносини сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду частковому скасуванню.

Судовою колегією не приймаються до уваги посилання ТОВ "Вілсон" на відмову господарського суду щодо розірвання договорів про надання посередницьких послуг.

Як встановлено матеріалами справи, строк дії договорів був чітко зазначений пунктом 5.2. Згідно якого договори набирають законної сили з моменту їх підписання та діють до 31 грудня 2009р., а в частині взаєморозрахунків до їх повного завершення.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для розірвання договорів в силу витікання строку їх дії, є правомірним.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що первісний позов не підлягає задоволенню, оскільки як зазначалось ТОВ "Вілсон" перерахувало на поточні рахунки Фізичних осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грошові кошти, що перевищують суму позовних вимог.

Що стосується зустрічного позову ТОВ "Вілсон", то він підлягає частковому задоволенню в частині стягнення грошових коштів в сумі 160000,00 грн. як помилково перерахованих.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, суд, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілсон" - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 11.10.2010р. по справі №26-31-15/28-10-922 - скасувати.

В позові Фізичним особам-підприємцям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - відмовити.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілсон" - задовольнити частково.

Стягнути з ФОП ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 160000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1685,00 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236,00 грн.

В решті зустрічного позову - відмовити.

Господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.