Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Волкова К.В.,

Голика В.С.,

за участю представників сторін:

позивача: Вознюк Є.В., дов. № 93/10 від 28 грудня 2009 року (дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України")

відповідача: Кізілова І.І., дов. № б/н від 11 серпня 2010 року (закрите акціонерне товариство "Сімферопольський електротехнічний завод")

розглянувши апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 04 жовтня 2010 року у справі № 5002-7/4164-2010

за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, місто Київ 116, 04116)

до закритого акціонерного товариство "Сімферопольський електротехнічний завод" (вул. Глухова, 34-б, місто Сімферополь, 95000)

про спонукання до виконання певних дій

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 жовтня 2010 року у справі № 5002-7/4164-2010 відмовлено у задоволенні позову дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до закритого акціонерного товариство "Сімферопольський електротехнічний завод" про спонукання до виконання певних дій, а саме, визнати вимоги позивача на суму 26588,05 грн. та включити їх до передавального балансу, а також зобов’язати відповідача в особі комісії з припинення діяльності вчинити дії по погашенню заборгованості в сумі 26588,05 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач, у порушення статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, обрав неналежний спосіб захисту.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме, статей 16, 112 Цивільного кодексу України, норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , статей 33, 34, 43, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням від 23 листопада 2010 року, з метою дотримання графіку розгляду справ, суддю Гоголя Ю.М. замінено на суддю Голика В.С.

30 листопада 2010 року від закритого акціонерного товариство "Сімферопольський електротехнічний завод" надійшов відзив, в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін, вважаючи його законним.

У судовому засіданні, призначене 07 грудня 2010 року, представник дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. В свою чергу представник закритого акціонерного товариство "Сімферопольський електротехнічний завод" просив суд оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 червня 2002 року господарським судом Автономної Республіки Крим на примусове виконання рішення від 14-23 травня 2002 року у справі № 2-9/4501-2002 був виданий наказ про стягнення з закритого акціонерного товариства "Сімферопольський електротехнічний завод" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 22890,52 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, 1000 грн. пені, 249,91 грн. держмита та 66,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 15).

17 липня 2002 року дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" направила до відділу державної виконавчої служби наказ господарського суду Автономної Республіки Крим № 2-9/4501-2002 (а.с. 14).

Невиконана частина вказаного наказу складає суму у розмірі 16 787,61 грн., що підтверджується відповідними довідками Департаменту боргових зобов'язань дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (а.с. 12-13).

12 травня 2010 року в Бюлетені державної реєстрації № 149 (9) була опублікована інформація про припинення юридичної особи шляхом перетворення закритого акціонерного товариства "Сімферопольський електротехнічний завод".

У зв’язку з цим дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" було направлено комісії з припинення діяльності закритого акціонерного товариства "Сімферопольський електротехнічний завод" претензію за № 31/10-7018 від 08 липня 2010 року з проханням включити до передавального балансу закритого акціонерного товариства "Сімферопольський електротехнічний завод" вимоги позивача в розмірі 26 588,05 грн. (а.с. 10). Зазначена сума розрахована з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних.

14 липня 2010 року закрите акціонерне товариство "Сімферопольський електротехнічний завод" направило на адресу позивача лист за № 638, в якому повідомлялось про відхилення претензії позивача у зв'язку з пропуском строку позовної давності (а.с. 27).

Вказані обставини стали підставою для звернення дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до господарського суду Автономної Республіки Крим з даним позовом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до частини 1 статті 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Згідно з статтею 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Згідно з частиною 5 статті 59 Господарського кодексу України у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Як було зазначене вище, закрите акціонерне товариство "Сімферопольський електротехнічний завод" ліквідувалось шляхом перетворення .

Відповідно до пункту 1.1 Статуту товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський електротехнічний завод" є правонаступником всіх прав та обов’язків підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства "Сімферопольський електротехнічний завод" (а.с. 49-50).

Згідно з статтею 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази про стягнення державного мита надсилаються до місцевих органів державної податкової служби.

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Таким чином, позивачу нормами чинного законодавства надано право на звернення до суду або до органу державної виконавчої служби з заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні його правонаступником.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази про те, що позивач звертався до органу державної виконавчої служби або до суду з відповідною заявою, а тому висновки позивача про порушення його права є передчасними у зв’язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Також, слід зазначити, що у передавальному балансі зазначено про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський електротехнічний завод" є повним правонаступником закритого акціонерного товариства "Сімферопольський електротехнічний завод", у тому числі включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції порушено норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом' (2343-12) є безпідставними, оскільки норми вказаного закону встановлюють порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом. Проте доказів знаходження відповідача у стадії санації або банкрутства немає, що виключає підстави для застосування норм зазначеного закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом порушено норми статей 33, 34, 43, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, оскаржене рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 жовтня 2010 року у справі № 5002-7/4164-2010 залишити без змін.