Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

Г.Мельник

розглянув апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно–транспортне підприємство",м. Любомль від 29.10.10 № 230

на рішення господарського суду Волинської області від 19.10.10

у справі № 2/106-64

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно–транспортне підприємство", м. Любомль

до відповідача: Дочірнього підприємства "Арсенал СТ-3" Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал СТ", м. Луцьк

про відшкодування збитків в сумі 38 279, 00 грн.

за участю учасників судового процесу:

від позивача: Бойко І.А. - представник (довіреність № б/н від 10.05.10);

від відповідача : не з’явився.

Права та обов’язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз’яснено.

Відводів складу суду не поступило.

Рішенням господарського суду Волинської області від 19.10.10 у справі № 2/106-64 (суддя Л.Черняк) в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно–транспортне підприємство" до Дочірнього підприємства "Арсенал СТ-3" Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал СТ" про відшкодування збитків в сумі 38 279, 00 грн. відмовлено.

З даним рішенням не погоджується позивач - Приватне акціонерне товариство "Любомльське ремонтно–транспортне підприємство" - оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неповноти з’ясування фактичних обставин, невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного застосування місцевим господарським судом при його винесенні норм матеріального права. Зокрема, в поданій апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що відповідачем не надано жодних доказів повідомлення замовника про розірвання договору охорони в односторонньому порядку, або в судовому порядку. Посилається скаржник і на порушення господарським судом ст.ст. 610, 611, 654 ЦК україни, ч. 2 ст. 188 ГК України, ст.ст. 5, 17 Закону України "Про охоронну діяльність". Наводить скаржник і інші мотиви, з яких просить рішення господарського суду Волинської області від 19.10.10 у справі № 2/106-64 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.10 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 07.12.10.

Відповідач - Дочірнього підприємства "Арсенал СТ-3" Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал СТ" –проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення господарського суду Волинської області від 19.10.10 у справі № 2/106-64 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

В судове засідання 07.12.10 відповідач - Дочірнє підприємство "Арсенал СТ-3" Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал СТ" - явки повноважного представника не забезпечив, хоча про час та місце засідання суду був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення № 4302503880408), причин неявки до відома суду не довів.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримав доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 19.10.10 у справі № 2/106-64 слід залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги – відмовити.

При цьому колегія суддів виходила з наступного:

Господарським судом Волинської області вірно встановлено факт укладення між сторонами договір № 3-04/08-Ф від 01.01.08 про надання охоронних послуг, терміном дії до 31.12.08. Вірну оцінку судом першої інстанції надано також п. 8.2 договору, яким сторони погодили, що якщо за два місяці до закінчення терміну договору жодна із сторін письмово не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах на наступний річний термін.

Водночас, суд першої інстанції надав належну оцінку листам відповідача № 4 від 08.04.08, № 5 від 11.04.08, з якими Дочірнє підприємство "Арсенал СТ-3" неодноразово зверталося до позивача з попередженням про розірвання договору, укладеного 01.01.08 у зв’язку з систематичною затримкою оплати. Крім того, листом № 8 від 15.05.08 відповідач повідомив позивача про припинення надання ним послуг з 15.05.10 з 18 год. 00 хв., а також надіслав акт про припинення надання послуг.

Господарський суд першої інстанції, розглядаючи спір між сторонами, надав вірну оцінку рішенню господарського суду Волинської області від 04.08.10 у справі № 2/80-38 за позовом Дочірнього підприємства "Арсенал СТ-3" до Відкритого акціонерного товариства "Любомльське РТП", яким позов задоволено та вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 7 800, 00 грн. заборгованості по договору про надання охоронних послуг від 01.01.08 № 3-04/08-Ф. При розгляду спору у справі № 2/80-38, зокрема, встановлено, що представник ВАТ "Любомльське РТП" Бойко І.А. не заперечував про надання охоронних послуг саме по травень місяць 2008 року. Рішення господарського суду Волинської області від 04.08.10 у справі № 2/80-38 залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суд від 04.10.10. Відтак, суд першої інстанції, на підставі застосованих положень ч. 2 ст 35 ГПК України (1798-12) , вірно зазначив про преюдиційне значення встановленого у рішенні господарського суду Волинської області від 04.08.10 у справі № 2/80-38 факту припинення договору 15.05.10.

Таким чином, станом на момент виявлення крадіжки представником товариства "Любомльське РТП" (а саме 06.06.08 о 15 годині), договір між сторонами припинив свою дію у зв’язку із його розірванням в односторонньому порядку. Факт виявленої крадіжки зафіксований в акті № 3 від 09.06.08, складеному комісією із трьох осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо незалучення позивачем до складення акту представника охорони, оскільки доказів повідомлення охорони про крадіжку та обов’язковість присутності його представника для складення акта за наслідками розкомплектування устаткування позивач не подав ні при розгляді спору в суді першої інстанції, ні при розгляді апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом. З огляду на викладену обставину, господарський суд надав вірну оцінку п. 6.2 договору №3-04/08-Ф від 01.01.08, яким передбачено звільнення охорони від відповідальності за збитки, розмір яких визначено замовником самостійно без відповідальних працівників охорони, при відсутності письмового повідомлення про час та місце визначення розмірів збитків.

Належну оцінку надано судом першої інстанції також постанові від 14.06.08 ДІМ Любомльського РВ УМВС України у Волинській області, якою в порушенні кримінальної справи відмовлено за відсутності в діях невстановлених осіб складу злочину та по малозначимості, передбаченій ст. 194 КК України. Аналізуючи вказану постанову, господарський суд наголосив, що від позивача повідомлення в чергову частину надійшло 12.06.08, в якому зазначено, що розкомплектування станків виявлено 06.06.08, це устаткування останній раз бачив ОСОБА_1 у приміщеннях 31.05.08.

Колегія суддів погоджується з застосуванням місцевим господарським судом при розгляді спору між сторонами ст. 1172 ЦК України, якою передбачено обов’язок юридичної або фізичної особи відшкодовати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, беручи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено, що охорона надавалася Дочірнім підприємством "Арсенал СТ-3" Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал СТ" лише по 15.05.08, акт № 3 про виявлену крадіжку від 09.06.08 складено в односторонньому порядку, господарський суд дійщлов вірного висновку про те, що позивач, всупереч вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів належними та допустимими доказами тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а саме не довів того, що збитки внаслідок крадіжки заподіяні під час виконання своїх трудових обов’язків працівниками підприємства "Арсенал СТ-3".

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Волинської області від 19.10.10 у справі № 2/106-64 слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

1. Рішення господарського суду Волинської області від 19.10.10 у справі № 2/106-64 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Волинської області.