5015/5357/11 Про стягнення шкоди, завданої недопоставкою добових курчат бройлерів відповідно до укладеного договору - 14.03.2012 Прийняття

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.11.2011р.(суддя Синчук М.М.) в задоволенні позовних вимог Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 про стягнення з Командитного товариства "Его" 209 125,00 грн. відмовлено.

Не погодившись з винесеним рішенням місцевого господарського суду Позивач –Фізична особа –підприємець(надалі - ФОП) ОСОБА_2 звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою,без номера від 15.12.2011р., в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 30.11.2011р. у справі № 5015/5357/11 та прийняти нове судове рішення, яким позов задоволити, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте за невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також з порушенням норм процесуального права. В своїй апеляційній скарзі Позивач посилається на те, що суд в порушення вимог ст.ст. 43 та 65 ГПК України не витребував у Відповідача документів, що підтверджують кількість виводу курчат, а відтак вважає, що суд неповно і не об’єктивно розглянув усі обставини справи.

1 лютого 2012року через канцелярію суду представником позивача було подано додаткове пояснення до апеляційної скарги, без номера від 31.01.2012р., в якому зазначено, що відповідно до умов Договору № 5інк, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та КТ "Его", ФОП ОСОБА_2 передав КТ "Его" інкубаційні яйця кросу "Росс-308" в кількості 60120 штук, з яких в інкубатор було закладено 59 559 штук. Покликається, що відповідно до вимог Національного стандарту України, виводимість курчат із вказаної категорії яєць складає не менше 85%, процент виводу молодняка від кількості усіх закладених в інкубатор яєць складає не менше 76%. Таким чином, на думку Позивача, мінімальна виводимість курчат із закладених 59 559 штук яєць повинна була скласти 45 455 голів добових курчат бройлерів. В той час як Відповідачем було передано Позивачу лише 15 580 голів добових курчат бройлерів. Як стверджує Позивач, Відповідач недопоставив йому 29 875 голів добових курчат бройлерів, чим завдав збитків на суму 209 125,00 грн.

Відповідач –Командитне товариство "Его" подав відзив на апеляційну скаргу, без номера від 10.01.2012р. в якому покликається на те, що Позивач безпідставно та необґрунтовано вимагає стягнути з КП "Его" вартість нібито недопоставлених курчат на підставі усної домовленості. На думку Відповідача, заявлена до стягнення сума в розмірі 209 125,00 грн. є надуманою Позивачем, оскільки не ґрунтується на нормативно-встановлених розрахунках та коригованій ціні на курчата. Крім цього, посилається на неналежність поданих ФОП ОСОБА_2 доказів, а саме: видаткового касового ордеру № 12 від 31.05.2009р, накладної № 30-05/02 від 30.05.2009р. та Акта приймання продукції за кількістю та якістю від 31.05.2009р., оскільки такі не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) . Відтак вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 30.11.2011р. у справі № 5015/5357/11 слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, наведених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2012р. та від 01.02.2012р.

22 лютого 2012року в судовому засіданні за згодою представників сторін було оголошено перерву до 14.03.2012р. та продовжено строк вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України.

В даному судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Скаржник в судове засідання не з'явився, участі уповноваженого представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника відповідача, що прибула у судове засідання, приймаючи до уваги пояснення представника Позивача в попередніх судових засіданнях, розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 30.11.2011 року у справі № 5015/5357/11 – залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 11.05.2009 р. між СПД –ФО ОСОБА_2 (Замовник) та КТ "Его" (Виконавець) укладено Договір № 5інк.(надалі - Договір) відповідно до якого Замовник поставляє яйця інкубаційні кросу "Росс-308" м'ясного напрямку в кількості 60 120 штук, оплачує вартість послуг інкубації яєць, вакцинацію добових курчат бройлера та послуги по транспортуванню.

Відповідно до п. 1.2 Договору Виконавець проводить інкубацію яєць кросу "Росс - 308", вакцинацію добових курчат бройлера та транспортує добові курчата на пташник Замовника.

31 травня 2009р. на інкубаторій КТ "Его" Позивачем було поставлено інкубаційні яйця кросу "Росс-308", в кількості 60 120 штук на загальну суму 179 157,36 грн., які були закуплені ним в ТОВ "Комплекс"Агромакс", згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 7158 і видаткової накладної № КА 00025812 від 29.05.2009 р.(а.с. 15,16). Вказана кількість яєць була прийнята через завідувача цехом ОСОБА_5(який був працівником КТ "Его" на той час), що підтверджується накладною № 30-05/02 від 30.05.2009р., підписаною ОСОБА_5 без печатки КТ "Его"(а.с. 13).

Факт поставки яєць в кількості 60 120 штук на суму 179 157,36 грн. підтверджується й Актом приймання продукції за кількістю та якістю від 31.05.2009р., що був складений та підписаний ФОП ОСОБА_6, завідувачем цеху інкубації КТ "Его" ОСОБА_5, головним технологом КТ "Его" ОСОБА_7, оператором інкубаторія КТ "Его" ОСОБА_4, які були працівниками КТ "Его" на той час, однак не скріплений печаткою КТ "Его" (а.с.14).

Згідно з п. 4.1. Договору Замовник проводить 100% оплату Виконавцю за надані послуги по інкубації згідно виставлених рахунків за 10 днів до виводу.

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата за інкубацію яєць здійснюється у формі безготівкового перерахування на банківський рахунок "Виконавця" по реквізитах, вказаних в рахунку-фактурі.

31 травня 2011р. працівником КТ "Его" ОСОБА_7 було прийнято від Позивача готівку в рахунок оплати за інкубацію яєць, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями головного технолога КТ "Его" ОСОБА_7 та розпискою (а.с 17, 118), в той час як Договором передбачено безготівкове перерахування коштів на банківський рахунок виконавця за оплату за інкубацію яєць.

1 червня 2009 року у складі комісії: ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8 складено Акт про пересортування яєць на складі інкубатора, відповідно до якого встановлено, що 531 штука –нестандартне( з них 58 штук розлите), 30 штук –у ветлабораторію.

Третього червня 2009 року в інкубатор КТ "Его" було закладено 59 559 штук яєць, про що складено Акт на закладку яєць в інкубатор КТ "Его" комісією у складі: ОСОБА_5, оператора ОСОБА_4 та сортувальника ОСОБА_9

В процесі проведення міражу яєць в інкубаторі на вісімнадцятий день вилучено 6 555 штук незапліднених яєць, про що складено відповідний Акт від 21.06.2009р.

Двадцять четвертого червня 2009 року Позивачем було отримано 15 580 голів добових курчат бройлерів на суму 109 060,00 грн., що підтверджується Актом приймання продукції за кількістю та якістю від 24.06.2009р., складеним та підписаним у складі комісії: ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_6, головного технолога КТ "Его" ОСОБА_7, завідувача цехом інкубації КТ "Его" ОСОБА_5, оператора ОСОБА_4 та накладною від 24.06.2009, яка теж не скріплена печаткою КТ "Его".

Аналізом матеріалів справи також встановлено, що для дачі пояснень по справі до суду першої інстанції з'явився ОСОБА_5, який надав заяву –пояснення та довів до відома суд про те, що згідно з Наказом № 19 по КТ "Его" від 19.04.2010р. його звільнено з роботи за власним бажанням. Не працює на КТ "Его" і ОСОБА_7, якого за власним бажанням звільнено Наказом № 9 від 20.09.2011р.

При цьому факт отримання від Позивача 60 120 шт. яєць для передачі на інкубацію, та отримання Позивачем 15 580 голів добових курчат-бройлерів матеріалами справи підтверджено.

Відповідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги містить ст. 526 ЦК України.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Одночасно встановлено, що Позивач неодноразово змінював позовні вимоги. 04.10.2011р. представник Позивача подав заяву про зменшення позовних вимог вказавши, що вивід добових курчат бройлерів становить 45 455 голів, а тому просив стягнути з Відповідача 209 125 грн. неотриманих від Відповідача за реалізацію добових курчат згідно усної домовленості. З аналізу договору № 5інк. від 11.05.2009р. не вбачається обумовлення вимоги щодо повернення вартості курчат.

Досліджуючи докази у справі щодо заявленої вимоги, суд першої інстанції зобов’язав Позивача надати докази на підтвердження кількості виводу курчат та розрахунок заборгованості, однак позивач жодних об’єктивних доказів не подав. Перевіряючи покликання апелянта щодо не дослідження господарським судом всіх наявних у справі доказів у цій частині вимог, колегія вважає такі надуманими. Оскільки, господарським судом приймались заходи до витребування доказів, аналізу наявних у справі документів та з урахування поданих суду доказів проведено аналіз їх. За таких обставин, колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоказаність позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи Позивачем було передано на інкубацію 60 120 штук яєць та отримано 15 580 голів добових курчат бройлерів, згідно накладної від 24.06.2009р.

З наявних в матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_5 вбачається, що на виводі курчат ним складено акти виводу курчат у двох екземплярах, однин з яких він віддав ФОП ОСОБА_6(а.с. 129).

На вимогу суду апеляційної інстанції Позивач не подав жодних доказів, в тому числі й акта що доводять кількість виведених курчат виходячи з якої Позивачем розраховано позовні вимоги.

Відповідно до п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 (v0018600-03) від 26.12.2011р. " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції " якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Щодо посилання скаржника на невитребування місцевим господарським судом у Відповідача актів виводу курчат, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що за загальним правилом обов’язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Крім цього слід зазначити, що на вимогу суду апеляційної інстанції подати акти виводу курчат, Відповідач вказав, що такі акти у нього відсутні.

Відтак, Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про недоведеність обставин на які покликається Позивач як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, вимоги скаржника щодо скасування рішення місцевого господарського суду про стягнення з Відповідача 209 125,00 грн. заборгованості є такими, що не грунтуються на нормах цивільного та господарського законодавства України.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 30.11.2011 р. у справі №5015/5357/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, б/н від 15.12.2011року - без задоволення.